Що сталося
МВФ вимагає від України скасування низки податкових та митних пільг для бізнесу і домогосподарств; розширення податкової бази (в тому числі — заходи, спрямовані на «самозайнятих» / ФОП), які мають збільшити надходження до бюджету; скасування безмитного ввезення посилок із порогом до €150 (тобто посилки дешевші за €150 перестануть бути повністю звільнені від податку/мита).
Ці заходи — частина стандартної рецептури МВФ: звуження пільг, розширення бази оподаткування, підвищення прозорості збору податків.
Варто розуміти, що домовленість — це не автоматичне законодавче рішення. Після staff-level agreement рада директорів МВФ має схвалити програму; перед цим уряд виконує низку умов та подає конкретні законопроекти.
Як можуть змінитися податки
З огляду на комунікації й типові рекомендації МВФ, ключові напрямки змін такі:
- Скасування/звуження пільг — частина пільгових режимів (таких, що дають великі податкові преференції певним групам бізнесу або домогосподарствам) може бути скасована.
- Розширення ПДВ-бази — заходи, які зменшують обходи ПДВ (включаючи випадки, коли бізнес формально опиняється «ФОПом», щоб уникнути ПДВ), — наприклад, запровадження ПДВ для певних категорій самозайнятих при доході понад порогову суму.
- Митні зміни — зменшення пільг на ввезення невеликих посилок (порог €150) — що збільшить надходження від мит та ПДВ на імпорт.
У своєму Telegram-каналі нардеп Ярослав Железняк більш детально по пунктах вказав, що це значить для бізнесу та громадян.
- Спрощенка. У фонді наполягають, аби Україна почала боротися зі схемами використання спрощеної системи оподаткування великим бізнесом задля зменшення своїх податкових зобов’язань. Тож серед податкових вимог МВФ принаймні дві передбачають зміни до спрощенки. По-перше, запровадження обов’язкової сплати податку на додану вартість (ПДВ) для всіх спрощенців, річний дохід яких перевищує 1 млн грн. Фактично, йдеться про те, щоб зробити платниками ПДВ усі ФОПи крім тих, хто перебуває на першій групі. По-друге, запровадити критерії визначення трудових відносин. Якщо відносини між компанією та ФОПом відповідатимуть таким критеріям, то держава зобов’яже компанію брати такого ФОПа на роботу.
- Посилки. Ще одна вимога — перегляд пільги на безмитне ввезення посилок з-за кордону. Наразі українці не сплачують ПДВ та мито з імпортованих посилок, вартість яких не перевищує 150 євро.
- Оподаткування доходів від цифрових платформ — ще одна вимога МВФ. Йдеться про стягнення податків з доходів, які громадяни отримують від таких сервісів як Bolt, Uklon, Glovo, Booking.com, OnlyFans чи OLX. За назвою останнього цю ініціативу в народі й прозвали «податком на OLX».
- «Вічний» військовий збір. За словами співрозмовників ЕП, які брали участь у переговорах з МВФ, фонд вимагає, аби Україна не скасовувала 5% військовий збір навіть після закінчення війни. Поточне законодавство передбачає, що ставка збору має повернутися до рівня 1,5% з 1 січня року, наступного за роком завершення дії воєнного стану.
Що означають запропоновані зміни для ФОПів, зокрема й для IT-ФОПів
Якщо влада дійсно скасує спрощену систему оподаткування для підприємців 2 і 3 груп, і введе правило «ПДВ при доході >1 млн грн», то частина дрібних ФОПів опиниться в ПДВ-полі. Це означає більшу адміністративну ношу (звітність, облік), потребу виставляти ПДВ-рахунки клієнтам і ведення більш формальної бухоблікової практики.
За словами податкового консультанта Олександра Зарайського, ФОПів — фрилансерів, що надають послуги іноземним замовникам, це взагалі не зачепить. Н”а сьогодні більшість послуг, що надаються такими ФОП, узагалі не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до ПКУ», ― каже він.
Але таким ФОПам доведеться заморочитися приведенням своїх договорів з іноземними контрагентами у відповідність до вимог ПКУ. Зокрема щоб назва послуги буква в букву відповідала п. 186.3 ст. 186 Кодексу. «Писати «як Бог на душу положив» буде вже не можна, бо тоді привіт, ПДВ. Також, можливо, будуть питання із тими, хто надає послуги на фріланс-біржах. Але до появи конкретного законопроекту говорити про це зарано, каже консультант.
І ще один момент: за словами Олександра, майже весь експорт товарів оподатковується ПДВ за ставкою 0%. «Тож ФОП, що продають товари на іноземних маркетплейсах, це теж не зачепить. Однак їм доведеться подбати про бухгалтера та відповідний облік. Відправляти товари на галай-балай уже не вийде», ― зазначає він.
У той же час зараз товари з Китаю заїжджають у посилках без сплати ПДВ та митного збору. «Якщо це ліквідують (що теж вимагає МВФ), то у разі введення ПДВ для ФОП більшості доведеться будувати схеми так, аби завозити ці товари не як фізособи, а як ФОП. Щоб далі мати змогу зменшити ПДВ від продажу на сумі ПДВ, сплачену на кордоні при ввозі», — прогнозує Зарайський.
Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future, вважає, що в разі введення нових податкових правила кожен ФОП із річним доходом понад мільйон гривень — а це приблизно 83 тисячі на місяць — має стати платником ПДВ. Під удар потрапляють 170−250 тисяч ФОПів. «Для айтівця, консультанта, дизайнера, репетитора з доходом $2000 це означає зростання податків утричі. З 7% ефективної ставки до 20−22%. Одномоментно. Конкретні цифри: ФОП із доходом два мільйони на рік сьогодні платить близько 140 000 uhy. Після реформи — 380 000−430 000 грн. Різниця — чверть мільйона. Ці гроші треба або віддати державі, або… не віддати…», ― каже Амелін.
Під удар, за його словами, потрапляють 170 000−250 000 ФОПів — десята частина від 1,7 млн зареєстрованих: переважно ІТ, консалтинг, професійні послуги.
Коли ФОПів можуть зобов’язати сплачувати ПДВ
Перспектива податкових нововведень наразі не така й близька. «Якщо це і станеться, то не завтра», — каже податковий консультант Олександр Зарайський.
Він зазначив, вся програма МВФ розрахована на 4 роки, тож усі ці вимоги МВФ будуть виконуватися поетапно. «На мій особистий погляд, введення обов’язкової сплати ПДВ для платників єдиного податку якщо і відбудеться, то в останню чергу», ― зауважив фахівець.
Внесення подібних змін, каже консультант, потребує розробки відповідного законопроекту, який спочатку має пройти відповідний Комітет у Верховній Раді й потім два читання безпосередньо у сесійній залі.
«Тож тільки цей етап може зайняти від 6 до 9 місяців. З огляду на це введення ПДВ для платників єдиного податку якщо і станеться, то не у 2026 році. Можливо, це буде у 2027 році, хоча особисто мені здається, що, скоріш за все, це може статися (якщо станеться) пізніше», ― прогнозує Олександр.
На сьогодні влада і так хотіла/планувала запровадження інших змін, на яких наполягає МФВ, зокрема оподаткування доходів із цифрових платформ та оподаткування посилок з іноземних маркетплейсів незалежно від вартості.
«Скоріш за все ці зміни і будуть приймати насамперед. Тим паче що законопроєкт по цифрових платформах уже є у Верховній Раді», ― повідомив він
Адвокат Богдан Янків також вважає, що ПДВ для ФОПів не введуть у 2026, тому що для цього потрібно: скасувати 1-2 групи або створити для них ПДВ-процедуру; переписати закони; затвердити нові форми звітів та обліку; оновити ПЗ податкової; навчити бухгалтерів; підготувати сервери під мільйони ПДВ-накладних.
За його прогнозами, реальний горизонт для впровадження змін — 2029-2031 роки. Саме тоді завершиться дія меморандуму і настане дедлайн Нацстратегії. Експерт нагадав, що вона передбачає об’єднання груп ФОПів, податок у відсотках від доходу і ймовірне введення ПДВ.
«Меморандум МВФ просто підтверджує стару траєкторію, а не створює нову», — зазначає Янків.
Наслідки: все може подорожчати
Загалом же підприємці, хто продає товари чи надає послуги в Україні, мають розуміти, що ПДВ сплачують не вони, а покупці. Платник ПДВ його тільки адмініструє. Точно так, як адмініструє ПДФО та військовий, які утримує з зарплати працівників та сплачує до бюджету. «Якщо його введуть для ФОП, то цей ПДВ заплатимо всі ми. Бо ФОП просто додадуть 20% ПДВ до ціни своїх товарів чи послуг. І всі товари та послуги просто подорожчають на 20%», ― зазначає консультант. Далі ці 20%, які сплатять покупці та замовники, ФОП перерахують у бюджет.
