Рубрика: Новини

«Це було зумовлено потужним зростанням доходу від абонентської бази мобільного зв’язку, придбанням Uklon та значним зростанням на всіх цифрових платформах», — говориться у звіті компанії.

Дохід від телекомунікаційних послуг зріс на 8% до $262 млн (10,9 млрд грн, +9%).

Цифрові послуги принесли компанії $35 млн, що на 525,9% більше, ніж минулого року. Ця цифра складає 11,9% від загального доходу. Зокрема частка доходу від Uklon становить $24,7 млн (1,03 млрд грн) та Helsi -$1,8 млн (75 млн грн). 

Компанія зафіксувала чистий збиток у розмірі $89 млн, при цьому збиток на акцію склав $0,41. Це пов’язано з одноразовим негрошовим списанням на суму $162 млн для розміщення акцій Kyivstar на біржі Nasdaq. Без цього списання чистий прибуток склав би $73 млн, що на $9 млн менше, ніж у третьому кварталі 2024 року. 

Станом на 30 вересня 2025 року Kyivstar обслуговував 22,5 млн абонентів мобільного зв’язку та 1,2 млн абонентів фіксованого інтернету. Середній дохід на абонента мобільного зв’язку зріс на 13,0% до $3,7 (153,1 грн, +14,0%) у порівнянні з минулим роком.

Загальна кількість активних користувачів на місяць складає 13,5 млн, що на 49,4% більше, ніж у 2024 році:

• Uklon — 3,6 млн людей;
• Helsi — 2,5 млн;
• MyKyivstar — 2,1 млн;
• Kyivstar TV — 5,2 млн.

У 2025 році «Київстар» очікує досягти зростання виторгу на 20%–23% у та  доларовому еквіваленті та 23%–26% у гривневому.

За даними судового реєстру, у справі № 910/13348/25 позивач вказує на незаконне відтворення складових «Відеогри UKRAINE GTA» у проєкті UA Online та вимагає солідарного відшкодування з чотирьох відповідачів (по 605 600 грн з кожного) і заборони подальшого використання спірних матеріалів; провадження здійснює суддя Олена Блажівська, справа перебуває на підготовчій стадії перед розглядом по суті.

У клопотаннях «Україна Геймс» посилається на бізнес-ефект від присутності UA Online в маркетплейсах: зафіксовано понад 500 000 завантажень у Google Play і приблизно 3 200 щоденних активних користувачів, а також заявлені плани виходу на iOS. На думку компанії, це створює ризик плутанини для аудиторії, завдає репутаційних втрат і може зменшувати дохід, адже користувачі приписують схожі ігрові рішення іншому проєкту.

Аргументація позову ґрунтується на положеннях про охорону комп’ютерних програм як об’єктів авторського права: правовий захист поширюється не лише на код, а й на охороноздатні оригінальні елементи, якщо їхнє відтворення можна довести. Ключовими для суду стануть експертні висновки щодо тотожності або суттєвої схожості вмісту, походження активів і можливих ланцюжків постачання контенту до гри відповідачів.

Суд наразі вирішує процесуальні питання підготовки до слухання по суті: сторони можуть заявляти клопотання про збереження доказів, витребування матеріалів від сторін і платформ, а також призначення технічної експертизи. Якщо докази запозичення підтвердяться, суд може заборонити використання спірних елементів і стягнути компенсацію. За відсутності підтверджень претензії буде відхилено.

Раніше dev.ua писав про те, як Steam прибрав зі вітрини сторінку MISERY, кооперативного шутера білоруської Platypus Entertainment, який геймери називали «клоном S.T.A.L.K.E.R.». Підставою стала скарга правовласника, а саме української GSC Game World.

План Єврокомісії описує видання POLITICO. У проєкті «digital omnibus» пропонують внести точкові правки до європейських правил приватності (GDPR), зокрема дозволити ШІ-компаніям у визначених цілях працювати зі «спеціальними категоріями» даних (здоров’я, етнічність тощо), спростити обробку даних, де імена замінені на коди і додати ширші підстави для відстеження користувачів, щоб зменшити залежність від банерів згоди. 

