Автор: admin

За час повномасштабної війни сформувалася ціла спільнота ентузіастів 3D-друку, що виготовляють корисні речі для фронту: від елементів дронів до медичних інструментів Отже, розгляньмо основні аспекти цього волонтерського напрямку. На прикладі студента-інженера Едуарда з Харкова, dev.ua дізнався що потрібно мати для того, щоб почати друкувати на 3D-принтері для ЗСУ та які найголовніші проблеми й виклики можна зустріти.

Мінімальне обладнання та вартість

Очеивдно, що перш за все необхідно мати 3D-принтер. Ринок пропонує чимало доступних моделей, тож поріг входу не надто високий. Простий принтер початкового рівня можна придбати приблизно за 5 000-8 000 гривень, залежно від фірми та комплектації. 

Едуард підтверджує, що вартість сильно залежить від фінансових можливостей: «Тут немає якоїсь конкретної суми, бо це залежить від гаманця. Можна купити принтер і за 16 000, і за 5 000. Самий простий, який буде нормально друкувати, це десь 7 000 гривень на Аліку — це Ender V3 SE» — пояснює він.

Цієї моделі достатньо, щоб почати друк нескладних виробів. За потреби з часом можна докупити інше обладнання.

Додатково варто розглянути придбання спеціальної сушарки для філаменту (пластику). Вона не є обов’язковою, проте допомагає підтримувати матеріал у сухому стані, що важливо для якісного друку.

«Можна купити ще сушилку для пластику. Сушилка теж десь до 1 000 грн, може за дві, залежить, яка сушилка буде, її можна і самому зробити»

Справді, пластиковий філамент гігроскопічний: він вбирає вологу з повітря, що погіршує якість друку, тому перед друком його інколи доводиться прогрівати і просушувати.

Спільноти волонтерів 3D-друку

Чи обов’язково приєднуватися до організованої спільноти, щоб допомагати армії 3D-друком? Як зазначає сам Едуард, це не є суворою необхідністю: 

«Долучатися не обов’язково. Можна самому писати знайомим військовим або просто десь в чатах брати, так би мовити, замовлення»

Багато волонтерів так і роблять, напряму зв’язуючись із підрозділами чи окремими бійцями та дізнаючись, що саме потрібно надрукувати.

Водночас існують і великі координовані рухи, як от «ДрукАрмія». Це мабуть, найвідоміша волонтерська спільнота 3D-друкарів в Україні. 

Отже, приєднання до спільноти допомагає знайти перевірені 3D-моделі, отримати підтримку та гарантовано передати надруковане за призначенням. З іншого боку, ніхто не заважає волонтеру-друкарю працювати індивідуально.

Розхідні матеріали: пластик та його особливості

Головним розхідним матеріалом для 3D-друку є пластиковий філамент (нитка пластика на котушці). Едуард підкреслює, що вибір пластику визначає і ціну, і якість майбутніх виробів: 

«Залежно від його виду і виробника ціна може варіюватися. По факту ціна і якість взаємопов’язані. Є види, типу PET, ABS, PLA. А є види його намотки — це рефіл або на котушках, там теж може відрізнятися ціна. Я беру оптом (мінімальне замовлення від 30 кг), там виходить 280 гривень за кг»

Дійсно, тип пластику значно впливає на характеристики друку. Початківцям зазвичай рекомендують PLA, оскільки це біопластик із кукурудзяного крохмалю, який легше піддається друку і менш вимогливий до налаштувань. PLA-пластик дешевший, швидко друкується, проте вироби з нього не надто витривалі: вони погано витримують високі температури і механічні навантаження. Для більш міцних деталей багато волонтерів переходять на PETG, а це вже майже інженерний пластик, трохи дорожчий і друкується повільніше, зате стійкий до погодних умов і міцніший Деякі специфічні завдання можуть вимагати й інших матеріалів (ABS-пластик, нейлон, гнучкий TPU тощо), але їх використання потребує досвіду та часто принтерів закритого типу з вентиляцією (оскільки при нагріванні ABS виділяє токсичні випари).

