Автор: admin

Як повідомляє Bloomberg, раунд очолили Coatue, Greenoaks, Dragoneer та Fidelity Management & Research Company. У ньому також взяли участь венчурний підрозділ Nvidia Corp. NVentures, Andreessen Horowitz, Franklin Templeton та рахунки, які консультує T. Rowe Price.

Раніше повідомлялося, що британо-українська fintech-компанія Revolut розпочала вторинний продаж своїх акцій, який оцінив її в $75 млрд. Вона стала однією з найдорожчих європейських fintech-компаній, заснованих в останнє десятиліття з виключно цифровою моделлю. Лише минулого року її оцінка складала $45 млрд, а тепер офіційно підтвердилася оцінка в $75 млрд.

«Рівень зацікавленості інвесторів і наша нова оцінка відображають силу нашої бізнес-моделі, яка забезпечує як швидке зростання, так і високу прибутковість», — зазначив у заяві фінансовий директор Revolut Віктор Стінга.

Revolut дозволив поточним співробітникам продати свої акції в рамках транзакції, що стало п’ятим випадком, коли компанія зробила таку пропозицію своїм співробітникам.

Компанія пообіцяла інвестувати $13 млрд, оскільки планує збільшити кількість своїх клієнтів з 65 млн до 100 млн.

В Revolut відмовилися розкрити суму, яку залучили в рамках продажу акцій, проте раніше повідомлялося, що компанія та її інвестори вели переговори про залучення близько $3 млрд у вигляді первинного та вторинного фінансування в рамках цього раунду.

За даними сторінки кампанії на Kickstarter, команда FibreSeek спочатку просила $50 000 на запуск виробництва, але бекери фактично «проголосували гаманцем» і скинулися вже більш ніж на $2,28 млн. Автори проєкту обіцяють, що FibreSeeker 3 дасть змогу друкувати деталі, які за міцністю можна порівнювати з металом, але вони будуть легкими, як карбон.

На відміну від звичайних FDM-принтерів, які просто плавлять пластик і шар за шаром будують модель, FibreSeeker 3 під час друку прокладає всередині деталі безперервне вуглецеве або скляне волокно. Це працює як арматура в бетоні: пластик дає форму, а волокно бере на себе основне навантаження. У результаті частини конструкцій не так легко зламати, їх можна використовувати не лише як макети, а й у реальних пристроях.

Принтер має робоче поле 300×300×245 мм і цього достатньо для корпусів дронів, деталей роботів, кронштейнів, педалей, шестерень та інших елементів, що мають тримати серйозні навантаження. Заявлена точність друку становить до 50 мікрон, швидкість — до 500 мм/с у звичайному (пластиковому) режимі. Підтримуються популярні матеріали на кшталт PLA, PETG, нейлону та пластиків із наповнювачем, а у важливих місцях деталь можна додатково посилити волокном.

Щоб користувачам не доводилося «чаклувати» з налаштуваннями, у принтері встановили датчики натягу волокна, контроль обриву матеріалу, компенсацію вібрацій і HD-камеру для віддаленого нагляду за процесом. Усе це працює разом із власною програмою FibreSeek Aura, яка вміє готувати моделі до друку й задавати, де саме в деталі треба прокласти волокно. Початкова ціна для бекерів стартує від $2699 — це помітно менше, ніж коштують промислові системи з безперервним армуванням, які зазвичай доступні тільки великим компаніям.

Засновник FibreSeek Раян Лю розповідає, що команда раніше працювала з аерокосмічною галуззю та робила подібні технології для замовників рівня NASA й Airbus. Тепер вони намагаються перенести цей досвід «на стіл» звичайних інженерів, майстерень та навчальних закладів, щоб сильні, легкі та довговічні деталі можна було друкувати не в дорогому цеху, а прямо в офісі чи гаражі.

Такі принтери можуть змінити правила гри там, де потрібні одночасно міцність і мала вага: це каркаси дронів, елементи робототехніки, запчастини для електротранспорту, спортивне спорядження, нестандартні кріплення та деталі для невеликих виробництв. Замість того, щоб замовляти фрезерування металу або дорогі композити, інженери зможуть друкувати робочі деталі самі, швидко тестувати ідеї, ставити їх у серійні пристрої й оновлювати конструкції майже «на льоту». Якщо подібні рішення стануть масовими, прорив може статися саме в малих майстернях та стартапах, які отримають доступ до «аерокосмічної» міцності без аерокосмічного бюджету.

