Натомість Іран у відповідь атакував Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Катар, Кувейт, Саудівську Аравію, Ірак, Йорданію і навіть Кіпр, а Штати вже втратили у війні з Іраном перших військових. Як саме розвиватимуться події далі і чи відбудеться нарешті падіння ісламістського режиму, звісно, знають експерти по тематиці Близького Сходу, які вже наввипередки висловлюють свої думки у соцмережах. Ми прогнозувати точно не беремся.
Читайте также: Після істерики Трампа Anthropic втратить співпрацю з Lockheed Martin та іншими оборонними гігантами США. Що про це відомо
Але dev.ua натомість вирішив поставити кілька більш вузьких запитань іранській правозахисниці Мернуш Наджафі Рагеб — в першу чергу, стосовно роботи телекомунікацій і соцмереж у Ірані, наявності інтернету та жорсткого цифрового контролю з боку влади. Нас цікавило, як протестувальники підтримують зв’язок в умовах нових вимкнень інтернету по всій країні, чи можуть іранці хоч трохи покладатися на Starlink і чи користуються власними соцмережами. Ось, що вона розповіла.
Чи відновився доступ до інтернету після січневих протестів і чи є він зараз
Мернуш Наджафі Рагеб каже, що після різанини, яка сталася 7 та 8 січня, доступ до інтернету був повністю припинений аж на два тижні. Через два тижні інтернет та телефонний зв’язок були відновлені, проте інтернет-з’єднання, по-перше, залишалося надзвичайно слабким, а, по-друге, підлягало суворій фільтрації, встановленій режимом.
«Доступ до соціальних мереж та багатьох новинних веб-сайтів був можливий лише через використання VPN-сервісів», — каже правозахисниця.
Тим часом, вже через кілька годин після атак 28 лютого телефонні лінії та доступ до інтернету знову були відключені.
Що стосується мобільного інтернету, то в Ірані оператори мобільного зв’язку протягом багатьох років надають цю послугу, але під час повстань, протестів або воєнних дій, як каже Мернуш, це не рятує, бо режим відключає не тільки стаціонарний, а й мобільний інтернет.
На Starlink покладатися не варто
Зі слів Мернуш Наджафі Рагеб, з початком атак США та Ізраїлю на Іран супутникові телекомунікації також зазнавали серйозних перебоїв у роботі, але люди якийсь час отримували інформацію про найважливіші події саме через супутникові телеканали.
Водночас, попри всі новини і заяви щодо використання Starlink в Ірані, правозахисниця стверджує, що глобально це питання не вирішує, адже абсолютна більшість звичайних іранців не мали і не мають доступу до Starlink. Нагадаємо, що у лютому WSJ писав, що США начебто таємно відправили до Ірану «тисячі» терміналів Starlink, а Ілон Маск ще під час січневих протестів оголосив, що його супутниковий інтернет буде для іранців безкоштовним.
«Інтернет Starlink заборонений в Ірані та є надзвичайно дорогим. Кількість людей, які мають доступ до Starlink, дуже обмежена. Тому, навіть якби він пропонувався безкоштовно, це не вирішило б суттєво проблему. Через заборону більшість людей не мають доступу до необхідного обладнання для його придбання та використання», — пояснює правозахисниця реалії.
VPN — must have для іранців
Як каже у коментарі dev.ua Мернуш, протягом багатьох років використання інтернету в Ірані підлягало значним обмеженням, а багато веб-сайтів та платформ соціальних мереж фільтруються, тож люди повинні купувати послуги VPN, щоб обійти цензуру та отримати доступ.
«Тим не менш, іранці, як і люди в інших країнах світу, продовжують користуватися соціальними мережами, хоча й з більшими труднощами та за вищою ціною», — стверджує вона.
Читайте также: Apple презентує MacBook Pro на базі M5 Pro та Max, а також перші за довгий час нові монітори
Зі слів правозахисниці, висловлення думок з політичних питань або заяви проти ісламу можуть призвести до дуже серйозних наслідків, і в інтернеті це відслідковується не менше, ніж у офлайні.
«Як добре відомо, з 1979 року в Ірані при владі перебувають екстремістські ісламісти. Тому критика ісламу також може призвести до суворих покарань. Багатьом громадським об’єднанням та організаціям заборонено діяльність. Численні громадські активісти були заарештовані або змушені покинути країну», — констатує Мернуш Наджафі Рагеб.
«Старший брат пильнує за тобою». Які органи виконують цю функцію у Ірані
Оскільки будь-яка критика режиму суворо контролюється — як у інтернеті, так і реальному житті — то у Ірані, зі слів правозахисниці, існує відразу кілька паралельних органів безпеки, які займаються питаннями опонентів режиму. Серед них — Міністерство розвідки Ісламської республіки Іран, а також розвідувальні підрозділи, пов’язані з Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР), та судова система, яка, звісно, працює виключно як частина репресивних органів, а не як окрема незалежна гілка влади.
«Сьогодні в Ірані відчувається дуже велика присутність установ безпеки та розвідувальних служб, робота яких спрямована на контроль над життям, думками та способом життя людей. Будь-яка критика режиму може викликати звинувачення у шпигунстві та призвести до найсуворіших покарань. Критика ісламу може призвести до ще суворіших покарань, включаючи тривалі терміни тюремного ув’язнення або навіть смертну кару», — дає зрозуміти правозахисниця.
«Багатьох із заарештованих та страчених було позбавлено права на справедливий суд та доступ до юридичної допомоги. Судовим провадженням бракує прозорості. Адвокатам часто не дозволяється ознайомлюватися з матеріалами справ, а в деяких випадках судові процеси проводилися у прискореному та скороченому порядку без належного судового розгляду», — описала реалії вона.
«Уряд здійснює повний контроль над інтернетом та постачальниками інтернет-послуг в Ірані. Основним постачальником телекомунікаційних послуг є Телекомунікаційна компанія разом з її дочірніми компаніями, які всі пов’язані з Корпусом вартових Ісламської революції. На практиці можна сказати, що КВІР ефективно керує та контролює комунікаційні та інтернет-послуги Ірану», — підкреслює правозахисниця.
Іранські соцмережі VS глобальні
Мернуш Наджафі Рагеб також розповіла, що Іран намагається залучити громадян країни до своїх власних платформ соцмереж і побороти їх прагнення використовувати загальносвітові онлайн-майданчики. Це дуже схоже на ситуацію в росії, яка штучно заганяє користувачів у власний месенджер MAX, а перед цим провела «серйозну роботу», аби зробити більшість світових соцмереж непридатними до використання на території країни 404.
Так чи інакше, але в умовах тотального блокування доступу до інтернету громадяни Ірану зазвичай не можуть скористатися ні власними «схваленими» владою соцмережами, ні забороненими західними.
Втім, зрештою, досвід країни доводить — у сучасному глобалізованому світі навіть така жорстка технологічна ізоляція, яку роками намагався запровадити режим у Ірані, не може бути абсолютною. Продовжуємо слідкувати за ситуацією з надією на те, аби Іран нарешті вибув із світової «осі зла», а його громадяни отримали базові свободи, зокрема, і цифрові.
Читайте также: Paramount все ж купує Warner Bros. Discovery і планує зібрати Paramount+ та HBO Max в один стримінговий сервіс