На думку Гетманцева, нездатність відмовитися від ФОП-моделі співпраці є одним з головних негативних факторів в українському ІТ загалом і в «Дія.City» зокрема.
Читайте также: «Я б не трактувала це рішення як послаблення ролі Мінцифри». Заступниця міністра пояснила, чому PlayCity забрали в управління Кабміну
«Попри майже 4,5 роки функціонування „Дія.City“, на жаль, не стала замінником ФОП-моделі, яка продовжує залишатися основною формою організації роботи ІТ-галузі», — зазначив Гетманцев на своєму тг-каналі.
Показовим, на його думку, є те, що кількість ФОП за передбаченими законом видами діяльності для «Дія.City» не скорочується, а продовжує зростати.
«За рік збільшилася на 5,8% до 347 400 ФОП, з яких 97,1% таких ФОП працюють на спрощеній системі оподаткування», — навів статистику він.
Тим часом, за його даними, станом на сьогодні лише 30,3% діючих резидентів «Дія.City» обрали податок на виведений капітал, а за перші 5 місяців поточного року частка таких компаній скоротилася на 8,8 в. п.
«Тобто, попри багаторічні розмови про „революційність“ ПнВК та його нібито безальтернативні переваги для бізнесу, сам бізнес робить інший вибір. Компанії, які працюють реальними грошима, реальними контрактами та несуть відповідальність за свої рішення, дедалі частіше віддають перевагу класичному податку на прибуток», — констатував Данило Гетманцев.
Тим не менше, голова фінансового комітету Ради відзначив той факт, що «Дія.City» за час свого функціонування об’єднала понад 5 000 суб’єктів господарювання, з яких 4 365 є активно діючими резидентами.
Окрім того, за 5 місяців 2026 року діючі резиденти «Дія.City» сплатили до бюджету 20,8 млрд грн податків (без урахування ЄСВ), що на 8,5 млрд грн або на 69,5% більше, ніж торік.
Як писав dev.ua, у березні цього року резиденти «Дія.City» прозвітували про сплату податку на прибуток за весь 2025 рік. Порівняно з показником 2024 року, ці надходження збільшилися на 35%, або на 1,3 млрд грн у грошовому еквіваленті.
Читайте также: «Я б пішов у deftech, але…». Що насправді відлякує айтівців від оборонки — від ремоуту до страху мобілізації
