Законопроєкт та петиції проти математики як обов’язкового предмета на НМТ
Нагадаємо, що 2 червня 2026 року група з 50 народних депутатів зареєструвала законопроєкт з пропозицією скасувати цей предмет НМТ як обов’язковий.
Читайте также: Трамп Зріст: биография, карьера и личная жизнь
Законодавці хочуть полегшити життя майбутнім абітурієнтам. Згідно із законопроєктом, уже з 2027 року формат НМТ пропонують скоротити до трьох предметів. Обов’язковими планують залишити лише українську мову та історію України, тоді як математика перейде до категорії вибіркових дисциплін. Водночас очільник МОН Оксен Лісовий заявив, що міністерство виступає категорично проти таких нововведень.
Проте вилучення математики з обов’язкового списку домагаються не лише парламентарі. Схожі вимоги регулярно висувають громадяни через петиції на офіційному порталі. Зокрема, у петиції, зареєстрованій 20 березня, уже зібрано майже 11 000 голосів із 25 000 необхідних.
«Останні роки чітко показують, що обов’язкова математика в НМТ створює надмірний тиск на випускників, особливо на тих, хто планує здобувати освіту за гуманітарними, соціальними, педагогічними чи творчими спеціальностями. Багато абітурієнтів, які демонструють високі результати з української мови, історії, літератури, іноземних мов чи інших предметів, не можуть повноцінно реалізувати свій потенціал через низькі бали саме з математики, що часто не пов’язана з їхньою майбутньою професією», — йдеться у тексті петиції.
НМТ запровадили у 2022 році як вимушену альтернативу ЗНО через повномасштабне вторгнення та безпекові ризики. У 2024 році середній бал вступників за блок з математики становив 132,5 (за шкалою 100–200). Наступного, 2025 року, цей показник продемонстрував мінімальне коливання, зафіксувавшись на позначці 132,3 бала.Натомість середні результати з решти обов’язкових предметів вищі на 10–14 балів. Зокрема, середній бал з української мови становив 146,8 у 2024 році та 146,3 — у 2025-му, а з історії України — 143,2 та 141,6 бала відповідно.
Думки вчителів
Редакція dev.ua вже ділилася позицією представників ІТ-сектору, науковців, військовослужбовців та бізнес-спільноти щодо цієї ініціативи. Для багатьох такий крок виглядає не як порятунок, а як капітуляція у битві за інтелектуальне майбутнє країни, що веде технологічну війну.
Але яке бачення у тих, хто щодня стоїть біля шкільної дошки? Ми запитали думку трьох учителів математики та фізики: з ліцею в обласному центрі, школи у невеликому містечку та сільського навчального закладу.
Аналіз думок освітян показує, що попри різний досвід, усі три вчителі бачать глибоку кризу в сучасній освіті:
Падіння загального інтересу та лінощі через гаджети: Усі троє відзначають, що зацікавленість дітей навчанням падає. Головна причина — розвиток технологій (ГДЗ, програми для фотофіксації та розв’язання прикладів, штучний інтелект). Учням важче дається те, над чим потрібно системно думати.
Математика вимагає зусиль та системності: Освітяни згодні, що предмет є складним для вивчення, він потребує тривалої, системної праці, логічного мислення та пам’яті, чого зараз багатьом бракує.
Необхідність прикладного спрямування: Усі вчителі посилаються на те, що математика має бути пов’язана з реальним життям. Потрібно розв’язувати життєві задачі на уроках, як це роблять за кордоном, щоб діти розуміли практичну цінність предмета.
Українські діти мають потенціал: Вчителі захищають учнів, стверджуючи, що рівень викладання та задатки дітей в Україні непогані (про що свідчать 200-бальники та переможці олімпіад), але проблема полягає в системі та підходах.
Проте у питанні НМТ погляди розділилися. Два вчителі з трьох вважають скасування обов’язкового іспиту катастрофічною помилкою, яка знецінить предмет (як це сталося з фізикою та хімією) та послабить державу на технологічному ринку. Вони вимагають не скасування, а зміни підходів — розподілу на рівні складності та додавання життєвих задач.
Натомість один із вчителів вважає примусове складання неефективним («розумнішими не стають») і виступає за профільну спеціалізацію: не всім потрібна вища математика, тож абітурієнти мають право обирати свій шлях.
