Вже в перші дні нового року, 2 січня, прес-служба Міноборони повідомила про першого резидента Defence City — виробника дронів «Вампір» та інших БПЛА, компанію SkyFall. Водночас, повідомлень щодо доєднання до спецрежиму інших гравців ринку з того часу не було.
Читайте также: У Yasno попередили про нову реальність: відключення світла можуть тривати понад 16 годин
dev.ua звернувся з запитом до низки компаній, що виготовляють оборонну і dual-use продукцію — а чи збираються вони також скористатися спецрежимом? Більшість з них — уже на цьому шляху або у процесі юридичного вивчення питання. Водночас, від деяких з них лунають і обережні сумніви щодо доцільності цього, особливо у випадку, якщо компанія вже є резидентом іншого податкового спецрежиму — Дія.City. Ось, що відповіли нам у компаніях.
«Ми дивимось на Defence City прагматично»
Олена Душина, очільниця miltech-групи L7, що включає розробників симуляторів вогневого бою, називає запуск Defence City правильним і давно очікуваним кроком для defence та miltech-сектору.
Одним з основних позитивів спецрежиму вона бачить питання безпеки. «Компанії, які працюють у сфері оборони, не повинні розкривати чутливі дані про структуру, локації, виробництво чи персонал. Режим, який дозволяє захистити цю інформацію на рівні держави, — це базова, але критично важлива річ, якої ринку давно бракувало. Тому з точки зору безпеки Defence City — це дуже сильний перший крок, який закриває системний ризик для підприємств сектору», — висловила свою думку Олена Душина у коментарі dev.ua.
Попри всі наявні позитиви, очільниця miltech-групи L7 зазначає, що приєднання до Defence City конкретно для них наразі виглядає неоднозначним кроком.
«Ми дивимося на Defence City прагматично, з урахуванням реальної структури нашої групи. Частина наших компаній вже є резидентами „Дія.City“, і для нас це сьогодні ефективний інструмент, а не просто спеціальний режим. Наш ключовий продукт — програмно-апаратний комплекс (симулятор ведення бою), де значна частина цінності створюється саме як IT-продукт. Тому резидентство „Дія.City“ для нас — абсолютно легітимне і логічне», — стверджує Душина.
Вона підкреслює, що «Дія.City» має для miltech-групи L7 низку переваг:
- платити повністю білу, офіційну заробітну плату,
- бути конкурентними на ринку інженерів, розробників і R&D-команд,
- забезпечувати прозорість і стабільність для людей.
«І це принципово, бо ринок miltech сьогодні за рівнем зарплат уже виходить за рамки класичного IT-ринку. Якщо держава хоче, щоб виробники miltech залишались в Україні, масштабувалися і платили податки тут, механізми для легальної та прозорої оплати праці мають бути конкурентними. Саме „Дія.City“ сьогодні дає таку можливість. У Defence City цього інструменту поки що немає — і це важлива зона для доопрацювання», — акцентувала увагу Олена Душина.
У своєму коментарі Душина також повідомила, що у 2026 році вони готуються виходити на довгострокові державні контракти з Міноборони, які б дозволили отримати статус критичного підприємства у сфері ОПК, і, як наслідок, 100% бронювання, але сьогодні ситуація у miltech-групі L7 інша.
«Ми працюємо напряму з військовими частинами та підрозділами, які приходять із терміновими запитами: „потрібно на вчора — поставити, доопрацювати або розробити“. Ми це робимо. Наші контракти короткі — часто до трьох місяців, бо війна не дозволяє чекати. Але саме через короткостроковість контрактів ми формально не можемо отримати критичності для 100% бронювання, хоча по суті працюємо в miltech і безпосередньо для війська», — розкритикувала вона нинішній стан справ.
У цьому контексті 50% бронювання, яке вони мають через «Дія.City», вона назвала робочим компромісом, але не ідеальним рішенням.
