Раніше dev.ua вже писав про ППО як сервіс, а саме — як український бізнес створює приватний щит від дронів під патронатом держави. Під час же презентації проєкту «Критично захищено» від асоціації «АРМАДА» з’явилася змога деталізувати юридично-організаційний трек цього процесу, особливо зважаючи не чутливість теми. Адже приватне ППО — це все-таки послуга, яка дещо виходить за рамки звичайної, і правильна взаємодія з державою в цьому аспекті грає ключову роль.
Читайте также: У Харкові через атаку російського БПЛА пошкоджено депо «Нової пошти»
Виконавчий директор асоціації «АРМАДА» Андрій Гінкул підкреслює — подобається це нам чи ні — але реалії в Україні такі: захист будь-яких об’єктів — це, в першу чергу, справа тих, кому належать ці об’єкти. «У нас є можливість фізично організувати цей процес на будь-якому підприємстві, незалежно від того, кому воно належить: чи це критична інфраструктура державних підприємств, чи це комунальні підприємства, чи це приватні підприємства. Будь-який об’єкт, будь-який склад, навіть будь-яке приватне помешкання може бути критично захищене. І, на щастя, зараз для цього є всі нормативні підстави, а також технічні рішення. Єдине, що треба — це просто діяти», — стверджує Гінкул.
Що каже постанова
«АРМАДА» надала три окремі інструкції щодо організації груп протиповітряної оборони для приватних компаній, для комунальних підприємств, а також об’єктів критичної інфраструктури та державних компаній. У залежності від типу об’єкта, вірніше, того, кому він належить, юридичний механізм може бути дещо іншим (самі інструкції доступні за QR-кодом).
Її назва — «Про реалізацію експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення підприємств незалежно від форми власності до утворення груп протиповітряної оборони». Зі слів експерта, перше, з чого потрібно почати незалежно від суб’єкта і його форми власності — це з рішення про необхідність створення такої групи ППО. І це рішення, звісно, має бути юридично оформленим.
«Для об’єктів критичної інфраструктури процедура більш спрощена, тому що багато елементів, які потрібні для захисту інфраструктури, у них вже є. А ті підприємства, які не є об’єктами критичної інфраструктури — це не означає, що вони не можуть себе захищати або не можуть організувати групу захисту. Вони це можуть зробити, але мають просто піти по трохи іншій процедурі», — пояснив Андрій Гінкул під час презентації проєкту «Критично захищено».
Зі слів експерта, для захисту об’єкта групою ППО потрібно отримати статус уповноваженого підприємства, який надається Міністерством оборони. Останнє має прийняти рішення з цього питання в десятиденний термін.
«Отримавши такий статус, наступний крок — це звернення до Повітряного командування на відповідній території для того, щоби вписатися у систему роботи команди. Ніякого неврегульованого, самостійного принципу роботи бути не може, має бути синхронізація», — зазначив виконавчий директор асоціації «АРМАДА».
«Недоцільність не означає, що це на віки віків. Повторне звернення не заборонено. Можна через місяць звернутися. Ситуація може помінятися. Зробивши таке звернення, ви зафіксували своє бажання і можливості, ви проявилися в Повітряному командуванні як партнер і як сторона. Тож дуже не виключено, що Повітряне командування саме вас знайде навіть після відмов. Але постанова не передбачає ніякої заборони на безкінечну кількість звернень», — прокоментував Андрій Гінкул.
Коли розмір таки має значення: невеликий склад чи «Криворіжсталь»
Зі слів виконавчого директора асоціації «АРМАДА», кількість груп ППО і відповідних постів навіть в рамках одного підприємства може бути дуже різною, адже існують величезні об’єкти, для захисту яких однієї чи навіть кількох груп буде замало.
Читайте также: Оззи Осборн В Молодости: становление легенды рока
«Все залежить від обсягу об’єкта, адже одне діло, коли у вас порівняно невеликий прямокутний склад, а інше діло, коли ви — „Криворіжсталь“. Тоді у вас постів захисту буде з десяток, якщо не два десятка», — каже він. Експерт акцентує увагу, що в цьому випадку важливе дотримання послідовності процедури, а не кількість груп ППО, які будуть охороняти ваше підприємство.
Як пояснив Андрій Гінкул, при оцінці об’єкта Повітряне командування враховує величезну кількість потенційних параметрів — вплив сусідніх засобів, вплив сусідніх груп, територіальний аспект, рельєф, проходження сигналів, координація і т. д.
Важливим аспектом, на якому зупинився експерт, є те, хто саме, власне, буде працювати у групах ППО того чи іншого підприємства.
Гінкул радить залучати працівників свого підприємства, хоча юридично не заборонено залучати й інших людей.
«Не обов’язково залучати військовослужбовців, але це, очевидно, дуже бажано», — підкреслив він.
«Постанова прямо про це вказує. Це означає, що та проблема, яка була раніше з групами ДФТГ — вирішена в нормативний спосіб. Тобто люди, які офіційно працюють на підприємстві і є членами цієї групи, здійснюють захист на періодичній основі за відповідним графіком, не підлягають мобілізації», — констатував фахівець.
Врешті, після проходження цих процедур, починається рутинна взаємодія з Повітряним командуванням щодо виконання завдань, взаємного інформування, трекінгу руху ворожих засобів, спостереження і т. д.
До речі, асоціація «АРМАДА» готова консультувати бізнеси з цього питання, при цьому — головним чином, на безкоштовній основі.
Читайте также: Напівголі ШІ-моделі на капотах авто. Продавці на Facebook Marketplace намагаються заманити покупців за допомогою штучного інтелекту