Рубрика: Новини

З 2026 року EPAM скорочує бенефіти для ФОПів. Повний спектр корпоративних пільг та соціальних гарантій збережеться лише для фахівців, які працюють у правовому режимі «Дія.City». Таке рішення  може призвести до збільшення гіг-контракторів у компанії. 

Найпоширеніший варіант співпраці між компаніями та фахівцями у «Дія.City» — гіг-контракти. Це цивільноправовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи відповідно до завдань резидента спецрежиму як замовника, який своєю чергою зобов’язаний, окрім оплати, забезпечити фахівця соцгарантіями та пільгами. Крім того, у «Дія.City» нижчі податки для гіг-контракторів у порівнянні з ФОПами. 

SoftServe давно перевела айтівців на гіг-контракти і їхня кількість продовжує зростати, пише DOU.

«На сьогодні більшість співробітників в Україні є гіг-контракторами, і ми продовжуємо збільшувати чисельність команди на цій формі працевлаштування», — повідомили у компанії.

У Ciklum вважають, що такий формат співпраці має свої переваги, але фахівців не змушують його обирати.

«Гіг-контракти забезпечують фінансову передбачуваність — фіксовані й стабільні виплати, чітко визначені зобов’язання та мінімальне адміністративне навантаження. Спеціалістам не потрібно самостійно виставляти рахунки чи відстежувати зміни в податковому законодавстві. Для тих, хто співпрацює з міжнародними клієнтами, така модель спрощує фінансові операції з-за кордону», — пояснили у компанії.

В обох компаніях бенефіти та соціальні пільги не залежать від форми співпраці. І поки що вони не планують повторювати практику EPAM. 

У Ciklum говорять, що надають однаковий доступ до корпоративних і соціальних програм, які передбачають оплачувані відпустки, лікарняні, додаткові вихідні на державні свята, медичне страхування тощо.

SoftServe має схожу позицію: «Бенефіти, які пропонує компанія, фактично не відрізняються для співробітників на різних моделях співпраці». 

Кабмін пропонує ввести санкції в разі невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу, якщо телеком-оператори не виконують нормативів щодо енергонезалежності — а саме, якщо не здатні надавати телеком-послуги в умовах відключення електроенергії упродовж трьох діб. 

Які плануються ввести штрафи:

• одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн) — для суб’єктів мікро- та малого підприємництва; 
• дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн) — для суб’єктів середнього підприємництва;
• п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 000 грн) — для суб’єктів великого підприємництва. 

У разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення застосовується штраф у розмірі 2000, 5000 та 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно. 

Чому треба штрафи

Згідно з рішенням РНБО від 26.11.2022, яке ввів у дію указ президента, НКЕК зараз перевіряє, чи забезпечують постачальники зв’язку роботу своїх об’єктів навіть у разі відсутності електроживлення щонайменше три доби. Перелік таких об’єктів визначає НЦУ.

Як йдеться в пояснювальній записці, якщо під час позапланових перевірок виявляють порушення, представники НКЕК видають обов’язкові для виконання приписи про їх усунення.

Однак зараз закон не дозволяє одразу накладати штрафи чи інші санкції за невиконання розпоряджень НЦУ під час воєнного або надзвичайного стану.

Тому процедура виглядає так:

1. під час першої перевірки фіксується порушення — видається припис;
2. проводиться друга перевірка — якщо порушення не усунуто, видається розпорядження НКЕК;
3. під час третьої перевірки, якщо знову підтверджується невиконання вимог НЦУ, НКЕК лише тоді може накласти санкцію.

Через це від першого виявлення порушення до накладення санкцій минає понад шість місяців.

У результаті НКЕК не може швидко реагувати на порушення під час воєнного стану, а постачальники електронних комунікацій фактично можуть уникати відповідальності.

Бізнес уже інвестує в інфраструктуру, змінює бізнес-моделі, навчає людей — і чекає на результат. Форум об’єднає підприємців, технологічних лідерів і науковців, щоб чесно поговорити про те, що ШІ змінює уже сьогодні.