Щодо вартості пластику, то вона коливається залежно від типу і виробника. Ціна кілограма філаменту в Україні становить від ~250 до 500 грн, тобто котушка 3 кг обійдеться приблизно у 1200–1500 грн. При гуртовому замовленні великих партій можна знизити ціну. Як згадував Едуард, він бере пластик оптом по 280 грн/кг (але треба одразу 30+кг). Також дехто економить, купуючи рефіл — це пластик без пластмасової котушки, що трохи дешевше і екологічніше, хоча потребує додаткової багаторазової котушки для використання.

Типові труднощі у процесі друку

Технічно опанувати 3D-друк відносно нескладно, але новачкам варто знати про кілька потенційних проблем. Едуард зазначає, що серйозних внутрішніх труднощів з друком немає, оскільки сучасні принтери достатньо надійні. Основні виклики пов’язані із зовнішніми умовами та якістю матеріалів:

«Найгірше, це мабуть, проблеми зі світлом. Іноді буває, що трапляються недобросовісні виробники пластику. Може ‘гуляти’, так би мовити, товщина прутка, і через це може забитися сопло. Якщо принтер налаштований правильно і за ним доглядати, то проблем не буде» — стверджує Едуард.

Іншими словами, при хорошому налаштуванні і регулярному догляді (чистці сопла, змазуванні направляючих тощо) сам процес друку стабільний. Але трапляється бракований або вологий пластик, який погано подається і може забивати екструдер.

Ще одним нюансом є тривалість друку. Деякі деталі друкуються годинами і навіть днями, тому важливо контролювати принтер на довгих сесіях. Буває, що дрібна несправність (наприклад, відклеювання моделі від столу) може зіпсувати виріб ближче до завершення. Досвідчені друкарі використовують камери та віддалений моніторинг, щоб вчасно помітити проблему, а також розбивають замовлення на кілька частин для паралельного друку на різних принтерах, оскільки так і швидше, і надійніше.

Відключення електроенергії та 3D-друк

Окрема проблема, з якою зіткнулися українські волонтери (як вже згадувалося вище), є відключення світла. Раптова зупинка живлення може призвести до невдалого друку, особливо якщо немає джерела безперебійного живлення. 

«Друк стає на паузу. На деяких принтерах можна відновити його, але не всі принтери його можуть далі продовжити» — пояснює Едуард можливості техніки. 

Сучасні моделі часто оснащені функцією Resume (продовження друку після відновлення живлення), але гарантії успіху немає. Справа в тому, що за час вимкнення платформа і сопло остигають, і адгезія моделі до столу може ослабнути. 

«Якщо принтер вимкнувся, то модель «охолола» та, ймовірно, відлипла від стола… Просто спочатку друку вона може таким чином поїхати і будуть «макарони“» — описує наслідки Едуард. 

Тобто після поновлення роботи принтера шар, який друкується далі, зміщується, і замість якісної деталі виходить клубок пластикових ниток.

Існує й інший ризик: перепади напруги при поверненні електрики. Волонтер попереджає, що струм може увімкнутися з різким стрибком й це здатне вивести принтер з ладу. Деякі друкарі встановлюють додаткові стабілізатори або UPS (джерела безперебійного живлення), щоб згладити такі стрибки. У період планових відключень світла практикували й інші хитрощі: підлаштовували графік друку під розклад електропостачання, друкували кілька менших деталей по черзі, щоб встигати завершити їх до знеструмлення тощо.

Ефективність роботи та відгуки від військових

Багатьох волонтерів цікавить питання: наскільки ефективною є їхня праця і чи справді це допомагає фронту. Прямо виміряти результат нелегко, адже вклад кожного друкаря є маленькою частиною великої справи. 

«Я не можу оцінити ефективність, бо по факту можуть оцінити тільки військові. Думаю, що достатньо вклад і це все»

Волонтери, як правило, не бачать власноруч результат кожного надрукованого виробу в бою, але орієнтуються на зворотний зв’язок від бійців. За словами Едуарда, відгуки від військових є і вони позитивні. У своєму телеграм-каналі волонтер публікував приклади повідомлень подяки від військовослужбовців, які отримали надруковані речі. Коли захисники підтверджують, що деталь підійшла і допомогла вирішити нагальну потребу, то це найкраща оцінка роботи 3D-друкаря.

