Рубрика: Новини

«Попри велике навантаження команда „Дії“ працювала весь вікенд, щоб кожен зміг отримати свою тисячу. Нагадаємо, що подання заяв на Зимову 1 000 грн відкрите до 24 грудня», — йдеться у повідомленні «Дії». 

Отриману допомогу, нагадують в «Дії», можна задонатити для Сил оборони або ж витратити на продукти, комуналку, книги та ліки від українських виробників.

Для отримання допомоги потрібно зробити 5 простих кроків. 

1. Зайдіть у застосунок «Дія» — Сервіси — Зимова підтримка
2. Виберіть, для кого призначена виплата, і натисніть Далі
3. Виберіть картку «Національний кешбек» для виплати
4. Підтвердьте, що перебуваєте в Україні, і тиць на Надіслати
5. Зачекайте на виплату 

«Встигніть подати заяву до 24 грудня, а виплатою скористайтеся до 30 червня 2026 року. Якщо у вас є діти — подавайте заяву і за них», — радять в «Дії».

Послуга доступна для всіх громадян держави на території України, крім тимчасово окупованих територій

За даними Мінцифри, нова ініціатива спирається на технології й експертизу NVIDIA та має допомогти Україні створити стійку національну ШІ-платформу, що працюватиме на українських даних і всередині країни. У міністерстві наголошують, що в умовах війни це питання не тільки зручності сервісів, а й безпеки та контролю над чутливою інформацією.

Першим спільним проєктом стане Diia AI LLM. Це велика мовна модель, яку навчатимуть на українському законодавстві, публічних послугах і типових запитах громадян. На цій моделі мають працювати всі ШІ-рішення в екосистемі «Дії»: вже представлений асистент на порталі, майбутній помічник у мобільному застосунку та внутрішні інструменти для органів влади. Ідея «суверенного ШІ» тут означає, що держава володіє інфраструктурою й моделями та не залежить від закордонних хмар, де можуть зберігатися дані мільйонів українців.

NVIDIA надасть доступ до свого спеціалізованого програмного стеку для розробки ШІ-продуктів, а також до прискореної обчислювальної інфраструктури, на якій навчатимуться моделі. Команда компанії консультуватиме українських інженерів, допомагатиме оптимізувати витрати на навчання й розгортання моделей, проводитиме воркшопи та рев’ю архітектури рішень. Це має пришвидшити запуск нових сервісів і зменшити ризики «помилок першого разу», коли держава вперше заходить у такі масштабні ШІ-проєкти.

Окремо NVIDIA та Мінцифри також співпрацюватимуть в підготовці кадрів і освіті. Мова не лише про розробників, а й про фахівців у держсекторі, які зможуть інтегрувати ШІ в повсякденні процеси: від обробки звернень до аналізу великих масивів даних для ухвалення рішень. Також партнерство передбачає спільні R&D-проєкти та підтримку українських стартапів, які працюють зі штучним інтелектом.

Нова угода продовжує курс на створення AI Factory — «фабрики штучного інтелекту», яку Мінцифри будує як національний майданчик для критичних державних ШІ-сервісів на базі прискорених обчислень NVIDIA. Ця ініціатива входить до Стратегії цифрового розвитку та інновацій до 2030 року, де закладена амбітна ціль — вивести Україну в топ-3 світових лідерів за рівнем розвитку й впровадження ШІ та зробити державу максимально «агентною», тобто здатною проактивно допомагати громадянам через розумні цифрові сервіси.

Раніше dev.ua писав про те, як Компанія NVIDIA уклала партнерство з українським хмарним провайдером GigaCloud щодо впровадження ШІ в Україні. GigaCloud увійшов до партнерської програми NVIDIA Partner Network як Solution Advisor.

На відео, яке опублікував співзасновник компанії Калум Ворді (Calum Worthy), показано, як вагітна жінка розмовляє з AI-версією своєї покійної матері. Потім,  пише Interesting Engineering, алгоритм «читає казку» її новонародженій дитині, а згодом — спілкується з уже дорослим онуком. Ролик завершується фразою: «Із 2Wai три хвилини можуть тривати вічно».

Відео миттєво стало вірусним, набравши понад 4,1 млн переглядів в X. Разом із популярністю прийшла критика: користувачі назвали сервіс «чистим Black Mirror», «демонічним» і таким, «що має бути знищеним».

Як працює 2Wai

Застосунок дозволяє створювати HoloAvatar — цифрову копію людини, яка, за словами розробників, «виглядає й говорить так само, і навіть ділиться тими ж спогадами». Зараз сервіс у бета-версії доступний в App Store, Android-версія з’явиться «скоро», кажуть розробники.

Стартап позиціонує себе як платформу для «збереження спадщини», фактично пропонуючи створити віртуальний архів людини, який житиме після її смерті.

Етична дискусія: підтримка чи маніпуляція горем?

Запеклі суперечки розгорілися навколо того, як технологія впливає на переживання втрати. Особливо гостро відреагували на сцену, де дитина формує емоційний зв’язок із AI-версією бабусі.

Критики попереджають, що цифрові аватари можуть спотворювати памʼять про людину, «віртуальні родичі» ризикують стати замінниками реального горя, що вплине на психіку, а технологія може відкрити шлях до андроїдів, що імітують померлих, — і тоді питання згоди та комерціалізації стане ще гострішим

Є й ті, хто підтримує ідею: вони вважають, що так можна зберегти голоси, історії та знання старших поколінь.

Нагадаємо, це вже не перша спроба зв’язати реальний та потойбічний світ. Південнокорейська компанія DeepBrain пропонує користувачам можливість спілкування з померлими близькими за допомогою відеоаватарів, наділених штучним інтелектом.

«Попит на ІТ-послуги у світі у другій половині 2025 року не зменшився — а трансформувався», — цитує Forbes представників Львівського ІТ-кластеру.

Найбільший попит, за даними організації, користується послугами управління даними, послугами хмарної міграції та модернізації застарілих систем, додає асоціація. «Маргінальність класичних моделей обслуговування зменшується», — додають у Львівському ІТ-кластері.

Кластер додає, що ринок став більш вимогливим: клієнти очікують не просто виконання замовлення, а й помітного бізнес-результату. «Це включає в себе демонстровану рентабельність інвестицій. Такий підхід вимагає переосмислення, українські технологічні компанії поступово це демонструють», — пояснюють у Львівському ІТ-кластері. Там зазначають, що структура контрактів змінюється: з’являється більше коротших, проектних, орієнтованих на результат моделей.

За словами аналітика Horizon Capital Андрія Бродецького, якого також цитує Forbes, «попит на великі проекти знижується через нестабільність. За його оцінкою, попит на проекти штучного інтелекту значно зріс, а на всі інші впав».

«Вплив штучного інтелекту неоднозначний», — каже Бродецький. «Існує високий попит на проекти зі штучним інтелектом, але клієнти очікують, що замовлення виконуватимуться невеликими командами за допомогою штучного інтелекту». Він каже, що нові контракти можуть призвести до скорочення витрат на 30%.

«От я і створив сервіс, де це вийде зручно переглянути. Є можливість переглянути ціни на окремі позиції і сформувати власний кошик, який порахує загальну вигоду», — повідомив він.

Фахівець розповів про ідею проєкту та його реалізацію.

«Спочатку постало питання, де брати ціни. Для Glovo вийшло написати скрипт, що парсить елементи сторінки і збирає потрібну мені інформацію. Для мене це було вперше, тож певний час пішов аби у всьому розібратись, але з ШІ це було не складно. Для Bolt ціни генеруються інакше й зі сторінки їх не зібрати. Але я поліз в network і знайшов все там. Тут обійшлося get запитом. Таким чином питання цін з доставками вирішилось. А от для офіційних цін не знайшов ніякого рішення, окрім як виписувати вручну. Так, є pdf з цінами навіть за цей рік й ШІ їх гарно витягує, але все одно є різниця в 5-10 грн, що для мене критично. Актуальних же цін на сайті немає, існують тільки в застосунку. Тому я дуже вдячний тим, хто мені допоміг все виписати. Адже занотувати 160 цін та скопіювати посилання на стільки ж фото було б не просто», — зазначає Денис.

По структурі у фахівця вийшло, що є файл цін McDonald’s, який не змінюється і два файли з доставок, які можна оновити в будь-який момент виконанням скрипта. Також зберігається історія змін цін при кожному запуску. Тому, окрім актуальних, є також минулі результати із зазначенням дати. «Цю інформацію зберігаю в окремому репозиторії, який і використовує фронтенд, роблячи на нього get запит», — пояснює айтівець.

Найскладнішим у реалізації, за словами дениса, було максимально автоматизувати скрипт, який з різних файлів цін робить один. «Адже багато позицій мають різні назви, одруківки, англійські літери замість українських тощо. Проте з цим вийшло розібратись і отримати кінцевий файл, де все буде готове без жодних ручних доробок», — зазначає Денис.

Ціни актуальні для Києва станом на листопад.

Наразі у сервісі немає сніданків і не всі позиції продаються на доставку, тому вони і можуть бути відсутні, каже айтівець. Також до ціни треба додати доставку та сервісний збір.

«Є інструмент, про який я завжди мріяв мати при перевірці ідей для стартапів і аналізі конкуренції.  Розуміння рівня конкуренції є ключовим для успіху стартапу. А знайти відповідних конкурентів завжди головний біль, адже це потребує годин і годин досліджень. Щоб полегшити цей процес, я створив інструмент для себе. І тепер я дарую його безкоштовно всім зацікавленим», — написав Фокін в LinkedIn.

За його словами, Innolope Pulse допомагає засновникам і інвесторам розуміти, що відбувається в екосистемі стартапів.

«Ідея проста: щодня сотні стартапів запускаються, змінюють або закриваються. Але ця активність фрагментована, важко відстежити і майже неможливо аналізувати в реальному часі. Pulse вирішує цю проблему», — зазначає В’ячеслав.

Стартап відстежує запуски стартапів по всьому світу, щоб показати, які галузі розігріваються або сповільнюються. Також сервіс ранжує галузі виключно за реальною активністю, а не за ажіотажем. Окрім цього, Innolope Pulse ізуалізує імпульс за допомогою індикатора Industry Heat Score.

«Це дозволяє миттєво знаходити конкурентів на основі ключових слів, а не лише даних про фінансування», — переконує Фокін.

Окрім цього, Фокін навайбкодив на Cursor проєкт Grantalist, що допомагає стартапам шукати фінансування.  

«Мені знадобилося 6 годин, щоб створити платформу з нуля. Якщо ви засновник стартапу і плануєте використовувати гранти, будь ласка, зверніть увагу», — похизувався в LinkedIn стартапер. 

«Людина, яка пропрацювала 5-10 років у веб-студіях з простими сайтами, і 5-10 років у EPAM — це абсолютно різні тестувальники»

— Давайте почнемо з прозаїчного питання, про яке, здається, зараз говорять всі — чи є майбутнє у мануальних тестувальників, які «не вміють в автоматизацію»? Особливо на нинішньому ринку у нинішній час. 

— Напевно, буду не дуже популярно відповідати, бо популярно відповідати — нецікаво. На мою думку, треба диференціювати, про яких конкретно тестувальників ми говоримо, адже професія дуже різноманітна. 

Наприклад, коли ми кажемо про розробника, маючи на увазі всіх розробників, то хтось з них пише фронт-енд, «збирає формочки», а хтось програмує чипи в NVIDIA. Ми ж їх розділяємо — Embedded, фронт-енд, бек-енд, додаємо конкретну технологію. Тобто, ми доволі конкретно вказуємо, хто це. 

А у тестуванні начебто є якийсь загальний тестувальник, який може працювати всюди, але це не так. Під кожну технологію потрібна різна робота з тестування. Тому перед тим, як казати про ринок для тестувальника, треба зрозуміти, що тестувальники є різні. І IT є різне! 

IT — це не тільки великий аутсорс на кшталт EPAM чи Ciklum. Ми звикли думати, що ось таке і є IT, але забуваємо, що є дуже багато веб-студій, які роблять нескладні роботи. І для них потрібно інше тестування! Є також фриланс. 

Це у великих компаніях тестувальник має розумітися на процесі, бути на контакті з розробниками, аналізувати вимоги. Але, по суті, це абсолютно дві різні роботи, хоча обидві називаються «тестування». Людина, яка пропрацювала 5-10 років у веб-студіях з простими сайтами, і 5-10 років у EPAM — це абсолютно різні тестувальники. 

 До речі, такі «напівпрофесійні» компанії можуть розростатися навіть до декількох сотень людей, і по кількості їх дуже багато. І коли ми говоримо про вакансії в них, то їх швидше треба шукати не на DOU та Djinni, а на Work.ua. Тобто, сайтах, які не спеціалізовані на айтішці, а є глобальними.

Повертаючись до конкретного питання з актуальністю на ринку для мануальних тестувальників я би окреслив це так. Якщо ми кажемо про ефективний підхід до роботи тестувальника, то це має бути схоже на таку схему: я виходжу на ринок, дивлюся на вакансії, дивлюся на те, що потрібно роботодавцю. Дещо переформатовуюсь під конкретну вакансію, підтягую певні знання і готуюся працювати саме тут. Все. 

Те, що наша робота буде змінюватися і вже змінюється — це факт. Але я кажу про те, що маємо бачити тестування як широкий спектр і вміти адаптуватися від конкретну вимогу на проєкті. 

— До речі, коли ми говоримо про, по суті, «різну роботу» і «різні професії», то для вас дефініції «тестувальник» і «QA-інженер» теж мають різницю? У слові тестувальник немає якоїсь більш низької конотації? 

— У нас у термінології хаос в айтішці, всі трохи заплуталися. Для багатьох є така конотація, що тестувальник — це щось просте. І на цьому часто грають IT-школи. 

Вони люблять називати цю професію саме QA, або Quality Control. 

Хоча такий гуру світового рівня як Джеймс Бах навпаки каже, що тестувальник — це саме те, що ми робимо. І себе він називає тестувальником. 

Але у назві професії я би повернувся до того, з чого ми почали розмову. Треба спочатку зрозуміти, що я роблю на проєкті. Так і буде видно, чи буде хтось Quality Control Engineer, чи тестувальником. 

Знову ж таки — це має значення в системі якоїсь великої компанії, де у цьому справді є сенс. Бо якщо це умовна веб-студія, то ти можеш називати людину як хочеш — її робота від цього не зміниться. 

Але більшість людей не хочуть їх розрізняти, їм простіше бачити тестувальника як одну професію. 

— Під час своєї попередньої відповіді згадали про IT-школи. Попри стагнацію на ринку, вони досі випускають значну кількість людей з початковими знаннями, даючи їм надію «ввійти в ІТ». Що ви порадите випускникам таких шкіл за напрямком QA, аби таки знайти свою першу роботу? Наскільки це реалістично, зважаючи на наявність на ринку значної кількості спеціалістів з досвідом, які часом готові працювати за зарплату джуна? 

— Що стосується досвідчених спеціалістів — то зараз дійсно менше вакансій, але якщо ти гарний фахівець, то рано чи пізно знайдеш роботу. 

Але новачки чомусь досі орієнтуються на часи, коли брали всіх і без досвіду. Так, як раніше, вже не буде. Взагалі світовий і український IT-ринок переживав не одну кризу, і нинішня криза, викликана великою війною — не найгірша, яка була в IT. Були кризи, коли звільняли до третини всіх працівників, але у нас зараз не відбулося масових звільнень. Просто вакансій стало мало.

І падіння зарплат під час минулих криз було сильне, а у нас, якщо дивитися на статистику, його фактично не відбулося. Є певні флуктуації, але в цілому я б не сказав, що є велика просадка. 

Повертаючися до новачків і тих золотих часів для кандидата, про які всі згадують — то у історичній перспективі це було дуже недовго і загалом це непритаманно IT-ринку. 

Тому моя порада — сприйняти професію серйозно. Нам потрібні певні знання, які не заповнюються швидкими курсами. Так, досі є робота, де ти майже як звичайний користувач, без особливих знань, будеш виявляти якісь баги сайту, але, по-перше, таких вакансій небагато. По-друге, вони найменше оплачуються. І, по-третє, таку роботу найпростіше автоматизувати і замінити різними ШІ-інструментами. 

Чому ця думка непопулярна? Бо вона фактично блокує вхід для маси людей. Всі у тестування і йшли масово через те, що начебто тут можна не вчити технології. Саме тому всі ці люди не йшли в розробку. Але ось вам відповідь: на ринку роботодавця, на ринку, коли в нас все більше автоматизації і штучного інтелекту, єдиний шлях залишатися актуальним — це бути інженером і знати технології. 

Люди хочуть вірити в казку. Це дуже привабливо, що ти можеш швидко отримати великі гроші. У IT, наприклад, приходять дорослі свічери, які на своїй старій роботі заробляли умовні $500. Об’єктивно це небагато, особливо якщо у тебе родина.

Вони приходять і їм кажуть: «Перша зарплата буде $400 або $600». Вони відповідають: «Так, а навіщо це мені? Я вже це маю. Я не піду». Але у ІТ ти стартуєш з $400-600, а за півроку-рік у тебе може бути $800-1000. А далі ти зростатимеш ще більше — подивися на перспективу кількох років. Ти хочеш вийти на тисячі доларів, а там, де ти зараз, ти ж вочевидь такої перспективи не маєш і не матимеш. Але багато людей настільки хочуть все і одразу, що не йдуть в IT через те, що зараз буде на $200 менше, ніж вони вже мають. 

«Якщо ваша робота максимально неінтелектуальна, то вас буде замінювати автоматизація і штучний інтелект» 

— Нинішній конкурентоспроможний QA-інженер має знати на достатньому рівні якусь мову програмування? 

— Перший великий курс на моїй освітній платформі я, як людина, яка в основному пропрацювала в мануальному тестуванні, назвав «Програмування та Web для QA». 

На першому місці — слово програмування. Якщо ви хочете ставати інженерами, вам це потрібно, навіть якщо ви далі продовжуватиме працювати мануально. 