Раніше dev.ua писав про те, як Едуард, волонтер із Харкова, який вже не перший рік друкує необхідні речі для ЗСУ на своєму 3D-принтері, ділиться досвідом про те, з чого почати таку діяльність і які нюанси варто врахувати.

LingGuang — це AI-додаток для створення застосунків за допомогою звичайних текстових підказок. Він запустився минулого вівторка й отримав понад мільйон завантажень за чотири дні. До понеділка кількість завантажень перевищила два мільйони, повідомили в китайській Ant Group, яка створила інструмент.

У понеділок LingGuang посідав перше місце серед безплатних утиліт у китайському App Store та шосте — серед усіх безплатних застосунків.

Ant Group — афілійована компанія китайського гіганта Alibaba Group — заявила у четвер, що вже за три дні після запуску системі довелося пережити збій через надмірний трафік. Найпопулярніша функція, flash-program tool, тимчасово «впала» від навантаження, але її швидко відновили.

Flash-program дозволяє користувачам створювати персоналізовані інтерактивні застосунки за 30 секунд за допомогою природних мовних підказок. У компанії кажуть, що користувачі вже створювали генератори дитячих активностей, калькулятори витрат на авто тощо.

«LingGuang дарує кожному власного персонального AI-розробника: того, хто може писати код, створювати візуали, будувати програми та перетворювати складні ідеї на прості рішення — прямо у вашій кишені», — заявив технічний директор Ant Group Хе Чжен’юй у вівторок у пресрелізі.

У пресрелізі в понеділок компанія додала, що стрімке зростання робить LingGuang «ключовим гравцем, за яким варто слідкувати у глобальній AI-гонці», та підкреслила, що застосунок досяг мільйона завантажень швидше, ніж OpenAI ChatGPT та Sora.

Окрім flash-program, LingGuang позиціонують як мультимодальний AI-інструмент, що може генерувати 3D-моделі, інтерактивні графіки, анімації та інші візуалізації для пояснення абстрактних концепцій. Він також має «AGI-камеру», яка в реальному часі розуміє сцени та допомагає користувачам аналізувати або редагувати зображення та відео «на льоту».

LingGuang доступний міжнародно — в Apple App Store, основних Android-магазинах та у вебверсії.

Ant Group, заснована китайським бізнесменом і мільярдером Джеком Ма, цього року суттєво наростила AI-активність. У червні компанія запустила медичний застосунок AQ на основі AI. А у вересні представила R1 — людиноподібного робота, який позиціонується як конкурент Tesla Optimus.

«Влітку ми офіційно звернулися до Twitch із проханням додати українську мову до основного інтерфейсу. Українська аудиторія — одна з найактивніших у Європі, і підтримка рідної мови на глобальних платформах — це про ідентичність та рівні можливості», — написав Федоров. 

Він також оприлюднив лист до CEO Twitch Дена Кленсі в якому вказано, що українська мова є єдиною державною мовою України. У звернення зазначається, що «підтримка української мови на провідних міжнародних цифрових платформах» є важливою для забезпечення рівного доступу українських користувачів сучасних інформаційних послуг.

«Платформа Twitch є дуже популярною серед громадян України. Українські користувачі становлять одну з найбільших аудиторій в Європі, а українські стрімери є активними учасниками глобальної спільноти Twitch. Відсутність української локалізації обмежує можливості користувачів користуватися сервісом, ускладнює пошук і споживання контенту рідною мовою, знижує конкурентоспроможність українських авторів і створює перешкоди для розвитку національної стрімінгової спільноти», — йшлося у зверненні.

В листі також вказано, що додавання українського інтерфейсу зробить Twitch більш доступним для українських користувачів, сприятиме розвитку українського цифрового контенту та зміцнить зв’язки між Україною та міжнародною спільнотою.

«У жовтні отримали відповідь. Twitch підтримав повну українську локалізацію. Компанія наголосила, що мовний доступ — ключовий для розвитку спільноти та зручного пошуку контенту», — розповів Федоров.

Нагадаємо, що минулого тижня на Twitch з’явилася підтримка української мови інтерфейсу, про яку давно просили користувачі з України. Поки вона доступна лише в бета-версії.

