Автор: admin

Як повідомив виконавчий директор Української ради Зброярів Ігор Федірко у відеопроєкті від «Мілітарного», виробники запустили саме повний цикл виготовлення силових установок (від лиття під тиском до фінальної збірки), що відкриває можливості швидше пристосовувати двигуни під різні задачі та класи апаратів. Підкреслюється, що попит фронту наразі вищий за темпи серійного випуску.

Розвиток «заліза» супроводжується вузьким місцем у електроніці, адже критичні компоненти (транзистори, резистори, мікросхеми та інші елементи) залишаються імпортозалежними. За словами Федірка, обмеження експорту з Китаю ускладнили прямі поставки в Україну, змусивши користуватися маршрутами через треті країни з подвійними перевірками й додатковими термінами; логістика подовжилася, а собівартість вузлів зросла, хоча альтернативні канали постачання поступово вибудовуються.

Скорочення відстані між виробництвом і полем бою дає відчутні практичні бонуси: ремонт і заміна вузлів відбуваються швидше, інженерні правки за підсумками бойового застосування впроваджуються без тривалого очікування імпортних партій, а зворотний зв’язок операторів дронів оперативно конвертується у нові технічні ревізії. Такий цикл підвищує надійність платформ у середовищі активної РЕБ і дозволяє точніше «налаштовувати» силові установки під конкретні профілі місій.

Залежність від іноземної елементної бази залишається стратегічним ризиком, тож паралельно з розширенням випуску двигунів компанії диверсифікують постачальників, тестують замінники компонентів і закладають у плани більші страхові запаси. Галузеві гравці очікують, що додаткові інвестиції в оснащення цехів і контракти з суміжними виробниками дадуть змогу наростити серію та краще перекривати пікові запити військових підрозділів.

Українські БпЛА за три роки пройшли шлях від точкового складання до серійних ліній із локалізованими вузлами, а двигуни тут є одним із найкритичніших елементів цієї еволюції. Наступний етап передбачає масштабування випуску, стабілізацію логістики електроніки та стандартизацію сервісу, що разом має зменшити технологічні ризики, пришвидшити оновлення парку і підвищити стійкість до зовнішніх обмежень постачання.

Раніше dev.ua писав про те, як засновник американсько-українського венчурного фонду Oppenheimer Acceleration Олександр Сорока повідомив про інвестицію в українську компанію Scopa Industries. Вона створила двигун, що може розганяти БпЛА до понад 500 км/год.

Про позицію чиновника йдеться в його дописі в Telegram. У зверненні Гетьманцев підкреслив відсутність планів щодо підвищення податків наступного року, закликав не довіряти «панікерам» щодо курсу. Водночас бюджетний процес триває, і держава веде переговори про покриття дефіциту. Також Гетьманцев повідомив про консультації з ЄС, МВФ, Світовим банком та окремими урядами щодо залучення фінансування для бюджету-2026. 

Наголос зроблено на внутрішніх резервів доходів. Увага звернена на детінізацію: схеми мають зникати разом із толеруванням «тіньової» поведінки. У повідомленні підкреслено, що саме вихід бізнесу з тіні дасть сталий ефект для доходів бюджету без додаткового податкового тиску на легальних платників.

Для бізнесу та громадян такі сигнали означають більшу визначеність у плануванні на 2026 рік. Відсутність нових ставок чи додаткових зборів знижує регуляторну невизначеність, а акцент на стабільності курсу зменшує ризики для контрактів, імпорту, кредитування й цінових політик. Водночас варто враховувати, що перемовини з міжнародними партнерами тривають, тому конфігурація зовнішнього фінансування ще формалізується в межах бюджетного процесу.

Раніше dev.ua писав про те, як голова комітету з фінансів Верховної Ради Данило Гетьманцев каже, що деякі міжнародні партнери скептично налаштовані щодо пільг для IT-сектору та «Дія.City», та пояснює, чому підвищили військовий збір, а не ПДВ.

Про запровадження класифікації повідомлено наказом Держстату № 191 від 28 жовтня 2025 року, який вводить NACE 2.1-UA з 01.01.2027 та визначає організаційні кроки впровадження.

Держстат поклав методичне керівництво на Департамент статистичної методології та зобов’язав його у 15-денний строк підготувати план заходів для переходу статистики на нову систему, а також забезпечити публікацію наказу на вебсайті протягом трьох робочих днів після отримання електронної версії.