Волонтерська допомога 3D-друком також отримує схвальні відгуки від командирів підрозділів. Адже фактично в домашніх умовах небайдужі люди виготовляють предмети, які важко або довго було б отримати через офіційні постачання. За перші місяці війни ця гнучка технологія показала себе надзвичайно ефективною: так, група з трохи більше 100 українських майкерів за 16 днів березня 2022 року надрукувала понад 3000 деталей для ~930 готових виробів військового призначення. В умовах дефіциту спорядження такі ініціативи буквально рятували життя на передовій.

Що саме друкують для армії

Асортимент надрукованих виробів для ЗСУ вражає своєю різноманітністю. Неможливо виділити якийсь один найбільш запитуваний предмет, оскільки потреби дуже різняться залежно від підрозділу та ситуації на фронті. 

«Тут просто фізично ніхто не може виділити щось конкретно» — підтверджує Едуард. 

За його словами, друкують практично все, що лише можна виготовити з пластику і що стане у пригоді військовим: 

«Це як і міни для дистанційного мінування території, так і ‘хвостики’, грубо кажучи, для скидів, так і самі скиди, корпуса і так далі. Кількість чим більше, тим краще»

Тобто волонтери виготовляють і корпуси мін та гранат (які потім начиняють вибухівкою), і стабілізатори-хвостовики для скидання з дронів, і цілі системи скиду бомб з безпілотників, і численні дрібні компоненти. Окрім суто бойових речей, друкують також тренувальні макети, перископи, зарядні пристрої, компоненти для рацій, медичні інструменти тощо. За даними спільноти «ДрукАрмія», серед частих замовлень були, наприклад, конектори для старлінків, перехідники, кріплення, елементи для модернізації зброї, частини дронів і багато іншого.

Обсяги виготовлення залежать від можливостей конкретного волонтера: одні мають один принтер і друкують кілька деталей на тиждень, а інші (як от Едуард)  розгорнули вдома цілу ферму з купи принтерів і штампують десятки кілограмів пластику щомісяця. Як згадувалося, дехто надрукував вже сотні і навіть тисячі одиниць різних виробів для ЗСУ.

Отже, з мінімальними вкладеннями, придбавши бюджетний принтер та освоївши основи друку, кожен охочий може долучитися до спільної справи і виготовляти корисні речі для фронту. Досвід Едуарда та інших волонтерів показує, що труднощі цілком переборні: матеріали доступні, спільнота підтримує знаннями, а результати виправдовують затрачені ресурси. Виготовлені на домашніх 3D-принтерах деталі вже допомагають українським воїнам щодня: від дрібниць побуту до елементів озброєння. І хоча один принтер не виграє війну, тисячі таких принтерів у руках відданих людей роблять внесок у нашу перемогу.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у своєму Facebook. Він зазначив, що українські розробники подали на грантові конкурси Brave1 18 проєктів зенітних ракетних комплексів для боротьби з БпЛА та ще 4 розробки тактичних балістичних ракет. Обидва напрями відповідають запитам Сил оборони: потрібні доступні комплекси для масового перехоплення дронів і власні балістичні засоби ураження складів, логістики та інших важливих для противника об’єктів.

Проєкти ЗРК мають дати військовим інструмент для прикриття інфраструктури й підрозділів від безпілотників там, де застосування дорогих ракет ППО є економічно невиправданим. Ідеться про системи, які можна розгортати у великій кількості, використовувати ближче до лінії фронту і швидко адаптувати до змін тактики противника.

Тактичні балістичні ракети розглядають як засіб для прицільних ударів по складах боєприпасів, логістичних центрах, командних пунктах та інших високовартісних цілях. Метою цих розробок є забезпечити Збройні сили України зброєю, яка здатна завдавати вирішальних ударів по чутливих елементах військової машини росії, зменшуючи її спроможність вести війну на довгій дистанції.

Грантові конкурси Brave1 у цьому контексті стають механізмом підтримки саме таких складних і наукоємних рішень. Фінансування отримають команди, які зможуть довести свої розробки до рівня готового виробу, виготовленого за технічним завданням від війська, пройти необхідні випробування та підготуватися до можливого серійного виробництва.

Раніше dev.ua писав про те, як український кластер оборонних технологій Brave1 підписав перше міжнародне R&D-партнерство з провідною науково-дослідною організацією Нідерландів TNO. Угоду уклали під час інвестиційного саміту Defense Tech Valley 2025.