Глядачі Twitch з України неодноразово просили додати українську мову інтерфейсу на платформу та створювали відповідні петиції. Одна з найдавніших була створена у 2016 році й набрала понад 28 000 голосів.

Що таке LLM Council

У документації проєкту Карпати описує LLM Council як інтерфейс, схожий на ChatGPT, але з ключовою відмінністю: він надсилає один і той самий запит кільком LLM через OpenRouter, а потім організовує «міжмодельні дебати».

Додаток працює у три етапи:

1. Генерація відповідей.
   Кожна модель отримує запитання та формує власну відповідь. У веб-інтерфейсі користувач бачить їх у окремих вкладках.

2. Взаємні рев’ю.
   Моделі отримують анонімні відповіді інших учасників і ранжують їх за точністю та корисністю.

3. Фінальне рішення.
   Обрана користувачем «головна LLM» узагальнює думки інших моделей і видає фінальну відповідь — свого роду консенсус машин.

Карпати пояснює, що створив інструмент для «спільного читання книг із LLM» та порівняння різних інтерпретацій контенту. Але на практиці проєкт виявився значно цікавішим: він дозволяє порівнювати моделі, тестувати їхню логіку та спостерігати, як ШІ можуть ухвалювати колективні рішення.

Які моделі входять до «наради»

За замовчуванням у список учасників входять:

• GPT-5.1

• Gemini 3 Pro Preview

• Claude Sonnet 4.5

• Grok-4

Користувач може змінити цей список та додати інші моделі через OpenRouter.

Технологічний стек LLM Council

Карпати залишив проєкт мінімалістичним і максимально зрозумілим:

• Backend: FastAPI + async httpx, робота через OpenRouter API

• Frontend: React + Vite (рендеринг через react-markdown)

• Зберігання: JSON-файли у data/conversations/

• Інструменти: uv для Python, npm для фронтенду

Щоб запустити застосунок, користувачу потрібно лише додати власний OPENROUTER_API_KEY.

Про це повідомляє Ars Technica з посиланням на  компанії SecurityScorecard, яка дала кампанії назву Operation WrtHug. Під удар потрапили переважно сім моделей Asus, які виробник визнав застарілими й більше не забезпечує оновленнями безпеки. Саме відсутність патчів на відомі вразливості, зокрема виявлені ще у 2023 році, дозволила зловмисникам масово перехоплювати контроль над такими пристроями.

Інфіковані роутери дослідники зіставляють із так званими мережами ORB (Operational Relay Box) — розгалуженою системою проксі-вузлів, через які хакери «проганяють» свій трафік, маскуючи справжнє джерело атак. На карті заражень найбільші кластери видно в Тайвані та країнах Південно-Східної Азії, менші у США та Європі.

Також окремо видно й українські цілі: позначені заражені роутери у великих містах на кшталт Києва, Львова, Вінниці та Одеси, а також на тимчасово окупованому Кримському півострові. Точну кількість пристроїв у кожному регіоні автори дослідження не розкривають, однак підкреслюють, що вони входять до загальної мережі з понад 50 000 скомпрометованих маршрутизаторів по всьому світу.

Особливістю цієї операції є максимальна «тиша». На відміну від класичних ботнетів, що запускають гучні DDoS-атаки, ця мережа переважно зачаїлася або використовується для делікатних шпигунських операцій проти держустанов та критичної інфраструктури. Технічний аналіз показав, що на зламаних роутерах встановлюється шкідливе ПЗ, яке додає самопідписаний TLS-сертифікат із терміном дії до 2122 року та полями на кшталт CN=a, OU=a, O=a, що нетипово для легітимних сертифікатів.

ASUS більше не підтримує ці моделі, тож власникам таких пристроїв фактично не лишається варіантів, окрім повної заміни на нові маршрутизатори з актуальною прошивкою. Визначити компрометацію можна за наявністю підозрілого сертифіката — інструкції щодо його пошуку опубліковані на сайті виробника, а SecurityScorecard додатково описала технічні ознаки зламу.

Експерти нагадують, що китайські структури не вперше будують ORB-мережі на базі зламаних роутерів: раніше про подібні кампанії повідомляли, зокрема, щодо APT31, яку пов’язують із китайською розвідкою.

