Автор: admin

Компанія Anthropic, розробник провідної моделі штучного інтелекту Claude, оголосила про масштабну інвестицію в американську обчислювальну інфраструктуру в розмірі $50 млрд. 

Дата центри будуються спільно з партнером Fluidstack і будуть повністю адаптовані для максимальної ефективності робочих навантажень Anthropic. Очікується, що нові об’єкти вводитимуться в експлуатацію протягом 2026 року.

Проєкт має на меті не лише підтримати постійні дослідження та розробки на передньому краї ШІ, але й суттєво вплинути на економіку:

• Створення близько 800 постійних робочих місць.

• Створення 2400 робочих місць у сфері будівництва.

Ця інвестиція, заявляють в Anthropic, допоможе реалізувати цілі, викладені в «Плані дій зі ШІ» адміністрації Трампа, спрямовані на збереження американського лідерства у сфері штучного інтелекту.

Наразі Anthropic обслуговує понад 300 000 бізнес-клієнтів. Кількість великих корпоративних клієнтів (з річним доходом понад $100 000) зросла майже у сім разів за останній рік, що й обумовило необхідність такого значного розширення обчислювальних потужностей.

Раніше Anthropic запустила нову модель Claude Sonnet 4.5, яка, за її словами, показує найкращі результати в тестах з кодування. Компанія стверджує, що Claude Sonnet 4.5 може створювати застосунки, повністю готові до використання, а не лише прототипи. 

Rakuten Viber оголосив про запуск нової ШІ функції — стислий виклад посилання. Стислий виклад посилання передає вміст вебсторінки у вигляді основних пунктів. Функція спрацює з будь-яким текстом: від великого матеріалу, до звіту чи допису в блозі. Стислий виклад має вбудований переклад: якщо мова застосунку Viber — українська, а користувач отримує посилання англійською, стислий виклад буде відображено українською мовою.

Стислий виклад посилання працює в мобільній версії в усіх чатах — особистих і групових, а також у каналах і спільнотах. Нова функція доступна безплатно всім користувачам. 

ШІ опрацьовує лише саме вебпосилання і ніколи не отримує доступу до повідомлень користувачів. Як і раніше, всі чати у Viber захищені наскрізним шифруванням за замовчуванням. Стислий виклад бачить лише той користувач, який його запитує, він не відображається іншим учасникам чату.

У 2024 році компанія вже представила стислий виклад чатів — функцію на основі ШІ, яка підсумовує непрочитані повідомлення у вигляді короткого резюме. Це допомагає залишатися в курсі подій, не гортаючи довгу історію чату.

Нова функція стане доступною для всіх користувачів Viber у світі найближчими днями.

Про це повідомляє сервіс UABlocklist.

Найбільша кількість блокувань, як і раніше, припадає на онлайн-казино -. За ініціативою PlayCity зникли з українського інтернет-простору 391 сайт. Це були як великі портали, так і дрібні сайти, що маскувалися під легальні сервіси.

На другому місці за кількістю пропагандистські ресурси. СБУ та Держспецзв’язку заблокували понад 120 сайтів, серед яких іноземні видання та російські ресурси з мережами фейкових «українських» медіа.

Крім того, регулятори заблокували 63 закордонні сайти з Молдови, Угорщини, Румунії, Греції, Німеччини, Словаччини та інших країн ЄС. Усі вони відтворювали кремлівські наративи про війну, санкції тощо.

Під обмеження також потрапили 5 російських сайтів, які відкрито підтримували війну або займалися військовою агітацією: офіційні платформи окупаційних адміністрацій Донбасу та регіональні сайти. 

Найбільше блокувань припало на сайти, які імітували українські медіа — 75, які поширювали фейки про «нормальне життя на окупованих територіях» чи «розвал європейської підтримки України». 

Алкоголь та тютюн на третій сходинці за кількістю блокувань. За зверненням Бюро економічної безпеки та СБУ заблокували 56 сайтів, що продавали неліцензований алкоголь. Більшість із них маскувалися під duty-free сервіси або онлайн-магазини розливного спиртного.

Національний центр оперативно-технічного управління заблокував ще 40 сайтів, що продавали алкоголь і тютюнові вироби без ліцензій. 