Критики вбачають у цьому ризик підриву стандартів, які вважали недоторканними від часу ухвалення GDPR. Колишній співархітектор реформи Ян-Філіп Альбрехт застерігає, що втручання в «червону лінію» приватності спричинить політичний вибух. Австрійський правозахисник Макс Шремс називає підхід «погано прописаним швидким рішенням» і вказує на відсутність повноцінних оцінок впливу, тоді як громадські організації критикують поспіх із консультаціями.

Прихильники змін апелюють до конкурентоспроможності: жорстка інтерпретація норм уже не раз зупиняла запуск ШІ-функцій у ЄС, тоді як у США немає єдиного федерального аналога, який би так само обмежував тренування моделей на масивах даних. Додатковим аргументом звучить обіцянка бізнесу отримати ясніші правила для роботи з даними, а користувачам — менше нав’язливих банерів, які давно девальвували зміст згоди.

Естонія, Франція, Австрія та Словенія, за повідомленнями, виступають проти відкриття GDPR, тоді як Німеччина лобіює ширші послаблення заради ШІ. У Європарламенті частина депутатів попереджає про ризик звуження фундаментальних прав, а інші «тепло» вітають намір навести ясність для дослідників і компаній ЄС, аби вигоду від змін не забрали «треті країни».

Подальша процедура передбачає офіційне внесення пакета, після чого почнуться торги між Радою ЄС і Європарламентом. Навіть у разі презентування 19 листопада текст ще можуть переробляти: без компромісів між приватністю й інноваціями документ ризикує застрягти.

GDPR діє з 2018 року й досі не змінювався, бо кожна спроба «підкрутити гвинти» відкриває фронт лобізму та судових дискусій. Реформа, якщо її погодять, дасть ШІ-ринку зрозуміліші правила гри й менше формальних бар’єрів, але одночасно вимагатиме сильнішого нагляду за тим, як компанії реально працюють із чутливими даними та відстеженням користувачів.

Раніше dev.ua писав про те, як Єврокомісія попередньо встановила, що Facebook, Instagram і TikTok не дають дослідникам достатнього доступу до даних і роблять інструменти скарг та апеляцій для користувачів надто заплутаними.

Нові працівники компанії відображають її великі амбіції в галузі охорони здоров’я, пише BI.

У червні OpenAI запросила Нейта Гросса, співзасновника компанії Doximity, що займається технологіями в галузі healthcare, очолити свою стратегію щодо охорони здоров’я. Два місяці по тому вона запросила Ешлі Александер з Instagram на посаду віцепрезидента з медичних продуктів. На конференції HLTH у жовтні Гросс вказав на велику аудиторію OpenAI — ChatGPT щотижня відвідують близько 800 мільйонів активних користувачів, багато з яких звертаються з медичними питаннями.

Кілька інвесторів відзначили, що OpenAI може розв’язати проблему, яка роками турбувала великі технологічні компанії: розрізнені особисті медичні записи, які зберігаються у різних лікарів чи закладів. Продукт OpenAI може допомогти зібрати їх в одному місці.

Якщо OpenAI вирішить створити персонального медичного асистента з консолідованими медичними записами, вона буде конкурувати з Verily від Alphabet, яка в жовтні випустила власний додаток для ведення медичних записів на базі штучного інтелекту.

Наразі все більше прагнуть контролювати своє здоров’я, включно з медичними даними. Коли OpenAI випустила GPT-5 у серпні, генеральний директор Сем Альтман заявив, що здоров’я є одним з основних випадків використання ChatGPT, і похвалився, що нова модель «може допомогти вам зрозуміти свою медичну допомогу та приймати рішення на своєму шляху».

Проте OpenAI поки що не заохочує користувачів завантажувати свої медичні дані й діє обережно, оскільки все більше користувачів звертаються до ChatGPT за інформацією про здоров’я.

Раніше стало відомо, що OpenAI, ймовірно, має на меті стати повноцінним хмарним провайдером. Це поставить ШІ-стартап у пряму конкуренцію з такими хмарними гігантами, як Microsoft Azure, Amazon Web Services та Google Cloud Platform.

На початку серпня 2024 року компанія Ілона Маска повідомила, що встановила імплантат другому пацієнту — Алексу Конлі, який втратив контроль над кінцівками після травми спинного мозку. Наприкінці цього ж місяця чоловік зміг зіграти з допомогою чипа в Counter-Strike 2.

Демонстраційне відео, опубліковане 9 жовтня 2025 року на акаунті Алекса в Х, показує, що його можливості вийшли за рамки базового керування курсором.

