Спадщина, яку боїться втратити галузь
Центральний аргумент прихильників Федорова — це не стільки особиста симпатія, скільки задоволення конкретною моделлю роботи, яку він вибудував. Засновник TAF Industries Олександр Яковенко описав це як систему, що тримається на одному принципі: ефективні вироби контрактують без потреби у знайомствах чи кабінетних домовленостях. За його словами, за тридцять років незалежності контракти в українській оборонці зазвичай розподілялися за іншою логікою — хто ближче до кабінету, той отримує більше, — і саме цю логіку, на його переконання, Федоров переламав.
Читайте также: Французька Alta Ares інвестує €10 млн у розвиток бізнесу в Україні та втричі збільшить локальну команду в 2026 році
За пʼять років війни, каже Яковенко, він бачився з міністром особисто лише тричі — і назвав це найкращим комплементом його роботі, адже саме відсутність потреби в особистих звʼязках дозволила його компанії будувати мільярдний бізнес на державних контрактах.
Система, яку побудував Федоров, зазначає Яковенко, тримається на одному простому принципі: якщо твої вироби ефективні їх контрактують. Крапка. Не через знайомства, не через кабінети, не через вечері.
Яковенко окремо розділяє два етапи роботи Федорова. Спочатку — як міністра цифрової трансформації, який побудував «Дію», вивів Україну на нову технологічну траєкторію та створив архітектуру Brave1, що стала операційним ядром українського defence-tech; головним досягненням цього періоду він називає заснування «Армії дронів». Далі — уже на посаді міністра оборони, куди Федоров перейшов лише за пів року до відставки: Drone Deal, відключення Starlink для росіян на окупованих територіях, балістична програма з успішним тестом саме в день його звільнення, а також системні закупівлі, які вивели Україну на перше місце у світі за виробництвом безпілотних систем. Прощаючись з міністром публічно, Яковенко написав, що люди, які змінюють систему, із системи не зникають, а повертаються в іншій ролі — і висловив упевненість, що їхні шляхи ще перетнуться.
Серед конкретних результатів, які найчастіше згадують співрозмовники Forbes Ukraine, — також переведення дедалі більшої частки закупівель на конкурентні тендери, система єБалів (яка дає ефективнішим підрозділам більше сучасного озброєння) та зростання закупівель наземних роботизованих комплексів. Один з топменеджерів великого виробника дронів описав в коментарі Forbes Ukraine загальний настрій індустрії коротко: досягнень багато, і галузь перебуває в шоці від рішення. За словами іншого учасника ринку, команда Федорова діяла як стартап, який намагався «дізрапнути» існуючі процеси в міністерстві — хоча навіть прихильники визнають: не всі заплановані реформи вдалося довести до кінця, зокрема так і не запрацювала програма спрямування 20% бюджету Міноборони на інноваційні розробки та їх бойове тестування.
Ширший інституційний аргумент сформулював у коментарі Defender Media засновник інвестфонду Resist.UA Роман Сульжик: в українській системі оборонних закупівель досі співіснують дві моделі — стара, з непрозорими схемами, що формувалися десятиліттями, і новий трек, де рішення ухвалюють на основі обʼєктивних даних. Федоров, за його спостереженням, максимально просував саме другий підхід, через що зіткнувся з тиском прихильників старої системи. «На даний момент виглядає так, що його опоненти перемогли. Але їхня тактична перемога може стати стратегічною поразкою України», — застерігає інвестор.
Ціна будь-якої зміни, незалежно від персоналії
Частина індустрії наголошує не так на постаті самого міністра, як на структурній проблемі частих кадрових ротацій. Керуюча директорка обʼєднання виробників озброєння «Технологічні Сили України» Анастасія Мішкіна вважає нереалістичним очікувати системного прогресу, якщо очільники ключових відомств змінюються що пів року: результат дають системи, а їх неможливо збудувати в умовах постійних перебудов, яким би геніальним не був конкретний керівник.
