Як заявляє розробник, I-SEE виявляє загрозу на 360° з точністю понад 95%, масштабується під будь-який об’єкт і є суттєво дешевшою своїх аналогів.
Читайте также: Українська компанія Global Mark показала двофюзеляжний дрон BLITZ-2 для розвідки та ударів
«Не „коробка з антенами“, а твої AI-очі, що хапають дрони за хвіст до того, як вони стануть проблемою», — характеризує свій продукт айтівець у тг-каналі, де йдеться про розробку та оновлення системи та додавання нових функцій.
Як працює система і у чому її переваги
Розробник системи I-SEE наголошує, що РЕБ не є універсальним рішенням через оптоволоконні FPV та дрони з ретрансляторами, які працюють без радіосигналу і стають помітними лише на фінальній ділянці атаки. Радіолокаційні системи ж натомість є дорогими та складними у розгортанні.
«Багато альтернативних рішень страждають від високої кількості хибних спрацювань. Реакція на птахів, відблиски та випадкові об’єкти перевантажує операторів, знижує довіру до системи та збільшує ризик пропуску реальної загрози», — зазначається у презентації продукту, наданій редакції dev.ua.
Як зазначається у презентації, ШІ мінімізує людський фактор, адже бачить «крапку» раніше за око; стійко супроводжує до 100 цілей (в залежності від потужності ПК); виявляє пріоритезацію ударної загрози; автоматично передає тривоги в Telegram або Discord з фото й координатами; дає підказки для перехоплення, а не просто включає тривогу, має доступний мобільний застосунок (MVP) та окрему програму командного центру «щоб навіть підрозділи без встановленого I-SEE бачили обстановку та отримували попередження заздалегідь».
Окрім того, перевагами I-SEE в реальних бойових умовах, за інформацією розробників системи, є те, що вона не губить дрон при коротких зникненнях, фіксує мінімум фальшивих тривог та забезпечує час для маневру підрозділу або автоматичного наведення та ураження при інтеграції з сіткострілом чи туреллю.
При цьому I-SEE не привʼязана до конкретної камери або фізичного місця — система може працювати з будь-яким відеопотоком, який передається по мережі за стандартними протоколами USB, RTSP, RTMP, HTTP та іншими підключеннями.
I-SEE працює як edge-система, повністю офлайн, а відеопотоки обробляються локально з частотою 30–60 FPS, забезпечуючи швидку ШІ-обробку кадрів і оперативну реакцію системи.
Система використовує адаптивну обробку зображення, що дозволяє працювати в тумані, сутінках і при яскравому сонці. Зібрані нею дані зберігаються локально для подальшого аналізу та навчання бійців.
Тим часом, дальність її роботи залежить від оптики, зуму та умов спостереження — якості відео з камери, кута огляду та розміщення камери, обчислювальних ресурсів (GPU) та налаштування порогів і фільтрів.
Читайте также: Топ-10 мов програмування 2026 року: що найчастіше використовують українські айтівці
Що стосується актуальності моделей ШІ, то, як зазначає розробник, моделі повинні відповідати реальним типам дронів і сценаріям, а регулярне донавчання на бойових даних напряму підвищує точність і зменшує помилки. Більше подробиць про розробку можна дізнатися на сайті I-SEE.
Які перспективи масштабування продукту: відповідає розробник
Розробник системи I-SEE на ім’я Віктор згодився відповісти на кілька питань dev.ua щодо перспектив свого продукту і його нинішнього застосування.
Систему Віктор розробив власноруч на прохання знайомих, які перебувають у Силах оборони.
Оцінюючи перспективи і шляхи подального масштабування, айтівець зазначає, що це складне питання, бо тут потрібен маркетинг. «Але в цілому я роблю ядро, мізки, котрі зможуть виковувати усі задачі. Тобто, потрібно дивитись — буде дивитись, потрібно збивати — буде збивати (сіткомети вже є, турелі робимо та лазери). Потрібно буде автонаведення дроном — також зробимо. Щоб був один інструмент широкого застосування з простим і зрозумілим інтерфейсом», — описав свою розробку Віктор у коментарі dev.ua.
Розробник поки не зміг сказати, скільки коштуватиме його продукт кінцевому споживачу, тобто українським військовим, але запевнив, що його вартість буде більш ніж доступною. «Наразі не можу сказати, але якщо порівнювати з аналогами зарубіжними, то це будуть копійки, дійсно копійки. „Чуйка“ коштує дорожче, ніж те, що в мене в думках», — запевнив він.
Що стосується коштів, витрачених на розробку системи, то Віктор оцінив їх у понад 2,5 млн грн за рік, протягом якого і розроблявся продукт.
Про слабкі місця і недопрацювання продукту назагал він говорити відмовився, аби не ділитися цією інформацією з ворогом.
Читайте также: «Настав час розплати». Хакери зламали іранський релігійний застосунок з понад 5 млн завантажень