«Поступово відбуватиметься зміна моделей співпраці із клієнтами»
Наш прогноз на 2026 рік залежить від двох ключових сценаріїв.
Базовий сценарій: продовження війни. У цьому випадку головним завданням індустрії буде утримання позицій на тому плато стабільності, якого ми досягли у 2025 році.
Позитивний сценарій: припинення вогню та мир. Це, безперечно, позитивно вплине на динаміку ринку. Ми можемо очікувати на поступове відновлення та зростання індустрії на рівні 3-5%. Однак довгостроковий вплив цього сценарію сильно залежатиме від конкретних умов миру, тому робити більш детальні прогнози зарано.
Також поступово відбуватиметься зміна моделей співпраці із клієнтами. Ми очікуємо подальшого зростання частки проєктів, де клієнти платять не за час інженерів, а за конкретний результат (outcome-based models). Це більш ризиковані, але водночас більш цікаві та складні проєкти, що вимагають від команд сильного лідерства та орієнтації на бізнес-цілі.
Чого боятися і на що сподіватися? Головний страх — це, звичайно, продовження війни та поглиблення демографічної кризи, яка є критичною загрозою для індустрії, побудованої на людях. Головна надія — це наші таланти та інвестиції в їхній розвиток. Ми продовжимо розширювати партнерство з університетами та освітніми закладами, щоб забезпечити притік нових спеціалістів в індустрію за будь-яких умов.
«Можна говорити про зростання українського IT-ринку в межах 5% у 2026 році»
Очікування миру створює відчуття, що найскладніше вже позаду, однак реальність залишається іншою. Війна триває майже чотири роки і надалі вимагає високого рівня концентрації на ключових операційних питаннях: залученні нових проєктів в Україну, підтримці продуктивності команд та забезпеченні стабільної інфраструктури. Тому, попри віру в позитивні сценарії, ми продовжуємо працювати з поточними ризиками та їхньою мітігацією.
Додатковим чинником невизначеності залишається складна геополітична ситуація у світі. Водночас глобальні ринки та клієнти активно трансформуються під впливом штучного інтелекту, і попит на відповідні технологічні рішення зростатиме. За оцінками Gartner, світові витрати на AI сягнули 1,5 трильйони доларів у 2025 році та можуть вирости ще на 36% і досягнути позначки у 2 трильйони доларів вже у 2026.
Навіть за поточних умов, на мою думку, можна говорити про зростання українського IT-ринку в межах 5% у 2026 році. Однак, вплив війни залишатиметься ключовим фактором успіху індустрії.
«Індустрія стикається з викликами, які будуть визначальними у найближчі роки. Перший — це дефіцит експертизи»
Українське IT у 2026 році, на мою думку, рухатиметься в бік ще більшої спеціалізації, технологічної зрілості та глобальної інтеграції. Україна традиційно сильна інженерною школою, швидкою адаптацією та підприємницьким підходом, тому ми природно займаємо нішу в створенні складних технологічних продуктів. Особливо в Web3 сьогодні помітний перехід від короткострокових хайпових трендів до будівництва довгострокових інфраструктурних рішень: блокчейн-платформ нового покоління, систем цифрової ідентичності, інституційних Web3-рішень, а також продуктів на перетині AI та децентралізованих технологій. Українські команди вже працюють у цих напрямах і є ключовими гравцями глобального Web3-ланцюга.
Українські команди вже сьогодні входять до міжнародних рейтингів рівня Super Recognized, створюючи продукти, які реально просувають індустрію Web3 вперед. В Україні сформувалася критична маса команд, здатних не просто брати участь у ринку, а переосмислювати архітектуру Web3, впливати на стандарти безпеки, масштабування та user experience, і це вже визнається глобальною аудиторією.
Водночас індустрія стикається з викликами, які будуть визначальними у найближчі роки. Перший — це дефіцит експертизи, адже Web3 та AI змінюються швидше, ніж оновлюються освітні програми чи внутрішні компетенції ринку.
Другий виклик — це глобальна ринкова волатильність, яка впливає на інвестиційні цикли, продуктові стратегії й структуру попиту як в аутсорсингу, так і в продуктовій розробці.
Попри це, я бачу помірний і стабільний ріст індустрії. Є два реалістичні сценарії.
Оптимістичний — коли Web3 та AI стають локомотивами розвитку, залучаючи інвестиції в українські R&D-центри та формуючи нові продуктові екосистеми.
Базовий — коли ринок розвивається еволюційно: зростає частка продуктового девелопменту, посилюється конкуренція за таланти, а компанії поглиблюють технологічну експертизу. Обидва сценарії позитивні, адже вони показують: українське IT у 2026 році має всі передумови залишатися важливою складовою глобальної технологічної екосистеми.
Також, ми зараз знаходимося фактично на порозі нової індустріальної революції. Рівень розвитку AI досяг точки, коли роботи можуть виконувати дедалі ширший спектр робіт незалежно від того, йдеться про software-роботів чи hardware-системи. Однак створення цих роботів людьми все ще надзвичайно дороге. Ми перебуваємо в точці, де відбувається головна боротьба AI-індустрії: хто першим створить роботів, які будуть здатні дешево і масово виробляти інших роботів. Саме це може стати наступним «вибуховим» проривом, який змінить економіку так само, як колись змінили її паровий двигун чи електрифікація.
Також, Web3 сьогодні швидко приймається інституційними гравцями, бізнесом та роздрібними користувачами. Ми переходимо від експериментів до масового впровадження, яке здатне змінити юніт-економіку глобальної економіки — від підприємств до державних систем.
Головні причини цього зсуву:
- Революція в платежах. Стейблкоїни та нова архітектура розрахунків роблять платежі швидкими, прозорими і ультра дешевими.
- Революція в цифровій ідентичності. ZK-технології дозволяють створювати приватні, захищені та верифіковані ідентичності без передачі персональних даних.
- Революція у зберіганні даних. Дані стають verified-by-default, що радикально зменшує шахрайство та змінює підхід до довіри.
Недарма я недавно прочитав думку, яка чудово описує момент: через рік-два словосполучення «cross-border payment» звучатиме так само архаїчно, як зараз звучить «cross-border email». Завдяки Web3 глобальні транзакції стануть такими ж простими та миттєвими, як надсилання повідомлення.
«Інтеграція штучного інтелекту стане не перевагою, а базовою необхідністю»
У 2026 році компаніям доведеться одночасно підтримувати розвиток бізнесу та зберігати стійкість команд. У багатьох випадках це означатиме рішення, які не дають миттєвого ефекту, але допомагають зберігати людей, продукти й внутрішню стабільність. Підтримувати людей і водночас залишатися стійкими як бізнес — саме цей баланс, на мою думку, стане ключовим у 2026 році, і не лише для ІТ індустрії.
Він завжди був непростим, а в умовах війни та геополітичної нестабільності — ще більш вибірковим. Водночас досвід останніх років показує: інвестиції в компанії з українським корінням можливі, якщо бізнес демонструє стійкість, зрозумілу модель зростання та сильну команду.
Інтеграція штучного інтелекту стане не перевагою, а базовою необхідністю. Компанії впроваджуватимуть ШІ на всіх рівнях — від продуктів до внутрішніх процесів, щоб підвищувати ефективність і швидкість прийняття рішень. Водночас ШІ залишатиметься і викликом: конкуренція за фахівців, потреба в нових навичках та відповідальне використання технологій вимагатимуть постійної адаптації.
Конкуренція за таланти залишається серед ключових ризиків. Частина спеціалістів і надалі шукатиме можливості за кордоном, тому для українських компаній критично важливими стануть розвиток команд, інвестиції в навчання та створення умов, у яких фахівці можуть зростати незалежно від локації.
«Найвищу цінність матимуть фахівці, які поєднують глибоку технічну експертизу з доменним розумінням і консалтинговим мисленням»
Можу припустити, що 2026 рік збереже для українського IT обережний оптимізм. Індустрія вже не зростатиме «за інерцією»: ринок стає більш вибірковим і вимогливим, тож перевагу матимуть компанії, які вміють швидко адаптуватися, не втрачаючи системності, й будують довіру з клієнтами через стабільний результат і довгострокові партнерства. В українських реаліях ключовим фокусом залишається операційна стабільність і підтримка команд — усе, що раніше сприймалося як ризик-менеджмент, дедалі більше стає частиною повсякденної роботи.
