Рубрика: Новини

За даними Forbes Ukraine, MyChatBot створює CommerceOS — омніканальну систему, яка об’єднує всі точки контакту з покупцем: від чатів на сайті до месенджерів. ШІ-агенти беруть на себе значну частину роботи відділу продажів і підтримки, щоб люди менше відволікалися на рутину.

Серед клієнтів сервісу переважно інтернет-магазини й онлайн-ритейлери. Платформа вже обслуговує понад тисячу компаній. Віртуальні агенти уточнюють запит покупця, підбирають товари, формують кошик, проводять через оплату, допомагають із вибором доставки. Додатковим ефектом для бізнесу слугують автоматизований допродаж і збір даних про поведінку клієнтів.

Модель монетизації побудована як SaaS: бізнес сплачує місячну підписку, вартість якої коливається від 49 до 2999 доларів залежно від розміру компанії й обсягу навантаження. У SMRK пояснюють, що зацікавилися MyChatBot через швидке зростання та помітний вплив продукту на процеси клієнтів, а не лише «модну» інтеграцію ШІ в чат.

MyChatBot у 2024 році запустили бізнес-консультант Денис Купраш та інженер-розробник Ярослав Братащук. Перший рік платформа працювала в закритому режимі, тестуючись на обмеженому колі клієнтів. Зараз у команді приблизно 14 людей, а фокус — малі та середні компанії, яким потрібна автоматизація без великої внутрішньої ІТ-команди.

SMRK працює з 2013 року й інвестує у стартапи, пов’язані з Україною, на ранніх стадіях. У портфелі фонду вже є понад два десятки угод і кілька вдалих виходів. Серед відомих компаній, у які заходив SMRK, — виробник систем безпеки Ajax Systems, освітня платформа Preply, а також проєкти в галузях навігації та робототехніки.

Інвестиція в MyChatBot вписується у глобальний тренд «commerce in chat», коли продажі переходять із каталогів і лендінгів у живі діалоги. Для українського ринку це ще й приклад того, як локальний капітал підсилює локальний ШІ-продукт, що може конкурувати на міжнародному рівні.

Раніше dev.ua писав про те, як українська продуктова ІТ-компанія MacPaw створила застосунок для гаджетів із macOS, який допомагає користувачам посилити свою кібербезпеку.

За даними Interesting Engineering, новий елемент, так званий транснейрон, здатен працювати у режимах, подібних до нейронів з областей мозку, що відповідають за зір, планування рухів і сам рух. На відміну від класичних штучних нейронів, які жорстко запрограмовані під одну задачу, цей пристрій можна «перемикати» між ролями лише тонким налаштуванням електричних параметрів.

Щоб перевірити ідею, дослідники подавали на транснейрон електричні сигнали, записані з мозку макак, і порівнювали його відповіді з активністю живих клітин. Пристрій відтворював характерні пульсації з трьох різних зон з точністю до 100%: від рівномірної стрільби імпульсів до хаотичних сплесків. При зміні вхідного сигналу змінювалася і частота «спрацьовувань», як у біологічних нейронів, а при подачі двох сигналів одночасно реакція залежала від їхнього часового зміщення.

Ключем до такої гнучкості став мемристор. Це наноелемент, опір якого запам’ятовує попередні стани. Усередині транснейрона срібні атоми формують і руйнують крихітні «містки», генеруючи електричні імпульси. Зміни температури, напруги чи опору переводять систему в інші режими роботи, тож один і той самий чип може виконувати функції різних нейронів без переписування програмного коду.

Автори наголошують, що їхній пристрій не просто програє записану активність, а саме обробляє інформацію. Це наближає нейроморфні системи до справді «мозкоподібних» обчислень, де апаратна частина, як і в нервовій системі людини, одночасно й зберігає, й обробляє дані.

У перспективі команда хоче зібрати з таких елементів «кортекс на чипі», мережу, яка може стати основою штучної нервової системи для роботів, енергоефективних обчислювальних пристроїв або інтерфейсів до людської нервової системи. На відміну від суто програмних моделей мозку, подібні апаратні рішення можуть поєднувати високу швидкість, низьке енергоспоживання та здатність до адаптації, що критично важливо для автономної робототехніки нового покоління.

