Рубрика: Новини

Як зазначається в пресрелізі VIRSHI, ініціатива реалізується спільно напрямом VIRSHI (група компаній One Philosophy) та Київською обласною військовою адміністрацією. Потенційні учасники мають до 4 грудня подати заявку з описом проблеми або ідеї, яку хочуть вирішити за допомогою ШІ. Ментори оцінюватимуть чіткість бачення, готовність компанії інвестувати ресурси та розуміння очікуваної цінності.

Обрані бізнеси на самій події отримають «у пару» команду ШІ-розробників. У форматі інтенсивного мозкового штурму сторони разом пропрацюють рішення — від постановки бізнес-мети та вимог до даних до можливого технічного підходу й орієнтовної економічної ефективності. Ідея в тому, щоб за лічені години перевірити, чи варто взагалі запускати проєкт, а не заходити в довгі й дорогі експерименти.

AI-команди добиратимуть за галузевою експертизою, наявністю релевантних кейсів і досвідом впровадження рішень, які реально працюють у продакшені. Для них MatchPoint — можливість отримати доступ до «живих» задач, краще зрозуміти потреби бізнесу й закласти основу для майбутніх партнерств. Розробників і компанії формуватимуть у пари так, щоб запит і технічна компетенція максимально збігалися. Участь для обох сторін безплатна.

У VIRSHI підкреслюють, що часто бізнес приходить із загальним запитом «хочемо ШІ», не розуміючи ні обсягу робіт, ні інфраструктурних вимог, ні того, яку саме цінність має дати проєкт. MatchPoint покликаний винести ці розмови «на світло» до старту: проговорити дані, ресурси, ризики, відсікти ілюзорні ідеї й залишити лише ті, що здатні посилити стійкість компанії.

Для Київської області платформа вписується в нову стратегію цифрового розвитку й бачення регіону як економічного та технологічного центру країни. У КОВА наголошують, що в умовах війни цифровізація стала стратегією стійкості: бізнес працює під тиском нестабільності, дефіциту ресурсів і швидких змін, тож регіональна влада зацікавлена підтримувати ініціативи, які допомагають компаніям адаптуватися та залишатися конкурентними.

AI MatchPoint напряму працює на три такі цілі: посилює економічну стійкість завдяки більш обґрунтованим інвестиціям у ШІ, переводить дискусії про штучний інтелект у площину реальних рішень і підживлює локальну ШІ-екосистему, де бізнес, розробники й держава діють як партнери. Подія запланована на 18 грудня 2025 року в Києві, точну локацію організатори повідомлять відібраним учасникам окремо.

Раніше dev.ua писав про те, як Міністерство цифрової трансформації запускає з NVIDIA довгострокове партнерство, у межах якого хоче побудувати власну інфраструктуру штучного інтелекту для державних сервісів, оборони та розвитку локальних продуктів. Йдеться не про окремий сервіс, а про цілу екосистему: від «заліза» й датацентрів до кадрів і стартапів.

Про це Фей-Фей Лі розповіла в розмові в подкасті Lenny’s Podcast, на яку посилається видання Business Insider. Вона зазначила, що до її компанії World Labs надходить багато заявок від молодих спеціалістів, і спілкування з ними часто перетворюється на менторську бесіду, а не класичну співбесіду.

За словами Лі, багато кандидатів намагаються прорахувати «кожен пункт рівняння»: назву посади, формальні перспективи, наступний рядок у резюме. Натомість вони рідше ставлять собі базові запитання: чи близька їм місія компанії, чи довіряють вони команді, з якою працюватимуть, та чи бачать себе у цьому середовищі через кілька років.

Вона закликала молодих фахівців зосереджуватися не на мікрорізниці між кількома пропозиціями, а на тому, який реальний вплив вони можуть зробити та наскільки їх надихає напрям роботи. На думку Лі, саме поєднання змістовних задач, сильної команди і внутрішньої мотивації формує довгу кар’єрну траєкторію, а не ідеально вивірений перший крок.

