Про це написав військовий експерт, радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бексрестнов, коментуючи публікації російських джерел.

Читайте также: Українські оператори БПЛА під час навчань в Естонії «розгромили» підрозділи НАТО

За заявами російської сторони, апарат розробила компанія «Аэродроммаш» спільно з МГТУ им. Н. Э. Баумана. Платформа нібито здатна піднімати до 100 кг корисного навантаження на висоту до 20 км та використовує систему пневматичної баластировки для зміни висоти польоту й використання вітрових потоків.

Що таке стратосферні платформи

Йдеться про апарати, які працюють на висоті 20–40 км — у нижніх шарах стратосфери. На таких висотах не літають звичайні літаки, однак можуть тривалий час дрейфувати аеростати.

Керуючи висотою, можна змінювати напрямок руху за рахунок різних вітрових потоків. Це не забезпечує точного маневрування, але дозволяє утримувати апарат над певною територією або переміщати його в заданому напрямку.

У рф заявляють, що «Барраж-1» може стати дешевшою альтернативою супутниковим угрупованням на низькій навколоземній орбіті (LEO) та використовуватися для зв’язку стандарту 5G NTN. Розміщення передавачів на висоті 20 км теоретично дозволяє покривати великі території мобільним зв’язком без будівництва наземної інфраструктури.

Подвійне призначення

За словами Сергія Флеша, технологія стратосферних платформ має як цивільне, так і військове застосування.

Читайте также: Ексочільниця «Технологічних сил України» очолила Альянс європейських виробників дронів, куди входять Quantum Systems, Stark, TDW та Tytan

У мирних умовах це може бути альтернатива супутникам-ретрансляторам; працювати як «літаюча» базова станція мобільного зв’язку, бути частино. інфраструктури зв’язку у важкодоступних регіонах.

Водночас у військовому вимірі такі системи можуть використовуватися для розвідки, ретрансляції сигналів, коригування вогню або інших задач. Подібні концепції, зокрема застосування стратосферних аеростатів у воєнних цілях, розроблялися ще в часи холодної війни.

Що це означає для України

Ключовим питанням, на думку експерта, є наявність засобів виявлення та протидії таким об’єктам у повітряному просторі.

Зенітні ракетні комплекси типу С-300 теоретично здатні уражати цілі на висотах 20–30 км, однак ефективність проти малопомітних аеростатів залежить від конкретної модифікації комплексу та умов застосування.

Поки що йдеться про експериментальний запуск. Подальший розвиток цього напрямку в рф та його реальні технічні можливості потребують додаткового підтвердження.

Читайте также: Суд відмовив айтівцю з ХАЕС у скасуванні статусу «у розшуку» в «Резерв+» через неявку до ТЦК: деталі

https://dev.ua/news/barash-1771159944

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *