Автор: admin

У цьому випуску в нас буде багато експериментів, розберемо останні події в індустрії ШІ й поспілкуємося із Chief AI Officer у Мінцифрі — Данилом Цьвоком. Тож обов’язково дочекайтеся гостя.

А спонсор нашого випуску — сервіс хмарних технологій UCloud.

Сьогодні ми протестуємо, як працює нова китайська мовна модель, що «розмірковує», — Kimi K2 Thinking. Вона переважає за багатьма бенчмарками всіх — і GPT-5, і Claude Sonnet 4.5.

Протестуємо, як працює нова важлива функція в Gemini — ШІ-створення презентацій. Вона доступна навіть у БЕЗОПЛАТНІЙ версії!

Ну й нарешті ми спробуємо повайбкодити за допомогою ШІ, створимо за лічені хвилини клон сайту dev.ua та навіть клон YouTube. Вам уже цікаво, які ми для цього використовуємо інструменти? Тоді вже можете починати нас дивитися.

00:00:58 — вступ.

00:02:19 — експеримент dev.ua — шість нейромереж передбачили, які наслідки матиме корупційний скандал Міндічгейт для України.

00:03:23 — Microsoft поставив Україну майже на самий низ рейтингу впровадження ШІ у світі. Розбираємо, що тут не так.

00:06:20 — ДБР замовило GPU-сервер для штучного інтелекту. Розібрали версії — навіщо.

00:08:50 — тест нової китайської мовної моделі Kimi K2 Thinking: на якому боці Китай у війні з росією. Чи скаже китайська модель правду.

00:14:40 — тестуємо, як працює нова функція в Gemini — створення презентацій.

00:18:53 — науковці вважають, що ШІ може лише за обличчям визначити, чи варто наймати спеціаліста на роботу в компанію.

00:21:20 — нові тематичні заборони в умовах використання ChatGPT — що це означає.

00:23:17 — голосовий ШІ від ElevenLabs з’явиться в «Дії» й інших держсервісах. До речі, ElevenLabs додав можливість генерування зображень і відео. Чому не взяли український Respeecher? 

00:28:39 — польська мова — найкраща для запитів до штучного інтелекту? Навіть краща за англійську? Що?

00:35:00 — найкращий курс зі штучного інтелекту саме для тебе — дізнайся який

00:37:54 — ну що, трохи повайбкодимо: створимо клон dev.ua. Розкажемо вам, які найкращі сервіси використовують для вайбкодингу в Кремнієвій долині. 

00:50:15 — інтерв’ю із Chief AI Officer у Мінцифрі — Данилом Цьвоком.

01:44:12 — рубрика ШІза — зашквари у світі штучного інтелекту.

В Respeecher говорять, що будь-який користувач зможе конвертувати свій текст в аудіо українською після реєстрації на платформі. Після цього він отримує доступ до бібліотеки голосів: різного гендеру, віку, тембру й тональності. З каталогу можна обирати голос яким буде звучати текст залежно від його цілей: озвучення реклами, анонсу, аудіокнига чи подкаст. Для компаній які мають ШІ-асистентів і чат-боти є можливість інтегруватись через API із новим україномовним сервісом. 

Користувач друкує текст і в режимі реального часу отримує аудіо українською. Затримка передачі звуку — 100-200 мілісекунд, що «швидше, ніж клацнути мишкою», запевняють розробники. Також можна натренувати мовну модель на голосі працівника компанії чи відомої людини, щоб саме її голосом звучав ШІ-асистент чи чат-бот. 

Засновники Respeecher переконані що самобутність і пластичність української простіше передати саме носіям мови, тому тренуючи модель на сотнях годин записів — вони здатні зрозуміти де мова перестає звучати природно і стає роботичною. За їх словами, іноземні платформи не програють їх рішенню по швидкості, проте якість гірша через те, що голоси звучать неприродно. 

«Ми захотіли, щоб аватари, чат-боти чи ШІ асистенти банків й телеком компаній в Україні нарешті заговорили справжньою українською: з усією її пластичністю, унікальністю, діалектами й навіть суржиком, а головне без пластмасового акценту, як це роблять зараз іноземні ШІ сервіси. А хто зможе краще створити голосові ШІ моделі українською  як не український стартап, який добряче натренувався на Голлівудських компаніях як HBO, Paramont, Netflix? Тому команда Respeecher, володіючи сотнями годин записів українською, натренувала LLM модель, щоб справжня українська звучала у всіх брендів і чат-ботів»,  — сказав Дмитро Бєлєвцов, СTO та співзасновник Respeecher.