Серед ключових тем:

• Які результати вже дав ШІ у бізнесі?
• Фактчек прогнозів: чи збільшив ШІ продуктивність і світове ВВП? 
• Чесні дебати ШІ-антагоніста й протагоніста.
• ШІ-технології, які варті уваги, і реальні use cases.
• Як змінюється роль людини в епоху ШІ?
• Як прискорити прийняття ШІ, коли у вашій компанії тисячі працівників?
• Чи надовго ЄС послабив свій підхід до регуляції? 

Серед спікерів: 

Віра Ткаченко, співзасновниця та CTIO MacPaw; Олександр Краковецький, CEO DevRain, має статус Microsoft AI MVP, який присвоюється експертам у ШІ; Артем Бородатюк, засновник і CEO Fractal; Авішай Абрахамі, співзасновник і СЕО Wix; Барбара Оклі, професорка інженерії в Університеті Окленду, авторка освітніх бестселерів за версією The New York Times та інші. 

Не пропустіть можливість почути практиків, які впроваджують ШІ тут і зараз: від масштабних бізнес-рішень і нових продуктів до трансформації корпоративної культури.

Квитки можна придбати за посиланням.

Як розповів Комаров у своєму дописі у Facebook, на 9:00 ранку понад 30% мережі оператора були без світла, п’ять регіональних технічних центрів працювали від генераторів, а близько 4% сайтів опинилися повністю недоступними. Загалом упродовж доби значна частина інфраструктури трималася на акумуляторах та генераторах, що ускладнило підтримку стабільного сервісу.

За словами топменеджера, до нинішнього опалювального сезону «Київстар» заздалегідь підготувався: 99% мережі фіксованого Домашнього Інтернету вже можуть автономно працювати до 12 годин. Для цього оператор встановив понад 80 000 LiFePO4-акумуляторів і вклав у модернізацію систем резервного живлення майже 300 млн грн у 2024–2025 роках.

Втім, без участі самих абонентів цей резерв не дає повного ефекту. Комаров наголошує, що під час відключень світла фіксована мережа залишається активною, але роутери у квартирах та будинках часто вимикаються разом із електрикою. Щоб інтернет працював якомога довше, користувачам радять під’єднати домашні маршрутизатори до павербанків, ДБЖ або портативних електростанцій.

За оцінкою СЕО, нині про резерв для роутерів подбали лише 15–20% клієнтів Домашнього Інтернету. Під час нещодавнього повного блекауту в Полтавській області цей показник взагалі становив близько 2%. У результаті більшість абонентів перемикається на мобільний інтернет, що різко підвищує навантаження на базові станції, скорочує час їхньої автономної роботи й погіршує якість мобільного зв’язку.

Комаров підкреслює, що оператор зі свого боку зробив значну частину підготовчої роботи, а саме посилив резервування та живить критичні вузли від генераторів. Однак для збереження зв’язку під час можливих тривалих блекаутів потрібна спільна відповідальність: якщо кожне домогосподарство, яке може собі це дозволити, підключить роутер до резервного джерела живлення, це зменшить тиск на мобільну мережу й допоможе країні довше залишатися на зв’язку навіть у найскладніші дні енергокризи.

Раніше dev.ua писав про те, як Оператор «Київстар» та українська аналітична платформа Nexinsight представили спільний інструмент, який дозволяє оцінювати ефективність рекламних кампаній навіть тоді, коли користувач не натискає на банер чи відеооголошення. Система аналізує поведінку людини протягом двох тижнів після контакту з рекламою і показує, чи повертається вона на сайт або в застосунок самостійно. 

Про це Яковенко повідомив у своєму дописі на Facebook.

«Іноді здається, що ми всі застрягли в абсурдній чорній комедії, знятій режисером, який явно переплутав сценарій із цирковою програмкою. Тут одночасно йде і героїчний блокбастер, і дешевий фарс, і клоунада, і порно з корупцією в головній ролі — і все це в серіалі під назвою „Україна-2025“», — написав засновник TAF Industries.

Він розповів про кілька «епізодів», які навели його на думки виїхати з України.

«Один відділ СБУ витягує мене з-під російського замаху, а інший — ті ж самі літери на погонах — шиє мені справу разом із продажними поліціянтами й прокурорами, щоб просто, пряма цитата, „обезжирити“», — стверджує Олександр Яковенко.