Алекс використав свій мозковий імплантат, щоб написати код Arduino, а потім застосував цей код для польоту дрона — усе це було зроблено завдяки прямому контролю мозкових сигналів.

«Я використав Neuralink, щоб написати код для Arduino. Це дозволило мені керувати радіокерованим літаком за допомогою квадстика. Можливості справді безмежні», — говориться у дописі чоловіка. 

Думки Алекса активували інтерфейс, генеруючи функціональний код і виконуючи команди в реальному часі. 

Цей експеримент демонструє, як інтерфейси «мозок-комп’ютер» можуть трансформувати креативність, написання коду і навіть польоти — за допомогою лише думки.

Про це Ярослав Ажнюк говорив у  подкасті на YouTube-каналі «УТ-2». Підприємець розповів, що їх познайомив у Сан-Франциско Мішко Дзамба, друг й одногрупник Карпати. PetCube придбала компанії Дзамби PetBot, і той деякий час працював в українському стартапі на посаді головного інженера.

«Видатний інженер абсолютно… [Його] компанія робила щось подібне на PetCube. Але унікальністю цієї компанії було те, що там одна людина робила те, що у нас робило десь 10 людей впродовж двох років. А от Мішко зробив це сам по вечорах і вихідних», — згадав Ярослав Ажнюк.

 Він додав, що Мішко пропрацював у PetCube близько чотирьох років і став одним з найкращих друзів Ярослава у «Кремнієвій долині». Дзамба познайомив Ажнюка та Карпати, який приходив до офісу PetCube грати в настільний теніс.

«І ми з Карпати і моїм вогнеметом Boring Company смажили мигдаль на парковці біля PetCube, в таку жестяну якусь типу коробочку поклали туди», — розповів Ярослав Ажнюк.

Компанія Boring Company Ілона Маска продала близько 20 000 «не вогнеметів» у 2018 році як жартівливий інструмент для виживання під час зомбі-апокаліпсису.

Про враження від інтерв’ю Андрея Карпати про AGI

Андрей Карпати це словацько-канадський вчений, який спеціалізується на глибокому навчанні та комп’ютерному зорі. Він обіймав посаду директора зі штучного інтелекту та Autopilot Vision у компанії Tesla і є співзасновником та колишнім співробітником OpenAI.

В лютому 2025 року Карпати описав нову методику програмування «вайбкодинг», яка полягає в залученні ШІ-чатботів. Цей термін став популярним серед айтівців і навіть був названий словом року за версією британського словника Коллінза.

«В Андрея є феноменальна здатність класно пояснювати складні речі», — відзначає Ажнюк.

Наприкінці жовтня Андрей Карпати розповів в інтерв’ю, що повноцінні ШІ-агенти чи щось подібне до AGI (загальний штучний інтелект) коректно запрацюють не раніше, ніж у перспективі 10 років. Ці слова спровокували жваві обговорення і ШІ-індустрії.

«Вийшло дуже цікаве відео з ним, де він похитнув фундамент сучасного наративу ШІ-оптимістів. І він сказав, що, ну, ви трошки всі заганяєтесь, і загальний штучний інтелект можливий, але точно не через рік і не через два, а може років через 10, а нам потрібно зробити і ще ряд великих проривів на шляху до нього», — сказав засновник PetCube.

На його думку, Карпати скептично прокоментував деякі тези «видатних людей» у галузі ШІ.

«Нарешті хтось адекватно називає речі своїми іменами. Ну, типу, всі ж бачать, що та є класні покращення в тому, як ChatGPT працює з інформацією. Класний спосіб обробки, добре візуальні моделі розвиваються. Ну, от вся ця трансформерна архітектура, ми бачимо, як вона там покращиться з тим, які їй дають більше даних, більше комп’юту», — пояснив Ажнюк, що йому найбільше сподобалося в інтерв’ю Карпати.

За словами українського підприємця, «всі, хто в темі», розуміють, що просто масштабуючи те, що є, не вдасться отримати загальний штучний інтелект.

«Ти будеш отримувати більше того, що є. Це кращий процесор даних, генератор даних», — відзначив Ярослав Ажнюк.