Business Insider зауважує, що подібні тези дедалі частіше повторюють інші лідери індустрії. Засновник китайської лабораторії DeepSeek Лян Веньфен наголошує, що в довгій перспективі важливіше не кількість років досвіду, а базові навички, креативність і пристрасть до справи. Він вважає, що «готовий досвід» корисний для короткострокових задач, а великі прориви роблять команди, де сильна саме творчість і мотивація.

CEO LinkedIn Раян Росланський додає, що в майбутньому ринку праці, де компанії активно впроваджують ШІ, перемагають не ті, хто має найпрестижніший диплом, а ті, хто вміє швидко адаптуватися, готовий постійно вчитися і не боїться нових інструментів. На його думку, ініціативність та гнучкість будуть важливішими за назву університету в резюме.

Фей-Фей Лі багато років викладає в Стенфорді та відома як одна з авторок ImageNet, датасету, який став основою для сучасного комп’ютерного зору. Вона також є співзасновницею компанії World Labs, що розробляє моделі штучного інтелекту для роботи з тривимірними середовищами. У професійній спільноті її часто називають «хрещеною матір’ю» ШІ, але сама Лі підкреслює: за успішною кар’єрою в технологіях стоїть не тільки технічна експертиза, а й здатність знаходити сенс у роботі та команді.

Раніше dev.ua писав про те, як  Rolling Stone розповідає, як у соцмережах формується субкультура, учасники якої «пробуджують» ШІ-ботів і приписують їм свідомість. Вони обмінюються «насінням» промптів, говорять про «спіралі» та «рекурсії» й трактують відповіді ботів як одкровення. 

Точні плани Project Prometheus поки що невідомі, але її основна увага зосереджена на штучному інтелекті, який може покращити виробництво в таких галузях, як обчислювальна техніка, автомобілі та аерокосмічна промисловість, пише The Verge.

Project Prometheus вже є одним із найбільш фінансованих стартапів на ранній стадії у світі, з інвестиціями в розмірі $6,2 млрд, частково від самого Безоса. Окрім фінансування стартап, він допомагатиме керувати компанією разом зі співзасновником Віком Баяджем. 

Вік Баядж — фізик і хімік — раніше працював у Google X, експериментальній «фабриці амбітних проєктів» компанії. Потім очолив медико-технологічну компанію Verily, що належить Alphabet.

У Project Prometheus вже працює майже 100 співробітників, включаючи колишніх співробітників OpenAI, DeepMind та Meta.

Це буде перша офіційна операційна роль Безоса з того часу, як він залишив посаду генерального директора Amazon у 2021 році. Хоча до цього він проявляв жвавий інтерес до своєї космічної компанії Blue Origin. 

Як йдеться в повідомленні на сайті Мінцифри, до розділу вже додали понад 6 000 гуртків, які зібрали спільно з Міністерством освіти і науки та Міністерством культури України. Користувачі можуть обирати заняття поруч із домом або в онлайн-форматі, фільтрувати безплатні та платні пропозиції й одразу бачити деталі.

Кожен гурток має окрему картку з описом напряму, контактами та важливими уточненнями. У каталозі доступні як класичні заняття на кшталт футболу, танців чи малювання, так і сучасні напрями — програмування, робототехніка, фото, скаутинг. Це дозволяє підібрати активність під інтереси дитини без довгих пошуків по різних сайтах і чатах.

Для шкіл новий розділ стає єдиним цифровим вікном, де можна представити свої гуртки та групи продовженого дня. Уже понад 350 шкіл створили у «Мрії» 1 719 власних гуртків, які тепер відображаються в загальному переліку й доступні для пошуку батькам з різних регіонів.

Найближчим часом у застосунку планують додати можливість записувати дитину на обраний гурток просто з картки та відстежувати заняття в розкладі дня. Також команда працює над рекомендаційною системою на основі штучного інтелекту, яка пропонуватиме гуртки відповідно до віку та інтересів дитини.

Розділ «Мрія.Позашкілля» доповнює освітню екосистему, що має супроводжувати дитину від початкової школи до дорослого життя. «Мрія» — це ініціатива президента Володимира Зеленського, яку реалізують Мінцифри та МОН разом із програмою EGAP, що впроваджується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії.