Онлайн-книгарні стали новим напрямом уваги регуляторів: частина з них продовжувала продавати продукцію російських видавництв, попри чинну заборону. За цей період заблоковано 8 таких сайтів.

Крім того, заблоковано кілька поодиноких ресурсів інших тематик. У вересні було заблоковано сайт політичної партії «Гарант», що закликав до «повної зміни влади» і «перезаснування держави». Водночас портал «Антикор» — відомий своїми скандальними публікаціями — розблокували за рішенням суду, що стало винятком із практики тривалих обмежень під час воєнного стану.

На початку жовтня в Україні заблокували чотири сайти, що рекламували ескорт-послуги й розміщували оголошення інтимного характеру без вікових обмежень. Тоді ж, обмежено доступ до IP-адреси хмарного сервісу Yandex Cloud, який належить російській компанії «Яндекс» та використовувався для розміщення проросійських онлайн-ресурсів.

Про це пише «Forbes Україна».

«Ти матимеш більше привілеїв перед рекламодавцями, якщо зареєстрована як ЗМІ», — говорить Томпсон (Владислава Лукашук), яка має понад 400 000 підписників в Instagram.

У жовтні агенція PlayCity, яка здійснює регулювання азартних ігор і лотерей, заблокувала 93 сторінки в Instagram і TikTok та наклала штрафи на понад 24 млн грн.

У Нацраді повідомили, що причиною відмови Владі Томпсон стало те, що її Instagram-сторінка це «блог із власними думками, а не медіа в класичному розумінні». У рішенні також вказано, що в її заявці на реєстрацію також була відсутня інформація про місце, де зареєстроване або працює онлайн-медіа, а також його поштова адреса.

Рекламу бетінгу, азартних ігор і ставок на спорт заборонили в травні 2024 року. У січні 2025 підписав президент Володимир Зеленський підписав закон № 9256-д, мета якого, зокрема,закріпити заборону реклами казино в законодавстві України.

У редакції до першого читання в ньому було сказано, що забороняється будь-яка реклама азартних ігор, в тому числі в онлайн-медіа. Однак в редакції до другого читання ці пункти суттєво трансформувалися. Правка, яку додав депутат Данило Гетманцев, зробила в тотальній забороні реклами казино винятки з правил. Вона стала дозволеною в зареєстрованому онлайн-медіа, призначеному для осіб старше 21 року.

Після відповідних змін до закону «Про рекламу» щодо азартних ігор в Україні різко зростала кількість реєстрацій онлайн-медіа. Якщо у 2023–2024 роках було зареєстровано 10 спортивних онлайн-медіа, то у першому кварталі 2025 року — 33, а в другому — вже 187.

Зокрема, як медіа зареєстровані Instagram- та YouТube-канали футбольного блогера та коментатора Віктора Вацка. Проте у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа станом на 1 жовтня 2025 не було жодної YouТube-, Facebook- чи Instagram-сторінки блогерів у категорії «Лайфстайл», відзначає «Forbes Україна». Без реєстрації акаунт у соцмережах не прирівнюється до медіа, тож формально не може відповідати вимогам закону для реклами казино, вказує  головний експерт із медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай. 

«До чотирьох блогерів та спортивного сайту вже застосували штрафи на загальну суму ₴24 млн. Інші порушення — на розгляді», —повідомляли в Мінцифри у жовтні.

Нагадаємо, що «спортивний сайт», про який іде мова, це товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ СЄГОДНЯ», яке володіє спортивним сайтом Tribuna. Раніше повідомлялося, що його оштрафували на 4,8 млн грн. Наразі подібний штраф оскаржує і dev.ua.

Mercor допомагає деяким найбільшим технологічним компаніям навчати свої моделі штучного інтелекту. Керівництво повідомило своїх контрактних працівників, що вони більше не працюватимуть над великим проєктом для Meta.

Як свідчить електронний лист, що потратив до Business Insider, у вівторок співробітникам, які працювали над проєктом під кодовою назвою Musen, повідомили про його закриття через «зміни в обсязі проєкту». Незабаром після цього підрядникам запропонували роботу над подібним новим проєктом під назвою Nova, де оплата становила $16 за годину, що на пʼять доларів менше, ніж погодинна ставка для Musen.