Про це йдеться у сюжеті журналістки The Guardian. У першому ж «досвіді» Dress to Impress з’явилися ігрові механіки, що заохочують тролінг: учасники оцінюють образи й можуть кидати в конкурентів віртуальні «помідори» чи «купи», а також користуватися позами, які викликали скарги та зрештою вилітали з оновлень. Під час гри виявилися приховані кімнати з тривожними натяками, а чат регулярно перетворювався на поле для знущань над дитячими аватарами.

Поза DTI авторка легко потрапляла до популярних рольових ігор і «висілянок», де персонаж отримував сексуалізовані «жести», прямі образи й насильницькі дії від інших гравців. У Berry Avenue незнайомці імітували приниження й називали її «туалетом», у Suffer аватар розстрілювали відразу після входу, у Prison Pump «новеньких» цькували й змушували платити або «качатися», аби не ставати мішенню для побиття.

Невизначеність відповідальності за контент лише ускладнювала ситуацію, адже власниками й модераторами окремих світів часто є підлітки. У Dress to Impress суспільні обурення викликали не лише платні «трол-фічі», а й поведінка персоналу: один із адміністраторів отримав публічні звинувачення у негідних взаємодіях із неповнолітнім, після чого менеджер гри заявила про звільнення співробітника та розгляд ідеї 18+ модерації.

Офіційна позиція Roblox зводиться до твердження про «індустріально провідні» політики безпеки, ШІ-перевірки перед публікацією ігор та фільтри чату, що нібито блокують обмін зображеннями й персональними даними. У відповідь на критику в Австралії компанія погодилася зробити облікові записи користувачів до 16 років приватними за замовчуванням і технічно відсікати небажані контакти з дорослими без згоди батьків; додатково анонсовано понад сотню покращень безпеки протягом року.

Правовий фон у США посилюється позовами й претензіями від прокурорів окремих штатів, включно з вимогами жорсткіше обмежувати комунікації між дорослими й дітьми та прибирати механіки, що стимулюють знущання за гроші. Регуляторний тиск накладається на бізнес-модель платформи, де значна частина заробітку залежить від мікроплатежів у користувацьких «світах», а це формує конфлікт між «часом у грі» та безпекою малолітніх.

Розслідування Guardian зосередило увагу на трьох вузлах ризику: монетизації, що перетворює тролінг на платну «розвагу»; розмитій відповідальності в іграх, керованих підлітками; та нерівній якості модерації, яка не встигає за масштабом аудиторії. На цьому тлі держави пропонують «безпеку за замовчуванням» і прозорі правила для розробників, а батькам радять жорсткі приватні налаштування, контроль покупок, обмеження чатів і регулярний аудит ігрових світів, у яких перебуває дитина.

Раніше dev.ua писав про те, як Roblox оголосив про масштабне оновлення: платформа запускає короткі відео у стилі TikTok, презентує генеративні ШІ-інструменти для творців контенту та збільшує дохід розробників. 

Усі корпоративні пільги та соціальні гарантії збережуться лише для фахівців, які працюють у правовому режимі «Дія.City», повідомляє DOU з посиланням на компанію. 

У компанії пояснили, що це є частиною переходу на нову модель співпраці, яку EPAM почав впроваджувати ще у 2022 році після вступу до «Дія.City».

«Ми розглядаємо „Дія.City“ як стратегічний напрям розвитку та основу для подальшого зростання нашого бізнесу в Україні. Повний спектр корпоративних бенефітів та соціальних гарантій буде доступний спеціалістам, які є частиною цього простору», — зазначили в компанії.

Нагадаємо, що податковий спецрежим «Дія.City» був запущений у лютому 2022 року. Серед перших резидентів була й компанія EPAM. Пізніше IT-компанії Sigma, EPAM, NIX, SoftServe, Altexsoft створили власну організацію «Об’єднання резидентів» всередині «Дія City».

Станом на жовтень 2025 року в «Дія.City» перебувають близько 2 900 українських та міжнародних IT- компаній, які за три квартали перерахували понад 22 млрд грн податків.

Серед резидентів «Дія.City» EPAM є лідером за доходами, а також входить до топ-5 платників податків у 2024 році.

«Я допомагала CDTO Campus з моменту його заснування як учасниця Advisory Воаrd і два роки з радістю спостерігала, як він розвивається, формує систему навчання держслужбовців і спільноту цифрових лідерів. Тепер для мене честь очолити команду та продовжити цю роботу», — цитує слова Руслани Коренчук прес-служба CDTO Campus. 