Раніше dev.ua писав про те, як уперше «Мрія» об’єднає дві освітні ланки — дошкілля та школу і таким чином створює єдину цифрову екосистему, що супроводжує дитину від перших кроків у садочку до шкільної освіти.

Як ідеться в пресрелізі Netpeak, у 2023 році агентство перейшло на управління через раду директорів, де спочатку були тільки внутрішні партнери. Запрошення Шоломка подають як сигнал, що бізнес виходить на інший рівень зрілості: до ухвалення рішень залучають людину, яка 16 років відповідала за розвиток Google в Україні та працювала на стику технологій і диджитал-маркетингу.

У межах своєї ролі Дмитро Шоломко зосередився на двох ключових завданнях: AI-трансформації та диверсифікації продуктів. Його підхід полягає в тому, що штучний інтелект має бути вбудований у бізнес як базова технологія, а не як набір точкових експериментів. Для цього в Netpeak створили окремий напрям з імплементаційним лідом, який займається впровадженням ШІ в операційні процеси та роботу команд.

Серед уже реалізованих рішень у компанії називають Netpeak Aura — внутрішній AI-інструмент, що допомагає відстежувати комунікацію з клієнтами та вчасно реагувати на ризики в проєктах. Також запущені сервіси, які прискорюють обробку інформації та аналіз результатів роботи команд. Паралельно Netpeak формує окремий AI-напрям на ринку та шукає CEO для агенції, яка продаватиме послуги зі штучного інтелекту клієнтам як самостійний продукт.

Окрема частина роботи стосується посилення технологічних партнерств. У Netpeak наголошують, що статуси на кшталт Google Cloud Partner, YouTube Masters, Meta Media Certified Agency, Google Marketing Platform, Amazon SPN та Amazon DSP розглядають як стратегічний актив. Вони дають агентству і його клієнтам доступ до бетафункцій, нових інструментів і прямої комунікації з глобальними платформами, що важливо на ринку, де швидкість появи нових рекламних можливостей часто визначає результат кампаній.

Засновник Netpeak Group і FRACTAL Артем Бородатюк пояснює, що вибір саме Шоломка був для компанії очевидним. Він поєднує досвід побудови українського офісу Google, розуміння інструментів диджитал-маркетингу, любов до технологій та власні підприємницькі проєкти. У Netpeak вважають, що така комбінація допомагає агентству закріпитися в ніші технологічного лідера і рухатися від ролі класичної маркетингової агенції до ролі партнера, який будує для клієнтів довгострокові рішення на базі штучного інтелекту.

Раніше dev.ua писав про те, як очільник компанії Fractal Group (раніше Netpeak Group) Артем Бородатюк повідомив, що Netpeak стала першою компанією в Україні, хто запускатиме цифрову рекламу для українських брендів на Netflix через платформу Amazon DSP. 

Про експеримент 

Експерименти проводилися на квантовому процесорі IBM Heron останнього покоління, повідомляє «Економічна правда». 

Команда застосувала новий метод квантового завантаження даних, що дозволив ефективно кодувати великі обсяги інформації: понад 500 ознак було розміщено у 128 кубітах (квантових бітах). 

Такий показник суттєво вищий за попередні досягнення і є першим випадком отримання реального, практичного покращення алгоритму виявлення аномалій на реальному квантовому пристрої. 

Чому це важливо

На практиці дані часто надто складні та «шумні» для класичних алгоритмів. Квантові комп’ютери дозволяють інакше подати ці дані, щоб закономірності та збої проявлялися виразніше. Проте досі така обробка даних була обмежена або неможлива через невелике число кубітів та кількість операцій доступних у моделях квантових процесорів.

«Сучасні квантові комп’ютери, хоч і не ідеальні, уже наближаються до практичних застосувань. Завдяки нашому підходу квантові алгоритми працюють на значно більших масштабах, де квантова обробка даних починає давати перевагу, що ми й продемонстрували на задачі з аномаліями», — зазначає співзасновник і CTO Haiqu Микола Максименко.

