За словами фахівця, замість використання продуктових та технічних компетенцій він займається веденням великої кількості паперової документації та електронних таблиць.
Читайте также: Український айтівець створив онлайн-архів картонок з протестів. На сайт вже додано понад 1500 фото
Автор розповідає, що щодня працює з десятками журналів і документів, які багаторазово дублюються між різними рівнями управління. На його думку, значну частину цих процесів можна перевести у цифровий формат. «Мене та тисячі інших діловодів ЗСУ можна замінити хмарою та якісним таск-менеджером, що скоротить у десятки разів час доведення наказів і зменшить кількість рутинної роботи та помилок», — пише Гулідов у блозі на DOU.
Серед основних проблем армії, він виділяє:
- багаторазове дублювання інформації — один і той самий наказ або документ кілька разів переписується різними людьми для різних журналів та рівнів управління;
- надмірна паперова бюрократія — велика кількість документів ведеться вручну, хоча їх можна було б автоматизувати;
- Excel як основний інструмент управління — значна частина процесів фактично тримається на електронних таблицях і ручному введенні даних;
- повільне проходження інформації — через багаторівневе погодження накази та звітність можуть рухатися значно довше, ніж це дозволяють сучасні цифрові інструменти;
- локальні цифрові рішення не масштабуються — якщо в окремому підрозділі військовослужбовці створюють власні автоматизації чи сервіси, вони зазвичай не стають частиною загальноармійської системи;
- неефективне використання компетенцій мобілізованих спеціалістів — за словами автора, багато фахівців із цивільним досвідом у продуктовому менеджменті, розробці чи аналітиці виконують рутинну адміністративну роботу.
На думку автора, головна проблема полягає не лише у паперовому документообігу, а й у використанні компетенцій мобілізованих спеціалістів. «Однією з ключових проблем ЗСУ є дефіцит механізмів правильного використання вже наявних компетенцій», — зазначає він.
Гулідов порівнює підходи армії із сучасними IT-компаніями, де фахівців намагаються залучати відповідно до їхніх навичок. Він також пише, що в окремих підрозділах військові вже самостійно впроваджують цифрові інструменти для управління завданнями, однак такі практики поки не стали системними.
Читайте также: Українець Роман Мєламуд став абсолютним переможцем першої Європейської олімпіади зі штучного інтелекту
Водночас він підкреслює, що не закликає скорочувати людей. Навпаки, на його думку, автоматизація дозволила б звільнити військовослужбовців від рутинної роботи та залучити їх до завдань, де їхні навички принесуть більше користі армії.
Автор також звертає увагу, що цифровізація вже відбувається, але переважно локально. Якщо до підрозділу потрапляє IT-фахівець, він часто самостійно створює інструменти автоматизації для своєї команди. Проте такі рішення рідко масштабуються на рівень усієї системи.
На думку Гулідова, сучасні хмарні сервіси, електронний документообіг і системи управління завданнями могли б суттєво скоротити час на обробку наказів, мінімізувати кількість людських помилок і ефективніше використовувати людей у війську.