Саме тому найвищу цінність матимуть фахівці, які поєднують глибоку технічну експертизу з доменним розумінням і консалтинговим мисленням: здатні не лише виконувати завдання, а й допомагати формувати правильні рішення та відповідати за результат.
Українське IT залишатиметься затребуваним на глобальному ринку — знайти порівнянну експертизу все ще непросто. Водночас клієнти дедалі більше уваги приділяють операційній стійкості, тому у 2026 році частіше обиратимуть моделі співпраці з розподіленими командами та гнучкою географією.
«Україна і далі буде конкурентною там, де потрібні не „дешеві руки“, а команди, які вміють думати і доводити рішення до результату»
Очікую, що дедалі рідше ми бачитимемо підхід «швидкий ріст будь-якою ціною». Натомість, ще більше уваги буде до стійкості, фокусу та зрілості. Українська tech-індустрія вже навчилася працювати в умовах невизначеності та війни. Тому перевага буде на боці тих, хто тримає якість, вибудовує довгі відносини з клієнтами і вже перейшов від «продавати години» до «створювати цінність». Зокрема, через продукти, платформенні рішення, нішеву експертизу.
Тому і наступного року на нас чекає конкуренція роботодавців за сильних інженерів, фокус на кібербезпеку, data/AI інженерію, інтеграції, модернізацію легасі та ефективність процесів. Україна і далі буде конкурентною там, де потрібні не «дешеві руки», а команди, які вміють думати і доводити рішення до результату. Очевидно, що DefTech/MilTech буде одним з головних рушіїв в індустрії. Також і далі зростатиме роль українських продуктових компаній і «гібридних» моделей, де бізнеси використовуватимуть свою сервісну експертизу для створення доданої вартості.
Додайте до цього конкуренцію за таланти з глобальними командами, не завжди виправданий гайп щодо використання AI, а також тиск на маржинальність у сервісному сегменті. Ще один виклик — знецінення інженерної дисципліни через стереотип, що «все можна згенерувати». Короткостроково це може пришвидшити розробку, але довгостроково б’є по якості й довірі.
У базовому сценарії я б очікував обережного відновлення попиту, збільшення контрактів з українськими бізнесами щодо підвищення ефективності і модернізацію ІТ-рішень, а також подальше підсилення продуктового напряму. В оптимістичному — відчутне покращення інвестклімату, збільшення бюджетів на розробку в Україні, як і стрімке зростання українських продуктів та R&D в Україні.
«У Національній стратегії доходів закладені положення, які наразі не вигідні для українського IT-бізнесу»
У 2026 році аутсорсинговому сегменту українського IT буде ще складніше. Системні проблеми, спричинені війною, нікуди не зникли і, на жаль, навряд чи будуть повністю вирішені в найближчій перспективі.
Водночас продуктові компанії мають потенціал для подальшого зростання, за умови відсутності значних або непрогнозованих нововведень з боку держави. На відміну від аутсорсу, вони менше залежать від зовнішніх факторів, таких як політика клієнтів або зміни в глобальній економіці, і можуть безпосередньо впливати на продукт, маркетинг та фокусуватись на кінцевому споживачі.
Будь-яке погіршення економічних умов — зростання податкового навантаження чи ускладнення механізмів бронювання — може мати зворотний ефект для індустрії.
Попри це, я розраховую на позитивний сценарій, за якого держава та бізнес працюватимуть разом над вирішенням проблем, а не у протилежних напрямах.
Українське ІТ в 2026 році буде таким самим як завжди — динамічним, винахідливим та креативним, попри важкі та непередбачувані умови.
Мій прогноз — взаємодії з державою стане більше. Відтоку спеціалістів в компаніях буде ще менше. Вакансій в продуктових компаніях не стане більше, натомість в усіх проектах повʼязаних з мілтех можливостей буде кратно більше ніж в 2025. Найскладнішою позицією для найму в 2026, гадаю, будуть інженерні спеціалісти що працюють на стику звʼязки онлайну та фізичних технологій. Ця ж позиція — гарна можливість входу в сферу.
https://dev.ua/news/it-forecast-1767525313