Як пише TechCrunch, новий інструмент вбудували у мобільний інтерфейс Facebook для креаторів і під’єднали до наявної технології Rights Manager, яка визначає збіги відеоконтенту на Facebook та Instagram. Автори, чиї ролики хтось повністю або частково перезалив без дозволу, отримуватимуть сповіщення з кількома варіантами дій: обмежити видимість такого Reels на двох платформах, відстежувати його статистику та додати атрибуцію з позначкою «оригінал» і лінком на сторінку автора, або повністю відмовитися від претензії.

Функція насамперед спрямована на тих, хто монетизує контент. Доступ до Facebook Content Protection автоматично отримують автори з програми Facebook Content Monetization, які відповідають підвищеним вимогам до оригінальності та доброчесності, а також користувачі Rights Manager. Інші креатори можуть подати заявку через професійний дашборд або сайт Facebook для бізнесу.

Щоб система працювала, оригінальний ролик має бути розміщений на Facebook напряму або через кроспостинг із Instagram. Після цього інструмент сканує платформи на збіги й показує відсоток схожості, кількість переглядів, аудиторію та статус монетизації «дзеркального» відео. Автор може сформувати «білий список» акаунтів, яким дозволено легально використовувати його контент, щоб уникнути помилкових спрацювань.

Якщо креатор обирає блокування, охоплення копій різко скорочується, але сам акаунт, який завантажив ролик, не отримує автоматичних санкцій. У Meta пояснюють, що так намагаються зменшити ризик зловживань інструментом проти небажаних сторінок. Водночас за систематичні неправдиві скарги сам автор може втратити доступ до функції.

Новий інструмент доповнює попередні кроки компанії у боротьбі з неоригінальним контентом: у Meta звітували про видалення приблизно 10 млн фейкових профілів, що маскувалися під відомих креаторів, та дії проти сотень тисяч акаунтів з накрученими взаємодіями.

Раніше dev.ua писав про те, як Єврокомісія попередньо встановила, що Facebook, Instagram і TikTok не дають дослідникам достатнього доступу до даних і роблять інструменти скарг та апеляцій для користувачів надто заплутаними.

«Вже через два тижні після проходження валідації НАТО наш комплекс продемонстрував результативність, успішно знищивши російські дрони Shahed. Це — підсумок наполегливої роботи наших інженерів у Франції та Україні. Ми щиро вдячні нашим українським і французьким партнерам за довіру та можливість працювати пліч-о-пліч», — зазначив CEO та співзасновник Alta Ares Хедріан Кантер.

Механізм складається з 85% європейських компонентів, що дозволяє не залежати від китайських акумуляторних батарей. «Ми вже працюємо над локалізацією виробництва на французьких потужностях після отримання експортних дозволів і паралельно розширюємо виробництво в Україні. Це дозволить нам створити стійкий, двонаціональний кластер оборонних технологій, здатний закривати критичні потреби як України, так і наших партнерів у Європі», — сказав CEO компанії Tenebris Богдан Вельма.

Система перехоплення поєднує тактичні радари Thales та Echodyne із перехоплювачами X-Wing та турбореактивними дронами, розробленими у Франції та Україні. Комплекс здатний знищувати ворожі БпЛА на відстані до 30 км, а вбудований ШІ термінального наведення підвищує ефективність перехоплення на 35%. Система сумісна з різними радарами та зенітними установками, забезпечуючи захист чутливих об’єктів та критичної інфраструктури.

Кілька підрозділів французької армії та уряд України вже перебувають у процесі закупівлі систем перехоплення БпЛА. Для масштабування виробництва компанія заручилася підтримкою провідних представників оборонної промисловості. 

17 листопада на одній з французьких військових баз компанія Alta Ares продемонструвала свої технології президентам Емманюелю Макрону та Володимиру Зеленському. У фокусі її роботи — розробка рішень для захисту від дронів-камікадзе, зокрема створення ШІ-системи для дронів-перехоплювачів.

20 жовтня 2025 року система перехоплення Alta Ares успішно пройшла валідацію НАТО на полігоні Французького агентства оборонних закупівель. А вже за десять днів комплекс був розгорнутий в Україні, де збив перші російські дрони Shahed. 

