За даними аналізу Visier, показник повернення до колишніх роботодавців був відносно стабільним з 2018 року. Але останнім часом він почав стрімко збільшуватися і зараз складає близько 5,3% звільнених співробітників, пише TechSpot.
Андреа Дерлер, директор Visier, сказала, що дані свідчать про те, що багато організацій стикаються з практичними реаліями того, що інструменти ШІ можуть — і не можуть — робити.
Ця тенденція підкреслює невідповідність між очікуваннями від технологій та фактичними операційними результатами. Хоча ШІ-агенти та цифрові системи управління робочою силою поширюються в різних галузях, висновки Visier свідчать, що ці системи рідко повністю замінюють цілі робочі місця.
Натомість вони зазвичай автоматизують лише частини завдань, через що компаніям часто бракує людського досвіду, необхідного для управління новими інструментами або їхнього доповнення. Цей розрив призвів до того, що деякі компанії повертають досвідчених працівників, оскільки витрати та складнощі інтеграції ШІ зростають.
Дерлер сказала, що багато керівників вищої ланки просто не мали часу оцінити фактичні витрати на масштабне розгортання ШІ або визначити, які ролі реально можна автоматизувати. Впровадження інфраструктури ШІ — обладнання, систем обробки даних та систем безпеки — вимагає значних капітальних витрат. Ці витрати часто перевищують ранні прогнози, змушуючи управлінські команди переглядати фактичну рентабельність інвестицій порівняно зі збереженням кваліфікованих працівників.
Висновки вказують на значну прогалину у плануванні, яку багато керівних команд повинні швидко усунути. Хоча звільнення можуть забезпечити короткострокове полегшення для балансів або покращити сприйняття інвесторами, вони рідко спрощують довгострокові стратегії щодо робочої сили чи технологій. Зрештою, організації, які неправильно оцінюють потенціал економії від ШІ, можуть виявити, що змушені повертати тих самих талановитих фахівців, яких вони відпустили.
Добавить комментарий