Як це працює
Виробник може подати заявку на експорт — і отримати відповідь протягом 30 днів без обов’язкового розгляду на Міжвідомчій комісії (це скорочує строки утричі порівняно зі старою процедурою). Умова одна: виробник має гарантувати одночасне виконання держконтракту та експортного замовлення. Якщо Міноборони або інший держзамовник має потребу в цьому продукті — дозвіл не нададуть.
Мінімальна сума контракту для готових виробів — 15 млн грн. Для комплектуючих порогу немає. Механізм діє протягом воєнного стану.
МЗС формуватиме і оновлюватиме перелік держав, яким дозволено продавати. Міноборони щокварталу — перелік критичних товарів, які не можна передавати взагалі.
Гроші й IP
20% від експорту готових виробів і технологій та 30% від експорту комплектуючих відраховуватимуться до спецфонду держбюджету на розвиток ОПК. Тобто кожен міжнародний контракт автоматично фінансує подальший розвиток галузі.
Окремо — захист інтелектуальної власності: технології передаються без відчуження прав. Якщо партнер захоче продати далі — потрібна письмова згода України, а 20% від вартості такого реекспорту надійде до українського бюджету.
Читайте также: Оксана Марченко Перший Чоловік: подробности личной жизни и биографии
«Український defense tech уже довів свою ефективність на полі бою. Тепер стоїть завдання створити умови, за яких українські виробники зможуть масштабувати виробництво, відкривати нові ринки та залучати міжнародні інвестиції», — зазначив Федоров.
Що таке Drone Deal
Drone Deal — спеціальний формат міжурядових угод, який охоплює спільне виробництво БПЛА, ракет, снарядів і техніки, а також передачу ПЗ та інтеграцію з оборонними системами партнерів. Спочатку підписується рамкова міжурядова угода за принципом взаємності — далі до процесу долучаються держоргани та безпосередньо виробники.
Зеленський анонсував цей формат у квітні, тоді ж заявив, що профіцит виробничих потужностей за окремими видами зброї вже сягає 50%. Україна вже відкриває експортні центри зброї в Європі — до кінця року їх планують десять. У квітні на виставці в Берліні українські компанії показали сім дронових систем і наземний роботизований комплекс TerMit, розроблених у межах українсько-німецької кооперації.
Читайте также: Закончил Здесь: подробный обзор жизни и творчества