Французька компанія представила для президентів Макрона та Зеленського оперативні можливості своїх систем в Україні та на східному фланзі НАТО. Вона виступила у межах блоку «Дрони та оборонні технології», презентувавши систему Safe Protection Dome, яка вже кілька місяців працює в умовах реальних бойових дій.

За словами Шоломка, ключовим фокусом зараз є агентський напрям Netpeak, з якого починався бізнес і який залишається одним з опорних для всієї групи FRACTAL.

«Допомагаю розвивати агентський напрям компанії Netpeak, з якого все починалось і який залишається дуже важливим для бізнесу FRACTAL у цілому. Моя робота дотична до багатьох напрямів: використання нових технологій для оптимізації й розвитку бізнес-процесів, як-от ШІ, міжнародне співробітництво та взаємодія з великими технологічними компаніями, розвиток бізнесу в нових напрямах», — пояснює він.

Формально зараз його участь закріплена через роботу в раді директорів Netpeak, але рамки ролі залишаються гнучкими. 

«Тут скоріше важливо, яку роль FRACTAL бачить для мене. Зараз це участь у раді директорів Netpeak, далі будемо дивитись», — каже Шоломко. 

Фактично йдеться про стратегічну участь у розвитку групи: від технологічного вектора до пошуку нових можливостей для зростання.

Окремо він наголошує на мотивації, яка стоїть за цією співпрацею. Шоломко каже, що давно стежить за тим, як змінюється Netpeak і як розвивається засновник групи компаній FRACTAL Артем Бородатюк. 

«Мені дуже подобається динаміка компанії, я давно спостерігаю за особистим прогресом Артема, і мені дуже приємно сприяти та додавати щось до того, що Netpeak робить як компанія, й Артем — особисто як супернова яскрава зірка українського бізнесу», — говорить він.

Шоломко описує співпрацю як взаємний обмін: з одного боку, він ділиться накопиченим досвідом і звʼязками, з іншого — сам отримує багато нового від команди. «Як мінімум, радий ділитись досвідом і зв’язками, натомість теж отримую дуже багато. Тож, думаю, наше співробітництво буде дуже довгим і приємним для всіх», — підсумовує ексочільник Google Україна.

Нагадаємо, раніше dev.ua писав про те, як ексголова Google Україна (2007–2023) Дмитро Шоломко увійшов до стратегічної ради директорів маркетингового агентства Netpeak. Компанія прямо пов’язує цей крок із прискоренням переходу до моделі технологічного маркетингового партнера, який будує сервіси навколо штучного інтелекту, а не лише класичних рекламних інструментів.

Українсько-американські ІТ-компанії займаються розробка програмного забезпечення на замовлення та платформ даних, інтеграцією хмарних рішень, DevOps, розробкою рішень зі штучним інтелектом/машинним навчанням, а також продуктовий інжиніринг.

Чимало компаній працюють за транснаціональною моделлю: клієнтські відділи розташовані у США, тоді як інженерні хаби знаходяться у Києві, Львові чи інших великих містах України.

Ці 2270 компаній забезпечують 300 000 робочих місць, з них 130 300 припадає саме на ІТ-сектор, який виплачує $11,6 млрд заробітної плати на рік або в середньому $44,36 за годину.

Крім того, у технологічному секторі витрати на робочу силу становлять у середньому близько 50% від доходу. Тому, враховуючи річний фонд оплати праці ІТ-компаній $11,6 млрд, може означати, що приблизно $23,2 млрд річного доходу лише від технологічного сектору.

Загалом українсько-американські підприємства генерують близько $55–58 млрд загального річного доходу у США. 

Річний чистий прибуток українсько-американських компаній складає $5,1 млрд, з них знову найбільша частина припадає на ІТ — $2,8–3,0 млрд.

Як отримати шанс

1. Зареєструйтесь / увійдіть у систему: новим користувачам потрібно створити акаунт на Bitget. Існуючим — увійти до верифікованого акаунта.

2. Пройдіть верифікацію: у вашому акаунті має бути виконано KYC. (Якщо ви новий користувач — слідуйте інструкціям у застосунку, пройти KYC можна за 5 хвилин.)

3. Торгуйте фондовими ф’ючерсами: зробіть першу угоду з фондовими ф’ючерсами (будь-який обсяг, будь-яка підтримувана пара) у період акції.