Зарайський припускає, що це будуть не 20%. «Бо ФОП, у яких маржинальність більша, зможуть поступитися частиною прибутків і збільшити ціну товарів/послуг не на 20%, а менше, щоб вибити конкурентів», ― аргументує він.
Прогноз Амеліна песимістичний: «Третина зареєструється платниками ПДВ і підніме ціни — розганяючи інфляцію. Чверть закриє бізнес і піде в найм — поповнивши ринок праці, який і так переповнений. А от решта — 100 000−150 000 підприємців — оберуть тінь».
Він прогнозує дроблення доходів, P2P-перекази, крипта, робота через іноземні юрисдикції. «Окремо — еміграція: 10 000−25 000 висококваліфікованих спеціалістів просто виїдуть. ОАЕ, Кіпр, Португалія чекають. І це не песимізм — це арифметика. У 2024 році закрилося рекордні 210 000 ФОПів — ще до всіх цих ініціатив. За перші чотири місяці 2025-го — на 44% більше, ніж торік. Тренд уже є. Залишилось його прискорити», ― зауважив він.
Що кажуть айтівці
IT-фахівці вже бурхливо обговорюють потенційні нововведення.
Владислав Чорний, Front-end Developer, прогнозує відтік айтівців за кордон: «Думаю після війни не багато IT-фахівців тут лишиться. Який сенс платити податки як у європейській країні, а мати з цього приблизно нічого, і читати як черговий міндіч виїхав. Я не проти платити податки на рівні інших країн, але за умови що у нас рівень захищеності людини буде не нижче», ― каже він.
«Завжди є такий момент коли податковий тягар стає настільки важким, що бізнес уходить в тінь і замість додаткового наповнення бюджету держава отримує зменшення надходжень. Схоже, це буде саме той момент», ― вважає Front-end Developer Антон Рильцов.
Олег Сороцинський, Project Manager, каже, що ФОП-система була драйвером українського ІТ ринку роками. «Тепер її знесуть, що приздведе до значного зменшення податкової бази, переходу на інші схеми, менш легальні. По факту через неможливість нормального контролю дробління вирішили знести всю систему. Хоча через ФОП проходить значно менше втрат системи, ніж через скрутки, ПДВ, втрату на акцизах, не кажучи вже про кордон…», ― аргументує він.
За словами Євгена Чверткова, IT-консультанта в ARTJOKER, ПДВ можна повернути, це називається повернення ПДВ. «Послугу ФОПу компанія буде сплачувати, а саме вона сплачує на 20% більше, таким чином коли виконуються певні умови, ця компанія — може повернути собі ПДВ, які спрямує на інші виплати. Тобто при грамотному управлінні компанія практично нічого не втрачає, а для замовника нічого не змінюється, так як практично всі наймані працівники нічого нікому не сплачують за жодні послуги з юридичних рахунків. А в мене багато знайомих стають все більше і більша кількість платниками ПДВ спеціально, для цього є свої переваги. Тому нічого страшного по факту не бачу як для тих хто ухиляється від податків за рахунок фопів.Але якщо ті як я хто є справжніми фопами тобто працюють на себе і мають своїх клієнтів — ситуація звісно буде трохи гіршою але не факт», ― пояснює він.
Сергій Лозицький, QA Automation Lead прогнозує наступну схему: «З’явиться опція, давайте пів року зарплату на ФОП, пів року — в чорну, або пів року на батьків-дідів-друзів. Гіг-контракти, фірми за кордоном, крипта і купу інших способів, як це все обійти». .
«Коли я працював в українській айтішці 1 млн грн на рік ― цілком реалістична сума. Це $2000 на місяць. І тут більшість розробників розуміє що їх це стосується напряму. Наразі це лише ідея / пропозиція. У такому контексті податки у Чехії виглядають не так уже й страшно: 15% базова ставка та 23% для високих доходів», ― зазначає Senior Front-end engineer Олександр Кравчук.
Тим часом для гіг-контракторів зміни удуть невідчутні. «Якщо співпрацювати за гіг-контрактом, то для фоп нічого не зміниться. В цілому, і ФОП тоді не потрібен. Це виключно третьої групи стосується. А от для бізнесу зміни суттєві», ― зазначає Technical Recruiter Олена Ребезюк.