На мій погляд, це взагалі не принципово. Зайвий хайп, який не має сенсу. Зараз спробую пояснити чому.
Читайте также: Англомовна Wikipedia заборонила генерувати й переписувати статті за допомогою ШІ
У нашій державі загалом курс на глобальну цифровізацію. Уже давно. Це трапилося ще тоді, коли після виборів на це з’явилася політична воля — зробити цифрову країну. Тому зовсім не важливо, через що будуть приходити повістки. Головне — в іншому. Вони так чи інакше рано чи пізно стануть цифровими, як і всі інші документи (на військовий квиток чекає та сама доля). І чи будуть вони приходити в «Дії», у «Резерв+», у Viber, чи електронною поштою, чи ще кудись — то вже справа третя.
Цифровізація документів — це глобально великий плюс. Вона робить будь-який процес: а) прозорим, б) ефективним, в) дешевшим.
Але треба одночасно бути готовим і до нових викликів. Я б сказав, викликів епохи.
Річ у тому, що тотальна цифровізація стосується не тільки теми військового обліку, але й багатьох інших сфер нашого життя.
Згадайте «Дію», її початок. Так, було багато перемог, так, був і скепсис. Але факт є фактом: 24 млн акаунтів — це майже все сучасне доросле населення країни, 80%, думаю. Про паспорт можна забувати, як і про багато інших паперових довідок.
Ми йдемо шляхом digital state набагато швидше, ніж країни старого світу. Ми — далеко не Німеччина, чи Франція, чи Британія, які все ще потопають у паперовій бюрократії. Так, ми взяли на себе цей тягар бути першими. І так — ми зібрали на собі всі удари кіберсвіту й шахраїв. Тема дуже дискусійна. Але, здається, на цьому етапі ми — у плюсі.
Що ще буде кардинально змінюватися протягом наступних років?
Я б сказав, що цифровий зсув зачепить ще декілька фундаментальних сфер нашого життя. І це, наприклад, — фінанси. Думаю, там не буде анонімності. Одна з найбільш дискусій наразі — фактичне скасування банківської таємниці для податкових органів.
Це означає, що фіскальні служби зможуть без судового дозволу отримувати дані про рух коштів на рахунках як приватних осіб, так і підприємців. Такі зміни передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року.
Наші гроші також цифровізувалися за останні років десять. І кеш явно відійшов на другий план. Але держава ще не має достатнього контролю в цій сфері.
Безумовно, гроші — це ще одна з наших свобод. Але цією свободою користуються також і не дуже добрі люди, створюючи різні цифрові схеми, щоб відмивати брудні гроші.
Тому якщо вже є політична воля — буде й більше контролю. Доволі скоро. Думаю, тут не повинно бути сумнівів. Десь читав, що співвідношення загальної суми офіційних виплат в Україні на цифрові рахунки й обсяги p2p-переказів — приблизно 1:3. Сіра економіка величезна, і майже вся вона зараз цифрова. Контроль — я б сказав, поки що він мінімальний. Додайте сюди крипту, щодо якої ще не прийняли закон, і вона сірій зоні.
Що буде, якщо держава (фінмоніторинг, НБУ, податкова) запустить потужний AI-інструмент і проаналізує всі ці p2p-перекази? Думаю, що це дасть нам купу новин про корупційні скандали й не тільки.
Читайте также: Інженери Meta писатимуть до 80% коду за допомогою ШІ: компанія встановила показники використання ШІ-інструментів
Чи буде це колись? Думаю, що так, у тій чи іншій формі це станеться в найближчі роки два-три.
І третя цифрова сфера — де точно будуть зміни від цифрової держави. Це інтернет. Скажімо так, війна з росією просто змусила державу почати жорсткіше регулювати цю сферу. Я пам’ятаю свої думки про інтернет 10-річної давнини. Інтернет-ресурси — це абсолютна свобода в межах закону, думалося мені. Тільки якщо є ухвала суду, ресурс міг бути заблокований. І це обмеження стримувало вплив держави на вільний інтернет. Так, були спроби розширити повноваження з блокування ресурсів правоохоронними органами. Але серед іншого завдяки й нашій журналістській діяльності цього не сталося.
Зараз — інші часи. Іде війна. І, звісно, інтернет — це інструмент цієї війни. Якщо у влади не буде доступу до його контролю, їй буде важко воювати. Тому й був заблокований доступ до рунету у 2022 році, тому й з’явилися в Держспецзв’язку повноваження блокувати сайти без рішення суду, а з подачі спецслужб. Це була не забаганка влади, це була необхідність задля виживання.
Що тут важливо?
Ну, усе просто. Як то кажуть, головне — не переборщити. Інакше кажучи, інструмент впливу в руках держави не повинен перетворитися з інструменту точкової користі, на інструмент тотального контролю (і разом із ним — впливу).
І тут — максимально обережно. Межа між захистом громадян і тотальним контролем громадян дійсно тонка. Це зона крихкого тонкого льоду. Я не впевнений зараз, що ми перейдемо на той берег сухими. Дай Боже, щоб я помилявся.
Що сталося з цими, хто не перейшов? Ми це бачимо на прикладі країн, яких явно хитнуло на темний бік. Північна Корея, Іран. Там немає свободи інтернету, свободи голосу, фінансової та, в принципі, правової свободи громадян. Там громадяни — це ресурс.
росія зараз загвинчує гайки й перетворює інтернет на чебурнет (передостанній гвинтик у стінах цифрового концтабору). Вау, здається, ми це бачимо в режимі ріал-тайм. Так, за цим дійсно прикольно спостерігати. Але ні, не хотілося б, щоби щось подібне повторювалося тут, у нас.
Тепер доводимо все докупи. Що ми маємо: політична воля + доступність цифрових технологій забезпечили нам швидкий зліт. Менше бюрократії, менше черг, менше хабарів. Більше вільного часу на щось нове. Це з одного боку.
З іншого — чотири роки повномасштабки зацементували цифровий державний контроль. І ми ще не на фінальній стадії цієї еволюції, як можна здогадатися з цієї колонки.
Влада — це і контроль, і відповідальність перед суспільством одночасно. Але тільки від неї залежить, як вона використовуватиме нові цифрові інструменти, які в неї з’явилися.
Я б сказав так: з погляду digital state в нас усе склалося добре. У багатьох процесах ми є першими, ми є ефективнішими. Але ми на порозі ідеального шторму. Спокус багато, і важелі майже сформовані. Тож хто його зна, що випливе, коли він закінчиться.
А поки що от вам задачка: поєднайте в голові чотири речі: ваш цифровий документ, вашу IP-адресу, ваш банківський акаунт і потужний AI. Поєднали? Покрутили? Повзаємодіяли?
Читайте также: Львівська IT-компанія N-iX уклала партнерство з ШІ-помічником для програмування Cursor