Рубрика: Гроші

Про це йдеться в  повідомленні пресслужби Мінцифри. У ньому вказано, що жовтні з допомогою системи трекінгу нелегальних вебсайтів було заблоковано 314 ресурсів, зокрема 19 унікальних доменів та 295 «дзеркал»

«Заблоковано 93 сторінки в Instagram і TikTok за незаконне просування азартних ігор. До чотирьох блогерів та спортивного сайту вже застосували штрафи на загальну суму ₴24 млн. Інші порушення — на розгляді», — зазначили в Мінцифри.

«Спортивний сайт», про який іде мова, це товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ СЄГОДНЯ», яке володіє спортивним сайтом Tribuna. Раніше повідомлялося, що його оштрафували на 4,8 млн грн .

Раніше dev.ua писав про те, як державне агентство PlayCity  оштрафувало блогерку  Даріану Корецьку на 4,8 млн грн за незаконну рекламу онлайн-казино. Перевірка БЕБ довела, що «виграш» був вигаданим.

Це вже не перший випадок, коли регулятор штрафує блогерів за незаконну рекламу казино. Раніше Playcity  повідомило  про накладення штрафу у 4,8 млн грн на Instagram-блогерку Русалочку XL за незаконну рекламу азартних ігор.

Першим Instagram-блогером, якого PlayCity  оштрафувало на 4,8 млн грн  за рекламу казино, був Єлізар Башинський, а от іншу блогерку-мільйонницю Сімбочку за незаконну рекламу казино  взагалі заблокували в Instagram  разом з іншими блогерами з меншою аудиторією. Згодом і Сімбочці виписали штраф  у майже 5 млн грн.

Про це  повідомив голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками компаній — резидентів «Дія.City» та галузевих асоціацій.

Водночас він констатував, що частка платників ПнВК продовжує знижуватися: лише за вісім місяців 2025 року вона скоротилася на 9 в. п. — до 38,4%.

За інформацією Гетманцева, упродовж січня-вересня 2025 року резиденти «Дія.City» сплатили до бюджету 22 млрд грн податків, з них 11 млрд грн — це внески платників ПнВК.

«Порівняно з минулим роком надходження зросли на 9,7 млрд грн, у тому числі +5,2 млрд грн — від платників ПнВК», — констатував він. 

Голова фінансового комітету Ради також оприлюднив структуру податкових надходжень від резидентів «Дія.City»:

• податок на прибуток — 3,4 млрд грн (приріст до 2024 року — +0,7 млрд грн);
• ПДВ — 7,3 млрд грн (приріст до 2024 року — +2,5 млрд грн);
• ПДФО та військовий збір — 11,3 млрд грн (приріст до 2024 року — +6,6 млрд грн).

«Сума відшкодування ПДВ для резидентів „Дія.City“ також зросла — станом на 1 жовтня 2025 року вона становить 1,9 млрд грн, із яких 1,6 млрд грн отримали платники ПнВК. Це на 1,6 млрд грн більше, ніж торік, з них +1,59 млрд грн припадає на платників ПнВК», — констатував Данило Гетманцев. 

Спираючись на ці дані він констатував, що режим Дія.City залишається ефективним інструментом для розвитку ІТ-сектору, але динаміка переходу компаній на ПнВК свідчить про необхідність подальшого вдосконалення податкових стимулів.

Нагадаємо, напередодні Гетманцев повідомив, що Україна щороку втрачає 20 млрд гривень через контрабанду електроніки , і розповів, які схеми існують для ввезення «сірої» техніки. 

Як  повідомляє видання «Слово і Діло», заперше півріччя 2025 року найбільший дохід у звітах показали Comfy та Rozetka. Вони заробили 15 808,3 млн грн та 13 942,4 млн грн відповідно. Проте звіти показують, що за цей період Comfy пішла в «мінус» на 93,6 млн грн, а Rozetka на 44,9 млн грн.

Зі збитками також працюють Foxtrot та Moyo, які заробили 7 324,1 млн грн та 1 526,4 млн грн. Їхні втрати в першому півріччі склали 66,5 млн грн та 209,2 млн грн.

Прибуток від початку року у своїх звітах показали лише «АЛЛО» та «Цитрус». Перша мережа отримала 4 512,9 млн грн, а друга — 1 804,3 млн грн. «АЛЛО» вийшла в «плюс» на 20,7 млн грн, а «Цитрус» на 15,3 млн грн.

