dev.ua розібрався, що саме чекає на українських криптанів, біржі та Web3-стартапи в найближчі роки.
Читайте также: В Україні заарештували торговельні марки HBO через борг перед героїнею серіалу «Чорнобиль»
Вихід із сутінків: 20 мільярдів до бюджету
Зараз ринок віртуальних активів в Україні перебуває у «сірій» зоні. Мета держави за 4 роки — детінізувати щонайменше 20% галузі.
За планом Уряду, валові податкові надходження від операцій з віртуальними активами мають сягнути 20 мільярдів гривень на рік. Щоб ці гроші реально надійшли до бюджету, НБУ, Нацкомісія з цінних паперів (НКЦПФР), Мінцифри та Мінфін мають розробити концепцію «стимулюючого оподаткування». Тобто ставки мають бути такими, щоб бізнесу і трейдерам було вигідно платити податки в Україні, а не ховати активи в Дубаї чи Лісабоні.
Нагадаємо, що Верховна Рада вже як декілька років поспіль обіцяє розглянути законопроєкт про крипту, щоб нарешті запровадити легальний механізм оподаткування. Але поки що нічого з цього не виходить
Читайте также: Бывшая Жена Андрей Ермак Жена: Биография, Личная Жизнь и Карьера
«Спрощенка» для крипти та регуляторні пісочниці
Щоб не задушити індустрію на старті бюрократією, Концепція передбачає впровадження кількох інноваційних механізмів:
- Автоматизоване оподаткування: Процес обрахунку податкових зобов’язань та подання звітності планують максимально спростити. В ідеалі — податки з прибутку від трейдингу чи інвестицій мають вираховуватися «на автоматі».
- Зрощення з фіатом: Держава планує легально поєднати ринок віртуальних активів із наявною класичною банківською інфраструктурою. Це означає кінець блокуванням карток за P2P-перекази на криптобіржі — транзакції стануть прозорими та зрозумілими для фінмоніторингу.
- Регуляторні пісочниці (Sandbox): Для високотехнологічних Web3-стартапів запустять спеціальний тестовий режим. Вони зможуть обкатувати свої продукти в реальних умовах без ризику отримати гігантські штрафи за порушення фінансового законодавства, яке ще не адаптоване під блокчейн.
Тренд на RWA: токенізація реального сектору
Один із найцікавіших пунктів Концепції — фокус на токенізації активів реального сектору економіки (RWA — Real World Assets). Це глобальний тренд Web3, коли нерухомість, цінні папери, золото чи навіть сільгосппродукція перетворюються на цифрові токени на блокчейні для спрощення торгівлі та залучення інвестицій. Уряд очікує, що до 2030 року в Україні з’явиться щонайменше 200 стартапів, які займатимуться саме токенізацією реального бізнесу.
Які KPI поставила держава на 2030 рік
План Мінцифри виглядає дуже амбітно. Якщо закон про віртуальні активи нарешті запрацює разом із податковим кодексом, до 2030 року ми маємо побачити такі цифри:
Читайте также: YouTube почав блокувати російських блогерів за рекламу коледжу «Алабуга Політех», причетного до виробництва «шахедів»
- 3 компанії-«єдинороги» у сфері віртуальних активів (з ринковою оцінкою понад $1 млрд кожна).
- 20 000 легально працевлаштованих фахівців, які працюватимуть у компаніях-провайдерах криптопослуг.
- 20 криптостартапів на 1 мільйон населення.
- 50 Web3-стартапів, які залучать понад 100 тисяч євро інвестицій.
- 50 криптокомпаній, які успішно вийдуть на міжнародні ринки.