Завдання з виявлення аномалій критично важливі: від пошуку шахрайства у фінансових транзакціях і нетипової поведінки на ринках до відхилень у показниках пацієнтів, роботі промислових сенсорів чи незвичних погодних патернів. Навіть невелике підвищення точності тут дає відчутний ефект для цілих індустрій.

Що далі

Надалі Haiqu планує розширити дослідження до складніших даних і ширшого спектра задач. Стартап також розпочав прийом заявок на участь у бета-тестуванні технології для інших типових масивів даних.

«Нині відкрили виїзд для молоді 18-22 роки. Це, звісно, погіршує ринок кадрів для оборонних компаній. Ми б хотіли, аби 18-22-річних можна було бронювати і працевлаштовувати в оборонку», — сказала вона в інтерв’ю DOU.

За її словами, усі найбільше полюють на інженерів і розробників хардверу. «За них триває конкуренція, оскільки галузь сильно виросла, усі всіх понаймали. Багато людей на фронті, багато виїхало. В Україні достатньо критична ситуація з кадрами», — повідомила Михалко.

Вона вважає, що тут є сенс зробити кілька кроків. По-перше, дозволити бронювати 18-22-річних. «Наразі компанії можуть бронювати лише людей призовного віку. Натомість якби 18-22-річні мали опцію бути заброньованими в Україні, вони б залишались працювати тут, йшли б в оборонку чи інші сфери і Україна б зберігала кадровий потенціал. Зараз молоді люди виїжджають з України до того, як досягають призовного віку, не маючи можливості бути заброньованими. Такий крок допоміг би зменшити відплив кадрів», — зазначає Катерина.

По-друге — інвестувати в студентів, навчати їх дронових спеціальностей. «Це вже відбувається. Багато компаній проактивно вирощують собі кадри в університетах», — констатує вона.

Наразі за оцінко. Михалко, в оборонній галузі зайняті сотні тисяч людей, якщо враховувати і державний сектор. «Лише у ТСУ є понад 80 компаній різного розміру. Є компанії, які мають тисячі людей, є ті, хто мають 500 співробітників. Якщо це великі державні концерни, у них десятки тисяч співробітників. Тобто це такий вже вагомий відсоток населення України», — зауважила вона.

Як працюватиме «Обрій»

Відповідно до документів, що у відкритому доступі, схема роботи «Обрій» виглядає наступним чином.

Якщо Пенсійний фонд побачить інформацію про конкретну людину, за яку впродовж двох місяців не сплачується єдиний соціальний внесок, чи людина звільнилася з роботи, він передає її Державній службі зайнятості, пояснює Мірошниченко.

Своєю чергою, Державна служба зайнятості звертається до Міносвіти, яке надає інформацію про освіту цієї людини. А Мінсоцполітики надає дані зі про людину без роботи і членів її сім’ї, якщо вони отримують соціальну допомогу.

Далі по кожній офіційно незайнятій людині формується файл. Інформація потрапляє до працівника Державної служби зайнятості, і він починає працювати з цією людиною. Він може їй подзвонити, запропонувати підвищити кваліфікацію, запропонувати якусь нову роботу, зареєструватися як безробітній або відкрити власну справу. 

Якщо людина не хоче працювати 

Але система має певні ризики, вважає Мірошниченко.

«Якщо людина звільнилась і не хоче працювати: якщо не хоче, то не буде. Але може виникнути інше питання: якщо людина має кваліфікацію, то чому вона не працює. Держава має реєстри соціальних виплат, права власності на нерухоме майно. Нова система може стати батогом для того, щоб примушувати людину працювати: або працюй, або ні, але тоді не можеш розраховувати на якусь допомогу і не сподівайся на ту ж пенсію, яку ти хочеш отримати», — каже президент Конфедерації роботодавців України.

База незайнятих осіб Пенсійного фонду

З 1 січня 2026 року Пенсійний фонд буде формувати на кожну незайняту особу спеціальний файл з даними.

Важливо, це не стосуються певної категорії людей, а саме: неповнолітніх, людей з інвалідністю першої, другої груп, студентів. 

