Про це йдеться в матеріалі BBC News Україна, який базується на розмовах із військовослужбовцями ЗСУ, перекладачами та коментарях Генштабу й міноборони Польщі. Українські морпіхи, які пройшли бої в Кринках, дивуються сценаріям, де БТР спокійно переїжджає міст або вплав долає річку. За їхнім досвідом, за сучасних умов ворожі дрони просто не дають техніці дістатися берега живою.
Окрема історія стосується навчань із використанням «мавіків». Командир одного з штурмових батальйонів описує вправу, де чеські десантники мали штурмувати позиції українців, а оборонці працювали з FPV та розвіддронами. Після перших спроб чеський інструктор Якуб попросив «прибрати мавіки», тому що українці надто швидко виявляли штурмові групи ще на підступах. Відповідь бійців була проста: без дронів це вже не навчання до реальної війни, а реконструкція боїв часів Афганістану.
Схожа ситуація і з тактичною медициною. Частина курсів досі спирається на концепцію «золотої години», коли евакуація пораненого до лікарні має відбутися приблизно за 60 хвилин. Українські офіцери пояснюють інструкторам, що під постійною загрозою FPV і баражуючих боєприпасів евакуація може розтягнутися на багато годин або навіть добу. Тому бійців треба вчити жити з турнікетом, а не розраховувати на медевак за стандартами Іраку й Афганістану.
Водночас військові визнають: підготовка за кордоном має важливі плюси. Польські полігони дають безпечний простір для навчання, де немає ризику прильоту по полігону, а курси з використання західної техніки залишаються критично необхідними. Саме там українці опановують «Бредлі», «Краби» та інші системи, без яких нинішня війна була б значно складнішою.
Партнери теж поступово намагаються адаптуватися до нової реальності. У Польщі вже створили окремий дроновий полігон «Йомсборг», де українські інструктори допомагають будувати програми, а норвежці інтегрують їхній досвід у стандарти НАТО. Однак поки що такі центри радше виняток, ніж правило, і більшість курсів усе ще тяжіє до старих методичок.
Співрозмовники BBC наголошують, що відповідальність лежить по обидві сторони. Україна має чітко формулювати запити на навчання й наполягати на врахуванні реалій дронової війни, а країни НАТО повинні оновлювати програми, відходячи від сценаріїв минулих кампаній. Як сформулював один із добровольців у лавах ЗСУ, старі підручники писали люди, які можуть написати й нові, питання лише в тому, наскільки швидко альянс визнає, що війна на українському фронті давно вийшла за межі традиційних схем.
Раніше dev.ua писав про те, як Україна вдруге поспіль взяла участь у великих навчаннях НАТО з безпілотних систем, де бойова система DELTA стала основною платформою управління для об’єднаної «червоної» команди та забезпечила спільну роботу морських, підводних, наземних і повітряних дронів у реальному часі.
Добавить комментарий