Практичний вимір цієї проблеми описує засновник Unwave Юрій Шельмук: будь-яка зміна міністра означає паузу в роботі відомства, бо нова команда змушена заново формувати процеси. Під питанням, за його словами, одразу опиняються погодження й підтвердження критичності підприємств до вересня, поточні проєкти з mid-strike-дронів і «малої» ППО, а також процес контрольованого експорту — «одна дія — і відразу великий перелік невідомих, а ми маємо планувати виробництва». CEO Української ради зброярів Ігор Федірко додає, що новий міністр майже напевно почне змінювати заступників і керівників департаментів та переглядати вже ухвалені рішення, а це вимагає значного часу.
Читайте также: Очільник PlayCity подав у відставку і підбив підсумки роботи на чолі агентства
Співзасновник Himera та Promin Aerospace Міша Рудомінський формулює свою позицію як питання громадянського обов’язку, а не бізнес-інтересу: на його думку, українці зобов’язані реагувати, коли влада ухвалює рішення, яке прямо вплине на кількість смертей серед громадян країни, а особисті бізнес-інтереси кожного в цій розмові мають відійти на другий план. За час роботи на посаді міністра оборони Федоров, за його оцінкою, зробив вагомий внесок у розвиток української оборонної технологічної екосистеми — саме за його участі технології стали одним із ключових елементів розвитку Сил оборони, а взаємодія держави з оборонними компаніями вийшла на новий рівень. Для Рудомінського головне зараз — щоб цей курс зберігся: сучасна війна, за його словами, це війна технологій, і саме вони значною мірою визначають ефективність на полі бою та допомагають зберігати життя військових.
COO Kara Dag Technologies Андрій Побережнюк пояснює через цю ж логіку й суспільну реакцію, включно з мітингами: багато хто повʼязує останні успіхи deftech і масштабування виробництва дронів саме з командою Федорова, тому питання «навіщо змінювати те, що працює» виглядає цілком закономірним. Водночас Побережнюк лишається інституціоналістом — на його думку, державна система має бути сильнішою за окремих людей, а єдиним справедливим мірилом правильності кадрового рішення стане те, чи вдасться новому керівництву зберегти або прискорити темпи розвитку галузі.
А CEO Tencore Максим Васильченко формулює претензію жорсткіше: заміна була б зрозумілою за відсутності результатів, але результати є, і галузь їх бачить, а головною перевагою міністра називає швидкість — робота над цілями часто починалася вже після рукостискання. CEO Motor-G Олексій Гребінь додає, що саме за Федорова в міністерстві зʼявилися візія й місія, довкола яких вибудували ключові показники та цілі — і без цих правил та їхнього автора система, на його переконання, довго не проживе й повернеться до попередніх налаштувань.
Не всі згодні з загальним захватом
Утім, індустрія не одностайна. Один із топменеджерів оборонної компанії прямо каже, що не поділяє загальних настроїв щодо «суперефективності» Федорова: як приклад він наводить заяви про кардинальну зміну системи закупівель, тоді як процедури, які проводить Агенція оборонних закупівель, за його спостереженням, жодним чином не відрізняються від тих, що діяли ще торік. Водночас навіть він визнає: команда справляла враження молодої й правильної, а Україні потрібна саме інноваційність у війні. Анонімний представник deftech-компанії також додає обережнішу, майже методологічну застереження: обʼєктивно оцінювати роботу міністра можна лише після того, як він пропрацює мінімум один повний бюджетний рік.
Ще один представник великого виробника йде далі — і не бачить ризиків у найближчій перспективі, оскільки АОЗ і військо продовжують працювати, а основні процеси рухаються, тож весь технологічний прогрес не зупиниться одномоментно без однієї людини. Але навіть він визнає негативний психологічний ефект відставки на ринок і армію: багатьох демотивує саме ставлення до прогресивного й яскравого менеджера, незалежно від того, наскільки виправданим було рішення по суті.
Що далі
Попри різницю в тоні — від емоційної вдячності до сухого інституційного скептицизму — практично всі учасники ринку сходяться в одному: головний ризик не в особі конкретного міністра, а в можливій втраті темпу технологічних змін, який встиг сформуватися в Міністерстві оборони за останні роки.
Питання, яке залишається відкритим для галузі, — чи зможе нова команда підхопити цей темп, чи система, за прогнозом кількох співрозмовників, поступово повернеться до звичніших, повільніших налаштувань.
Читайте также: Китайський стартап Moonshot готує модель Kimi K3, яка може перевершити Opus 4.8 від Anthropic