У межах студентського челенджу презентували свої розробки 33 студентських команди з 15 університетів і чотирьох коледжів.
Читайте также: Ще одна ІТ-компанія отримала ліцензію на послуги з азартних ігор
Відповідно до завдання, студенти мали створити прототипи механічної насадки для FPV-дрона, що дасть змогу йому сідати та фіксуватися на природних і штучних поверхнях на висоті, утримуватися без споживання енергії та виконувати контрольоване відпускання для продовження польоту.
За результатами оцінки експертного журі, до якого ввійшли представники військових, виробників і кластеру Brave1, найвищий рівень інженерної логіки, реалістичності реалізації та потенціалу інтеграції з дронами продемонстрували:
- команда «Оленячі роги» з Київського політехнічного інституту ім. Сікорського;
- команда «TICK» із Національного аерокосмічного університету «Харківський аерокосмічний інститут»;
- команда «iKozaky» з Донецького національного технічного університету.
Крім того, п’ять українських оборонних компаній, серед яких виробники дронів Дартс, Генерал Черешня та Дефендер Динамікс, обрали 10 команд, чиї рішення мають найбільший потенціал практичного застосування. До цього списку увійшли інженерні команди з КПІ, ХАІ, ДонНТУ, Львівської, Полтавської та Житомирської політехніки та KSE.
Читайте также: Андрій Оксенюк йде з посади CFO в «Датагруп-Volia-lifecell»
Протягом місяця вони зможуть допрацьовувати свої рішення під керівництвом фахових R&D-спеціалістів українських defense tech компаній.
«Цей челендж дає офіційний старт новому напряму Brave1 — Brave Students. Ми запускаємо його, щоб відкрити defense tech для студентів ще під час навчання та залучати молодих інженерів до роботи над реальними технологічними задачами індустрії. Через інженерні челенджі та співпрацю з компаніями ми зближуємо освіту й ринок — щоб талановиті студенти раніше знаходили своє місце в індустрії, а defense tech швидше отримував нове покоління інженерів», — відзначив CEO Brave1 Андрій Гриценюк.
Крім того, у межах події Brave1 презентував платформу студентських стажувань у defense tech, розроблену спільно з robota.ua. Платформа об’єднує студентів технічних спеціальностей з українськими defense tech компаніями, які пропонують оплачувані стажування з частковою зайнятістю — до 50%, що дає змогу поєднувати роботу з навчанням. До ініціативи вже долучилися 44 виробники, і перші пропозиції оплачуваного стажування вже розміщені на платформі.
Читайте также: «SpaceX забрав тисячі українських фахівців до себе». CEO Stetman розповів, як Україна втрачає космічні таланти