У піковий період над Musen працювало понад 5000 осіб. Ця новина стала несподіванкою, оскільки, за словами кількох підрядників їм повідомили, що проєкт триватиме до кінця року.

Представник Mercor заявив, що ця інформація є «неточною», але відмовився коментувати, які саме деталі викликали заперечення компанії. 

«Ми протягом усього терміну дії пропозиції відкрито заявляємо, що це тимчасова робота, пов’язана з конкретним проєктом», — додав представник Mercor.

Троє працівників Mercor розповіли Business Insider, що $16 за годину — це особливо низька оплата, оскільки раніше деякі підрядники заробляли до $60 за годину на інших проєктах компанії. Ще один працівник розповів, що попередній проєкт Mercor теж було закрито і замінено на подібний, але вже зі ставкою на $10 менше за годину.

У вересневому подкасті генеральний директор Mercor Брендан Фуді сказав, що найважливішим аспектом бізнесу є якість і «наявність феноменальних людей, до яких ви ставитеся надзвичайно добре».

Він додав, що середня ставка оплати в Mercor становить $95 за годину, тоді як конкуренти, такі як Scale і Surge, платять близько $30.

Як повідомляє Business Insider «стіну дронів» розробила французька компанія Atreyd, яка вже відправила в Україну інноваційну систему протиповітряної оборони. 

За словами засновника Atreyd (який побажав залишитися анонімним), система є «літаючим мінним полем із дронів» і має стати останнім рубежем оборони. Спочатку система використовуватиметься для захисту міст та критичної інфраструктури від російських ударних безпілотників типу «шахед». У майбутньому її можуть залучити ближче до фронту для протидії керованим авіабомбам (КАБ), які вкрай важко перехоплювати.

«Стіна дронів» складається з набору FPV-дронів, які злітають із наземних пускових платформ після виявлення загрози радарами. Ці дрони з невеликими вибуховими зарядами формують у небі «завісу». Завдання системи — підірвати свої компоненти поблизу цілі, щоб нейтралізувати загрозу.

Ключові особливості «стіни дронів»:

• ШІ: ШІ змінює структуру «стіни» для оптимального реагування на виявлену траєкторію ворожого боєприпасу.
• Низька вартість: Вартість одного перехоплення становить лише кілька тисяч доларів. Дрони, які не здетонували, можуть повертатися на платформи для повторного використання.
• Стійкість до РЕБ: Система може працювати в умовах придушення GPS-сигналу, оскільки оснащена попередньо встановленою 3D-мапою зони відповідальності.
• Простота управління: Один солдат може керувати 100 дронами без специфічної кваліфікації чи досвіду пілотування БпЛА.
• Безпека: Дрони оснащені технологією ідентифікації для запобігання інцидентам «дружнього вогню».

Засновник Atreyd упевнений в ефективності системи, попри те, що росія почала модифікувати свої дрони та «КАБи» реактивними двигунами, які збільшують їхню швидкість. Під час тестування «стіна дронів» продемонструвала 100% успішність.

Нагадаємо американський виробник дронів Neros розширює офіс у Києві для збільшення виробництва завдяки залученню $75 млн інвестицій. 

Міністерство цифрової трансформації спільно з Держспецзв’язку, НКЦК та BRDO презентували проєкт Національної стратегії кібергігієни — візійний документ, який визначає системний розвиток культури безпечної поведінки в інтернеті в Україні до 2030 року. Мета стратегії — зробити цифрове середовище безпечним для кожного українця та сформувати нові стандарти відповідального користування технологіями.

Стратегічні цілі до 2030 року

Проєкт стратегії містить три стратегічні цілі з конкретними планами реалізації та вимірюваними результатами. Документ передбачає:

• Залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та підвищити обізнаність населення до 10%.

• Впровадити стандарти безпеки у 90% державних установ та провести пілот зі 100 великими компаніями.

• Забезпечити, щоб 80% держслужбовців здобули сертифікат із кібергігієни.

• Інтегрувати курси з кібергігієни в 10% шкіл до 2027 року та 20% — до 2030 року.

• Посилити поінформованість вразливих груп (неповнолітніх, людей елегантного віку, ветеранів).