Очільник TAF Industries також розповів, що проходив прискіпливі перевірки європейських фінустанов і скандинавських урядів, які після цього підписували контракти з компанією, проте в української податкової все одно виникали питання. Він додав, що був змушений виправдовуватися перед європейцями на заході ReBuild Ukraine у Варшаві після того, як в Україні вибухнув корупційний скандал з «Енергоатомом». Яковенко запевняв партнерів, що це поодинокий випадок, хоча розумів, що це «схема на мільярди».

«Я прийняв рішення у 2022 залишитись і не відступлюся — тому ще повоюю й проти ворога внутрішнього, і зовнішнього. Але щойно війна закінчиться й перший цивільний рейс із Борисполя підніметься в небо, я буду на його борту», — написав засновник TAF Industries.

Олександр Яковенко додав, що планує забрати із собою «знання, досвід, контакти, людей, репутацію».

«Заберу все, що зміг зберегти, і помножу це там, де правила гри однакові для всіх, де держава захищає, а не грабує. Україна залишиться в мені назавжди: у спогадах, у братстві, у досвіді, яке не зітре жоден переїзд. Але жити тут я не буду. Не тому, що зненавидів, а тому, що заслужив спокій і базову справедливість, яких ця країна дати не може», — сказав очільник TAF Industries.

Минулого року Олександр Яковенко поділився думкою, що росії вдалося не просто підірвати єдність українців, але й змусити шукати ворогів серед своїх. 

Як повідомляє банк у своєму офіційному релізі, інвестиції доступні від 1000 грн, а в переліку є випуски ОВДП у гривні, доларах і євро без податкових зборів і без додаткових комісій на купівлю. Щоб оформити інвестицію, клієнт обирає потрібний випуск, заповнює коротку анкету й підписує документи через SmartID, заявки на купівлю та продаж приймаються цілодобово.

Новий розділ у «Приват24» дає змогу повністю керувати портфелем: користувач бачить залишок цінних паперів, історію операцій, графік виплат купонного доходу та суми, що надійшли після погашення облігацій. Там само можна подати заявку на достроковий продаж паперів, якщо інвестору потрібна ліквідність.

У банку зазначають, що клієнти вже активно використовують ОВДП як спосіб одночасно підтримати державу і заробити на відсотках. Від початку 2025 року вкладення фізичних осіб у такі інструменти через ПриватБанк перевищили 21 млрд грн. Найчастіше українці обирають піврічні та річні гривневі випуски, а також облігації в доларах США; значна частина інвесторів після погашення паперів відразу реінвестує кошти в нові серії Мінфіну.

ОВДП вважаються одним із найбільш надійних інструментів заощаджень, адже їхнє погашення й виплата доходу гарантуються державою. Розширення доступу до таких інвестицій у масовому банківському застосунку спрощує вхід на ринок для роздрібних інвесторів і водночас допомагає Міністерству фінансів залучати ресурси всередині країни під час війни.

Раніше dev.ua писав про те, як в ПриватБанку повідомили, що лише за два дні від запуску, українці відкрили понад 400 000 мультирахункових «Дія.Карток», для отримання допомоги від держави.

У цьому випуску в нас буде багато експериментів, розберемо останні події в індустрії ШІ й поспілкуємося із Chief AI Officer у Мінцифрі — Данилом Цьвоком. Тож обов’язково дочекайтеся гостя.

А спонсор нашого випуску — сервіс хмарних технологій UCloud.

Сьогодні ми протестуємо, як працює нова китайська мовна модель, що «розмірковує», — Kimi K2 Thinking. Вона переважає за багатьма бенчмарками всіх — і GPT-5, і Claude Sonnet 4.5.

Протестуємо, як працює нова важлива функція в Gemini — ШІ-створення презентацій. Вона доступна навіть у БЕЗОПЛАТНІЙ версії!

Ну й нарешті ми спробуємо повайбкодити за допомогою ШІ, створимо за лічені хвилини клон сайту dev.ua та навіть клон YouTube. Вам уже цікаво, які ми для цього використовуємо інструменти? Тоді вже можете починати нас дивитися.

00:00:58 — вступ.

00:02:19 — експеримент dev.ua — шість нейромереж передбачили, які наслідки матиме корупційний скандал Міндічгейт для України.

00:03:23 — Microsoft поставив Україну майже на самий низ рейтингу впровадження ШІ у світі. Розбираємо, що тут не так.

