Ми виокремили 5 тез з документу, які можуть здатися найбільш цікавими та глобально вплинуть на ринок праці і життя людей. Варто сказати, що у документі доволі мало уваги приділено радикальним негативним сценаріям на кшталт масового безробіття, але є багато «занадто оптимістичних» візій, як їх уникнути.
Читайте также: Уряд затвердив політику управління інтелектуальною власністю в ОПК та визначив правила для оборонних технологій
Майже, як повітря. Право на ШІ — фундаментальне і базове
У своєму документі OpenAI закликає уряди ставитися до «права на ШІ» максимально серйозно, аби доступ до нових технологій могли отримати всі, незалежно від країни перебування і майнового стану. Автори документа порівнюють це з тим, як раніше держави забезпечували підвищення грамотності населення, навчаючи людей читати і писати. ШІ, як кажуть у OpenAI, не менш важливий, ніж забезпечення доступу до електроенергії та інтернету, і він має бути широкодоступним. «Підтримуйте освіту, інфраструктуру, підключення та навчання, необхідні для ефективного використання цих систем, та переконайтеся, що працівники, малий бізнес, школи, бібліотеки та малозабезпечені громади не позбавлені можливостей», — рекомендують у компанії урядам.
Повна зміна податкової системи
Серед викликів майбутнього, які постануть перед країнами у зв’язку з домінуванням ШІ у економічному секторі, як прогнозують у OpenAI, буде і зміна податкової системи. У компанії акцентують увагу, що треба задуматися про такі податкові зміни вже зараз, щоби мати змогу і надалі фінансувати основні соціальні програми.
«Оскільки ШІ змінює роботу та виробництво, то економічна діяльність може теж відчутно змінитися. Як наслідок — треба робити акцент на оподаткуванні корпоративних прибутків та приросту капіталу, і водночас зменшувати залежність від податків на дохід від праці та заробітну плату. Це може підірвати податкову базу, яка фінансує основні програми соціального забезпечення, що наражає їх на ризик. Податкова політика повинна адаптуватися, щоб забезпечити стійкість цих систем», — зазначається у документі.
Тож компанія закликає політиків збалансувати податкову базу таким чином, аби основні надходження йшли від доходів на капітал та корпоративний прибуток, а також дослідити нові підходи у податковій системі, пов’язані з автоматизованою працею. Водночас, як кажуть у OpenAI, ці реформи повинні поєднуватися зі стимулами для працівників, які би заохочували фірми утримувати робочі місця, перекваліфіковувати спеціалістів та інвестувати у їх розвиток.
32-годинний робочий тиждень та інші «дивіденди ефективності»
OpenAI у одному з розділів свого документу також рекомендує урядам впроваджувати «довгострокові покращення» для людей, які мають забезпечуватися за рахунок підвищення ефективності роботи за рахунок штучного інтелекту, і, як наслідок, вивільнення часу.
Одним з таких покращень вже незабаром, на думку компанії, може стати введення чотириденного, або 32-годинного робочого тижня без втрати оплати праці.
«Конвертуйте ці години у постійний скорочений робочий тиждень та оплачувану відпустку, або і те, й інше. Там, де це доцільно, фірми також можуть пропонувати передбачувані бонуси, пов’язані з виміряним підвищенням продуктивності, щоб дивіденд ефективності проявлявся як у вигляді довгострокової фінансової безпеки, так і вигляді „повернення“ часу працівникам», — оприлюднили свої рекомендації у OpenAI.
Серед таких довгострокових покращень для працівників за рахунок зменшення рутинного робочого навантаження та, як наслідок, зменшення операційних витрат, мають бути збільшення пенсійних внесків, покриття більшої частки витрат на охорону здоров’я та субсидування догляду за дітьми та людьми похилого віку.
Читайте также: Anthropic сказала своє слово. Для Word від Microsoft з’явилася бета-версія ШІ Claude
Від кожного по можливостям — кожному за потребами. Що таке Фонд державного добробуту
Серед інших «далеко йдучих» рекомендацій OpenAI є створення Фонду державного добробуту, який «забезпечить кожному громадянину, включаючи тих, хто не інвестує у фінансові ринки, частку в економічному зростанні, зумовленому штучним інтелектом».
На думку авторів документу, хоча описані ними податкові реформи мають дати змогу і надалі фінансувати важливі державні програми, але Фонд державного добробуту сприятиме тому, щоб люди мали змогу «безпосередньо користувалися перевагами зростання».
Як зазначають у OpenAI, компанії, що займаються штучним інтелектом, повинні займатися питаннями наповнення цього фонду й інвестувати кошти в диверсифіковані довгострокові активи, що забезпечують як зростання самих цих компаній, так і ширшого кола фірм, які впроваджують ШІ.
«Доходи Фонду можна було би розподіляти безпосередньо між громадянами, що дозволить більшій кількості людей брати участь у зростанні, зумовленому штучним інтелектом, незалежно від їхнього початкового статку чи доступу до капіталу», — дають дещо фантастичну і «комуністичну» візію майбутнього у OpenAI.
ШІ з «правом голосу»
Окрім інших численних пунтків цього документу, OpenAI закликає компанії та уряди надати першочергове «право голосу» у впровадженні штучного інтелекту саме працівникам. Це, як передбачається, дасть змогу переконатися, що «штучний інтелект покращує якість роботи, підвищує безпеку та сприяє дотриманню трудових прав».
Як зазначається, саме працівники мають найбільш глибокі знання про те, як насправді виконується робота та де штучний інтелект може покращити результати, тож вони будуть «ключовими голосами» в розумінні того, як штучний інтелект може використовуватися на робочих місцях.
«Дозвольте працівникам пріоритезувати впровадження штучного інтелекту, що покращує якість роботи, усуваючи небезпечні, повторювані, адміністративні або виснажливі завдання, щоб працівники могли зосередитися на роботі з вищою цінністю. Водночас, встановіть чіткі обмеження на шкідливе використання штучного інтелекту, яке може підірвати якість роботи через збільшення робочого навантаження, звуження автономії або підрив справедливого графіку та оплати праці», — закликали у OpenAI.
Між тим, схоже, що від діяльності самої OpenAI нині не всі в захваті. Так, на днях у будинок гендиректора OpenAI Сема Альтмана кинули «коктейль Молотова», а 20-річний нападник також погрожував підпалити штаб-квартиру компанії.
Читайте также: Міноборони спростило закупівлю іноваційний технологій для тестування в ЗСУ