Як повідомляє ГУР МО України, розробкою та виробництвом дрона «Клин» займається російське ТОВ «Робоавіа». Безпілотник був представлений у жовтні 2025 року, а вже в лютому цього року його вперше збили бійці 118-ї окремої механізованої бригади.

Читайте также: Українець створив застосунок Your Bar для змішування коктейлів вдома. Який його функціонал

Технічні характеристики

  • Має фюзеляж типу «дельта-крило» довжиною 1,6 та розмахом крил 1,9 метра;
  • в якості силової установки використовується безколекторний електромотор Scorpion F-4225-500KV V2 (КНР), який живлять дві сучасні полегшені акумуляторні батареї 6S типу Li-AFB;
  • може нести кумулятивну або фугасну бойову частину вагою до 5 кг;
  • заявлена противником максимальна швидкість при заході на ціль — 300 км/год.

Іноземна компонентна база

Попри гучні заяви російських розробників про «імпортозаміщення» та «аналоговнєт», розбір безпілотника показав, що він критично залежить від західних та азійських технологій. У його начинці виявлено мікросхеми, плати та двигуни виробництва щонайменше шести країн (серед яких Китай, Тайвань, Швейцарія та інші), що вкотре підтверджує обхід РФ міжнародних санкцій через мережі посередників.

Важливою відмінністю «Клина» є використання технології машинного зору з можливістю автоматичного захоплення цілі, реалізованого на базі комп’ютерного модулю Nvidia Jetson TX2 (США).

В якості польотного контролера використовується доступне комерційне рішення Cube Orange (Австралія), навігаційна система реалізована модулем Holybro F9P (КНР), який для підвищення точності має режим RTK (Real-Time Kinematic). Зв’язок забезпечує радіомодем LoRa, основним елементом якого є радіомодуль Ra-01H виробництва Ai-Thinker (КНР).

Читайте также: Очільник GameStop хоче купити eBay за $56 млрд, щоб кинути виклик Amazon

Ще однією характерною відмінністю БпЛА є наявність розвинутого переднього керуючого опірення, яке дозволяє корегувати курс заходу на ціль при різних кутах атаки на різній швидкості.

Докладніше про ворожий дрон «Клин» можна ознайомитися на порталі War&Sanctions в розділі «Компоненти у зброї».

Нагадаємо, що портал War&Sanctions («Війна та санкції») запустили у квітні 2022 року. У 2024 році до Міжнародного дня захисту дітей (1 червня) там з’явився окремий розділ із базою російських і білоруських викрадачів українських дітей.

Читайте также: OpenAI запустила ШІ-улюбленців для користувачів Codex

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *