dev.ua проаналізував ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2026 року та розповідає, як працювала схема і чому слідство зазнало фіаско в суді.
Читайте также: Сколько Детей У Усика: подробности о семье и личной жизни чемпиона
Схема: «біла» картка для захисту «чорної»
Інцидент стався 18 березня 2026 року. Жінці зателефонував невідомий чоловік, який переконливо назвався співробітником служби безпеки «Монобанку». Легенда була класичною і лякаючою: мовляв, якісь сторонні особи просто зараз намагаються незаконно збільшити її кредитний ліміт.
Щоб «врятувати» гроші, які лежать на стандартній «чорній» картці банку, шахрай запропонував жертві терміново відкрити нову — віртуальну «білу» картку. Для цього жінці потрібно було лише назвати коди з SMS-підтверджень.
Як тільки жертва передала коди, зловмисники отримали повний доступ до її банкінгу. Буквально за 10 хвилин вони:
Перевели 9 658 грн з її «чорної» картки на чужий рахунок.
Збільшили її кредитний ліміт до 15 000 грн.
Вивели 15 476 грн кредитних коштів на її ж картку «Ощадбанку», а звідти миттєво перекинули 14 549 грн на ще один рахунок дропів.
Загальна сума збитків склала 24 207 гривень.
Як кіберполіція розплутувала транзакції
Оперативники 10-го відділу кіберполіції у Львівській області спрацювали досить швидко. Вони розплутали клубок переказів, щоб знайти кінцеві точки виведення коштів.
Гроші дробилися і розкидалися по різних рахунках. Наприклад, вкрадені з «Ощадбанку» 14,4 тис. грн спочатку впали на одну картку, звідти 12 тисяч пішли на іншу, потім ще 3 тисячі — на третю. Далі шахраї почали переводити гроші в готівку — знімали по 1000, 3000, 500 гривень через банкомати чи каси (в матеріалах вказано точний час зняття коштів протягом 18–21 березня).
Читайте также: У США арештували спецпризначенця, який використав секретну інформацію про захоплення Мадуро, щоб робити ставки на Polymarket
Слідчі встановили, що кінцеві транзитні картки належать клієнтам «Універсал Банку» (Monobank), і звернулися до суду з клопотанням накласти арешт на ці рахунки, щоб зберегти залишки грошей як речові докази та забезпечити майбутнє відшкодування жертві.
Чому суд відмовив поліції
Здавалося б, схема зрозуміла, рахунки знайдені. Чому ж суддя відмовила в арешті рахунків злочинців (або їхніх «мулів»)? Відповідь криється в якості підготовки документів самими слідчими.
Слідча суддя Шевченківського райсуду забракувала клопотання поліції з двох суто юридичних причин:
Неправильне оформлення доказів. Слідчий обґрунтував арешт рапортом кіберполіції. Однак суддя зазначила, що інформація з рапорту «не оглянута, не досліджена та не оформлена відповідно до вимог КПК». Поліція просто забула офіційно визнати ці вкрадені гроші та рахунки «речовими доказами» спеціальною постановою у кримінальному провадженні.
Неможливість забезпечення позову. Слідчий просив арештувати гроші для майбутнього відшкодування шкоди. Але закон каже, що для цього має бути встановлений конкретний підозрюваний, а жертва має подати цивільний позов. Поліція ж прийшла в суд із клопотанням, коли офіційних підозрюваних ще не було, а цивільний позов не заявлявся. Навіть самі власники карток, на які виводилися кошти, ще не були допитані та не мали офіційного статусу у справі. Крім того, на судове засідання слідчий і прокурор взагалі не з’явилися.
Читайте также: Житомирські вибухотехніки опанували французькі НРК Iguana для розмінування