Це насправді єдине максимально правильне бачення з боку тестувальника: тоді ти можеш іти в автоматизацію, можеш свічнутись в розробку. Але знання мов програмування робить тебе інженером. Ти можеш ці знання використовувати для будь-якої роботи, не обов’язково писати цією мовою.

Популярна думка — раз я щось вчу, то вже завтра я маю це використовувати в роботі і, як наслідок, отримувати більше грошей. Але є фундаментальні знання, які дозволяють краще використовувати інші знання. 

Тому я б радив всім — навіть мануальним тестувальникам — на базовому рівні розуміти, чим є програмування, і взяти для цього будь-яку мову, яка вам подобається або яка актуальна на вашому проєкті. Просто вивчити базові концепції, спробувати написати прості програми. Річ в тім, що це на уроках інформатики діти роблять.

Там нескладні речі — розуміння комп’ютера, розуміння операційної системи файлів, базових концепцій input-output.

Це звучить, наче я знущаюся, але давайте подумаємо: якщо я переходжу в IT і не маю знань, які є в підручнику для п’ятого класу школи, то наскільки я адекватний айтівець? Очевидно, що я можу робити тільки не дуже кваліфіковану роботу. 

— Люди звикли обирати шлях найменшого опору, а не навантажувати себе чимось… 

— Для мене дивно, що ми хочемо отримувати тисячі доларів, але відмовляємося для цього вчитися більше, ніж чотири місяці. При тому, що ця робота може забезпечити тебе і твою родину на все життя. 

Ти начебто хочеш змінити своє життя, але не хочеш витрачати час і зусилля на своє навчання. Це максимально нелогічно. Тому я і закликаю поставитись серйозно до професії.

Окей, у світчерів немає п’яти років часу, щоб отримувати університетську освіту. Але чи не варто якось розподілити навчання на півроку-рік? Нехай воно буде розтягнуте, але якщо ваша мета вийти на $2000-3000 і більше, то невже це не адекватний обмін? Чому має статися диво, що після двохмісячних курсів ви будете отримати декілька тисяч доларів? 

— Щодо ШІ, який є, з одного боку, постійним помічником і дієвим інструментом, а з іншого — загрозою для працевлаштування, особливо коли мова йде про не надто кваліфіковані кадри у QA. Як ви бачите цей хиткий баланс для ринку у вашій професії? 

— Загроза тут одна і вона стосується будь-якої галузі і професії. Потрібно відповісти на питання, наскільки інтелектуальною є ваша робота? Я закликаю правильно це сприйняти. Це нормально, що роботи є різні, і я з повагою ставлюся до людей, які виконують будь-яку роботу. 

У IT теж може бути більш механічна і більш інтелектуальна робота, і дехто справді прагне більш механічної, бо це менш стресово. Я з розумінням до цього ставлюся — ти хочеш менше думати головою на роботі, а голову зберігати для іншого життя — для чогось справжнього, як зараз часом модно казати. Нема питань! Та і взагалі — де би ми були і що би ми їли, такі розумні, якщо б хтось не працював в агросекторі? 

Але все ж — оцініть, наскільки ваша робота у ІТ інтелектуальна. Якщо вона максимально неінтелектуальна, і ви весь час робите однакові, типові речі, то вас буде замінювати автоматизація і штучний інтелект. 

Будьте інженерами, знайте технології, працюйте головою. Таких людей буде складно замінити!

— Які рекомендації щодо використання ШІ ви можете дати для професії QA-інженера? 

— Є певна проблема в тому, щоб сприймати штучний інтелект як постійного помічника. Це небезпечно: хтось тепер може чогось не знати, чомусь не вчитися — бо ж це зробить штучний інтелект.

Це дуже привабливо, тому хтось, будучи джуном, вважає, що за допомогою ШІ зможе виконувати роботу мідла, а будучи мідлом — зможе виконувати роботу синьора. Але проблема в тому, що штучний інтелект дуже неточний.

Від контексту у промпті залежить дуже і дуже багато — буквально одне слово може його збити і змінити акценти. В результаті, якщо ви не знаєте того, про що питаєте, або слабко у цьому розбираєтеся, то ви не помітите, правильні чи ні він вам написав поради. Рано чи пізно ви обов’язково припуститеся помилки. 

Треба розділяти користь штучного інтелекту для висококласних фахівців і ризики його постійного використання для новачків. 

«Часто кваліфікація мануальних тестувальників доволі низька. Тож якщо в мене буде змога наблизити їх до інженерів, то це і є моєю метою»

— Чому вам недостатньо бути просто високооплачуваним професіоналом? Чому ваш основний фокус роботи зараз — на створенні QA-ком’юніті в Україні? На якому етапі для вас це стало важливішим, ніж просто мати гарну роботу з гарною зарплатою і серйозними задачами?