Серед плюсів Defence City Олена Душина виокремила експортну перспективу у якості основної переваги. «Ринок України, безумовно, пріоритетний, і ми ще маємо великий потенціал покриття всередині країни. Але наші виробничі потужності вже перевищують внутрішній попит, і можливість легального експорту тренажерів і рішень за кордон — це колосальний шанс для всього сектору», — пояснила очільниця miltech-групи L7.
Олена Душина зробила висновок, що якщо Defence City надасть «працюючу експортну механіку», то це дасть змогу компаніям залишатися в Україні, масштабувати виробництво, платити більше податків, і більше інвестувати у розвиток. «Defence City — це правильний перший крок для defence та mil-tech. Але щоб компанії заходили туди масово, режим має давати не лише безпеку, а й конкурентні умови для людей, розвитку та експорту», — підвела риску Душина.
«Остаточного рішення щодо переходу ще не ухвалено»
General Counsel компанії Himera Катерина Бумага у коментарі dev.ua пояснює, що наразі Himera перебуває на етапі вивчення можливостей та умов отримання резидентства Defence City, зокрема, оприлюднених проєктів підзаконних нормативних актів.
«Ми аналізуємо, чи відповідає наша діяльність встановленим критеріям, а також оцінюємо, наскільки статус резидента Defence City зможе повною мірою відповідати операційним та виробничим потребам компанії. Для нас принципово, щоб обрана модель правового та регуляторного середовища дозволяла максимально ефективно організувати виробництво продукції для забезпечення потреб Сил безпеки й оборони України», — каже вона.
Як стверджує Катерина Бумага, Himera не відмовляється від можливості роботи в режимі Defence City і розглядає цю модель як потенційно корисний інструмент для компаній, які працюють на потреби Сил безпеки й оборони, зокрема з точки зору масштабування виробничих потужностей.
«Водночас остаточного рішення щодо переходу ще не ухвалено. Наразі ми перебуваємо на етапі аналізу — оцінюємо, наскільки ця модель буде ефективною саме для нашої компанії з урахуванням поточного етапу розвитку, операційної структури та виробничих процесів. Після завершення внутрішньої оцінки зможемо сформувати зважену позицію щодо доцільності переходу», — каже General Counsel компанії Himera.
«Для технологічних компаній важливо мати можливість поєднувати інструменти підтримки без втрати вже набутих преференцій, оскільки саме така комбінація може забезпечити максимальний ефект для розвитку виробництва й інновацій», — переконана Катерина Бумага.
«У Defence Сity до секретності будуть ставитися на іншому рівні»
Зі слів Валерія Зарубіна, засновника компанії Blue Bird, відомої виробництвом детектора дронів «Чуйка», РЕБів та іншої продукції, команда виробника протягом всього останнього тижня вивчає тему щодо можливого приєднання до спецрежиму Defence City.
«Остання зустріч стосовно доєднання до Defence City у нас відбулася всередині команди буквально вчора. Ми проговорювали, що це таке, як воно працює і хто туди доєднався», — пояснив у коментарі Валерій Зарубін.
Засновник компанії Blue Bird також додав, що команда має намір взяти участь у окремому заході з цього приводу, який відбудеться незабаром і де буде більш детально розкриватися тема доєднання до Defence City.
Читайте также: «Без Ілона Маска не було б OpenAI». Маск вимагає до $134 млрд від OpenAI та Microsoft: що сталося
Серед плюсів спецрежиму він виокремив більш тісну взаємодію з державою, таке собі «державне партнерство», і прозору роботу резидентів такого спецрежиму.
«Тобто, це робота максимально вбілу, хоча ми і так працюємо за цим принципом і навіть самі собі влаштовуємо внутрішні аудити. Тобто, там треба буде проходити постійні аудити, держава наглядає за компанією, але при цьому компанія отримує преференції, а держава бачить в компанії чистого прозорого партнера, і, відповідно, має з ним контракти», — зазначив Валерій Зарубін у коментарі dev.ua.
