Інноваційна екосистема КПІ
У 2023 році до КПІ ім. Ігоря Сікорського звернувся благодійний фонд «КОЛО» разом з компанією Parashar Industries (єдиний на той час виробник складових протезів нижніх кінцівок в Україні) та мережею реабілітаційних центрів «Без обмежень».
Їм потрібні були фахівці, здатні розробити та змоделювати деталі, а також спеціалісти з реабілітації та протезування. Окремо був запит на розвиток напрямку протезування загалом, бо в Україні немає замкненого циклу виробництва протезів, тільки окремих складових.
Так при університеті виник Навчально-інноваційний центр протезування та реабілітації. Планувалася робота в лабораторії традиційними методами: робити гіпсові зліпки та на їх основі виготовляти карбонові куксоприймачі.
«Коли ми почали досліджувати питання, стало зрозуміло, що традиційний метод вимагає багато часу, не справляється зі швидкозростаючим попитом, а відтак потрібне щось швидше. Тобто ми побачили потребу у розробці нових технологій виготовлення куксоприймачів і, відповідно, у потребі осередку, який би відповідав за наукову складову цього процесу», — розповіла dev.ua Наталія Семінська, директорка Наукового парку адитивних технологій Sikorsky Challenge.
Тому логічним кроком стало створення Наукового парку адитивних технологій. Це був 2024 рік.
«Ми почали переконувати всіх, що 3D технології можна і потрібно використовувати для того, щоб друкувати деталі для протезів. Поки наші засновники займалися пошуком необхідного обладнання, яке в промислових умовах дозволяє друкувати куксоприймачі, ми паралельно підвищували кваліфікацію фахівців з протезної реабілітації, адаптивних тренерів, військових психологів», — додала директорка парку.
Офіційно Науковий парк адитивних технологій відкрили у травні 2025 року.
Таким чином у КПІ створили інноваційну екосистему, що об’єднала освіту, науку, технології, медичну інженерію та підтримку ветеранів. До її складу входять:
- Навчально-інноваційний центр протезування та реабілітації, який навчає спеціалістів: протезистів, психологів, фізичних терапевтів та реабілітологів;
- Науковий парк адитивних технологій, який відповідає за розробку та впровадження технологій;
- Навчально-наукова лабораторія протезування, медичної реабілітації та ерготерапії, яка розпочне роботу у грудню цього року на базі факультету Біомедичної інженерії.
Запуск центру, наукового парку та лабораторії реалізований коштом донорів, які вклали понад $700 000. І це лише прямі інвестиції. Також є обладнання, яке донори закуповували самі або передали на умовах безоплатного користування.
Науковий парк адитивних технологій
Парк має Наглядову Раду, до складу якої входять представники засновників — КПІ ім. Ігоря Сікорського, інноваційний холдинг Sikorsky Challenge, благодійний фонд «КОЛО» та компанія Genesis Logistic.
Також є компанії-патрони, коштами яких було закуплене обладнання, це: OLX, EPAM, OBRIO, appflame та фонд Genesis for Ukraine.
Зараз в парку є промисловий комплекс 3D друку, вартість якого понад 20 млн грн, 3D сканер та принтер для друку прототипів і навчання. Окремо є ферма 3D принтерів на базі центру реабілітації та протезування.
Якщо говорити про промисловий комплекс, то серед університетів тільки в КПІ є машини такого рівня. А загалом в Україні всього дві такі, які використовуються для друку компонентів для протезів.
Роботу парку забезпечують 10 співробітників — інженери-технологи та інженери адитивних технологій. Окрім викладачів КПІ, серед них троє студентів Механіко-машинобудівного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського. Вони майбутні інженери, які займаються моделюванням, опановують навички сканування та працюють над власними проєктами.
Основні напрямки роботи наукового парку адитивних технологій:
- медичне та біотехнологічне моделювання (друк анатомічних моделей за КТ або МРТ; моделювання імплантатів або хірургічних шаблонів; створення навчальних медичних моделей);
- матеріалознавчі дослідження (аналіз властивостей матеріалів для адитивного виробництва; випробування механічних властивостей надрукованих виробів);
- інженерія (розробка нових виробів, пристроїв або інструментів; проєктування індивідуальних технічних рішень; колаборації з підприємствами);
- 3D- сканування, моделювання;
- 3D-друк;
- наука та освіта (проведення тренінгів і майстер-класів з 3D-друку; курси з моделювання, дизайну, інженерії; студентські проєкти та стажування; підтримка наукових досліджень у сфері матеріалознавства, біоінженерії, медицини тощо).
