Від випробувань у лабораторії до реальних продажів у ТЦ
Запуск роботизованого кіоску у звичайному торговому центрі вимагав від розробників глибокого доопрацювання технічної та операційної системи. Якщо лабораторний стенд працював в ідеальних і контрольованих умовах, то публічний простір показав десятки непередбачуваних факторів.
Читайте также: OpenAI запустила ChatGPT Voice для десктопного застосунку — керувати комп’ютером і агентами тепер можна голосом
«Для нас це велика подія, бо ми розуміємо, що є велика різниця між тим, щоб записати гарне відео роботи з лабораторії, і зробити продукт комерційним, який може працювати в непередбачуваному оточенні без простоїв. Цей запуск вимагав суттєвих доробок нашої CRM/ERP-системи та мобільного додатка», — зазначає Антон Котик.
Базова архітектура робобаристи залишилася такою ж, як і в перших розробках, але комерційна версія отримала десятки покращень. Команда переписала програмне забезпечення, алгоритми спілкування та керування обладнанням. Також розробники провели ребрендинг і змінили дизайн робота з огляду на майбутній запуск франшизи. Крім приготування кавових напоїв, функціонал кіоску розширили — тепер робот видає ще й десерти.
Емпатія під час тривог та відмова готувати каву грубіянам
За створення емоційного зв’язку та адаптацію до контексту в Robi Coffee відповідає штучний інтелект. Алгоритми аналізують обстановку навколо та підлаштовують поведінку робота під гостей і зовнішні події.
«Ми навчили робота класно й емоційно спілкуватись. Із цікавих випадків: клієнти розказали, що під час замовлення кави почалася тривога, люди почали нервувати, на що робот збентежено почав розпитувати, що трапилося, а потім порадив негайно бігти в укриття. Нашим гостям така емпатія дуже запам’яталася. Під кінопрем’єри ми вчимо робота нових фраз і нових облич. Людей це теж дуже дивує», — розповідає засновник стартапу.
Водночас у систему інтегрували етичні запобіжники та алгоритми захисту від неналежної поведінки.
«Були й смішні випадки. Коли підійшли підлітки замовляти напої і почали з роботом нецензурно спілкуватися, він відмовився готувати їм», — згадує Антон Котик.
Наразі сфера завдань ШІ робота-баристи продовжує розширюватися. Якщо раніше він відповідав переважно за комунікацію та розвагу гостей, то зараз алгоритми беруть на себе операційні завдання.
У систему вже впроваджують комп’ютерне бачення для контролю якості інгредієнтів і готової продукції, а також передають ШІ окремі задачі з управління щоденною діяльністю кавового кіоску. У перспективі команда планує додати ще й ШІ-контроль чистоти робочої зони, хоча розробники зазначають, що це складний процес, який потребуватиме часу.
Операційка, перші помилки та зім’яті стаканчики
Точка в ТЦ «Апполо» працює вже близько трьох тижнів і слугує єдиним тестовим майданчиком. Головна мета компанії на цьому етапі — підтвердити юніт-економіку, перевірити повторні покупки та налагодити процеси. Кавовий бізнес виявився викликом не лише в технічній площині, а й у питанні побудови логістики постачання, де команді поки бракує досвіду.
Перші два тижні роботи стали етапом інтенсивного налагодження. Під час переходу від лабораторного прототипу до реальних продажів розробники зіштовхнулися з великою кількістю технічних нюансів. Динаміка зростала поступово: якщо в перший день робот приготував лише 8 напоїв, то за два тижні показник зріс до ~50 чашок на день.
«Найближча наша ціль — довести систему до рівня, коли технічні простої не перевищуватимуть 4 години на місяць і робот вимагатиме лише планового сервісного обслуговування. Але основне — це якісний продукт і висококласний сервіс, бо люди приходять подивитись на робота, а залишаються постійними клієнтами тільки завдяки цьому. І ми вже можемо пишатися першими успіхами, бо навіть за такий короткий проміжок часу роботи з перебоями у нас з’явилися перші постійні відвідувачі», — пояснює засновник проєкту.
Реакція відвідувачів ТЦ виявилася переважно позитивною — як щодо смаку напоїв та сервісу, так і щодо самої ідеї. Проте розробники відверто зізнаються, що на старті не обійшлося без технічних та кулінарних промахів.
«Звісно, було багато і помилок — як зі сторони смаку напою, який ми постійно намагаємось покращувати (але не зразу все ідеально), так і технічних помилок, коли робот трохи зім’яв стакан або трохи не доливив напою. Зазвичай люди з розумінням ставляться до таких промахів, а ми, звісно, переробляємо або повертаємо гроші. Поки що я бачу хороші сигнали, що люди звикають до нового сервісу і кількість гостей зростає», — ділиться Антон Котик.
На даному етапі ціни на напої у Robi Coffee свідомо утримують у нижчому діапазоні серед кав’ярень на цій локації. Стратегічний пріоритет стартапу — перевірка життєздатності операційної моделі та відсотка повторних покупок, а не максимізація середнього чека.
Втрата інженерів через мобілізацію та плани на Фінляндію
Найсерйознішим випробовуванням для проєкту за останній час стали кадрові втрати.
«З викликами стикаємося мало не щодня. Більшість — це рутина, але із того, що нас дійсно вибило із рівноваги, — це втрата двох ключових інженерів у зв’язку з мобілізацією», — розповів фаундер.
Попри це, RoboL Robotics вже розпочав виробництво другої версії роботизованого кіоску. Оновлена модель враховує проблеми першої версії, буде більш стабільною та надійною в експлуатації, а також дешевшою у виготовленні й обслуговуванні.
Зараз стартап розвивається за власні кошти засновників, але нещодавно подав заявки на кілька грантових програм, залучення яких має прискорити масштабування.
Масштабні плани компанії передбачають запуск 20 власних роботизованих кав’ярень по Україні, повноцінне розгортання франшизи Robi Coffee, а також отримання міжнародних сертифікатів для виходу на європейський ринок.
«У нас почали вже бронювати ексклюзивні права на франшизу в містах України. Також, є підприємець, який вже чекає наші кіоски в Фінляндії», — стверджує засновник RoboL Robotics.