«Рівень кіберзагроз зростає щодня, тому культура кібергігієни — це не лише про особисту обережність, а про національну стійкість. Ми хочемо, щоб кожен українець — від школяра до держслужбовця — розумів базові принципи безпеки в цифровому середовищі та застосовував їх у повсякденному житті. Цей проєкт стратегії створює системну основу, яка допоможе державі, бізнесу й громадянам бути більш стійкими перед кіберзагрозами», — зазначив Віталій Балашов, заступник Міністра цифрової трансформації України з питань кіберзахисту.

Проєкт стратегії базується на рекомендаціях з кібергігієни, передбачених європейською Директивою NIS 2, та найкращих практиках ENISA. Ключові стандарти кібергігієни включають:

• Багатофакторну автентифікацію.

• Управління вразливостями.

• Резервне копіювання.

• Регулярне навчання користувачів.

Стратегія також враховує досвід США, ОАЕ, Естонії, Сингапуру, Фінляндії та Японії, де вже діють державні програми навчання.

Також під час заходу присвяченій стратегії Мінцифри показало результати нового дослідження рівня цифрової грамотності українців, яке вперше зачепило галузь ШІ. 

Що таке агентивна держава?

Почнемо з головного, на WINWIN Summit Михайло Федоров анонсував перехід держави від уже звичної діджиталізації до агентивної. Для цього протягом шести місяців Мінцифри разом з іноземними партнерами розробляли дорожню карту з чіткими KPI, які треба досягти до 2030 року та увійти в трійку світових лідерів з впровадження ШІ, про що неодноразово повідомлялося раніше.  

«Зараз ми знаходимося на етапі, коли трансформуємо концепцію з Digital state до Agentic state. Ми вже є першою країною, яка запустила агентивні послуги. І це тільки початок», — заявив очільник Мінцифри зі сцени WINWIN Summit.

Але що таке ця агентивна держава і чим вона відрізняється від цифрової? За словами Федорова в діджіталізації акцент зосереджений на цифровізації певних етапів процесу надання цінності, а в агентизації — на переосмислення самої цінності шляхом використання штучного інтелекту. Якщо спростити пояснення Федорова цифрова держава просто робить старі послуги зручними й онлайн, а агентивна держава — створює нові способи допомагати людям за допомогою ШІ, щоб держава сама розуміла, що їм потрібно.

Як виглядає стратегія Мінцифри з ШІ

Керівник центру розробки та впровадження ШІ-рішень у Мінцифри Данило Цвьок зазначив, що реалізація стратегії ґрунтується на трьох фундаментальних стовпах: 

• широке впровадження ШІ в ключових для держави сферах, 
• створення якісного та доступного базового ШІ 
• розвиток «активаторів» — даних, людського капіталу та інфраструктури.

Попри те, що автори стратегії заявили про впровадження ШІ в усіх сферах зараз у фокусі перш за все оборона та освіта. З оборонним напрямком все зрозуміло, в Україні триває екзистенційна війна з росією, яка дала поштовх розвитку інновацій в тому числі ШІ-рішень. 

«Сьогодні увага прикута до оборони. І це не лише тому, що це ключовий виклик для України, а й тому, що обсяг талантів та ресурсів, зосереджені саме там. Очевидна короткострокова мета полягає у збереженні світового лідерства України в галузі оборонного штучного інтелекту.», — розповів радник міністра з питань ШІ Луукас Ільвес.

Яким чином Україна збереже це лідерство автори не пояснили, а обмежилися лише загальними словами про мобілізацію ресурсів і як Україна потім допоможе союзникам своєю експертизою. Наголошуючи на важливості оборони спікер приділив більше часу питань етичного використання ШІ на полі бою, тому що комусь в Нідерландах не подобаються відео з fpv-дронів. 

Допустимо небагатослівність представників Мінцифри можна пояснити чутливістю теми, щоб не бовкнути зайве для всюдисущих вух ворога, але наступний ключовий сектор, який виокремила Мінцифри теж залишає багато питань без відповідей.

«Зараз дуже важко сказати, яким буде майбутнє освіти через 10 років. Сьогодні ми можемо лише розпочати процес трансформації освіти у щось, що керується штучним інтелектом», — розповів радник міністра з питань ШІ.