— По-перше, хочеться передавати знання. Коли ти давно у якійсь галузі, ти обростаєш певними знаннями. І наступним логічним етапом є передача цих знань. Є такі люди, і мені здається, я до них належу. 

Наступний момент — люди по-різному сприймають роботу в наймі і власну справу. Для когось окей працювати далі в наймі, а хтось дуже хоче спробувати щось своє. Коли ж власна справа поєднується з передачею знань — то взагалі ідеально. 

Гадаю, для мене це два основних параметри. Спільнота «QA Україна» заточена саме навколо освіти, освіта є її центральним ядром. Тобто, це не просто інформаційний канал. 

І, можливо, це дещо мрійлива позиція спробувати це змінити. Ну, нехай буде така мрія у мене. Проблема в тому, що справді часто кваліфікація мануальних тестувальників доволі низька. Тож якщо в мене буде змога це якось змінити, наблизити їх до інженерів, то це і є моєю метою. 

Власне, така ситуація не тільки щодо тестувальників. Наприклад, про фронтенд-інженерів теж кажуть, що вони не більше, ніж «формошльопи», або верстальники. Начебто їх основна діяльність — це робити однакові формочки. Цю роботу справді важко порівняти з інженером, який розробляє якісь доволі комплексні конструкції. Свого часу, через тимчасове засилля такої роботи у фронтенді, до цих девелоперів теж склалося таке ставлення, що це якісь недорозробники. Так само з тестувальниками. Ми можемо зробити так, щоб про нас думали інакше!

— Повертаючись до вашої спільноти «QA Україна» — як вона встигла змінитися за час свого існування? Якщо глянути на точку точку створення і те, що існує зараз. 

— «QA Україна» стартувала з емоційного пориву на початку повномасштабної війни. Тоді я зрозумів, що у нас не так багато великих спільнот, які об’єднують всіх тестувальників України.

Вони або дуже локальні і авторські, або у нас є DOU — і все. Я дивився, що якогось загального каналу на нашу тематику, за великим рахунком, немає. І звісно, я розумів, що є багато російськомовних каналів на цю тему. І велика кількість людей з України — там. Мені це не подобалося.

А питання QA-освіти в мене і так було вже в голові. Відповідно, трохи пізніше виникли всі освітні ініціативи і матеріали платформи «QA Україна ЕD». Через деякий час стало очевидно, що спільнота швидко зростає. Тому минулого року виникла також QA-конференція «Бетельгейзе». Цьогоріч вона проводилася вдруге — менше місяця тому. По факту вона стала найбільшою онлайн-конференцією тестувальників в Україні. 

Це мій внесок в розвиток саме української спільноти, тому що зараз досі є велика спокуса у багатьох дивитися не українців. Англійську мову багато хто не знає на достатньому рівні, тому всі досі йдуть до білорусів і до росіян. Мені здається, це не окей.

«Кожен „хороший росіянин“ — це ще одне втягування в російський простір»

— А правильно розумію, що ви з Харкова? Тобто, ви самі теж пройшли цю внутрішню трансформацію — щодо мови і своєї ідентичності? Теж були російськомовним? 

— Звісно, я був російськомовним. Але, мабуть, мене гарно в школі вчили, тому що перехід на українську став цілком реальним. Я зробив це у 2022 році, але важливим є те, що я перейшов на українську не тільки у спілкуванні та контенті, а і в думках. 

Справжній перехід — це не просто комунікація, а мова — це більше, ніж просте спілкування. Мова — це культура, це те, що ви споживаєте і те, як ви думаєте. Це також те, що ви дивитеся — українських коміків чи російський Comedy Club. 

На жаль, я прийшов до цього тільки в 2022-му році. І мені тоді стало страшно і неприємно від усвідомлення, наскільки я був залучений у чужу, ворожу культуру. 

Це ж усе, як-от жарти, зав’язане на російській історії, на російських фільмах і російських творах. Тобто, такі люди стають не просто російськомовними, а й російськомислячими. 

— Наскільки для вас це питання принципове? IT завжди було мультикультурним: мультинаціональні команди, міжнародні компанії, які працюють в десятках країн. Що мають робити українські айтівці, коли у їхній команді несподівано спливе «хороший росіянин»? Відхилити офер і грюкнути дверима? 

— Не можу сказати, як правильно робити іншим, бо сама людина має прийняти таке рішення. Це не має бути примусом, тому що хтось так сказав.

Треба розуміти, наскільки це контраверсійно, коли, умовно, немає грошей, але є сім’я, діти чи якісь обов’язки, і людина йде на компроміс. Я радий, що я сам не стою перед таким складним вибором. 