Перейдіть у розділ Ф’ючерси > Ф’ючерси на акції → виберіть будь-яку доступну пару → здійсніть першу угоду (купівля або продаж на будь-яку суму).

Ось ряд обов’язкових умов.

1. Натисніть кнопку реєстрації в акції. Вона може автоматично визначати ваш UID — без цього ви не зможете отримати винагороди.

2. Акція діє тільки для нових користувачів із країн СНД та України. Тільки користувачі, які пройшли KYC, можуть отримувати винагороди.

3. Загальний призовий фонд — 10 000 USDT у вигляді ваучерів на ф’ючерсні позиції та 1 000 USDT у BGB. Винагороди розподіляються у порядку черги. Акція не суміщується з іншими аналогічними акціями для новачків.

4. Нагороди будуть нараховані протягом 7 робочих днів після виконання умов. Якщо статус нагороди відхилено — ваша участь анульована. У разі питань звертайтеся до служби підтримки.

5. Якщо у вас є питання щодо участі або винагород — звертайтеся до онлайн-підтримки або офіційних представників біржі.

6. Якщо кілька користувачів використовують один IP-адрес, винагороду отримує лише перший. Шахрайство або маніпуляції суворо заборонені — порушники будуть дискваліфіковані.

7. Bitget залишає за собою право на остаточне трактування умов акції, включно зі зміною, модифікацією або скасуванням без попередження.

Усі верифіковані користувачі Bitget (нові та існуючі), які здійснять свою першу угоду з фондовими ф’ючерсами, отримують бонус на позицію від 10 до 50 USDT (випадковим чином).

Нові користувачі, які здійснять першу угоду з фондовими ф’ючерсами, отримають подвійний бонус — від 20 до 100 USDT(випадковим чином).

Перші 100 нових користувачів, які зареєструються на платформі та в акції, отримають винагороду у BGB на 10 USDT.

Окрім цього, користувачі можуть скористатися знижкою 90% на комісії 

У сезоні доходів Bitget запускає обмежену за часом акцію на торгові комісії. З 5 листопада, 16:30 до 31 січня 2026 року, 18:59:59  комісія за ф’ючерси на акції знижена на 90% до наднизької ставки всього 0,0065%. Використовуйте можливості сезону доходів легко та ефективно.

Підтримуються усі пари ф’ючерсів на акції на Bitget.

Звичайні комісії:

• Комісія мейкера: 0,02% (за розміщення лімітних ордерів і додавання ліквідності)

• Комісія тейкера: 0,06% (за розміщення ринкових ордерів і виведення ліквідності)

Спеціальні комісії — 0,0065% для всіх! Під час акції комісія за транзакції знижується на 90%, щоб максимально підвищити ефективність і прибутковість кожної угоди.

Якщо коригування доведеться перенести через такі фактори, як висока волатильність ринку, буде опубліковано окреме оголошення.

Bitget залишає за собою право змінювати, коригувати або відкликати це повідомлення будь-якої миті та з будь-якої причини без попереднього повідомлення на власний розсуд.

Як зазначається в пресрелізі VIRSHI, ініціатива реалізується спільно напрямом VIRSHI (група компаній One Philosophy) та Київською обласною військовою адміністрацією. Потенційні учасники мають до 4 грудня подати заявку з описом проблеми або ідеї, яку хочуть вирішити за допомогою ШІ. Ментори оцінюватимуть чіткість бачення, готовність компанії інвестувати ресурси та розуміння очікуваної цінності.

Обрані бізнеси на самій події отримають «у пару» команду ШІ-розробників. У форматі інтенсивного мозкового штурму сторони разом пропрацюють рішення — від постановки бізнес-мети та вимог до даних до можливого технічного підходу й орієнтовної економічної ефективності. Ідея в тому, щоб за лічені години перевірити, чи варто взагалі запускати проєкт, а не заходити в довгі й дорогі експерименти.

AI-команди добиратимуть за галузевою експертизою, наявністю релевантних кейсів і досвідом впровадження рішень, які реально працюють у продакшені. Для них MatchPoint — можливість отримати доступ до «живих» задач, краще зрозуміти потреби бізнесу й закласти основу для майбутніх партнерств. Розробників і компанії формуватимуть у пари так, щоб запит і технічна компетенція максимально збігалися. Участь для обох сторін безплатна.

