— Яка, на вашу думку, найбільша проблема українського defence tech прямо зараз і який біль турбує саме ваш бізнес нині найбільше?
Одна з найбільших проблем зараз — пошук гарних спеціалістів у команду. Вона виникла, бо індустрія дуже стрімко росте, а велика кількість спеціалістів, які хотіли би долучитися саме до галузь defence tech, вже долучилися до неї. Відповідно, є певний кадровий голод.
Читайте также: У ЗСУ розробляють ШІ-систему «Марічка», у яку мають завантажити навіть таємні документи. Навіщо вона потрібна військовим
Пошук гарних спеціалістів як в адміністративну частину, так і розробників, є доволі складним і обмеженим. Я би поставив це на перше місце як найбільшу проблему для розвитку і масштабування бізнесу і спроможності компанії виготовляти та створювати ту кількість роботизованих систем, які потрібні Силам оборони України.
— Яку технологію сьогодні найбільше переоцінюють, а яку, навпаки, недооцінюють, на вашу думку?
Я точно можу сказати, що сильно в якийсь момент часу було переоцінено напрямок технології донаведення для FPV-дронів для наземних цілей. Дуже багато про це говорили, багато компаній це насправді зробили класно та якісно. Але поки що, як я розумію, воно не сильно впроваджено. Однак ця технологія знайшла гарне застосування у боротьбі з повітряними цілями. Можливо, настане час і для наземних.
Щодо недооцінених технологій. Звісно, це ППО. Тут все зрозуміло. Воно необхідно як у містах, нак і на полі бою. Зараз розробники почали активно над цим працювати.
Інша така технологія — боротьба з дронами, як FPV та малими бомберами, так і з Ланцетами, Молніями тощо.
Водночас з’являються напівавтономні дрони, які поводитимуться менш прогнозовано. Тож ця боротьба триватиме безперервно і довго.
Про важливість боротьби з FPV-дронами на полі бою потрібно говорити більше на усіх рівнях. Як на мене, наразі це недокомуніковано.На щастя, є команди, які займаються рішеннями, і це виходить круто, однак цих компаній досі недостатньо. Але я думаю, що на полі бою найважливіше — це боротьба з FPV-дронами.
— Якою, на вашу думку, буде війна через 2-3 роки з технологічної точки зору?
Ну, на мою думку, поки не очікується якихось різких змін. Щоби відбулися якісь різкі зміни, мають винайти щось критично нове.
Тому, перш за все, я би говорив про роботизацію війська. Почнемо з неба, де, я певен з’являться напівавтономні та автономні рішення. Коли ж такі засоби отримають свою протидію — перейдемо на тотальну роботизацію наземного домену. Власне, ми в компанії активно рухаємося у цьому напрямі роботизованої лінії оборони, де найнебезпечніші ділянки закриють собою роботи, а люди ухвалюватимуть рішення.
Кого найважче наймати і чому? І як ви вирішуєте це питання?
Напевно найскладніше наймати інженерів, усе, що пов’язано з Embedded різного типу. У це слово вкладається багато напрямів. Чому вони такі важливі? Тому що будь-яка виробнича компанія, якщо вона створює щось інноваційне, потребує R&D. Щоб роботи були дешевші, ефективніші, автономніші і більш дружніми до кінцевого користувача — треба R&D. Треба люди-творці, які створюють щось необхідне та надзвичайне.
Відповідно, запит на таких людей великий, бо багато компаній займається розробкою, і є велика конкуренція за таких спеціалістів.
Читайте также: Новий Кабмін вирішив не створювати окремий центр з питань бронювання і скасував рішення попереднього. Що сталося
Що ми робимо для того, аби знайти таких спеціалістів? По-перше, ми створюємо необхідний для фронту продукт. По-друге, даємо цікаві глибоко технологічні задачі. Наші вироби складні й інноваційні, а також якісні. Це цікаво людям.
І по-третє, ми розуміємо, що не всі таланти сконцентровані у Києві. Тому, наприклад, запускаємо проєкт з релокації фахівців. Зі свого боку максимально спрощуємо і покриваємо усі потреби й витрати для фахівців та їхніх родин для переїзду, аби ті мали можливість просто почати працювати і разом із нами створювати роботів.
Що цивільне IT неправильно розуміє про defence tech?
На мою особисту думку, люди не до кінця розуміють галузь загалом. У цьому частково винні й мілітарні компанії, які це недокомуніковують. Люди насправді не знають, чим R&D в дефенсі відрізняється від R&D в айтішній аутсорсовій компанії.
По-перше, в дефенсі інша динаміка. Тут розробники — це ще не команди по 100 людей, де всі сидять і якусь маленьку частинку пишуть. Це, як правило, командна робота, де ти сильно залучений в те, робиш, суттєво глибше, ніж на аутсорсі. Причина цьому — маленька команда. Лідери цих команд — це на 100% люди, які дуже сильно переживають за продукт та результат. Для них це не просто проєкт, це частина життя. Вони цим дихають та живуть.
Тому вся команда сильно залучена, неможливо просто прийти і не зануритися у процес на 100%. І йдеться не лише про розробку та технічність, але й про емоції. Постійні виїзди на тестування і полігони, демо-дні.
З одного боку твоя мета — допомогти військовим, з іншого — виникає розуміння того, які будуть наслідки недопрацювань. Водночас питання доцільності ніколи не виникає.
Що би ви хотіли сказати IT-фахівцям, які вагаються — йти чи не йти в дефенс?
За останні п’ять років дефенс став по суті мілітарною айтішкою. Я до того, що радикально оборонка нічим не відрізняється від звичайного IT. Це перше, що треба зрозуміти. Це такі самі середні чи великі компанії, просто мілітарного спрямування. Є виключно софтові компанії, які займаються програмним забезпеченням, але багато, звісно, пов’язано з залізом.
Це такі самі офіси, мітинги, спринти, кава. Усе дуже сильно повторює те, що відбувається в класичних ІТ-компаніях, бо величезну частину мілітарних компаній будують люди, які перед цим працювали у великих ІТ-компаніях. Тому вся ця культура мігрувала і продовжує мігрувати. Розробник уже звик до певного формату роботи, і цей формат зберігся.
Друге — мілітарні компанії в Україні зараз як класична айтішка десь 15 років тому. Буде величезний бум цього розвитку, компанії будуть ставати більшими, виходити на закордонні ринки. Буде суттєво вища заробітна плата, тому що компанії матимуть таку можливість. Галузь стрімко розвивається, сюди можна заходити і мати реальний вплив. Якщо люди колись хотіли стати лідами, створити або спробувати свій продукт — це саме те місце.
Звісно, є частина роботи, пов’язана з буденністю: треба все доводити, дошліфовувати, систематизувати, адмініструвати, але все це у підсумку приводить до класної продуктової частини. В мілітарці є робота абсолютно для всіх.
Читайте также: OpenAI випустила новий софт для бізнесу, виходячи за рамки ШІ-моделей