Результати дослідження рівня цифрової грамотності українців на замовлення Мінцифри вказують, що 75,6% підлітків віком від 10-17 років використовують ШІ для прийняття рішень (це майже на 25% більше ніж у дорослого населення). Зловживання у навчанні, академічна недоброчесність і зниження рівня критичного мислення найбільше турбують вчителів, коли йде мова про використання ШІ дітьми. Тобто не контрольоване використання ШІ дітьми в освіті вже присутнє, є конкретні проблеми, результати НМТ щороку погіршуються. Дійсно, важко сказати, яким буде майбутнє освіти через 10 років.

Якщо за понад 40 хвилин детальної панельної дискусії (правильніше сказати виступу) в питанні двох ключових напрямках лунають такі відповіді, то що ж говорити про інші не менш важливі сфери, як енергетика, медицина та агросектор? Наступна цитата пана Ільвеса частково відповідає на це запитання. 

«Ми експериментуємо з використанням штучного інтелекту скрізь, де це можливо.І в процесі цього виявимо сфери, де, на нашу думку, автоматизація не потрібна. Нам не потрібен штучний інтелект скрізь. Єдиний спосіб це з’ясувати — спробувати», — додав Луукас Ільвес.

Одним з проявів таких експериментів є рекомендація створити при кожному міністерстві посаду «Головний офіцер з питань даних ШІ», який би займався інтеграцією ШІ в основу кожного міністерства. Мабуть, пану Луукасу не донесли до відома, що ШІ має скоротити кількість чиновників, а не навпаки.

Які показники планує досягти Мінцифри 

Міністерство заклало амбітні KPI до 2030 року:

• 75% приватного сектору має використовувати ШІ.
• 90% населення — регулярно користуватися ШІ у житті й роботі.
• Кадри: з 5 000 до 50 000 ML-фахівців.
• Освіта: щонайменше 4 млн сертифікатів із ШІ.
• 100% сервісів у «Дії» — через ШІ-агентів.
• Суверенна інфраструктура: до 200 млн GPU-годин для дослідників.
• Мінімум 500 українських ШІ-компаній на глобальному ринку.

Чи реалістично? По першому пункту в Мінцифрі розповіли, що тут діятимуть з аналогією «Дія.Бізнес», коли створюватимуться спільноти для просування ШІ в приватному секторі шляхом надання преференцій. 

Те що 90% населення користуватиметься ШІ це швидше буде не заслуга Мінцифри, а банальне поширення і покращення технології. 

Перша агентивна послуга, про яку згадував пан Федоров — це ШІ-асистент в «Дії». Наразі віртуальний помічник спромігся надати 23% довідок про доходи у перший день роботи. Нещодавно AI CTO Мінцифри Дмитро Овчаренко в одному з технологічних подкастів заявив, що для досягнення 100% результату ШІ-асистент повинен обробляти від 42 000 до 70 000 запитів громадян в «Дії» щомісяця або ж 120 000 на рік.  

Станом на квітень 2025 року в Україні 243 компанії, що займаються розробкою ШІ-рішень (+34 за останні 4 роки). Подвоїти показник буде складно, але реалістично, а це своєю чергою викличе потребу в необхідних кадрах. 

Про інфраструктуру сам Луукас Ільвес промовився, що цифра у 200 GPU годин — це пальцем в небо (оригінальна фраза We’ve set a goal of 200 million GPU hours, that is a bit a shot in the dark). Попри це, він розповів, що за планами стратегії, до кінця десятиліття Україна стане хабом для 20-30% обчислювальних потужностей для всього ШІ, а big tech компанії будуватимуть тут свої дата центри. 

Замість висновку

Міністерство певною мірою перестрахувало себе тим, що це лише драфт версія стратегії. Зараз вже готується доопрацьоване публічне бачення з подальшими громадськими обговореннями. 

А поки ми маємо амбітні цілі: агентивна держава, сотні ШІ-компаній і місце серед трьох світових лідерів. Але щоб цілі стали реальністю, потрібна не лише гарна презентація, а конкретні кроки, як ця стратегія буде реалізована. 

Дослідження проведено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України проводиться що два роки, щоб виміряти прогрес і визначити подальші кроки в розвитку цифрової грамотності.