Раніше dev.ua писав про те, як австралійський стартап Cortical Labs представив комерційний біокомп’ютер CL1, який поєднує живі людські нейрони з кремнієвими чипами. Ця розробка здатна обробляти інформацію в реальному часі й потенційно відкриває нову еру у вивченні мозку, розробці ліків та ШІ.

Наразі Antigravity доступна для безкоштовного завантаження приватними особами і сумісна з  MacOS, Linux та Windows. 

Також всередині агента забезпечено на вибір доступ до трьох моделей — Google Gemini 3, Anthropic Claude Sonnet 4.5 та OpenAI GPT-OSS. 

Google Antigravity має можливості керування браузером, асинхронними шаблонами взаємодії та «дозволяє агентам автономно планувати та виконувати складні комплексні програмні завдання».

«Ми хочемо, щоб Antigravity стала основою для розробки програмного забезпечення в еру агентів. Наше бачення полягає в тому, щоб зрештою надати можливість кожному, хто має ідею, випробувати її та втілити її в реальність», — зазначається у блозі Google. 

На відео показано Antigravity у роботі при створенні сайту:

Там додають, що основний «редактор» Antigravity — це сучасний IDE-інтерфейс на базі штучного інтелекту, з автодоповненням за допомогою Tab, вбудованими командами та повнофункціональним агентом на бічній панелі.

Як писав dev.ua, Google представив свою «найрозумнішу модель» ШІ Gemini 3, яка перевершує GPT-5 Pro та Claude Sonnet 4.5.

«»Зараз шукаю розробника на проєкт з AI-автоматизації. Написала розробнику, у профілі написано, що зі Львову, українське ім’я. Почала спілкування українською. У відповідь — англійська + без привітання. Питаю: «Можемо перейти на українську?». Отримую: «I use mostly English for work»», — написала Кирнична в LinkedIn.

Вона додала, що зараз багато українців працюють з іноземними клієнтами, але дивно, що айтівець нібито з України не зміг підтримати діалог українською мовою.

«Наскільки нормально, що українські розробники принципово ведуть переписку лише англійською? Розробники підкажіть, це дійсно робоча звичка чи вже „щоб виглядати більш глобально“? Чи є якісь інші причини такої поведінки?», — запитала Анастасія Кирнична.

В коментарях до її допису чимало айтівців припустили, що за цим профілем ховався програміст з КНДР. «Запросіть його на співбесіду, прийде не Петро, а Пєдро, в кращому випадку. А може і північнокореєць», — написав один з них.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Північна Корея проникала в американські компанії за допомогою хакерів, які видавали себе за IT-спеціалістів у пошуках віддаленої роботи. Таким чином їм вдалося отримати близько $1 млн.

Кілька тижнів тому українська рекрутерка Юлія Ситнікова розповіла, що натрапила на таких айтівців КНДР.

«Я запостила вакансію, за кілька годин вже мала перших 25 аплікантів. Але більша половина виглядала дивно — сторінки створені тиждень тому, жодних рекомендацій, нуль активності. Локація європейські країни, освіта — десь в Азії. Кандидати швидко відповідають, роблять тестові, все виглядає ідеально», — поділилася Ситнікова.

За її словами, такі кандидати часто не вмикали камеру або вмикали так, щоб видно було лише частину обличчя. Вона відзначила, що за такими фейковими профілями часто стоять північнокорейські програмісти.

«Як рекрутерка, я відчуваю відповідальність за безпеку процесу.
Тому тепер на співбесіді в мене з’явилося нове перевірочне питання:
«Що ви думаєте про Кім Чен Іна?”- Інтерв’ю закінчується миттєво», — розповіла Юлія Ситнікова.

Ці відео набрали понад 24 млн переглядів у соцмережі TikTok.

Наприклад, журналісти виявили у соцмережі 100 ШІ-відео за участі ведучої «1+1» Соломії Вітвіцької — у деяких роликах було згенеровано її голос, а в інших створено повністю фейкові сюжети з підробленою мімікою, синтетичною інтонацією та неправдивими повідомленнями.

Видання промаркувало 328 тікток-відео з аудіоманіпуляціями і ще 267 відео, де штучний інтелект використовувався для створення чи зміни і зображення, і голосу.

Серед журналісток, чиї образи використовуються найактивніше, Соломія Вітвіцька з «1+1» (17 відеогенерацій і 83 аудіоманіпуляції), Анастасія Даугуле з телеканалу «Інтер» (26 відеогенерацій і 42 аудіоманіпуляції) та Алла Мазур з «1+1» (13 відеогенерацій і 42 аудіоманіпуляції).

Наприклад, на одному з проаналізованих відео фейкова Алла Мазур розповідає про ініціативу, яка підтримує пропозицію нардепа Олексія Гончаренка про мобілізацію 500 000 поліцейських замість цивільних громадян.

Тим часом, відео з фейковою Наталією Мосейчук набрало 517 000 переглядів і понад 7700 лайків: у ньому теж йдеться про нову петицію, у якій пропонується замість «простих українців» посилати на фронт працівників ТЦК та поліції.

«Варто зазначити, що ті, хто експлуатує образи популярних телеведучих, водночас копіюють і відомі медіабренди. У назвах тікток-акаунтів, через які просувалися фейкові журналісти, часто з’являлися елементи, які викликали асоціації з легітимними новинними джерелами. Наприклад, частка „tsn“ фігурувала щонайменше в п’ятнадцяти акаунтах: tsn.news.ua1, tsn_.news11, tsn.news.24.7, tsn1.news тощо. Така імітація мала створити додаткову ілюзію довіри до поширювачів відеоконтенту», — констатує видання у своєму дослідженні. 

Щодо проаналізованих відео, то вони стосувалися:  

• 268 — петиція / опитування;
• 145 — грошові виплати / гуманітарна допомога;
• 116 — деструктивні / антиукраїнські наративи;
• 22 — дискредитація України жартами;
• 18 — нагнітання;
• 26 — інше. 

Журналісти також прийшли до висновку, що майже кожне четверте знайдене відео з ШІ-втручанням експлуатує образи журналісток з метою отримати дані користувачів і збільшити аудиторію своїх ресурсів за допомогою фейків про соціальну допомогу. 

Тим часом, майже 20% відео містять деструктивні або антиукраїнські наративи. Найчастіше це контент про жахи мобілізації, незаконні дії правоохоронців, дискредитацію влади й військово-політичного керівництва. 

Як писав dev.ua, на замовлення проросійського політика Мураєва створили додаток, який скоро з’явиться у Play Market та App Store. Медійники кажуть, що це робиться для збору особистих даних українців на користь росіян. 

«Сьогодні ворог знищив наше нове сучасне відділення Укрпошти у Львові. Головне — працівники не постраждали», — розповів Смілянський.

За його словами, було знищено близько 900 посилок. «Укрпошта» вже запустила процес компенсації клієнтам.

«Сьогодні Львів був атакований „шахедами“ та ракетами. Внаслідок атаки постраждали склади, які були безпосередньо в місті. В місті зараз густий дим, горять шини. Дим видно в районах нашого міста. На межі Львова та сусідньої громади вибиті вікна в медичному закладі. Там триває рятувальна операція», — розповів про нічну атаку перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Найбільше під час атаки 19 листопада постраждав Тернопіль, де армія рф влучила в багатоповерховий житловий будинок. Наразі відомо про 19 загиблих, ще 66 людей постраждали, з них 16 дітей. 

Про це свідчать дані сервісу пошуку роботи Djinni, опубліковані в офіційному Telegram-каналі сервісу. За статистикою Djinni, у QA-напрямі частка «перегрітих» вакансій із 100+ відгуками становить 16%. У продакт-менеджменті та дизайні цей показник тримається на рівні близько 10%. Натомість серед приблизно 1700 маркетингових позицій лише чотири набрали понад сотню відгуків, що демонструє значно нижчу концентрацію кандидатів на одну вакансію.

Окремо Djinni наводить приклади рекордсменів за кількістю відгуків. Абсолютним лідером став Middle Front-End Developer (React) з 633 відгуками. За ним іде Junior Project Manager в IT із 489 кандидатами. Серед креативних професій виділяється позиція Middle/Senior UX/UI Designer з 342 відгуками, а у тестуванні одна з вакансій manual QA отримала 338 відгуків.

Цікава деталь ринку в тому, що у топ уперше потрапила HR-позиція: вакансія HR operations manager / менеджера з корпоративної культури зібрала 331 відгук. Серед розробників також виділяють Full Stack/JavaScript-позицію з 235 відгуками та роль Senior Python Developer або Data Engineer з 227 відгуками. У маркетингу помітний ажіотаж навколо Junior idea generator and Trends Researcher, де набралося 213 відгуків, а серед аналітиків одна з вакансій Senior Data Analyst зібрала 184 кандидати.