00:06:20 — ДБР замовило GPU-сервер для штучного інтелекту. Розібрали версії — навіщо.

00:08:50 — тест нової китайської мовної моделі Kimi K2 Thinking: на якому боці Китай у війні з росією. Чи скаже китайська модель правду.

00:14:40 — тестуємо, як працює нова функція в Gemini — створення презентацій.

00:18:53 — науковці вважають, що ШІ може лише за обличчям визначити, чи варто наймати спеціаліста на роботу в компанію.

00:21:20 — нові тематичні заборони в умовах використання ChatGPT — що це означає.

00:23:17 — голосовий ШІ від ElevenLabs з’явиться в «Дії» й інших держсервісах. До речі, ElevenLabs додав можливість генерування зображень і відео. Чому не взяли український Respeecher? 

00:28:39 — польська мова — найкраща для запитів до штучного інтелекту? Навіть краща за англійську? Що?

00:35:00 — найкращий курс зі штучного інтелекту саме для тебе — дізнайся який

00:37:54 — ну що, трохи повайбкодимо: створимо клон dev.ua. Розкажемо вам, які найкращі сервіси використовують для вайбкодингу в Кремнієвій долині. 

00:50:15 — інтерв’ю із Chief AI Officer у Мінцифрі — Данилом Цьвоком.

01:44:12 — рубрика ШІза — зашквари у світі штучного інтелекту.

В Respeecher говорять, що будь-який користувач зможе конвертувати свій текст в аудіо українською після реєстрації на платформі. Після цього він отримує доступ до бібліотеки голосів: різного гендеру, віку, тембру й тональності. З каталогу можна обирати голос яким буде звучати текст залежно від його цілей: озвучення реклами, анонсу, аудіокнига чи подкаст. Для компаній які мають ШІ-асистентів і чат-боти є можливість інтегруватись через API із новим україномовним сервісом. 

Користувач друкує текст і в режимі реального часу отримує аудіо українською. Затримка передачі звуку — 100-200 мілісекунд, що «швидше, ніж клацнути мишкою», запевняють розробники. Також можна натренувати мовну модель на голосі працівника компанії чи відомої людини, щоб саме її голосом звучав ШІ-асистент чи чат-бот. 

Засновники Respeecher переконані що самобутність і пластичність української простіше передати саме носіям мови, тому тренуючи модель на сотнях годин записів — вони здатні зрозуміти де мова перестає звучати природно і стає роботичною. За їх словами, іноземні платформи не програють їх рішенню по швидкості, проте якість гірша через те, що голоси звучать неприродно. 

«Ми захотіли, щоб аватари, чат-боти чи ШІ асистенти банків й телеком компаній в Україні нарешті заговорили справжньою українською: з усією її пластичністю, унікальністю, діалектами й навіть суржиком, а головне без пластмасового акценту, як це роблять зараз іноземні ШІ сервіси. А хто зможе краще створити голосові ШІ моделі українською  як не український стартап, який добряче натренувався на Голлівудських компаніях як HBO, Paramont, Netflix? Тому команда Respeecher, володіючи сотнями годин записів українською, натренувала LLM модель, щоб справжня українська звучала у всіх брендів і чат-ботів»,  — сказав Дмитро Бєлєвцов, СTO та співзасновник Respeecher.

З етичних міркувань стартап не дає можливості клонувати голос людини, якщо вона не дала на це згоди. Натомість голосові актори дають згоду, щоб їх голос додали до каталогу та отримують 25% роялті. Для запобігання зловживанню технологією всі аудіо проходять модерацію.

Раніше співзасновник Respeecher Олександр Сердюк повідомив, що його компанія у 2024 році працювала над 60 проєктами. Зокрема над фільмами, які здобули нагороди «Золотий глобус» та «Оскар».

Нагадаємо, що українська компанія Respeecher потрапила до титрів Cyberpunk 2077. Як стало відомо пізніше, компанія допомогла відтворити голос актора Мілогоста Речека (Miłogost Reczek), який помер у 2021 році. У грі він дав голос персонажу Віктор Вектор. На думку Сердюка, ця технологія може трансформувати сферу озвучування, не залишаючи людей «за бортом».