З етичних міркувань стартап не дає можливості клонувати голос людини, якщо вона не дала на це згоди. Натомість голосові актори дають згоду, щоб їх голос додали до каталогу та отримують 25% роялті. Для запобігання зловживанню технологією всі аудіо проходять модерацію.

Раніше співзасновник Respeecher Олександр Сердюк повідомив, що його компанія у 2024 році працювала над 60 проєктами. Зокрема над фільмами, які здобули нагороди «Золотий глобус» та «Оскар».

Нагадаємо, що українська компанія Respeecher потрапила до титрів Cyberpunk 2077. Як стало відомо пізніше, компанія допомогла відтворити голос актора Мілогоста Речека (Miłogost Reczek), який помер у 2021 році. У грі він дав голос персонажу Віктор Вектор. На думку Сердюка, ця технологія може трансформувати сферу озвучування, не залишаючи людей «за бортом».

Як повідомляє Мінцифри, нова постанова уряду запроваджує прозорий конкурс на отримання ліцензії, а всі операції з продажу білетів і виплат виграшів фіксуватимуться через електронну систему приймання ставок у режимі реального часу. Кожен оператор лотерей тепер сплачуватиме 22,4 млн грн ліцензійного платежу на рік, тож лише три чинні компанії забезпечать бюджету понад 67 млн грн офіційних надходжень. Окремий контроль за оборотами має скоротити тіньовий обіг і збільшити податкові платежі.

Ключова новація — повна «оцифровка» галузі. Усі білети та термінали отримають унікальні QR-коди, за якими можна буде перевірити місце продажу і легальність обладнання. Дані одразу потраплятимуть до державних реєстрів, що унеможливить маскування азартних ігор під лотереї чи продаж необлікованих білетів.

За словами заступниці міністра цифрової трансформації Наталі Денікеєвої, десятиліттями сфера лотерей існувала майже поза контролем: потужне лобі операторів блокувало оновлення правил, а держава втрачала мільярди гривень. Тепер, наголошує вона, ринок повертається в правове поле й починає працювати за зрозумілими для бізнесу та держави умовами.

Водночас ухвалені ліцензійні умови є лише проміжним кроком. Вони діятимуть на період воєнного стану плюс один рік після його завершення, але щонайменше три роки. За цей час уряд планує оновити закон «Про державні лотереї», який сьогодні майже не дає підстав для перевірок та анулювання ліцензій за порушення. Саме зміни до закону мають усунути фактичну монополію кількох гравців, посилити відповідальність операторів і відкрити ринок для міжнародних компаній та інвесторів.

Таким чином держава намагається перетворити лотереї з непрозорого «сіро-чорного» сегмента на повноцінну регульовану індустрію, де кожен квиток і кожна виплата проходять через офіційні системи обліку, а бюджет отримує свою частку з кожної гривні обігу.

Раніше dev.ua писав про те, як держагентство PlayCity шукає підрядника для розробки державного Реєстру людей, яким обмежено або заборонено участь в азартних іграх. Також запроваджується єдина цифрова процедур самообмеження і блокування доступу до гральних послуг.

«Ми цінуємо вашу довіру та той шлях, який проходимо разом щодня. Щоб і надалі забезпечувати швидку, якісну та зручну доставку, оновлюємо частину тарифів з 1 грудня 2025 року. Оновлення тарифів допоможе підтримати цей рівень сервісу», — говориться в офіційній розсилці компанії.

Що залишиться без змін

Не буде змінена вартість доставки малих посилок (до 2 кг), комісія від оголошеної цінності до 500 грн, переадресування в дорозі, повернення документів та посилок, конверт для документів та пакети від 0,5 до 4 кг уже враховані у вартість доставки.

Що зміниться 

Доставка документів між відділеннями: компанія розділяє на два тарифи, зауваживши, що це «задля вашої зручності та економії».

Тепер буде локальна доставка — 60 грн (-5 грн), та по Україні 70 грн (+5 грн). Також вводиться доплата +10 грн на отримання в поштоматі.

Доставка посилок між відділеннями: теж буде розділятися на локальну (по місту) та по Україні.

Локальна доставка: 

• до 2 кг — 60 грн (без змін);
• до 10 кг — 100 грн (+10 грн);
• до 30 кг — 160 грн (+20 грн).

По Україні:

• до 2 кг — 80 грн (без змін);
• до 10 кг — 120 грн (+10 грн);
• до 30 кг — 180 грн (+20 грн).

Також вводиться доплата на отримання посилок в поштоматі — +10 грн. Крім того, ще оновили умови: за габарит понад 120 см або без коробки + 100 грн.