З її слів, нині планується розширення кількості програм, встановлення нових партнерств, створення HR-системи для цифрових лідерів та вихід на міжнародний рівень. 

Серед іншого, планується запуск CISO Campus — нового напряму, що готуватиме Chief Information Security Officer для публічного сектору. «Напрямок посилить кіберстійкість держави та сформує мережу експертів із безпеки даних», — анонсували у проєкті. 

У свою чергу, HR-платформа для працевлаштування цифрових лідерів має забезпечити фахівцям доступ до актуальних вакансій у сфері цифровізації, а роботодавцям надати підготовлених спеціалістів, здатних впроваджувати цифрові рішення у великих структурах.

Що стосується масштабування за межі України, то це питання прокоментувала Валерія Іонан, радниця першого віцепрем’єр-міністра з питань інновацій, цифровізації та глобальних партнерств. 

«Ми плануємо створити CDTO Campus з партнерами за кордоном, адже майбутнє урядів визначають штучний інтелект, дані та глобальна співпраця», — зазначила Іонан. 

Тим часом, голова Держспецзв’язку Олександр Потій звернув увагу на важливості нового проєкт CISO Campus для забезпечення достатнього рівня кваліфікації фахівців у сфері захисту інформації та кіберзахисту. 

«Це — відповідь на виклики сьогодення, на зростаючу кількість атак у кіберпросторі. Це — один із кроків, необхідних для запровадження новітніх підходів до кіберзахисту у державі, які стали можливі після прийняття Закону 4336-ІХ», — пояснив він. 

До оновленого Advisory Board CDTO Campus також увійшли:

• Лукас Ільвес — радник міністра цифрової трансформації України з питань ШІ, екскерівник інформаційних технологій уряду Естонії;
• Дмитро Завгородній — заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Антон Демьохін — заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Марія Карчевич — заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Максим Столярчук  — заступник голови Київської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Київської обласної військової адміністрації;
• Мстислав Банік — керівник цифрових продуктів Міноборони;
• Олексій Дорогань — виконавчий директор BRDO;
• Роман Ланський — співзасновник та CEO GovTech-компанії Strimco;
• Ніна Левчук — співзасновниця Impact Force, радниця Mandiant;
• Галина Пустова — СЕО hidden hint, співзасновниця Catomize (Швейцарія);
• Максим Нефьодов — співзасновник ГО «Технології Прогресу».

Під час події ексдиректорка CDTO Campus Галина Пустова представила результати діяльності за 2025 рік, а це 1020 випускників та майже 30 навчальних програм. 

Раніше dev.ua детально пояснював, як працює CDTO Campus і хто може потрапити туди на навчання, у своєму розборі. 

Нагадаємо, що національний проєкт з навчання лідерів цифрової трансформації — CDTO Campus — стартував в Україні у 2023 році.  

В Мінцифри повідомили, що мета програми — забезпечення українців зв’язком під час блекаутів, для виклику швидкої, екстрених сповіщень та зв’язку з рідними.

«Наприклад, ви керівник торгівельного чи офісного центру й використовуєте стаціонарний промисловий генератор. Оператори можуть підключити до нього базову станцію, що поблизу. Тоді під час блекауту мешканці навколо зможуть подзвонити близьким чи екстреним службам. Якщо готові розділити генератор з мобільними операторами — напишіть, будь ласка, на цю пошту — [email protected]», — розповів міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Здати в оренду можна генератор потужністю від 7,2 кВт. Після підключення власник може отримати від 110 до 140 грн за годину. За 12 годин роботи живлення базової станції фізична особа отримає близько 1 320 грн, юридична — близько 1 720 грн.

«Щоб долучитися до проєкту, зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію за номером 0 800 33 63 28 (графік роботи: пн–пт з 9:00 до 18:00, субота–неділя — вихідні). Оператор підбере найближчу базову станцію до вашої локації, пояснить умови, розрахує орієнтовну суму оплати та передасть ваші контакти оператору», — пояснюють в Мінцифри.

Після цього на зв’язок вийде оператор, який перевірить технічні можливості, домовиться про умови та укладе угоду. Власник генератора відповідає за його обслуговування та заправку. За технічне підключення до базової станції відповідають працівники оператора.