Проєкт був створений Карасем у 2018 році та працював у кількох містах України, де зібрав десятки тисяч користувачів, які використовували сервіс для уникнення заторів біля залізничних переїздів.
Читайте также: Український виробник Blackbird випустив 10-дюймовий перехоплювач Wing. Якими характеристиками він може похвалитися
Після паузи, спричиненої повномасштабною війною в Україні, розробник вирішив перезапустити проєкт у новому форматі — community-driven платформи, де ключовим джерелом даних стають повідомлення самих водіїв.
Як виникла ідея Rail-X
Rail-X з’явився як відповідь на поширену проблему міської мобільності: водії часто опиняються у заторах біля залізничних переїздів, не маючи інформації про те, як довго триватиме закриття шлагбаума.
У багатьох містах відсутні інструменти оперативного інформування про стан переїздів, тому водії змушені приймати рішення щодо очікування або об’їзду без доступу до актуальних даних.
Саме цю проблему Карась намагався вирішити, створивши цифровий сервіс, який дозволяє отримувати інформацію про стан переїздів у реальному часі.
Технологічна архітектура першої версії
Початкова версія Rail-X поєднувала кілька технологічних компонентів, включаючи IP-камери, алгоритми комп’ютерного зору та backend-інфраструктуру для обробки відеоданих.
Алгоритми аналізу відеопотоку дозволяли автоматично визначати моменти відкриття або закриття шлагбаума, після чого система передавала статус переїзду в Telegram-бота.
Користувачі могли підписатися на канал і отримувати сповіщення про зміну статусу переїзду майже в реальному часі.
Масштабування сервісу
До 2021 року Rail-X працював із залізничними переїздами у семи містах України та залучив приблизно 30 000 користувачів, які регулярно користувалися сервісом.
Проєкт також привернув увагу технологічної спільноти та міжнародних організацій.
Зокрема, він отримав підтримку у межах грантової програми CRDF Global, міжнародної організації, що фінансує інноваційні технологічні та наукові ініціативи.
Як працює сервіс після перезапуску
У новій версії Rail-X значна частина даних формується безпосередньо користувачами сервісу.
Якщо водій бачить, що переїзд закритий, він може повідомити про це через Telegram-бота.
Після цього:
- інший користувач може підтвердити статус;
- система оновлює інформацію для всіх підписників каналу;
- користувачі можуть повідомляти сторону черги та приблизну довжину затору.
У сервісі також реалізовані елементи гейміфікації, які заохочують користувачів регулярно повідомляти про стан переїздів.
Подальший розвиток
За словами Карася, поточна стратегія розвитку передбачає швидке підключення нових переїздів у community-режимі.
Коли у локальному каналі формується активна спільнота приблизно 200–1000 користувачів, команда розглядає можливість повернення до камерної моделі моніторингу.
У такому випадку передбачається партнерство з локальним бізнесом або організаціями для встановлення камер і розвитку інфраструктури моніторингу.
Можливості розширення на інші типи інфраструктури
Карась також розглядає можливість використання аналогічної моделі для інших типів міської інфраструктури.
Наприклад, подібний підхід може застосовуватися для моніторингу розвідних мостів або інших транспортних об’єктів, де рух транспорту періодично обмежується.
Ідея такого застосування виникла після досвіду проживання Карася у США, зокрема у Маямі, де водії регулярно стикаються із затримками через підйом розвідних мостів.
Таким чином, Rail-X може розглядатися не лише як локальний сервіс для моніторингу залізничних переїздів, а як потенційна платформа для створення розподіленої системи інформування про стан міської транспортної інфраструктури.