Раніше dev.ua писав про те, як уряд США розглядає можливість повної заборони роутерів TP-Link після більш ніж річного ретельного вивчення з боку кількох відомств. Заборона пропонується Міністерством торгівлі за підтримки Міністерств юстиції, оборони, внутрішньої безпеки та інших. Білий дім стурбований національною безпекою через тісні зв’язки TP-Link з Китаєм.

Понад 10 років тому Баттерфілд дав інтерв’ю, у якому назвав ранню версію продукту «жахливою», пише Business Insider.

«Я намагаюся прищепити це решті команди, але, безумовно, я вважаю, що те, що ми маємо зараз, — це просто величезне лайно. Він просто жахливий, і нам має бути соромно, що ми пропонуємо його громадськості. Однак не всі вважають це мотиваційним», — сказав він MIT Technology Review у 2014 році. 

У новому подкасті він розповів, що коли наступного дня прийшов в офіс, то побачив, що співробітники роздрукували цю цитату на 40 аркушах паперу формату 8,5 на 11 і розклеїли її на стінах.

«Для мене це було як: вам має бути соромно за це. Це має бути постійне прагнення до вдосконалення. Ви ніколи не повинні говорити: „О, це чудово“», — пояснив свої слова співзасновник Slack.

На його думку, можна пишатися «окремими досягненнями», але в цілому лідери повинні бачити лише «майже безмежні можливості для вдосконалення». Баттерфілд також сказав, що «намагання бути критичним» і «намагання знайти поліпшення» можуть бути корисними інструментами.

«Не завжди, не з кожною людиною. Але в більшості випадків, з більшістю людей, ви можете довести їх до того, що така пряма критика насправді є мотиваційною», — сказав він.

Баттерфілд продовжив керувати Slack, який став однією з найпопулярніших платформ для обміну повідомленнями по роботі, і зрештою продав його Salesforce за $27,7 млрд.

У липні цього року стало відомо, що Slack радикально оновив свою цінову політику та додав штучний інтелект до кожного з платних планів. Зміни також торкнулися інтеграції із Salesforce — тепер усі користувачі цієї CRM-системи отримують Slack безплатно.

Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів № 1510, оприлюдненій на урядовому порталі. Документ передбачає, що нарахований кешбек за грудень 2025 року мають перерахувати у лютому 2026-го, але лише за умови наявності бюджетних ресурсів. Якщо ж грошей не буде, виплати за цей період не проводитимуться, а подальше нарахування припиниться з 1 січня 2026 року.

Окремо вказано, що навіть за наявності фінансування нарахування кешбеку в будь-якому разі зупиняється з 1 травня 2026-го. Тобто програма переходить у режим згортання: держава фіксує конкретні дати, після яких українці не зможуть отримувати нові бонуси за покупки.

«Національний кешбек» запустили восени 2024 року. Українцям почали нараховувати по 10% кешбеку за придбання товарів українського виробництва на спеціальну картку. Отримані кошти можна витратити лише на визначені категорії: оплату комунальних послуг, мобільного зв’язку, ліків, благодійність та інші соціально важливі витрати.

З 15 листопада уряд додатково розгорнув механізм «Зимова підтримка»: кожен українець може отримати одноразову виплату у розмірі 1000 гривень на картку «Національний кешбек». Ці гроші дозволено спрямувати на оплату комуналки, ліків, продуктів українського виробництва, поштових послуг, книжок, благодійних внесків і донатів Силам оборони.

Нагадаємо, раніше dev.ua писав про те, як кабмін звузив перелік дозволених витрат у межах програми. Кошти з «Нацкешбеку» більше не можна використати для оплати мобільного зв’язку, купівлі квитків на транспорт, розваг і відпочинку (театр, кіно, музеї), занять спортом, а також придбання військових облігацій. Оновлені правила витрачання діятимуть до 30 червня 2026 року, навіть попри заплановане припинення нарахувань.

На другому поверсі будинку культури функціонуватимуть п’ять класів для занять, а під час повітряних тривог діти та педагоги зможуть продовжувати уроки у підземному осередку з ігровими зонами в укритті, відзначається в пресрелізі.

На першому поверсі тимчасової школи розташований освітній центр «Вулик» для позакласних активностей школярів. Зокрема, там учні зможуть відвідувати науково-дослідницький гурток у форматі STEM. Для цього у просторі є пристрої для 3D-моделювання, робототехніки, біотехнологій і створення хімічних проєктів. До створення освітнього простору школярі в Ольшанському з 2022 року навчалися дистанційно через напружену безпекову ситуацію та відсутність укриття у місцевому ліцеї. 