На думку Мірошниченка, на першому етапі ця база даних буде регіональною, а найскладніше під час її створення — підтягнути дані про освіту людину, тому що не завжди можна отримати підтвердження, яка у людини освіта.

Про підготовку до пілоту «Нова пошта» розповіла у своєму Telegram-каналі. Йдеться про чотири типи рішень. Перший став легкий пластиковий поштомат, розрахований передусім на встановлення в приміщеннях. Він має спростити монтаж у місцях із обмеженим простором, де складно розмістити стандартну металеву конструкцію.

Другий формат — це модульний поштомат з елементів, які нагадують конструктор. Комірки в ньому можна перебудовувати під різні розміри відправлень: від дрібних пакунків до габаритніших коробок. Це дає змогу гнучко адаптувати осередок до реальних потреб конкретної локації.

Окремою лінійкою стали кастомні drop-box рішення для бізнесу. У такі осередки інтегрують сканер та принтер, що дозволяє компаніям готувати й передавати велику кількість відправлень без участі оператора й без черг у відділенні. Це може бути зручно для офісів, складів чи магазинів, які щодня формують десятки й сотні посилок.

Найбільш «сервісний» формат тут саме CONVENIQ. Це осередок для клієнтів, у якому поєднані поштомат, кавовий автомат та холодильник зі снеками у форматі Grab&Go. Ідея полягає в тому, щоб людина могла забрати посилку, одночасно взяти каву та перекус у межах одного невеликого простору самообслуговування.

Зараз усі ці рішення перебувають на етапі підготовки до тестування в українських містах і селах. Якщо пілот виявиться успішним, компанія зможе масштабувати нові формати по країні та щільніше закрити «білі плями» на карті, де немає сенсу відкривати класичне відділення, але є стабільний попит на доставку.

Розвиток поштоматів для «Нова пошта» є ще й способом знизити операційні витрати та залежність від оренди великих приміщень. Легкі модулі, модульні конструкції та спеціальні рішення для бізнесу дозволяють гнучко реагувати на зміни попиту й швидко переносити або масштабувати точки видачі без складних будівельних робіт.

Раніше dev.ua писав про те, як компанія «Нова пошта» підтвердила плани щодо відкриття відділень у США та Фінляндії, але поки не називає точні строки, коли це відбудеться.

Fire Point створила дорадчу раду та призначила Помпео її членом 12 листопада, повідомило керівництво компанії американському агентству Associated Press (AP).

Нагадаємо, що у 2023 році Майк Помпео увійшов до Ради директорів «Київстару» як незалежний невиконавчий директор.

«Це велика честь для нас», — сказала Ірина Терех, головний технічний директор Fire Point. «Ми вирішили, що оскільки перетворюємося на велику міжнародну компанію, ми повинні забезпечити дотримання найчіткіших і найкращих корпоративних стандартів».

До ради приєднаються ще три особи, зазначила вона. «Ми розвиваємося як компанія, і ми хочемо мати мудру дорадчу раду, яка допоможе нам налагодити цю роботу», — сказала Терех.

Уже як рік триває антикорупційне розслідування, розпочате НАБУ, щодо завищення компанією вартості компонентів до БпЛА та кількості дронів у контрактах Міністерства оборони. Тепер до усього цього додалися потенційні зв’язки між компанією та Міндіча.

За словами Терех, щоб розвіяти сумніви слідчих НАБУ, Fire Point замовила великій міжнародній фірмі проведення незалежного аудиту свого ціноутворення та виробництва. «Ми чекатимемо, поки з’являться результати», — сказала вона. 

Бувши маловідомою до повномасштабного вторгнення, Fire Point тепер стрімко розвивається і повідомила про близько $1 млрд доходу за цей рік. Компанія також будує в Данії завод для виготовлення критично важливого ракетного палива.

Fire Point зареєстрована на Єгора Скалига, який пов’язаний з індустрією розваг, як і Міндіч. 

Засновник компанії Денис Штілерман повідомив AP, що він є мажоритарним власником, а Скалига володіє 2%. Він сказав, що кілька разів зустрічався з Міндіч, але компанія заперечує будь-які зв’язки власника бізнесу з їхньою компанією.