У бекграунді цієї статистики кількарічне падіння кількості ІТ-вакансій на українському ринку та зростання конкуренції серед фахівців, особливо на рівнях junior і middle. Для кандидата понад 100 відгуків під однією позицією означають, що роботодавець може обрати лише кількох людей з великого пулу резюме. Для компаній це сигнал, що навіть нішеві ролі в популярних напрямах зараз можуть закриватися значно швидше, а вимоги до кандидатів посилюватися.

Раніше dev.ua сервіс пошуку роботи в IT Djinni оприлюднив перелік найдорожчих наймів жовтня.

Як і сам Маск, Боббі Котік є досить суперечливою фігурою, проте він зміг привести збанкрутілу компанію, яку придбав за $500 000, до видавництва яке Microsoft придбала за $75,4 млрд. Про це пише PC Gamer.

«Ілон дійсно був би найкращим власником будь-якої ігрової компанії. Немає людини, яка була б більш кваліфікованою для створення та управління ігровою компанією», — розповів Котік на подкасті.

Досвід Маска у сфері відеоігор здебільшого зводиться до того, що він любить відеоігри та любить вихвалятися своїми ігровими досягненнями, зробленими за допомогою найнятих гравців.  Раніше він визнав, що давав доступ іншим людям до свого акаунту в грі Path of Exile 2, щоб вони прокачали його до максимальних рівнів. 

Маск скористався послугою підвищення рівня акаунта також у Diablo 4. «Неможливо перемогти гравців з Азії, якщо не робити так, як вони!», — заявив мільярдер.

Минулого року Ілон Маск заявив, що корпораціям належить багато ігрових студій, і він створить свою власну за допомогою своєї ШІ-компанії xAI.

Минулого місяця Глен Скофілд, розробник відомого горору Dead Space і колишній керівник студії Striking Distance, засумнівався, що Маску вдасться випустити першу гру, повністю згенеровану з допомогою ШІ, у близькій перспективі.

Про це пише «Мілітарний» з посиланням на начальника відділення інформаційно-аналітичного забезпечення 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки Сергія Мельника.

«Цей застосунок може бути у вас у кишені та інформувати про загрозу», — зазначає Мельник. 

Видання вказує, що «Графіт» здатен швидко попереджати про небезпеку та відображати інформацію про вторгнення розвідувальних і ударних дронів, а також керованих авіаційних бомб, а пристрій вже отримали Збройні Сили, Нацгвардія, Служба безпеки, прикордонники та інші формування.

Наразі також розглядається адаптація «Графіта» для потреб цивільного сектору.

«Є запит від військових адміністрацій, державних установ, „Укрзалізниці“, МНС», — додає Сергій Мельник.

Раніше військовий експерт Флеш пропонував рішення для захисту прифронтових сіл від російських дронів-камікадзе. Він заявляв, що черговий оператор на базі систем «Графіт» або «Віраж» може дистанційно вмикати «червоне світло» під час загрози.

Ще 2023 року в The Economist вийшла стаття колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, у якій, зокрема, йшлося про те, що для протистояння ракетним і далеким дроновим ударам росії Україна розгортає загальнонаціональну систему радіоелектронної боротьби «Покрова», а також системи ситуативної обізнаності «Графіт» і «Кварц».

Україна стала лише однією з багатьох країн, яких торкнулося масштабне розширення у виході додатка на нові ринки, адже разом з нашою країною застосунок став доступний у Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Швейцарії, Греції, Румунії, Польщі, Чехії, Угорщині, Литві, Латвії та Естонії. 

До цього розширення Apple Sports було доступне для користувачів лише в невеликій кількості країн — США, Великій Британії, Канаді, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії та Австрії.

Запущений у лютому 2024 року, Apple Sports надає своїм користувачам можливість стежити за ключовою спортивною інформацією, зокрема результатами ігор, детальною статистикою та графіками матчів і турнірів.

Компанія в App Store водночас зазначає, що функції додатка можуть відрізнятися залежно від країни, регіону або пристрою, а Apple Sports доступний для всіх моделей iPhone з iOS 17.2 або новішою версією.

Як писав dev.ua, Apple зменшує комісії App Store з 30% до 15% для розробників мінізастосунків за умови їх участі у новій програмі Mini Apps Partner Program.