NACE 2.1-UA зберігає чотиризначну структуру кодів, але синхронізує класифікацію з європейським стандартом NACE Rev. 2.1. Це має уніфікувати українські дані зі статистикою ЄС, спростити міжнародні зіставлення показників і підвищити точність внутрішньої аналітики. Для бізнесу це означає необхідність переідентифікувати види діяльності з урахуванням нових формулювань і меж класів, зокрема для цифрових сервісів, ІТ-аутсорсу, платформ та е-комерсу, які у старому переліку відображалися фрагментарно.

Перехідний рік покликаний мінімізувати збої. Підприємцям і компаніям варто перевірити, чи відповідає їхній фактичний профіль новим кодам, і за потреби оновити статутні положення, внутрішні регламенти, договори з контрагентами, картки обліку, а також налаштувати бухгалтерське ПЗ та інтеграції з банками, касами й державними реєстрами. Окремо уваги потребують ліцензовані види діяльності: зміна класифікації може вимагати корекції дозвільних документів або повідомлення регуляторів.

Для ФОПів і юросіб наслідки різнитимуться залежно від моделі роботи, але спільним ризиком є помилки мапінгу старих кодів на нові, що здатне вплинути на звітність, тендери чи банки-партнери. Водночас уніфікація з ЄС дає відчутні плюси: прозоріша статистика галузей, краща придатність українських даних для міжнародних рейтингів та досліджень, а також простіше підтвердження профілю діяльності у грантових і інвестиційних програмах.

Раніше dev.ua писав про те, як перший віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував повноцінний запуск нового сайту Державної служби статистики.

Як повідомляє GameDev.DOU, після звернення GSC платформа застосувала стандартну процедуру захисту авторських прав: спірний матеріал тимчасово приховали на час перевірки. Простими словами, коли правовласник заявляє про копіювання унікальних елементів брендy чи світу гри, крамниця «знімає» сторінку, а далі або поновлює її, або залишає закритою (залежно від результату розгляду).

Розробники MISERY публічно заперечують схожість зі S.T.A.L.K.E.R. та обіцяють подати зустрічні пояснення. Водночас у спільноті звернули увагу на токсичний бекграунд проєкту: користувачі фіксували в офіційному Discord антиукраїнські висловлювання і символіку підтримки російської війни, після чого сервер швидко «почистили». Це лише посилило негативну реакцію навколо гри, яку встигли записати до «успіхів» жовтневого Steam Next Fest із піковим онлайном приблизно 1700 гравців.

На практиці, закриття сторінки означатиме для них той факт, що гра втрачає видимість у крамниці, нові гравці не можуть додати її до вішлиста, падає інтерес медіа, зупиняються передзамовлення й маркетингові активності. Для інді-команди це прямі фінансові втрати та ризик втратити спільноту, навіть якщо сторінку згодом відновлять.

GSC Game World володіє правами на бренд і контент S.T.A.L.K.E.R., тож будь-який проєкт, який «грає» на впізнаваних рисах сетингу, персонажів чи художньої мови, закономірно потрапляє під прискіпливу перевірку. Історія з MISERY показова одразу в двох вимірах: по-перше, ринок дедалі менше толерує «похідні» ідеї без очевидної оригінальності; по-друге, репутаційні маркери на кшталт проросійської риторики в офіційних каналах команди можуть миттєво обнулити будь-який короткочасний успіх демоверсії та фестивальних показів.

Раніше dev.ua писав про те, як українська студія GSC Game World випустила масштабне оновлення для своєї гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля, що зосереджене на поліпшенні ШІ, балансу та загальної стабільності. Патч, який став одним з найзначніших після релізу, вніс безліч змін, що мають зробити ігровий процес більш динамічним та реалістичним.

За даними Державної прикордонної служби, пропускні операції призупинені через недоступність митних інформаційних систем. Прикордонники наголошують, що оформлення не здійснюється в обох напрямках, доки фахівці не відновлять працездатність бази. Терміни усунення проблеми, наразі, не оприлюднені.

Проблема в тому, що без працюючої митної бази оформлення зупиняється для всіх. Навіть якщо прикордонний контроль готовий працювати, без підтвердження з боку митниці транспорт і громадяни не можуть завершити формальності, оскільки дані про товари, транспортні засоби й статуси осіб синхронізуються через єдині реєстри. Відмова центральної бази робить неможливим і транзитне оформлення, і перетин кордону приватними авто.

Водіям радять стежити за оновленнями в офіційних каналах ДПСУ та митниці, а також коригувати маршрути: альтернативи на час інциденту обмежені, оскільки проблема стосується саме центральної бази, а не окремого пункту. Для пасажирських рейсів автобуса чи залізниці затримки можливі по всьому плечу маршруту.

Окремо варто врахувати вимоги до документів і дозвільних паперів після відновлення сервісів. 