Усе, що науковий парк робить для ветеранів — безплатно і покривається коштом засновників та донорів
«На цьому етапі парк має соціальну місію: шляхом використання та розвитку адитивних технологій створювати рішення для протезування», — пояснила Наталія Семінська.
Протезування
Особливість парку у тому, що він зосереджений на одному напрямку — друкові складових для протезів на 3D принтері, зокрема куксоприймачів.
Окремо під запит ветеранів друкують ортези. Це робиться в межах партнерства зі шпиталями: від них надходить запит, спеціалісти парку приїжджають, роблять сканування, моделюють та друкують ортез.
На виготовлення одного ортезу потрібно близько тижня, а вартість, наприклад, для нижньої кінцівки може досягати 5000–8000 грн, але для ветеранів це безплатно.
«Поки наші ортези — це науково-дослідні зразки, але ми вже проходимо технічний регламент і очікуємо, що з лютого 2026 року будемо вже в держреєстрі як виробник ортезів», — додала диреткорка Наукового парку.
Також під конкретні запити моделювали та друкували тримачі для милиць, джойстики, приладдя для сушіння лайнерів під куксоприймачі тощо.
Парк має договори зі шпиталями, центром реабілітації Superhumans, Укрпротез, Без обмежень, Esper, U+. Все приладдя, яке для поранених робить науковий парк, передається їм безплатно.
Загалом, з вересня — часу, коли парк активно запрацював — було створено 30 науково-дослідних зразків ортезів та ерготерапивтичного приладдя. Також зараз працюють над моделюванням 10 куксоприймачів з подальшим друком.
Навчання ветеранів
Науковий парк також є майданчиком для навчання ветеранів. Зараз на базі наукового парку навчається дві групи — 33 військових, деякі мають ампутації та носять протези. Вони вчаться за двома освітніми програмами для магістрів:
- прикладна механіка, сертифікатна програма «Адитивні технології в протезуванні»;
- біомедінженерія, сертифікатна програма «Медична інженерія в протезуванні».
Це пілотний проєкт, який має на меті не лише дати ветеранам другу освіту, але і працевлаштувати їх або у центрах реабілітації, або у компаніях, що спеціалізуються на 3D-друкові. Програму реалізує фонд Genesis for Ukraine за фінансуванням продуктової ІТ-компанії appflame.
Освітній майданчик для студентів
Науковий парк надає інфраструктуру для проведення занять гуртка Adex community. Йдеться про 15 студентів з різних факультетів КПІ, які вивчають 3D моделювання факультативно, беруть участь в наукових конференціях, розвивають стартапи поза межами основного навчального курсу. На базі наукового парку роблять прототипи своїх робіт.
«Науковий парк адитивних технологій відкритий для студентів: якщо вони приходять з ідеями для стартапів, наші науковці допомагають їх розвити і реалізувати, також ми надаємо консультації щодо інтелектуальної власності винаходів. Також звертаються студенти, яким для виконання їхніх бакалаврських та магістерських робіт потрібно надрукувати прототипи — науковий парк надає їм матеріали та обладнання», — зазначила Наталія Семінська.
Плани: співпраця з медзакладами, патенти на технології та розробка софту
У майбутньому парк збирається налагодити роботу з медичними закладами, а саме навчити лікарів сканувати кінцівки, щоб потім спеціалісти отримували хмару точок і одразу бралися за моделювання.
Крім того, планують отримати патенти на технології, які розробили науковці парку: технологія виготовлення верхньої та нижньої кінцівки, накладки на протези, ерготерапевтичне приладдя — до 5 патентів.
Також продовжать розробку софту для моделювання куксоприймачів, виготовлення накладок, ортезів та інших засобів з реабілітації.
Нагадаємо, що Міносвіти спільно з Мінцифри розробляють новий правовий режим Science.City, який має на меті трансформувати наукові парки в сучасні інноваційні центри.
Найбільший Науковий парк України — SID City Національного університету «Львівська політехніка». Цього року він відмітив своє 5-річчя. За цей час було реалізовано понад 40 міжнародних і регіональних проєктів, залучили $6 млн інвестицій, а мережа співпраці налічує понад 100 компаній, організацій, закладів, університетів, державних органів влади з різних сфер і країн.
Крім того, в Україні функціонує Науковий парк «Житомирська політехніка», зареєстрований у серпні 2023 року. Операційно парк розвивається коштом власних надходжень: станом на грудень 2024 року його дохід сягнув 3 млн грн.
https://dev.ua/news/naukovyi-park-adytyvnykh-tekhnolohii-kpi-1765787325