У VIRSHI підкреслюють, що часто бізнес приходить із загальним запитом «хочемо ШІ», не розуміючи ні обсягу робіт, ні інфраструктурних вимог, ні того, яку саме цінність має дати проєкт. MatchPoint покликаний винести ці розмови «на світло» до старту: проговорити дані, ресурси, ризики, відсікти ілюзорні ідеї й залишити лише ті, що здатні посилити стійкість компанії.

Для Київської області платформа вписується в нову стратегію цифрового розвитку й бачення регіону як економічного та технологічного центру країни. У КОВА наголошують, що в умовах війни цифровізація стала стратегією стійкості: бізнес працює під тиском нестабільності, дефіциту ресурсів і швидких змін, тож регіональна влада зацікавлена підтримувати ініціативи, які допомагають компаніям адаптуватися та залишатися конкурентними.

AI MatchPoint напряму працює на три такі цілі: посилює економічну стійкість завдяки більш обґрунтованим інвестиціям у ШІ, переводить дискусії про штучний інтелект у площину реальних рішень і підживлює локальну ШІ-екосистему, де бізнес, розробники й держава діють як партнери. Подія запланована на 18 грудня 2025 року в Києві, точну локацію організатори повідомлять відібраним учасникам окремо.

Раніше dev.ua писав про те, як Міністерство цифрової трансформації запускає з NVIDIA довгострокове партнерство, у межах якого хоче побудувати власну інфраструктуру штучного інтелекту для державних сервісів, оборони та розвитку локальних продуктів. Йдеться не про окремий сервіс, а про цілу екосистему: від «заліза» й датацентрів до кадрів і стартапів.

Про це Фей-Фей Лі розповіла в розмові в подкасті Lenny’s Podcast, на яку посилається видання Business Insider. Вона зазначила, що до її компанії World Labs надходить багато заявок від молодих спеціалістів, і спілкування з ними часто перетворюється на менторську бесіду, а не класичну співбесіду.

За словами Лі, багато кандидатів намагаються прорахувати «кожен пункт рівняння»: назву посади, формальні перспективи, наступний рядок у резюме. Натомість вони рідше ставлять собі базові запитання: чи близька їм місія компанії, чи довіряють вони команді, з якою працюватимуть, та чи бачать себе у цьому середовищі через кілька років.

Вона закликала молодих фахівців зосереджуватися не на мікрорізниці між кількома пропозиціями, а на тому, який реальний вплив вони можуть зробити та наскільки їх надихає напрям роботи. На думку Лі, саме поєднання змістовних задач, сильної команди і внутрішньої мотивації формує довгу кар’єрну траєкторію, а не ідеально вивірений перший крок.

Business Insider зауважує, що подібні тези дедалі частіше повторюють інші лідери індустрії. Засновник китайської лабораторії DeepSeek Лян Веньфен наголошує, що в довгій перспективі важливіше не кількість років досвіду, а базові навички, креативність і пристрасть до справи. Він вважає, що «готовий досвід» корисний для короткострокових задач, а великі прориви роблять команди, де сильна саме творчість і мотивація.

CEO LinkedIn Раян Росланський додає, що в майбутньому ринку праці, де компанії активно впроваджують ШІ, перемагають не ті, хто має найпрестижніший диплом, а ті, хто вміє швидко адаптуватися, готовий постійно вчитися і не боїться нових інструментів. На його думку, ініціативність та гнучкість будуть важливішими за назву університету в резюме.

Фей-Фей Лі багато років викладає в Стенфорді та відома як одна з авторок ImageNet, датасету, який став основою для сучасного комп’ютерного зору. Вона також є співзасновницею компанії World Labs, що розробляє моделі штучного інтелекту для роботи з тривимірними середовищами. У професійній спільноті її часто називають «хрещеною матір’ю» ШІ, але сама Лі підкреслює: за успішною кар’єрою в технологіях стоїть не тільки технічна експертиза, а й здатність знаходити сенс у роботі та команді.

Раніше dev.ua писав про те, як  Rolling Stone розповідає, як у соцмережах формується субкультура, учасники якої «пробуджують» ШІ-ботів і приписують їм свідомість. Вони обмінюються «насінням» промптів, говорять про «спіралі» та «рекурсії» й трактують відповіді ботів як одкровення.