Далі представляємо пряму мову трьох вчителів.
Дмитро Марченко, вчитель математики та фізики, який має 22 роки стажу та працює в ліцеях «НУШ» і «Науковий» у Кропивницькому:
«Математика — це не лише цифри, але й інструмент структурування мислення. Вона вчить аналізувати інформацію, виявляти причинно-наслідкові зв’язки та будувати аргументацію, що критично важливо для будь-якої професії, не лише технічної.
Світ рухається в бік цифровізації, аналітики даних та штучного інтелекту. Базовий рівень математичної грамотності є необхідним для успішної соціалізації та професійної реалізації в сучасному технологічному суспільстві.
Якщо зробити математику вибірковою, частина учнів може уникати її через складність. Це може призвести до «освітніх прогалин», де значна частина випускників опиняється в менш вигідному становищі при подальшому вивченні суміжних дисциплін в університетах.
У багатьох країнах з високим рівнем освіти (наприклад, Сінгапур, країни Скандинавії, Японія) математика є обов’язковим компонентом іспитів, що підтверджує її статус фундаменту для академічної успішності.
Читайте также: Тайсон Ф’Юрі Вага: подробный обзор жизни и карьеры
На мою думку, питання не повинно стояти у площині «скасувати чи залишити». Більш ефективним рішенням для України було б:
- Збереження математики як обов’язкової, але з чітким поділом на рівень «стандарт» (базова грамотність, необхідна кожному громадянину) та «профільний» (для майбутніх інженерів, айтівців, економістів тощо).
- Часто ненависть до математики викликана не предметом, а застарілими методами викладання. Акцент на практичному застосуванні математики в реальному житті (фінансова грамотність, статистика, планування) міг би значно підвищити мотивацію учнів.
Отже, повна відмова від математики як обов’язкового предмета в умовах глобальної конкуренції може послабити інтелектуальний потенціал нації. Проте, обов’язковий іспит має перевіряти не абстрактні складні формули, а здатність до логічних міркувань та розв’язання життєвих (компетентнісних) задач, щоб він став не «каральним» інструментом, а перевіркою базової функціональної грамотності.
Саме тому проблему потрібно вирішувати не скасуванням предмета, а реформою системи оцінювання та рівнів складності».
Учитель математики та фізики із 35-річним досвідом у невеликому містечку, який погодився прокоментувати ситуацію для dev.ua на умовах анонімності.
«На мою думку, ставлення до предмета не пов’язане з вибором формату іспиту. Воно пов’язане зі зниженням зацікавленості дітей навчанням загалом. Все почалося з ГДЗ, які учні почали використовувати, не відпрацьовуючи навички, а потім ситуація ускладнилася програмами для обчислення (коли не потрібно проводити розрахунки, а просто сфотографувати приклад). І на додачу — використання учнями штучного інтелекту. Все це призводить до втрати інтересу до всього, над чим потрібно думати і що дається важко.
Думаю, що те, що всі складають математику, не робить ні учнів, ні майбутніх абітурієнтів розумнішими. Потрібно підняти вагу вивчення всіх предметів, особливо природничо-математичного циклу, як бази для НТП. А математика тут — мова наук. Коли діти, які навчаються за програмою НУШ, закінчуватимуть 9 клас, вони складатимуть іспити з предметів базового циклу і обиратимуть свій подальший шлях: ліцей, коледж чи професійно-технічний ліцей. Математика потрібна як база і на рівні життєвих навичок для обчислення. Але не всі повʼяжуть свою майбутню професію з математикою. Це нормально — складати той предмет, який буде базовим для вступу.
Так, низькі бали свідчать про те, що учням дійсно важко. Зараз немає жодного відбору до 10 класу, тому в старшій школі вчаться абсолютно всі: і ті, кому математика дається легко, і ті, кому не дуже або й зовсім важко. Опанування математики у старших класах, та й взагалі, вимагає значних зусиль, розвиненого логічного мислення та доброї пам’яті. Проте не всі учні наділені такими здібностями.
Але в нас не гірші діти. Просто будь-які теоретичні завдання потрібно розв’язувати через призму життєвих прикладів прямо на уроках. У цьому й полягає прикладне спрямування предмета та міжпредметні зв’язки. У нас просто відмінні від західних підходи до навчання.
