Це історія не просто про підтримку дротів у робочому стані. Це процес кардинальної перебудови застарілої мідної інфраструктури на сучасні високошвидкісні оптичні мережі, який відбувається в умовах щоденних ракетно-артилерійських обстрілів, прицільних атак ворожих FPV-дронів та системних блекаутів. Масштаб робіт охоплює всю країну — від відносно тихих містечок Карпатського регіону до випалених прифронтових громад на Півдні та Сході.
Читайте также: Українські стартапи потрапили до рейтингу World’s Top EdTech Companies 2026 від журналу TIME
Технологічний зсув: метрика «хоумпаси» та експансія по всій країні
Основний технологічний вектор, на який зробила ставку компанія, — це розбудова оптичної мережі за технологією GPON (Gigabit Passive Optical Network). На відміну від застарілих систем, ця технологія дає змогу надавати абонентам гігабітну швидкість, мінімальний пінг і, що найважливіше в нинішніх реаліях, високу енергонезалежність на боці клієнта.
Щоб вимірювати реальний масштаб цифрового будівництва, оператор перейшов на ключовий показник — хоумпаси (homepass). Це кількість домогосподарств або об’єктів бізнесу, поруч із якими вже прокладено оптичний кабель і встановлено розподільче обладнання, що дає змогу підключити клієнта за першим же запитом.
Загалом оптичне покриття Укртелеком охоплює 3,4 млн українських домогосподарств. Географія розбудови вражає охопленням. У Харківській області, яка залишається одним із найбільших майданчиків для розвитку мережі, лише за минулий рік проклали понад 430 км оптичних ліній, що відкрило доступ до швидкісного інтернету для 50 000 родин, а вже у 2026 році сюди додали ще більше 100 км нових трас. Чернігівська область за рік отримала 380 км збудованих ліній та 42 000 нових хоумпасів, а Сумщина — 370 км і 34 000 домогосподарств відповідно.
Величезний обсяг робіт припадає на Дніпровський макрорегіон, що охоплює Дніпропетровську, Запорізьку, Донецьку, Кіровоградську та Черкаську області. Тільки за один рік тут дали можливість підключитися до сучасної оптики понад 100 тисячам родин. Паралельно зростання зафіксовано у Львівській, Івано-Франківській, Полтавській, Закарпатській, Вінницькій, Миколаївській та Чернівецькій областях.
Окрім житлового сектору, компанія активно заходить у B2B-сегмент. Під час війни «Укртелеком» підключає великі торговельно-розважальні центри та бізнес-комплекси.
Південний вектор: цифровізація під прицілом
Особливе місце в цій системі посідає Південний макрорегіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська та Вінницька області), де розбудова відбувається в умовах найвищих безпекових ризиків. Про те, як працює телеком-фронт на півдні країни, детально розповідає керівниця Південного макрорегіону Марина Михайлик.
За її словами, компанія суттєво змінила підхід до оцінки успіху. Якщо раніше орієнтувалися виключно на кілометраж прокладеного кабелю, то зараз головним критерієм стало те, скільки людей реально отримали якісний зв’язок.
У 2025 році на Півдні побудували 67 тисяч хоумпасів, а план на 2026 рік ще й трохи підвищили.
Кількість бажаючих користуватися оптикою зростає. Перехід на оптику дає людям не просто «значок Wi-Fi у телефоні». Швидкість до 1 Гбіт/с повністю перекриває потреби сучасної родини, де одночасно можуть працювати десятки пристроїв — від ноутбуків для віддаленої роботи до смарт-телевізорів, планшетів для онлайн-навчання дітей та стримінгових систем.
Читайте также: Українська компанія Stetman виведе на орбіту 360 супутників зв’язку попри втрату засновника
Зміна протоколів безпеки, тренінги з тактичної медицини.
Найбільш драматична ситуація залишається на Херсонщині та в прикордонних районах Сумщини й Харківщини. У багатьох населених пунктах на лінії зіткнення телеком-інфраструктуру доводиться збирати буквально заново після кожного чергового обстрілу.
Постійне чергування російських FPV-дронів і артилерійські нальоти перетворили роботу звичайного кабельного монтера на смертельно небезпечну місію. Є населені пункти, приімром, у Херсонській області, де прильоти відбуваються практично щодня. Попри це, фахівці оператора, за першої ж нагоди, коли можна працювати над відновленням, виїжджають і працюють.
Через такі екстремальні умови компанія змінила протоколи безпеки та оснащення працівників. Це стосується і засобів індивідуального захисту, зокрема для аварійно-відновлювальних бригад. Також працівники проходять тренінги з тактичної медицини. У небезпечних зонах аварійно-відновлювальні роботи проводяться виключно після погодження із ЗСУ і відповідними службами.
Іноді «Укртелеком» стає єдиним оператором справжнього професіоналізму та відданості людям.
Схожа картина спостерігається і на Сході країни. Керівник Східного макрорегіону Андрій Пустовойтенко підкреслює: хоча головний фокус сьогодні змістився на прифронтові території — туди, де залишаються люди і де зв’язок є питанням виживання, — Схід усе одно залишається серед лідерів за темпами будівництва нових оптичних мереж. Прикладом цього є деокупований Святогірськ, де комунікації відновлювали вже на абсолютно новій, високошвидкісній технологічній основі.
Енергостійкість: генератори, акумулятори та власні СЕС
Паралельно з загрозою обстрілів телеком-галузь стикається з викликом тотальної дефіциту електроенергії. Аби мережа продовжувала працювати під час тривалих відключень світла, «Укртелеком» інтегрував рішення з енергонезалежності безпосередньо у процес модернізації.
Ключові вузли зв’язку по країні оснащені резервними джерелами живлення, які автоматично вмикаються при зникненні напруги в загальній мережі. На Півдні компанія пішла ще далі, почавши тестувати рішення на основі відновлюваної енергетики. В Одеській філії реалізували проєкт із будівництва власної сонячної електростанції (СЕС), розмістивши фотомодулі безпосередньо на даху однієї зі своїх технологічних будівель.
Ця станція підсилює енергетичну стійкість інфраструктури, даючи змогу суттєво економити моторесурс генераторів і паливо, а також гарантує стабільну роботу обладнання навіть під час комбінованих блекаутів.
Читайте также: Окупанти вдарили КАБами по депо та відділенню «Нової пошти» в Ізюмі