Наприклад, хтось у соцмережах говорить про Аллу Пугачову чи Максима Галкіна. Починають слухати їх інтерв’ю. Але ж це знову втягування в іншу культуру, в інший контекст. Навіщо це мені? 

Ми не знаємо, чи вони кажуть правду. Вони можуть платити податки у ворожій країні, допомагати там комусь і опосередковано фінансувати війну. Я що, маю розбиратися в кожному? Стільки уваги росіянам? А навіщо? Я можу працювати з німцем, американцем, поляком, а в першу чергу — з українцем! Тож чому я повинен проводити аналіз життя якогось росіянина, а не максимально відсторонитися від цього? 

Ця війна базується на цих контекстах. Ви російськомовні, значить, ви — це ми, ми вас захищаємо. Ви дивитесь наші фільми, слухаєте нашу музику, значить — ви наші. Тому я хочу максимально відсторонитися від цієї культури і раджу зробити це всім. 

Що таке Granter.ai 

Granter — це AI-консультант для грантів. Стартап автоматизує пошук, оцінку та підготовку заявок на державне фінансування, зокрема гранти ЄС, що для багатьох бізнесів є складним і громіздким процесом.

Завдяки Granter компанії можуть швидко перевірити свою відповідність програмам, сформувати заявку та навіть управляти процесом після отримання гранту. 

У конкурсі брало участь 2 725 стартапів, з яких лише 105 дійшли до фіналу.  Конкуренція була жорсткою: серед фіналістів — інші інноваційні компанії, такі як VarsityScape та SegmentStream. 

За словами засновника і CEO Granter,Бернардо Сейша (Bernardo Seixas), це не лише визнання команди, а й підтвердження важливості їхньої місії для Португалії та Європи. 

«Ми — португальська команда і хочемо стати наступним португальським „єдинорогом“, — заявив він під час фінального пітчу. — Ми допомагаємо компаніям знаходити й подавати заявки на гранти за допомогою ШІ. І ми це робимо добре», — додав Сейша. 

Як працює Granter

Доступ до державних грантів — особливо на рівні ЄС — часто є складним бар’єром для малих і середніх підприємств. Granter робить цей процес швидшим, простішим і менш ризикованим. Автоматизація за допомогою ШІ допомагає скоротити десятки годин, які компанії зазвичай витрачають на заявки. За словами команди Granter, подача заявки може займати лише кілька годин. 

Система Granter виконує кілька ключових функцій:

1. QuickMatch — новий безкоштовний інструмент, який дає змогу миттєво знайти відповідні грантові можливості, в тому числі від ЄС. 

2. Автоматична перевірка відповідності компанії програмам фінансування.

3. Генерація заявки на грант: Granter допомагає сформулювати документ так, щоб він був сильним і конкурентоспроможним. 

4. Управління проєктом після отримання гранту — Granter не просто допомагає подати заявку, а підтримує весь процес. 

Досягнення та фінанси

За даними Lusa, Granter вже допоміг компаніям отримати понад €2 млн державного фінансування. Команда активно масштабуються: у планах — присутність як мінімум у половині країн Європи вже наступного року. 

Стартап уже залучив €400 000 на початку 2025-го та планує закрити ще раунд на €1,5 млн. 

Три нових покоління iPhone поспіль

Apple вже запустила повністю новий iPhone Air разом із лінійкою iPhone 17 Pro. Далі компанія готує ще дві новинки. Восени 2026 року має вийти перший складаний iPhone. А у 2027 році — новий флагман із вигнутим склом та камерою під дисплеєм.

Apple відмовляється від традиційних осінніх презентацій

Після більш ніж десяти років Apple припиняє робити ставку на один великий осінній реліз.

Серед причин: навантаження на інженерні та маркетингові команди; перевантаження постачальників; складність просування одразу кількох моделей; збій запуску Apple Intelligence у 2024 році, що показав ризики «одноразового» релізу.

Починаючи з 2026 року, Apple планує презентувативосени преміальні моделі: iPhone 18 Pro, 18 Pro Max і складаний iPhone. А навесні релізитиме більш доступні iPhone 18, 18e і оновлений iPhone Air. Таким чином компанія щороку випускатиме 5–6 моделей iPhone, рівномірно розподіляючи виручку.

iPhone Air — місток до складаного iPhone

Гурман пише, що iPhone Air — не масовий продукт, а «технологічний експеримент», який готує ланцюг постачань Apple до складаної моделі.

Планується перехід на чип 2 нм — головне оновлення наступного Air, але помітних змін дизайну не буде. Також, зазначає аналітик, подвійна камера можлива, але малоймовірна.

