Відео й фото трофейного безпілотника оприлюднили у Facebook-групі «Зампотех Омелянович». На кадрах видно, що «Герань-3» отримала модем для роботи в Mesh-мережі: сигнал від оператора може «перестрибувати» через інші БпЛА, утворюючи ланцюжок ретрансляторів. Це дозволяє росіянам керувати дронами на значно більшій відстані без прямої видимості між пунктом управління та ціллю, а також ускладнює роботу українських засобів РЕБ, які звикли «глушити» класичний канал зв’язку.
Всередині дрона встановлено китайський турбореактивний двигун Telefly JT80 і два паливні баки. Така компоновка забезпечує крейсерську швидкість близько 300–370 км/год і дальність застосування до 1000 км. Максимальні швидкості апарат, за оцінками українських фахівців, набирає вже в зоні дії ППО та РЕБ, намагаючись скоротити час реакції українських розрахунків.
Електронна архітектура «Герань-3» переважно повторює бензинові комплектації «Герань-2»: усередині стоїть інерційно-навігаційна система SADRA, блок вимірювання тиску повітря (ADC) та блок розподілу живлення (PDU). Для супутникової навігації застосовується завадозахищений модуль «Комета-М12» з адаптивною антенною решіткою на 12 елементів, який має краще тримати сигнал під час спроб придушення. Камера та система передачі відео відповідають рішенню, що вже використовувалося на модифікаціях «Герань-2» серії «Ъ», тож оператор може не лише бити по заздалегідь заданих координатах, а й коригувати атаку в реальному часі.
Окрему увагу українські спеціалісти приділять елементній базі. Раніше ГУР уже демонструвало 3D-модель «Герань-3» та наголошувало, що значна частина комплектувальних у цьому типі дронів має іноземне походження, зокрема від західних виробників. Аналіз цілого, неушкодженого зразка дозволить не лише підтвердити походження окремих чипів, модулів навігації та живлення, а й зрозуміти, як саме вони інтегровані між собою в бойовій конфігурації.
Для України цей трофей важливий одразу в кількох вимірах. По-перше, він дає додаткові дані для адаптації ППО та РЕБ під реактивні «шахеди», які складніше перехоплювати через високу швидкість і вдосконалені засоби навігації. По-друге, детальна технічна розвідка допоможе посилити санкційний тиск на постачальників компонентів і виявити лазівки, через які росія продовжує купувати критичну електроніку. По-третє, отримані напрацювання можуть лягти в основу власних українських розробок: як ударних БпЛА, так і систем протидії мережевим роям дронів.
Раніше dev.ua писав про те, як прокуратура оголосила обвинувачення колишньому викладачу одного з харківських вишів, який протягом майже двох років передавав росіянам технічні матеріали для створення БпЛА, зокрема дронів типу «Герань».
Добавить комментарий