Стосовно наслідків ухвалення закону — думаю, вони не будуть катастрофічними. Головне, щоб держава повернула вагу знанням з усіх предметів, зокрема й математики, та враховувала середній бал атестата під час вступу. Бо зараз склалася ситуація, коли учні готуються виключно до предметів НМТ, взагалі не надаючи значення іншим дисциплінам. І водночас деякі з них все одно не досягають успіху на тестуванні».
Учитель математики та фізики із 12-річним досвідом у сільській школі, який погодився прокоментувати ситуацію для dev.ua на умовах анонімності.
«Свого часу в школах іспити складали щороку, і математику ніколи не оминали. Нині ж випускні тести проходять лише після 11 класу для вступу до вишів. Раніше це було повноцінне ЗНО, а тепер через повномасштабне вторгнення проводять мультипредметний тест в один день. Через це глибина завдань зменшилася, бо замість окремого багатогодинного іспиту учасник витрачає на математичний блок лише одну годину. Учні часто нарікають на обов’язковий статус цього предмета, оскільки не всім він дається легко. Опанування математики вимагає системного підходу, але ця навичка у сучасних школярів, на жаль, поступово зникає.
Інтерес до математики з роками падає, і не лише в Україні — такі тенденції спостерігаються в усьому світі. Однією з головних причин є те, що предмет вимагає системного й логічного засвоєння матеріалу. В умовах тотального розвитку гаджетів ця здатність зберігається у все меншої кількості учнів. Їм значно простіше виконати домашнє завдання за допомогою ШІ, ніж думати самостійно. І це стосується не лише математики, а й інших наук.
Запропоновані зміни щодо скасування обов’язкового НМТ з математики негативно вплинуть на подальше вивчення предмета у середній та молодшій школі. Математика може повторити долю фізики та хімії: абітурієнти просто не захочуть складати з них іспити, через що кількість вступників у заклади вищої освіти, зокрема на вчительські спеціальності, впаде до нуля.
Так, дійсно, математика має найвищий відсоток учнів, які її провалюють і, відповідно, втрачають шанс на вступ через увесь НМТ. Але відзначу й інше: саме математика дає найбільшу кількість учасників, що складають іспит на максимальні 200 балів. Тобто учень, який відповідально поставиться до складання предмета і буде протягом тривалого часу сумлінно працювати, зможе досягти успіху. Повторюся, потрібен системний підхід, і тоді буде позитивний результат за підсумками тестування. Ґрунтовно до НМТ з цього предмета варто готуватися два роки, а не кілька місяців.
У країнах ОЕСР підлітки на уроках з математики розв’язують більше прикладних задач, ніж в Україні. Цю проблему можна вирішити поступово, а не миттєво — додаючи до курсу вивчення предмета по 1–2 задачі на тему. Різка зміна програми зазвичай викликає лише стрес у вчителів та спротив у дітей. І за кілька років виконання завдань прикладного характеру принесе прогрес. Тому не варто вважати, що в нашій країні математику вивчають на слабкому рівні. При відповідальному та ґрунтовному підході до оволодіння знаннями й уміннями українці показують гарні результати. Найталановитіші українські діти посідають найвищі місця на світових турнірах у різних дисциплінах.
Якщо обов’язкове складання НМТ з математики буде скасовано, ми матимемо дуже сумні наслідки як для молодого покоління, так і для всієї нашої країни. Нині у світі найбільше цінуються фахівці у сферах інформаційних технологій, точних наук та інженерії. Подібне рішення парламенту відкине Україну на десятиліття назад.
Як підсумок
Криза математичної освіти в Україні — це не наслідок формату НМТ, а результат системного падіння інтересу до навчання в епоху гаджетів та штучного інтелекту. Скасування обов’язкового тестування не розв’яже проблему, а лише законсервує її, остаточно відрізавши майбутніх абітурієнтів від глобального технологічного ринку. Проте й залишати іспит у нинішньому вигляді «карального інструменту» не можна. Виходом має стати не відмова від математики, а докорінна зміна підходів: розподіл тестів на базовий («життєвий») та профільний рівні, відмова від застарілих методик і фокус на логіці та фінансовій грамотності. Школи мають готувати мисляче покоління, здатне витримати глобальну конкуренцію.
Читайте также: Хто Така Леся Українка: Життя, Творчість та Вплив