На своїй прес-конференції Михайло Федоров зазначив, що Олександр Сирський у 2022 році фактично врятував країну, вдало спроектувавши та провівши Київську оборонну операцію. І на той час це було дійсно ефективо. Але схоже, що часи змінилися. І ось чому.
Читайте также: Зеленський повідомив, хто очолить Міністерство оборони після відставки Федорова
2022: Ера залізних колон та перших героїв-джейвелінів
На початку вторгнення росія зробила ставку на класику радянської школи: швидкі танкові прориви та багатокілометрові колони бронетехніки, що сунули на Київ, Чернігів, Суми та Харків. Головним завданням наших сил було просто зупинити цей залізний потік.
І саме тут вирішальну роль зіграли технології першого етапу:
Javelin та NLAW: Лише за перші тижні ними було спалено сотні танків та БМП. Росіяни втрачали техніку вартістю в мільйони доларів від пострілу ракети за $200 тисяч. Це помножило на нуль наступальний темп рф на Півночі.
Bayraktar TB2: Перші легендарні дрони методично винищували логістику — колони заправників, залізничні ешелони з пальним та командні пункти.
2026: Мережоцентрична війна та військовий маркетплейс
За чотири роки сучасна війна змінилася до невпізнаваності. Насамперед змінилася сама філософія управління. Як каже Федоров, сьогодні це мережоцентрична війна, побудована на найкращій електронній системі, що народилася безпосередньо серед українських військових — «Дельті», яка надійно працює в безпечній хмарі.
Дійшло до того, що в армії з’явилася навіть власна цифрова валюта — е-бали.
Підрозділи заробляють її за знищення техніки та живої сили ворога, а потім витрачають на спеціальному військовому маркетплейсі на нові дрони та засоби ураження. Повна децентралізація та стимулювання ефективності.
Самі дрони стали головною зброєю ураження на всіх дистанціях:
FPV — випалюють ворога на ближній дистанції;
Мідлстрайки — кошмарять найближчий тил;
Діпстрайки — летять глибоко на територію рф, переносячи війну на її землю.
Вирок для старої системи: 20–30 змін на рік
Хід війни став настільки динамічним, що технологічні правила гри переписуються щомісяця. Це справжній вирок для старої бюрократичної системи, яка звикла до довгих оборонних контрактів. Те, що було супертехнологією сьогодні, завтра вже не працює.
«20–30 разів змінюються певні речі в технологіях за рік», — констатує Федоров.
Хто швидше реагує на ці зміни, той і домінує.
Важко старим генералам — вони так не звикли.
Важко бізнесу — ринку хочеться довготривалих і спокійних контрактів, ніхто не хоче втрачати гроші через раптове скасування замовлень, коли технологія застаріла.
Але інтереси бізнесу тут — не самоціль. На першому місці стоять виключно потреби війни.
І цифри показують, що з початку 2026 року Федорову вдалося розкочегарити цю інтернет-машину військової економіки. Ми виявилися значно маневренішими за ворога. росія — автократична, рішення там приймаються в одному центрі й довго спускаються вниз. Швидко розгорнути таку махину вони просто не здатні.
Математика війни: Скільки коштує Росії один квадратний метр?
Статистика другого кварталу 2026 року показує вражаючу динаміку. За даними Forbes, росія почала втрачати 440 солдатів на один квадратний кілометр. Це втричі більше, ніж у першому кварталі, і вп’ятеро більше, ніж наприкінці 2025-го.
При цьому, згідно зі слайдами Федорова, росіянам вдається захоплювати все менше землі. Перевага перейшла до ЗСУ: ми почали більше звільнювати, ніж віддавати.
Така математика робить ведення війни для рф абсолютно невигідним з фінансової точки зору. Давайте порахуємо:
Один рік ведення війни одним солдатом (якщо він живий і поранений) обходиться бюджету рф приблизно у $60 000 — $70 000 (виплати, логістика, харчування, амуніція).
Читайте также: Українська компанія Wisey скорочує команду до трьох людей. Які причини
Якщо солдат гине, одноразова «ціна смерті» для російського бюджету різко зростає і становить близько $130 000 — $150 000 компенсації родині.
У підсумку, 1 кв. км нашої землі коштує росії приблизно $61,6 млн (і це лише в людських втратах, без урахування спаленої техніки, ракет та логістики!).
Щоб зрозуміти абсурдність цих цифр:
За $61,6 млн в Україні можна купити приблизно 300 кв. км сільськогосподарських земель. Це площа цілого князівства Ліхтенштейн — з усіма його містами, полями та горами!
Площа Київської області — 28 131 кв. км.
Якщо рахувати «в лоб»: щоб окупувати лише Київщину за такою ціною, росії треба покласти 12,4 млн солдатів (на хвилиночку, це населення Москви!).
У «солдато-доларах» це коштуватиме 1,73 трильйона доларів. При тому, що весь бюджет рф на 2025 рік складав близько $400 млрд. Тобто росіянам треба спалити понад чотири свої річні бюджети лише в людському еквіваленті, щоб загарбати територію розміром з Київську область.
Наш шлях: Спочатку робот, потім — людина
Поки росія завалює фронт дорогим «м’ясом», ставка України — мінімізація власних втрат за рахунок заліза.
«В минулому році нам вдалося законтрактувати 12 тисяч наземних роботизованих комплексів (НРК), проти яких було дуже багато людей. Але політичне рішення — йдемо далі. В цьому році буде закуплено 50 тисяч НРК, викуповується все, що можна», — підкреслює Федоров.
Математика життя тут теж очевидна:
Забезпечення одного бійця ЗСУ обходиться бюджету у $30 000 на рік (без урахування вартості зброї).
Мобільні автономні камікадзе коштують кілька тисяч доларів.
Кожен робот на полі бою не просто економить державні кошти, він рятує життя нашого солдата — те, що є найціннішим і не має ціни взагалі. Більше НРК та дронів — менше наших втрат.
Головний виклик 2026 року
Навіть якщо росія восени проведе чергову масштабну мобілізацію, але продовжуватиме програвати нам технологічно — у нас хороші шанси. Проте для цього нам критично важливо утримати технологічну перевагу.
А технології не терплять закритих екосистем та чиновницького затишку. Їм потрібен вільний ринок, конкуренція та миттєве впровадження. Саме це намагалася побудувати команда Мінцифри.
І це та перевага, яку ми ризикуємо миттєво втратити, якщо за справу знову візьмуться люди «старої закалки». Навіть якщо ми посилимо мобілізацію та скасуємо всі відстрочки, «м’ясом» цю війну вже не виграти — у ворога його банально більше.
Читайте также: Борняков йде з Мінцифри після призначення нової міністерки
Цю війну можна виграти тільки технологіями. І це наш єдиний реальний шанс.