«Можливість проводити повноцінні офлайн-заняття — це велика подія для нас, бо наші діти вже четвертий рік поспіль бачать учителів і однолітків на уроках через екрани ноутбуків… Але найбільший виклик зараз — це соціалізація школярів. Їм треба навчитися взаємодіяти в класі», — розповіла директорка Ольшанського ліцею Ірина Будикіна. 

Ремонт і облаштування навчальних зон у будинку культури за підтримки ЕРАМ обійшлися у понад 3 млн гривень. Окрім цього, деякі роботи проводили коштом громади. Надалі місцева влада планує продовжити ремонт і дооблаштування ще кількох класів тимчасової школи у будинку культури. 

«Війна забирає у дітей можливість навчатися в нормальних умовах. За даними МОН, понад 300 шкіл зруйновано повністю, ще понад 3700 — пошкоджено. Це не просто цифри — це зруйновані дитячі мрії і виклик для майбутнього країни… Можливо, саме зараз, серед учнів школи в Ольшанському — наші майбутні колеги — ті, хто створюватиме новітні технології для відновлення та захисту України», — прокоментував проєкт Дмитро Якимець, керівник ESG-проєктів в EPAM Україна. 

За даними Міністерства освіти і науки, на Миколаївщині у новому навчальному році виключно дистанційно навчається на понад 12 тисяч дітей менше, ніж навесні 2025 року. 

За результатами у 40 проєктів із 50 зафіксували різні форми й інтенсивність російської пропаганди. Так, у 80% проаналізованих кейсів дослідники спостерігали пропагандистські наративи, символіку або інші елементи інформаційного впливу. 

«Якщо у 1991–2013 роках лише 7,7% ігор містили жорсткі пропагандистські меседжі, а більшість з них були замаскованими, то в період 2022–2025 цей показник зріс до 60%. Пропаганда перестає бути прихованою, вона стає прямою та нав’язливою», — зазначають у Games Gathering.

За словами дослідників, у період із 1991–2013 вийшло щонайменше 13 пропагандистських 13 відеоігор, проте ці меседжі не виглядали частиною централізованої державної стратегії, а радше відображали особисті погляди розробників.

Після окупації Криму та початку війни проти України пропаганда у відеоіграх стала помітно агресивнішою й системнішою. Влада рф почала більше цікавитися цим напрямом: почала з’являтися взаємодія з армією, «патріотичні» наративи, вибілювання російських силових структур.

Після початку повномасштабного вторгнення російська влада почала відкрито підтримувати «потрібні» студії та проєкти: через публічні заяви, гранти, участь військових структур, інформаційну підтримку й просування. У цей період ігри перетворилися на ще один канал пропаганди війни, спрямованої на внутрішню аудиторію та за кордон.

«Наш висновок простий: російська пропаганда не прив’язана до якогось одного жанру. Вона однаково добре почувається і в серйозних проєктах, і в дешевому, нішевому контенті», — відзначають автори дослідження.

За їхніми словами, через такі структури, як Інститут розвитку інтернету, держава закладає мільярдні суми на підтримку ігрових проєктів на 2025–2027 роки, продовжуючи тренд, який уже помітний у поточних грантових програмах. На думку дослідників, формується стабільний фінансовий потік, розрахований на те, щоб щороку запускати нові хвилі «ідеологічно правильних» релізів.

«Приклад Atomic Heart показує, що якщо пропагандистський наратив
вбудувати у гру хоч би рівня умовного АА-проєкту — з якісною графікою, музикою, маркетингом і виходом на глобальні платформи, — така гра починає працювати вже не як локальний агітматеріал, а як масовий культурний феномен. У цьому випадку російські меседжі отримують
доступ до світової аудиторії, причому в обгортці „просто стильної гри“», — вказують в Games Gathering.

Дослідники попереджають, що ні в Україні, ні загалом у світі поки немає
продуманих стратегій протидії відеоігровій пропаганді, а також системних програм моніторингу та аналізу таких проєктів. Ця тема мало досліджується, і, враховуючи зростання кількості пропагандистських російських проєктів і підвищення їхньої якості, це може стати серйозним викликом для України та західних країн