«Якщо пакуєте у фірмовий пакет, коробку „Нової пошти“ або аналогічне своє паковання — доплачувати не треба. Головна умова — це надійне паковання», — додали в компанії.

Палети: вартість перевезення між відділеннями стане дорожчим на 50- 250 грн.

Вантажі понад 30 кг: вартість перевезення між відділеннями підвищується на 1 грн за кожен кілограм ваги. Якщо відправлення має габарит понад 120 см доплата складе 150 грн.

Шини та диски: подорожчання на15–50 грн.

Про зміни Міністерство цифрової трансформації повідомило після аналізу сотень відгуків від мобільних операторів, які надійшли в перший тиждень роботи програми. Зокрема, учасники просили врахувати реальну витрату пального та складні умови роботи біля фронту.

Тепер для дизельних генераторів базова компенсація становить 172 грн за годину (раніше було 110-140 грн/год). Якщо така станція живить базову станцію в 30-кілометровій зоні бойових дій, власник може розраховувати на 197 грн/год. Для бензинових генераторів вперше встановили окремі тарифи: 287 грн/год у стандартному режимі та 330 грн/год у прифронтових громадах.

У Мінцифри наголошують, що «Генератор зв’язку» не є бізнес-проєктом. Власники техніки не здають її в оренду, а лише заправляють і обслуговують свої генератори, підключені до базових станцій. Натомість оператори компенсують витрати на пальне та сервіс.

Підключатися до програми можуть установки потужністю від 7,2 кВт, які здатні стабільно живити телеком-обладнання. Головна мета ініціативи — зберегти мобільний зв’язок та інтернет у громадах під час можливих тривалих знеструмлень взимку.

Проєкт «Генератор зв’язку» Мінцифри запустила спільно з мобільними операторами як відповідь на ризик масових блекаутів: держава та бізнес фактично розподіляють між собою частину витрат домогосподарств, щоб критична інфраструктура зв’язку залишалася працювати навіть тоді, коли мережа не має живлення з боку енергосистеми.

Раніше dev.ua писав про те, як мобільні оператори Lifecell, Київстар та Vodafone розповіли, що вже зробили для забезпечення зв’язку при блекауті. 

Як повідомляє Міністерство оборони, уряд ухвалив постанову, що відкриває для операторів критичної інфраструктури можливість офіційно долучатися до державної системи ППО під керівництвом військових командувань. Документ не передбачає додаткових витрат з держбюджету: компанії беруть на себе закупівлю або отримання дозволених засобів ППО, тоді як військові відповідають за застосування.

Усі групи ППО діятимуть виключно за командами військового командування в межах єдиної цифрової системи управління. Керівники таких груп матимуть доступ до оперативної інформації про повітряну обстановку й отримуватимуть завдання в реальному часі, а результати роботи звітуватимуть у тому ж контурі. Фактично йдеться про підсилення мережі спостереження й вогневих засобів навколо вразливих об’єктів.

До складу груп зможуть входити лише перевірені працівники підприємств: без судимостей, із медичними допусками та після перевірки СБУ. Кандидатів навчать за програмами Повітряних Сил, а використовувати засоби ППО вони зможуть тільки в межах узгоджених процедур і під контролем військових.

Насамперед долучитися зможуть оператори критичної інфраструктури. Це компанії, що забезпечують роботу енергосистеми, зв’язку, транспорту, водопостачання та інших стратегічних сфер. Також участь відкрита для підприємств, які вже мають дозвіл на охоронну діяльність, працюють з вибуховими матеріалами або мають право виробляти боєприпаси й вибухові речовини. Щоб створити групу, компанія подає звернення до Міноборони з описом ресурсів і персоналу, проходить перевірку й після погодження вбудовується в систему управління Повітряних Сил.

У відомстві пояснюють, що така модель дає змогу «ущільнити» повітряний щит країни: локальні групи ППО, розміщені безпосередньо біля об’єктів енергетики чи зв’язку, скорочують час від виявлення цілі до прийняття рішення про її знищення. Це особливо важливо на тлі масованих ракетних і дронових ударів росії по українській інфраструктурі, коли кожна збита ціль може означати збережене світло, воду чи мобільний зв’язок для цілих регіонів.

Раніше dev.ua писав про те, хто очолив Сили безпілотних систем ППО. Керівником нового напряму у Повітряних силах став полковник Юрій Черевашенко: він очолить безпілотні системи протиповітряної оборони та водночас стане заступником командувача ПС ЗСУ. 