За даними дослідження 42% дорослих і 70% підлітків уже користуються інструментами ШІ, а кожен другий українець хоча б раз ухвалював рішення, базуючись на спілкуванні зі штучним інтелектом.

«Уже шість років ми розвиваємо проєкт „Дія.Освіта“, і вже сьогодні за результатами дослідження 58% дорослого населення володіють
щонайменше базовим рівнем цифрової грамотності. Така динаміка створює умови для розвитку ІТ, цифрового підприємництва, креативних індустрій і високотехнологічного сектору» — наголосив Михайло Федоров, перший віцепрем’єр-міністр Міністр цифрової трансформації України.

В дослідженні зазначено, що Українці з високим рівнем цифрових навичок отримують дохід у середньому в п’ять разів більше, ніж ті, хто їх не має. А для 59% респондентів цифрова грамотність відкрила нові професійні можливості.

Цьогоріч дослідження вперше охопило людей із порушеннями зору. Вони
демонструють високий рівень цифрової залученості, але лише 3% мають рівень «вище базового». Основна причина — обмежена адаптація онлайн-сервісів до технологій, які допомагають користуватися інтернетом людям із порушеннями зору.

Повна версія дослідження доступна на платформі «Дія.Освіта».

Згідно з офіційним описом, GPT-5.1 покращує як стиль спілкування («тепліша», більш «людяна» взаємодія), так і інтелектуальні можливості (краще виконання інструкцій, адаптація під складність задач).

GPT-5.1 — це спроба поєднати технічну потужність та кращий UX/стиль взаємодії. Компанія робить ставку не лише на «розум», але й на «спілкування». Поява двох моделей зі спеціалізацією (Instant vs Thinking) — сигнал, що AI-платформи переходять від «одна модель для всього» до більш гнучких архітектур під різні типи задач. Для розробників і користувачів це означає: можливість вибору відповідного режиму, адаптації стилю відповіді, покращення взаємодії.

Що нового у моделях

Розробники зазначають, що GPT-5.1 Instant: призначена для найчастіших сценаріїв, що вимагають швидкої відповіді і більш природного, «розмовного» стилю. OpenAI зазначає: «Now warmer, more intelligent, and better at following your instructions». 

GPT-5.1 Thinking своєю чергою орієнтована на складніші запити — модель адаптує час відповіді залежно від задачі: прості запити вирішуються швидко, а складні — з більш глибоким аналізом.

Обидві моделі отримують нові налаштування тону спілкування: користувачі можуть вибирати, як саме повинна звучати модель — наприклад, дружній, професійний, жартівливий стиль.

А що з попередниками

Старі моделі (включно з GPT-5) залишаться доступнимидеякий час для порівняння, щоб користувачі могли поступово перейти. 

OpenAI опублікувала системну картку (System Card Addendum) для GPT-5.1, де описані оновлені показники безпеки та нові оцінки з областей, таких як ментальне здоров’я та емоційна залежність.

Доступність і умови

Розгортання почалося 12 листопада 2025 року — спочатку для платних користувачів ChatGPT (Plus, Pro, Business), а згодом — для всіх підписників та користувачів безоплатної версії.

Також через API передбачений доступ до нових моделей: Instant на позначенні gpt-5.1-instant, Thinking — gpt-5.1-thinking. 

OpenAI визнає, що попередня модельGPT-5 отримала неоднозначні відгуки: користувачі скаржилися на «холодний», менш людяний тон, незручність у взаємодії. 

Якщо ви вже користувалися GPT-5 — маєте можливість порівняти результати з новою версією. Зокрема, чи справді модель стала «теплішою», чи краще розуміє інструкції.

Для організацій, що використовують ChatGPT або OpenAI API — важливо тестувати, чи відповідає нова версія вимогам (якість, швидкість, тон) і чи вплине на існуючі інтеграції.

Нова системна картка свідчить про те, що OpenAI докладає більше уваги ментальному здоров’ю користувачів і потенціальним психологічним ефектам від взаємодії з ШІ.

OpenAI не оприлюднила деталізованих технічних бенчмарків (наприклад, нових показників продуктивності чи параметрів моделі) на момент оголошення. Користувачі й експерти слідкують за реальними результатами: чи покращаться показники вирішення задач, чи поліпшиться «людяність» інтерфейсу.