Зазначається, що через це деякі заборонені сайти на кшталт YouTube періодично стають доступними.
Читайте также: Чому перевірка текстів стала важливою частиною онлайн-навчання
Джерела серед російських операторів говорять, що роскомнадзору не вистачає пропускної здатності, щоб обробити весь трафік російського інтернету й блокувати заборонені сайти.
Обладнання регулятора, яке встановлене в мережах російських операторів зв’язку, фільтрує увесь їхній трафік російських операторів зв’язку. Воно дозволяє блокувати доступ до заборонених ресурсів за допомогою технології DPI (Deep Packet Inspection, глибока фільтрація трафіку за вмістом пакетів). При цьому передбачений режим bypass, який дозволяє пропускати трафік без фільтрації, якщо система не може його обробити.
Експерти з рф припускають, що DPI-обладнання виробництва «РДП.РУ» (дочірньої структури «ростелекому») має пропускну здатність близько 100 Гбіт/с. На їх думку, тимчасова доступність заблокованих ресурсів пов’язана з перекиданням усіх ресурсів ТСПУ на уповільнення Telegram.
В роскомнадзорі й раніше непокоїлися, чи вистачить потужності їхнього обладнання для блокування Telegram. Наразі його перевантажує не стільки блокування самого месенджера, скільки використання вбудованого проксі.
Читайте также: Сергій «Флеш» опублікував характеристики російського дрона-перехоплювача «Йолка»
«Він генерує багато сміттєвого трафіку, який не схожий на трафік Telegram, що створює навантаження на ТСПУ», — зазначив один з експертів.
Нагадаємо, що у Москві вже тиждень фіксують проблеми з мобільним інтернетом та зв’язком. Через це різко зріс попит на засоби зв’язку й навігації, які не залежать від мережі — пейджери, стаціонарні телефони, рації та паперові мапи.
Крім того, впродовж кількох днів росіяни скаржаться на роботу Telegram. Експерти вважають, що влада росії почала повне блокування месенджера.
За однією з версій, про які говорять телеком-експерти, жорсткі обмеження інтернету в росії могли з’явитися через побоювання правителя рф владіміра путіна за своє життя. Вони почалися після ліквідації колишнього лідера Ірану Алі Хаменеї, за яким нібито стежили через інтернет.
Читайте также: Український defense-tech стартап Buntar Aerospace залучив $10,4 млн інвестицій від американської компанії Axon Enterprise