У заяві, опублікованій в Instagram, FAVBET стверджує, що банківські установи отримали «неправомірні вимоги» від Гетманцева припинити обслуговування платежів компанії за операціями з клієнтами, через що наразі виведення коштів заблоковане

Попри це, оператор наголошує, що гроші користувачів зберігаються на клієнтських рахунках, є «недоторканними» та будуть виплачені одразу після розблокування платіжних каналів. Паралельно FAVBET тестує ручні механізми повернення коштів, які, за заявою компанії, мають дати змогу виконувати частину виплат навіть в умовах обмежень.

Окремо компанія реагує на хвилю фейків і чуток про нібито нелегальний перезапуск сервісу. У зверненні зазначається, що такі «зливи» не відповідають дійсності, суперечать принципам бренду, а сам FAVBET працює винятково в межах українського законодавства, дотримується ліцензійних умов і стандартів відповідальної гри та «не здійснює жодної діяльності поза правовим полем».

Партнерам оператора надійшов також окремий лист від ТОВ «Хайлад Солюшнс», яке відповідає за розміщення онлайн-реклами. У документі компанія повідомляє про «раптові технічні й адміністративні обмеження» на використання власних банківських рахунків і просить тимчасову відстрочку виконання платіжних зобов’язань за договором на рекламні послуги в інтернеті від 1 травня 2025 року.

«Хайлад Солюшнс» запевняє, що після усунення обмежень усі господарські та фінансові зобов’язання будуть виконані в повному обсязі та без зволікань. У FAVBET підкреслюють, що зосереджені на юридичному врегулюванні ситуації, відновленні стабільної роботи сервісів і захисті прав клієнтів, а користувачів і партнерів закликають орієнтуватися лише на офіційні канали комунікації.

Раніше dev.ua писав про те, як за інформацією голови фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева, Бюро економічної безпеки наприкінці вересня розпочало розслідування за ознаками ухилення від сплати податків компанією Favbet та іншими учасниками ринку грального бізнесу.

Згідно з угодою, Semrush оцінили у $12 за акцію, а загальна сума придбання, яке завершиться в першій половині 2026 року, оцінюється у $1,9 млрд. Це буде третє за величиною поглинання Adobe після придбання Marketo за близько $4,75 млрд у 2018 році та Macromedia за близько $3,4 млрд у 2005 році, повідомляє Bloomberg.

Semrush заснували у 2008 році росіяни Дмітрій Мєльніков та Олєг Щеголєв у 2008 році. Сервіс дозволяє компаніям проводити SEO-аудити, аналізувати та оптимізувати свій онлайн-маркетинг, зокрема те, як бренд відображається в результатах пошуку за допомогою штучного інтелекту.

У 2017 році Semrush мала близько 400 співробітників в офісах у США, Чехії, Кіпрі та росії. У квітні 2018 року компанія отримала $40 млн інвестицій, а у 2021 провела IPO на Нью-Йоркській фондовій біржі. Наразі Semrush базується в Бостоні, США.

«Після повномасштабного вторгнення сервіс російського походження не приймає оплату від користувачів з росії. Але загалом на платформі можна продовжувати роботу з території росії, вона дозволяє моніторити інші сайти за різними параметрами, єдине під блокування потрапив інструмент SemRush Sensor», — повідомляв проєкт Svidomo.

Придбання Semrush допоможе Adobe запропонувати «комплексне рішення, яке дасть маркетологам цілісне розуміння того, як їхні бренди відображаються у власних каналах, LLM, традиційному пошуку та в Інтернеті в цілому», йдеться в анонсі компанії.

Adobe, найбільш відома програмним забезпеченням, яке використовують художники та дизайнери, таким як Photoshop, також пропонує набір маркетингових та аналітичних інструментів, які приносять компанії дедалі більше грошей. Проте акції Adobe цього року впали в ціні через побоювання, що прогрес у галузі штучного інтелекту підірве основний бізнес компанії. 

На фоні новини про новини про поглинання, акції Semrush зросли на 75% до рекордних $11,83, натомість акції Adobe впали на 2,2%.

Нагадаємо, що у 2022 році стало відомо про намір Adobe придбати Figma, що занепокоїло користувачів, які користувалися сервісом. У грудні 2023 компанії разом оголосили про взаємне розірвання угоди про злиття, за якою Adobe мала виплатити платформі для дизайну продуктів Figma $20 млрд. Компенсація Figma від Adobe склала $1 млрд.

Влітку 2025 року Figma вийшла на Нью-Йоркську фондову біржу, де її акції сягнули $115,50 наприкінці дня — втричі дорожче за початкову ціну розміщення в $33. Так ринкова капіталізація Figma піднялася до $67,7 млрд.