Раніще dev.ua писав про те, як на урядовому порталі оприлюднили постанову про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Це означає, що від, 28 серпня, можуть виїжджати за кордон чоловіки віком від 18 до 22 років включно.

За даними Engadget, згоду досягли депутати з різних політичних таборів: від правих до лівих. Мінцифри Данії має визначити, на які саме платформи поширюватиметься обмеження, одночасно опрацювавши спосіб перевірки віку. Уряд пояснює крок наслідками для здоров’я підлітків: порушенням сну, втратою концентрації та зростанням психологічного тиску в цифрових взаємодіях, де дорослі не завжди присутні. Міністерка з цифровізації Кароліне Стеге підкреслює, що країна «проводить межу» й задає чіткий курс.

Поки що йдеться не про чинний закон, а про міжпартійну домовленість, яка відкриває шлях до законопроєкту. Найделікатніше питання тут верифікація віку. Обговорюють моделі на основі державних ідентифікаторів або селфі-перевірки, але обидва підходи мають ризики: збір і зберігання документів і біометрії неповнолітніх, можливі витоки, а також бар’єри для доброчесних користувачів.

Глобальний контекст підсилює актуальність цієї теми. В минулому році Австралія прийняла закон про заборону соціальних мереж для дітей віком до 16 років, який можна вважати одним з найжорсткіших правил, спрямованих проти великих технологій. Європейська повістка теж змінюється: регулятори шукають спосіб поєднати захист неповнолітніх, мінімізацію збору даних і свободу доступу до інформації.

Дискусія про шкоду соцмереж для підлітків точиться роками й охоплює залежність, кібербулінг, вплив алгоритмів на увагу та психіку. Данська ініціатива може стати тестом для всієї Європи: якщо знайдуть робочий баланс між безпекою та приватністю, інші країни отримають готову модель; якщо ж механізм верифікації викличе спротив, регулювання знову повернеться до судів і пілотів.

Раніше dev.ua писав про те, як в США готують жорсткі правила для генеративних сервісів: законопроєкт GUARD вимагає від платформ блокувати доступ до ШІ-чатботів усім молодше 18 років і примушує операторів сервісів перевіряти вік кожного користувача. Також чатботи мають регулярно повідомляти, що вони не люди, і не можуть прикидатися людьми.

За даними Офісу Президента, перед Черевашенком поставили завдання масштабувати використання дронів-перехоплювачів у структурі ПС і посилити ППО новітніми зразками озброєння. У повідомленні зазначено, що офіцер долучався до створення першої групи мобільних бригад швидкого реагування ППО та останнім часом безпосередньо працював із перехоплювачами.

Публічні дані свідчать, що Черевашенко має тривалий профільний бекграунд у військах ППО. У 2023 році він був серед організаторів формування перших 30 мобільних бригад швидкого реагування, які підсилили протидію ворожим повітряним цілям на місцях. У відкритих документах Київської облради він фігурує як заступник командувача військ ППО Командування Сухопутних військ ЗСУ.

Починав Черевашенко у радіотехнічному підрозділі, далі працював у штабі військ ППО Сухопутних військ, а з початком масованих атак дронами переключився на практичний напрям: мобільні бригади ППО і перехоплювачі. 

Медіа також зазначали, що у 2024 році полковник очолював окреме угруповання ППО для захисту повітряного простору над столицею.

Призначення відбувається на тлі структурної реформи: у вересні Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про створення нового роду військ, а саме Сили безпілотних систем ППО. Він був створений, щоб доповнити зенітні ракетні війська та авіацію мобільними підрозділами з дронами-перехоплювачами для збільшення щільності й гнучкості оборони, особливо над критичною інфраструктурою та великими містами.

Росія активно застосовує ударні БпЛА та керовані авіаційні бомби, що змушує Україну нарощувати «ешелонованість» ППО: від дальніх ЗРК до мобільних груп і спеціалізованих перехоплювачів. Інституалізація окремого командування безпілотних систем ППО покликана пришвидшити розробку тактик, централізувати підготовку й логістику та інтегрувати нові технології у загальну систему повітряної оборони. 

Раніше dev.ua писав про те, як російські війська почали застосовувати керовані авіабомби з реактивним двигуном для ударів по Україні. Проте українські засоби протиповітряної оборони здатні їх збивати.

За даними Downdetector, хвиля скарг почалась увечері 7 листопада, а пік припав приблизно на 23:00 за київським часом. 8 листопада повідомлення про проблеми тривають. На графіках сервісу видно стрибок звернень, а на мапі — осередки збоїв у низці країн, включно з Україною. Найчастіше користувачі відзначають з’єднання з сервером, збої голосового зв’язку та «падіння» застосунку.