Mac Pro фактично припиняє розвиток

Apple, за даними Bloomberg, скасовує M4 Ultra, а разом із ним — нову версію Mac Pro, та робить ставку на лінійку Mac Studio, яка замінює Mac Pro у професійному сегменті. Mac Pro більше не вважають стратегічним продуктом, додає аналітика видання.

Tesla нарешті додає підтримку Apple CarPlay

Після багаторічного спротиву Ілона Маска Tesla готується повноцінно інтегрувати CarPlay. Причини зміни позиції у падінні продажів Tesla на тлі конкуренції; залежності Маска від App Store для X і Grok та необхідності підвищувати цінність авто перед майбутнім голосуванням за компенсаційний пакет на $1 трлн.

Великі кадрові зміни в Apple

Пішов у відставку Джефф Вільямс, операційний директор Apple з 2015 року і один із ключових людей після Тіма Кука.
Його команди передано іншим менеджерам. Зокрема, Health + Fitness — під керівництво Едді Кʼю; watchOS — до групи Крейга Федерігі; Apple Watch hardware — до Джона Тернуса; дизайн-команди — напряму Тіму Куку.

Вихід Вільямса — найбільша кадрова зміна після відходу Джоні Айва у 2019 році.

Більше того, за даними Financial Times, Apple може оголосити про заміну генерального директора Тіма Кука вже наступного року. Керівництво компанії та рада директорів розпочали активну підготовку до передачі повноважень.

65-річний Кук очолює Apple понад 14 років, ставши наступником Стіва Джобса у 2011 році. За цей час компанія досягла ринкової капіталізації понад $4 трильйони. Під його керівництвом були представлені нові продукти, зокрема Apple Watch, AirPods та Vision Pro, а також запущені сервіси Apple Arcade і Apple TV+.

Основним кандидатом на посаду нового генерального директора може стати Джон Тернус, керівник інженерного відділу компанії. Він працює в Apple з 2001 року і починав у команді дизайну продуктів, а згодом очолив підрозділ апаратного забезпечення. Тернус відіграв ключову роль у переході компанії на власні процесори Apple silicon.

«Мене давно турбує одна проста річ — як зрозуміти, де поруч купити дешевше? Ми всі щодня бачимо різні ціни в офлайн-магазинах, але не маємо єдиного місця, де можна їх швидко порівняти. Саме тому я вирішив створити Savket — мобільний застосунок, який допомагатиме людям знаходити найвигідніші пропозиції у звичайних магазинах поблизу», — поділився він на своїй сторінці у LinkedIn. 

Зі слів розробника застосунку, серед основних можливостей продукту будуть:

• карта з магазинами та маршрут до них;
• порівняння цін між торговими точками;
• створення власних списків покупок;
• збереження улюблених товарів;
• сповіщення про знижки поблизу;
• швидкий пошук потрібного товару. 

У одному з останніх дописів на своїй сторінці Андрій Ковальчук повідомив, що верстка дизайну додатку вже майже повністю готова — залишилось лише кілька елементів.

Паралельно з цим розробляється бекенд і ведеться підготовка до поступового підключення його до програми. «Інтеграція API вже на горизонті, і зовсім скоро всі частини почнуть працювати разом», — анонсував розробник. 

Ще трохи про те, як це працюватиме 

dev.ua поставив Андрію Ковальчуку кілька додаткових запитань, аби краще зрозуміти, як працюватиме продукт, розробкою якого айтівець наразі займається. 

Перше, що викликає подив — це величезний обсяг різноманітних товарів, які потрібно внести в систему. Розробник запевняє, що усвідомлює масштаб завдання. 

«Це товари різних виробників. Розумію, що обсяг товарів буде великий. Але ми хочемо зібрати хорошу базу даних для цього проєкту, щоб можна було людям знайти все те, що їм потрібно», — запевнив айтівець. 

Фаундер Savket, відповідаючи на інше питання, додав, що це буде більше схоже не на функціонал Tabletki.ua (тільки продукція — не ліки), а на функціонал Hotline, лише для офлайн-товарів. «Але вони онлайн-товари зрівнюють, а ми офлайн будемо порівнювати», — додав айтівець. 

Андрій Ковальчук також уточнив, що після завершення MVP продукту вони продовжуватимуть розширювати його функціонал, додавати нові і нові товари, а також розширювати географію роботи додатку на інші регіони України, а згодом — і на інші країни.  

Раніше dev.ua писав про те, як PM Capgemini Engineering витратив $10 000 на додаток для обліку задач. Ми пояснювали, як працює апка Agile Bundle і що айтівець планує робити далі.