Як повідомляє Мінцифри, нова постанова уряду запроваджує прозорий конкурс на отримання ліцензії, а всі операції з продажу білетів і виплат виграшів фіксуватимуться через електронну систему приймання ставок у режимі реального часу. Кожен оператор лотерей тепер сплачуватиме 22,4 млн грн ліцензійного платежу на рік, тож лише три чинні компанії забезпечать бюджету понад 67 млн грн офіційних надходжень. Окремий контроль за оборотами має скоротити тіньовий обіг і збільшити податкові платежі.

Ключова новація — повна «оцифровка» галузі. Усі білети та термінали отримають унікальні QR-коди, за якими можна буде перевірити місце продажу і легальність обладнання. Дані одразу потраплятимуть до державних реєстрів, що унеможливить маскування азартних ігор під лотереї чи продаж необлікованих білетів.

За словами заступниці міністра цифрової трансформації Наталі Денікеєвої, десятиліттями сфера лотерей існувала майже поза контролем: потужне лобі операторів блокувало оновлення правил, а держава втрачала мільярди гривень. Тепер, наголошує вона, ринок повертається в правове поле й починає працювати за зрозумілими для бізнесу та держави умовами.

Водночас ухвалені ліцензійні умови є лише проміжним кроком. Вони діятимуть на період воєнного стану плюс один рік після його завершення, але щонайменше три роки. За цей час уряд планує оновити закон «Про державні лотереї», який сьогодні майже не дає підстав для перевірок та анулювання ліцензій за порушення. Саме зміни до закону мають усунути фактичну монополію кількох гравців, посилити відповідальність операторів і відкрити ринок для міжнародних компаній та інвесторів.

Таким чином держава намагається перетворити лотереї з непрозорого «сіро-чорного» сегмента на повноцінну регульовану індустрію, де кожен квиток і кожна виплата проходять через офіційні системи обліку, а бюджет отримує свою частку з кожної гривні обігу.

Раніше dev.ua писав про те, як держагентство PlayCity шукає підрядника для розробки державного Реєстру людей, яким обмежено або заборонено участь в азартних іграх. Також запроваджується єдина цифрова процедур самообмеження і блокування доступу до гральних послуг.

«Ми цінуємо вашу довіру та той шлях, який проходимо разом щодня. Щоб і надалі забезпечувати швидку, якісну та зручну доставку, оновлюємо частину тарифів з 1 грудня 2025 року. Оновлення тарифів допоможе підтримати цей рівень сервісу», — говориться в офіційній розсилці компанії.

Що залишиться без змін

Не буде змінена вартість доставки малих посилок (до 2 кг), комісія від оголошеної цінності до 500 грн, переадресування в дорозі, повернення документів та посилок, конверт для документів та пакети від 0,5 до 4 кг уже враховані у вартість доставки.

Що зміниться 

Доставка документів між відділеннями: компанія розділяє на два тарифи, зауваживши, що це «задля вашої зручності та економії».

Тепер буде локальна доставка — 60 грн (-5 грн), та по Україні 70 грн (+5 грн). Також вводиться доплата +10 грн на отримання в поштоматі.

Доставка посилок між відділеннями: теж буде розділятися на локальну (по місту) та по Україні.

Локальна доставка: 

• до 2 кг — 60 грн (без змін);
• до 10 кг — 100 грн (+10 грн);
• до 30 кг — 160 грн (+20 грн).

По Україні:

• до 2 кг — 80 грн (без змін);
• до 10 кг — 120 грн (+10 грн);
• до 30 кг — 180 грн (+20 грн).

Також вводиться доплата на отримання посилок в поштоматі — +10 грн. Крім того, ще оновили умови: за габарит понад 120 см або без коробки + 100 грн.

«Якщо пакуєте у фірмовий пакет, коробку „Нової пошти“ або аналогічне своє паковання — доплачувати не треба. Головна умова — це надійне паковання», — додали в компанії.

Палети: вартість перевезення між відділеннями стане дорожчим на 50- 250 грн.

Вантажі понад 30 кг: вартість перевезення між відділеннями підвищується на 1 грн за кожен кілограм ваги. Якщо відправлення має габарит понад 120 см доплата складе 150 грн.

Шини та диски: подорожчання на15–50 грн.