З його слів, Blue Bird «абсолютно точно розглядає» можливість доєднання до Defence City, а приклад компанії SkyFall «примушує на неї рівнятися». Водночас, Зарубін підкреслив, що все що йому відомо про Defence City — це результат внутрішнього обговорення цієї теми з командою, тому загалом вона потребує більш системного подальшого вивчення.
«Компанія, яка доєднується до такої програми, стає „невидима“. Зайва інформація зникає з вільного доступу, і я вважаю це суперкритичним. Як мінімум, багато з цих людей, на кого зареєстрована та чи інша компанія, знаходяться в полі зору ФСБ, і за такими людьми можуть полювати. Не думаю, що ми самі маємо допомагати в цьому розвідці нашого противника», — резюмував Валерій Зарубін, додавши, що у Defence Сity до секретності, як він сподівається, будуть ставитися на іншому рівні.
«Наразі триває активна підготовка»
Директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський вважає, що режим Defence City став важливим кроком для розвитку українського ОПК, оскільки створює прогнозовані податкові та регуляторні умови й дозволяє виробникам планувати масштабування в умовах війни.
«Показово, що серед перших резидентів — виробник дронів Vampire, компанія SkyFall, адже саме приватні компанії були ключовими драйверами запуску цього режиму», — каже він у коментарі dev.ua.
Говорячи про своє підприємство, Храпчинський зазначає, що воно також планує стати резидентом Defence City. «Для мене це не формальність — я особисто брав участь у підготовці та обговоренні окремих законодавчих змін і добре розумію, чому цей режим критично важливий для розвитку приватного ОПК», — нагадав він.
Анатолій Храпчинський поділився, що на його підприємстві наразі триває активна підготовка до цього кроку: формується пакет заявок, приводяться у відповідність внутрішні процеси та комплаєнс, а також напрацьовуються пропозиції щодо доопрацювання режиму з урахуванням практичних викликів, які виникають під час масштабування та серійного виробництва.
Представник оборонного підприємства також резюмував, що у сукупності спецрежим дозволить швидше виводити продукти в серію, масштабувати виробництво та інвестувати в R&D без постійних регуляторних ризиків.
«Ключовою проблемою є фрагментарність нормативного регулювання режиму Defence City»
У компанії TAF Industries у відповідь на запит dev.ua пояснили, що вони розглядають можливість приєднання до правового режиму Defence City, проте з урахуванням чинного статусу резидента «Дія.City» підходять до цього питання вкрай зважено.
«На сьогодні існує низка як практичних, так і правових аспектів, які свідчать не лише про обмежену доцільність такого кроку, а подекуди й про потенційні ризики», — стверджують у компанії.
У TAF Industries вважають, що ключовою проблемою тут є фрагментарність нормативного регулювання режиму Defence City.
TAF Industries акцентує увагу на відсутності чітких і стабільних правил у цій сфері, що суттєво ускладнює стратегічне планування та масштабування бізнесу.
Тим не менше, у компанії все ж вважають, що режим Defence City передбачає низку привабливих податкових стимулів, зокрема:
- звільнення від податку на прибуток підприємств, хоча із суттєвими обмеженнями щодо порядку та напрямів використання такого прибутку;
- звільнення від сплати земельного податку;
- звільнення від екологічного податку.
«Водночас, при детальному аналізі вже ухвалених нормативних актів та з урахуванням відсутності частини задекларованого регулювання, стає очевидно, що зазначені переваги не є універсальними», — зазначила у своїй відповіді TAF Industries.
Там підкреслили, що для компаній, які вже користуються інструментами «Дія.City», податкові та регуляторні вигоди Defence City значною мірою нівелюються, а в окремих аспектах можуть навіть створювати додаткові обмеження або правову невизначеність.
З огляду на це, у поточній редакції режим Defence City, на думку компанії TAF Industries, виглядає економічно та операційно виправданим передусім для підприємств оборонного сектору, діяльність яких орієнтована на експорт готової продукції.
Читайте также: Парадокс, але американці використовують ШІ рідше за мешканців Нігерії та Індії. Про що свідчать результати нового великого опитування