Нагадаємо, що раніше онлайн‑ритейлер Rozetka випустив власну кредитну картку в партнерстві з Unex Bank та платіжною системою Mastercard. Компанія може отримати завдяки цьому проєкту 300–500 млн грн на рік , а при масштабуванні — до 800 млн грн додаткового доходу. 

Як  пише Reuters, Єврокомісія перевіряє, чи не ставить Google у привілейоване становище власні сервіси на кшталт Shopping, Hotels і Flights. У відповіді компанія запропонувала просте для користувача рішення: окремі блоки-картки для сторонніх вертикальних сервісів (пошуковики за готелями, квитками, ресторанами, таксі тощо), які у видачі виглядатимуть і працюватимуть так само, як і фірмові модулі Google — з тими самими полями, кнопками, фільтрами та швидкими переходами. Який саме блок показати, обіцяють визначати за «об’єктивними й недискримінаційними критеріями», без передавання даних конкурентів іншим гравцям.

Як зміниться видача для користувачів. Коли ви шукатимете, наприклад, «готелі Рим» чи «дешеві авіаквитки Париж», окремо від фірмових блоків Google з’являтимуться картки сторонніх сервісів-пошуковиків (Expedia, Booking, Skyscanner тощо) у тотожному форматі до модулів Google: з ціною, рейтингом, «перевірити на сайті» і швидкими фільтрами. Безпосередні постачальники (авіакомпанії, готелі, ресторани, перевізники) матимуть власний блок — вище або нижче блоку з агрегаторами, залежно від запиту користувача.

Компанія каже, що прагне «збалансованого рішення», але застерігає: радикальні зміни можуть надто посилити посередників і нашкодити бізнесам, які продають напряму (готелям, авіалініям, ресторанам). Водночас у Брюсселі саме «рівні умови гри» є ключовою вимогою до монополістів  на кшталт Google. Остаточне рішення щодо штрафу очікують у найближчі місяці.

Це не перший великий тиск на Google у ЄС: у вересні 2025-го Комісія вже наклала 2,95 млрд євро штрафу в окремій справі щодо adtech (старі правила конкуренції, не DMA). Нове ж розслідування є одним із перших тестів застосування DMA до «загального пошуку». Якщо Комісія визнає поступки недостатніми, прецедент визначатиме планку покарань для всіх великих платформ у Європі й те, як саме виглядатиме пошук товарів, подорожей і сервісів у регіоні надалі.

Раніше dev.ua писав про те, як Європейська комісія оголосила про накладення штрафу на Google у розмірі 2,95 млрд євро (майже $3,5 млрд) через порушення антимонопольних правил ЄС. Регулятор дійшов висновку, що компанія системно надавала перевагу власним сервісам у рекламних інструментах.

«24 канал» повідомляє , що Манекен хотіла перевести частину грошей з monobank і звернулася до чату підтримки в Telegram, де з нею зв’язався менеджер. Проте цей чат насправді був фейковим.

За її словами, «менеджер» сказав, що гроші можна зняти в будь-якому відділенні, проте в її застосунку є помилка, і його потрібно перевстановити.

«Для цього потрібно створити заявку на переустановлення. Зараз вам надійде повідомлення, ви натиснете „Згодна“, і ми його потім перевстановимо», — переповіла слова шахрая блогерка.

Ксюша Манекен виконала інструкції зловмисників, що дало їм доступ до рахунку, з якого вони вивели 6,2 мільйона гривень.

«monobank не звернув уваги на те, що ФОП без ніяких документів переводить на інші ФОПи один за одним по 500–700 000 гривень. Він не помітив, що це шахрайські ФОПи, хоча навіть у Google є ця інформація. Не зробив нічого для того, щоб захистити мене як клієнта, хоча я, звісно, розумію, що вся відповідальність на мені», — зазначила жінка.

Вона додала, що втрачені гроші були потрібні для зарплат, оренди, закупівлі тканин та іншої діяльності її бізнесу.

«Знав деталі цього інциденту. Жоден банк у світі не врятував би ці гроші. Більшість грошей пішла на ФОП в інші банки, і це ФОП нормальні, не шахрайські. Жоден банк не буде обслуговувати шахраїв, якщо розуміє, що це шахраї», — відреагував на ситуацію співзасновник monobank Олег Гороховський.

У своєму Telegram-каналі він поділився подробицями схеми шахраїв. Він підтвердив, що Манекен натрапила на фейковий обліковий запис monobank у Telegram, передала доступ до свого рахунку ФОП і видалила застосунок.

