За словами радника міністра оборони Сергія «Флеша» Бескрестнова, ніхто в Україні не знає — і не повинен знати — як саме партнери отримують ці дані, але не важко здогадатися, що основне джерело — супутникове спостереження за точками запуску та фіксація самого факту запуску.
Читайте также: The Fourth Law кодифікував нічний дрон-камікадзе з донаведенням Лупиніс-10-TFL-1-T
Ракета, за його словами, долітає до Києва за 2–4 хвилини, тож час на реагування вкрай обмежений. Будь-який збій у ланцюжку передачі інформації спричиняє затримку — а оскільки жодна система не може бути ідеальною, такі збої трапляються, і сигнал тривоги іноді запізнюється відносно моменту прильоту, додає Флеш.
Трапляється, каже експерт, і зворотна ситуація — тривога є, а запуску так і не відбувається. Це пояснюється тим, що супутники фіксують саме активність на пускових установках, яка передує запуску, а не сам запуск як такий. Через це тривогу можуть оголосити на підставі підготовчих дій, хоча сам пуск ракети з якихось причин у підсумку не відбувається.
Читайте также: Домен Telegram t.me знову запрацював: стала відома причина блокування
Як приклад він наводить неодноразові випадки хибної тривоги через ракету «Орєшнік»: розвідувальні супутники візуально фіксували активність на пусковій установці, але чи відбудеться сам запуск, наперед лишалося невідомо.
Читайте также: Claude виглядає значно «ненажерливішим» до токенів, ніж GPT-5.x від OpenAI — дослідження