Симптоми різняться: у частини аудиторії месенджер взагалі не відправляє повідомлення або робить це із великими затримками, у частини не підвантажуються фото й відео, подекуди «падають» дзвінки. Офіційної публічної заяви від Telegram станом на ранок 8 листопада немає. Сторонні моніторингові сервіси вказують на локальні інциденти без підтвердження від компанії.

Якщо повідомлення «крутиться» у статусі відправки, зазвичай допомагає повторна спроба або перемикання мережі (Wi-Fi/мобільні дані). Масове перевстановлення застосунку за таких інцидентів не є панацеєю, адже проблема лежить на боці інфраструктури сервісу, а не пристрою користувача.

За останні місяці месенджер кілька разів переживав локальні чи глобальні перебої: сторонні трекери фіксували короткочасні відмови файлів, збої завантаження та проблеми з викликами. Подібні інциденти зазвичай пов’язані з мережевими перевантаженнями, оновленнями або окремими регіональними обмеженнями трафіку. Вчорашній сплеск скарг вкладається в цю картину: він був короткочасним для частини користувачів, але відчутним за географією.

Нагадаємо, раніше dev.ua писав про збій в роботі Telegram, який трапився наприкінці жовтня.У деяких користувачів на надсилались Повідомлення не надсилаються й не відкривались чати.

Європейський операційний центр системи розмістять у Німеччині: під локації розглядають околиці Мюнхена або Ганновера, а управління здійснюватиме спільне підприємство Vodafone та AST SpaceMobile. За даними Reuters, мережа націлена на комерційних і державних користувачів у Європі та має доповнювати наземні мобільні мережі.

Інфраструктура передбачає «command switch». Це означає, що управління супутником, оновлення ключів і контроль каналів зв’язку відбуваються в Європі й за європейськими правилами, а не поза ЄС. Центр забезпечуватиме підключення для мобільних операторів по всій Європі, підтримуватиме широкосмугові сервіси та зв’язок для служб захисту населення і під час ліквідації наслідків НС. За оцінкою Novaspace, ринок прямого зв’язку «телефон-супутник» до 2033 року може перевищити $10 млрд.

На тлі конкуренції SpaceX рухається своїм шляхом: нещодавно Starlink підписав глобальну угоду direct-to-cell із Veon (Україні цей стандарт зв’язку він запроваджує через «Київстар»).

Це потенційно дає доступ до понад 150 млн користувачів, а також отримує від EchoStar додаткові ліцензії на спектр на $2,6 млрд. На цьому фоні Vodafone повідомляє про інтерес операторів із 21 країни ЄС, тоді як AST SpaceMobile планує до 2026 року розгорнути приблизно 60 супутників. Нині компанія має на орбіті шість апаратів.

Vodafone інвестує в AST SpaceMobile й позиціонує ініціативу як «суверенне» європейське рішення з централізованим контролем та шифруванням. Водночас Європа пришвидшує інтеграцію супутникового сегмента в 5G-Advanced і майбутній 6G для підвищення живучості мереж та ліквідації «білих плям» покриття у віддалених регіонах. Офіційний реліз підтверджує вибір Німеччини як бази для європейського операційного центру. 

Раніше dev.ua писав про те, як компанія Vodafone здійснила «перший у світі» супутниковий відеодзвінок, використовуючи супутники BlueBird партнера AST SpaceMobile. Ця технологія надасть користувачам широкосмуговий мобільний зв’язок з будь-яким смартфоном 4G/5G у віддалених районах, де відсутнє традиційне мобільне покриття.

«У відділенні знаходилось 523 посилки, оголошеною вартістю майже 10 млн грн. Майже всі вони знищені. Нова пошта компенсує втрату відправлень клієнтам», — повідомили в компанії.

Чугуїв знаходиться над річкою Сіверський Донець за 20 км від Харкова і є центром Чугуївської міської громади. До повномасштабного російського вторгнення в місті проживало близько 30 000 мешканців.

«Нова пошта» повідомила, що робота відділення № 1 в Чугуєві тимчасова призупинено, а всі посилки перенаправлені на відділення № 2. Поруч зі зруйнованим відділенням з’явиться тимчасовий мобільний пункт для обслуговування клієнтів.

Армія рф вже завдала чимало руйнуванням відділенням «Нової пошти». У липні дрони-камікадзе Shahed знищили термінал компанії у Слов’янську — тоді постраждали 300 посилок з понад 5000. За місяць до того було зруйновано відділення в Запоріжжі. У березні росіяни завдали удару по терміналу НП в Сумах внаслідок чого загинув співробітник компанії-підрядника та згоріли 1300 посилок на суму понад 3 млн грн.