Згідно з матеріалами справи, підсудний є не лише священнослужителем — настоятелем Свято-Духівського храму УПЦ у Харківській області, а й програмістом Харківського єпархіального управління УПЦ.
За версією сторони обвинувачення, програміст протягом тривалого часу передавав інформацію про розміщення та переміщення особового складу ЗСУ, військову техніку, об’єкти, що використовуються Силами оборони України в Харкові та області. Саме ці дії, на думку прокуратури, створюють ризик продовження злочинної діяльності та становлять загрозу національній безпеці України.
Захист наголошував, що обвинувачений: має постійне місце проживання; не має судимостей; активно займався волонтерством і допомогою цивільному населенню після початку повномасштабного вторгнення; зокрема використовував мобільні застосунки для моніторингу повітряних загроз і попереджав мешканців міста Південне про небезпеку за допомогою церковних дзвонів. Також адвокат підкреслював його довгу службу в церкві, духовні нагороди та активну благодійну діяльність.
Адвокат просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та відсутність реальних доказів ризику втечі.
Однак суд визнав аргументи прокуратури переконливими. У рішенні зазначено, що обвинуваченому загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі, що саме по собі створює ризик втечі, а з урахуванням воєнного стану та характеру злочину ризик повторного правопорушення залишається актуальним. На думку суду, особисті характеристики, заслуги та соціальні зв’язки не можуть нівелювати ці ризики.
Окремо суд послався на ч. 6 ст. 176 КПК України, яка під час воєнного стану зобов’язує застосовувати виключно тримання під вартою до осіб, обвинувачених у злочинах проти основ національної безпеки, зокрема за ст. 114-2 КК України.
Суд ухвалив залишити обвинуваченого під вартою ще на 60 днів — до 8 березня 2026 року, без права внесення застави.
https://dev.ua/news/sviashchennyk-1768368769