«Наша система аналізу не порахувала ті платежі, які зробив ФОП підозрілими, оскільки це досить типова бізнес-активність для підприємців, які ведуть активний бізнес. Оскільки застосунок був видалений, клієнтка не отримувала повідомлення про списання коштів із рахунку», — пояснив Гороховський.

За його словами, у monobank прагнуть одночасно убезпечувати клієнтів і робити, щоб користуватися банком було зручно.

«На цей напрям у нас виділено дуже великі ресурси, і ми витрачаємо на це багато зусиль. То наскільки останнім часом підвищилася активність різного роду шахраїв, безсумнівно, вселяє тривогу», — запевнив співзасновник monobank.

Олег Гороховський нагадав про правила кібербезпеки та додав, що в банку співпрацюють із правоохоронцями й докладають максимум зусиль, щоб повернути викрадені у блогерки кошти.

«Знайду вам всі лимони в монобанку», — пише автор оголошення. 

«Зламали чувакам бізнес», — жартома прокоментував оголошення співзасновник monobank Олег Гороховський.

У мережі також активно обговорюють, де можна знайти лимони. Зокрема, почали створювати цілі списки, «чеклисти», де заховані лимони.

Нагадаємо, зранку кількість клієнтів monobank зросла до 10 млн. Компанія розігрує BMW 3 та 100 iPhone 17 та інші призи. Для цього треба збирати лимони у застосунку. 

Правила дуже прості: хто збере 10 лимонів — бере участь у розіграші 100 iPhone 17. «А ще отримає скін на згадку. Для дитячих карток додатково розіграємо 1000 банок шоколадних монет», — повідомив співзасновник банку. 

«10 000 клієнтів знайшли 10 лимонів за перші 10 хвилин. Ледве витримуємо навантаження. Попереджаю, я знайшов 47 лимонів. І ще три знайти не можу. І мені, сука, не кажуть де вони…і я втратив спокій», — написав співзасновник monobank.

Хто збере аж 50 лимонів — змагається за 1 000 000 грн, а за міфічний 51-й лимон отримає BMW 3. «Кажуть, він десь на маркеті, але я не перевіряв», — зазначив підприємець. До речі, за свідченням Гороховського вже 7 клієнтів знайшли 50 лимонів. Сам він змін відшукати лиш 47. 

Для власників дитячих карток 51-й лимон інший і якщо знайти його — буде поїздка до Діснейленду для переможця і чотирьох його друзів, додав Гороховський.

Про це Кицмей сказав під час Київського міжнародного економічного форуму, передає кореспондент dev.ua.

«Нам треба, щоб країна стала конкурентоздатною в плані залучення прямих зовнішніх інвестицій. Подивіться найкращі приклади — чи Сінгапур, чи Дубай. Море інвесторів зараз їдуть у Дубай — і не в нафту інвестувати! Вони інвестують, по суті — „у пісок“, просто тому, що створені класні умови для заходу інвесторів», — зазначив Кицмей. 

Зі слів співзасновника SoftServe, Україна могла би запропонувати іноземним інвесторам щось на кшталт «першого кола з нульовим оподаткуванням», але держава, на його думку, зрештою нічого на цьому не втратить, а, навпаки, заробить. 

«Зробіть перше коло з нульовим оподаткуванням — оподатковуйте друге, третє, четверте коло. У результаті до вас зайдуть інвестори, якщо буде добре регулювання, і ви заробите, оподатковуючи третє, четверте коло. Тобто є багато дуже класних рішень, і їх можна робити, це не так складно», — переконаний Тарас Кицмей.  

За оцінками Кицмея, якщо інвестор заходить у країну й інвестує мільйон у її економіку, то GDP (валовий внутрішній продукт — Ред.), по факту, збільшується на 4 мільйони. 

«Він мільйон інвестував, і цей мільйон залишився тут, бо він розійшовся між людьми. Люди пішли в супермаркет, купили продукцію, а супермаркет — закупив нову. Гроші в середньому на рік роблять чотири кола. І що звідси виходить? Для того щоб залучити зовнішні інвестиції, вам не треба їх оподатковувати на першому колі!», — вважає співзасновник SoftServe. 

Як писав dev.ua, Тарас Кицмей також вважає, що українська держава повинна змінити своє ставлення до бізнесу.

«»Дія.City» — це унікальний податковий і правовий простір, який створено у взаємодії Уряду, Парламенту й бізнесу для розвитку технологічних компаній. Ми запустили його в лютому 2022 року, і сьогодні бачимо конкретні результати в цифрах, продуктах та людях, які будують нову цифрову економіку», — розповів перший віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Наразі в «Дія.City» перебувають близько 2 900 українських та міжнародних IT- компаній. Серед них GlobalLogic, SoftServe, EPAM Systems, Grammarly, DataRobot, Lyft, Quantum Systems, Fintech-IT Group, MacPaw, Ajax Systems, Genesis, а також Samsung, Nokia, Visa і Rakuten Viber. За словами Федорова, у простір входить понад 80% українського техсектору.

У Мінцифри зазначили, що наразі в компаніях-резидентах працює майже 130 000 ІТ-спеціалістів. Загальна кількість айтівців в Україні в січні цього року оцінювалася приблизно у 330 000 фахівців.

Раніше голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив , що станом на 1 жовтня в реєстрі «Дія.City» перебуває 2721 компанія, з яких 1046 перейшли на сплату податку на виведений капітал (ПнВК). 

На його думку, режим «Дія.City» залишається ефективним інструментом для розвитку ІТ-сектору, але динаміка переходу компаній на ПнВК свідчить про необхідність подальшого вдосконалення податкових стимулів.

До цього Асоціація IT Ukraine та низка IT-кластерів опублікували спільну позицію, щодо слів голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, який розкритикував результати роботи «Дія.City» та заявив, що IT-компанії продовжують використовувати «схеми з ФОПами».

Попри виклики воєнного часу, FAVBET Tech демонструє стабільно високий рівень податкових надходжень до держбюджету, підтримуючи економічну стійкість держави. Внесок компанії у розвиток українського ІТ-сектору підтверджується не лише фінансовими показниками, але й визнанням в індустрії.

Цього року компанія увійшла до рейтингу «Топ-50 ІТ-компаній України» за версією DOU та вже традиційно була партнером ключових галузевий подій, у тому числі Lviv IT Arena 2025.

Паралельно з операційною діяльністю у 2025 році FAVBET Tech продовжує збільшувати обсяги інвестицій у R&D-проєкти мілітарного спрямування у співпраці з силами безпеки й оборони України — від розробки програмно-апаратних комплексів FPV-дронів до розвідувальних систем на основі ШІ та навчання військовослужбовців протидії ворожим дронам за допомогою сучасних засобів.

«Наша діяльність значно ширша, ніж може здатись із назви компанії. Сьогодні FAVBET Tech об’єднує декілька технологічних напрямів, активно вкладається в розвиток ІТ-галузі та підтримує проєкти, що зберігають життя військових та надають їм переваги на полі бою», — каже CEO Favbet Tech Артем Скрипник.

За словами Артема Скрипника, довгостроковою метою FAVBET Tech залишається сталий розвиток, підтримка інноваційної економіки та розширення технологічних переваг України в безпековій сфері.

Про це на своєму телеграм-каналі повідомив голова Фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев. 

«Те, що запропонував Кабмін — це лише позиція КМ, з якою ми не погодились. Ні, ніяких рахунків і ні, ніякої попередньої сплати податків. Читайте рішення Комітету!», — закликав Гетманцев. 

Голова комітету також звернувся до електронних платформ, які, на його думку, «збивають закон, розповсюджуючи недостовірну інформацію». 

«Якщо ви не розумієте, що у звʼязку з діючою нормою про оподаткування всього що рухається, ви і всі ваші клієнти є у, мʼяко кажучи, вразливій позиції, а запропонований закон у ваших та ваших клієнтів інтересах — раджу вам змінити юристів», — вважає він. 

Нагадаємо, що раніше платформа OLX зазначила, що проєкт закону № 14025, про який іде мова, «загрожує мільйонам українців, які продають вживані речі онлайн, без комерційної мети». 

«Йдеться не про бізнес, а про звичайних людей, які продають такі речі, як телефони чи одяг, і пропонують іншим доступніший варіант, ніж купівля нового, особливо у часи економічної кризи. Закон ризикує позбавити людей зручного та безпечного способу обміну вживаними речами», — зазначили на платформі.

Як писав dev.ua, Кабмін планує з 1 січня оподатковувати Glovo, OLX і Uklon : у бюджеті 2026 вже закладені відповідні надходження. 

У вересні ми також повідомляли, що уряд Свириденко вніс у Раду законопроєкт , який змушує OLX, Prom та інші цифрові платформи звітувати до Податкової про доходи «підзвітних продавців».