Рубрика: Новини

Про ALICE Technologies

Стартап ALICE Technologies, заснований у 2025 році, створив запатентований генеративний симулятор — технологію, здатну швидко моделювати та оцінювати мільйони будівельних сценаріїв за лічені хвилини, щоб знайти оптимальні рішення.

Її моделі штучного інтелекту враховують тисячі змінних — від логістики до людських ресурсів — і пропонують оптимальні варіанти реалізації проєктів.

Рішення компанії інтегруються з ключовими галузевими системами, такими як Oracle Primavera P6 і Microsoft Project, забезпечуючи сумісність з інструментами CPM, які використовують більшість підрядників, та розширюючи їхні можливості за допомогою штучного інтелекту.

ALICE вже має чотири патенти та її технології використовуються  у будівництві по всьому світу на суму понад $115 млрд.

Чому TOLOKA.vc вибрала ALICE Technologies

Світовий ринок будівництва оцінюється в $14,5 трлн, а сектор штучного інтелекту в будівництві зростає з $3,9 млрд у 2024 році до $22,6 млрд  у 2032 році (CAGR 24,5%).

«Штучний інтелект більше не просто „поглинає світ“ — він починає вирішувати конкретні, нагальні проблеми в традиційних галузях. ALICE — саме така компанія. Це не просто черговий розрекламований проєкт з красивою презентацією, а реальне рішення, яке допомагає управляти трьома найскладнішими змінними у великомасштабному будівництві: бюджетом, планом і часом. Їхня технологія дозволяє моделювати тисячі сценаріїв у реальному часі: що станеться, якщо змінити постачальника бетону, найняти іншу команду або оптимізувати логістику. А той факт, що команда під керівництвом професора Стенфорда Рене Моркоса вже довела свою здатність подвоїти бізнес у складні часи, робить ALICE дуже привабливим активом для потенційних M&A», — прокоментував Ігор Шойфо, генеральний партнер Toloka.vc.

Нагадаємо, що TOLOKA.vc заснували у 2023 році Тарас Кириченко, Ігор Шойфо та Олександр Колб. За перший рік існування синдикат залучив понад 1700 інвесторів та інвестував понад $20 млн у швидкозростаючі стартапи. TOLOKA фокусується на компаніях, які здатні масштабуватися на глобальному рівні та вийти на біржу або стати об’єктом стратегічного придбання.

Початок: від пологового будинку до перших програм

— З чого почалася історія проєктів Linkos Group? Як фаундери познайомилися? 

— Якщо розповідати про початок, то правильно почати з того, як ми познайомилися з моїм батьком — Сергієм Линником — у пологовому будинку. Він навіть добирався до мене по водостічній трубі, бо інакше не пускали. Першим фаундером нашої сімейної IT-компанії став саме він. Мого приєднання до бізнесу довелося чекати 20 років. Мій батько дуже талановитий програміст-підприємець і вже тоді створював перші програми для автоматизації — спочатку розрахунок зарплат, потім бухгалтерський облік, далі управління виробництвом і підприємствами.

— З чого почався розвиток електронних сервісів подання звітності в нашій країні?

— Поворотним моментом став державний запит на цифровізацію. Ми створили для податкової систему прийому та обробки електронних звітів і декларацій — це був перший крок до побудови прозорих взаємовідносин між державою та бізнесом. Але дуже швидко стало очевидно: без цифрових інструментів для самого бізнесу цей процес залишатиметься одностороннім. Адже більшість компаній тоді все ще готували звіти на папері, вистоювали черги, а податківці вручну переносили дані. Так народився наступний етап — зробити цифровізацію доступною для кожного бухгалтера та підприємця.

— Чи були якісь конкретні принципи менеджменту, які ви взяли за основу при створенні продукту?

— Ми впроваджували принципи Lean та Kaizen-менеджменту, філософію постійного вдосконалення процесів і правило «Poka-yoke» — «захист від помилки». Так з’явився перший електронний сервіс подання звітів із перевірками та автоматичними розрахунками.

— Як сприймався ваш сервіс бізнесом на самому початку?

— Тоді наші рішення випереджали час. Український бізнес лише починав знайомство з комп’ютерами, а відправлення звітів просто з робочого місця здавалося майже фантастикою. Але саме ця смілива ідея стала фундаментом для розвитку електронної звітності в Україні.

Потім з появою електронної пошти, ми почали виборювати можливість відправляти звіти по e-mail. І тут постало питання шифрування, цифрового підпису та юридичної значимості  відправлених  електронних документів. Тож нам довелося створити один з перших в Україні центрів надавачів електронних послуг та навчити бізнес використовувати технологію КЕП, тобто цифрового підпису. І наступним кроком було створення електронного документообігу  для первинних документів. Під цю задачу у нас з’явився новий продукт Медок — Мій Електронний ДОКумент.

Інвестиції та фінансова структура

— Скільки інвестицій було вкладено в українські цифрові продукти за 25 років? Чи потребуєте ви інвестицій?

— Конкретну цифру назвати складно, але це десятки мільйонів доларів. Особливо через інфляцію та зростання вартості ІТ-спеціалістів. Основна інвестиція — у людей. Ми завжди зберігали баланс між інвестиціями в технології та в команду. На сьогодні всі продукти компанії приносять прибуток, тому інвестицій не потребуємо.

Доходи та структура ринку

— Який продукт приносить найбільший дохід і як змінювалася структура доходів?

— Найбільші доходи сьогодні приносять продукти, які вже стали стандартом ринку — Medoc та сервіси цифрових підписів. Вони мають довіру сотень тисяч користувачів. Поряд із ними зростають «молоді» продукти — ПРРО Cashalot, СОТА, Medoc API SAF-T UA, які активно набирають користувачів. Вихід цих рішень на провідні позиції створить збалансовану структуру майбутніх доходів.

— Як компанія підтримує ринок і фахівців?

— Компанія активно співпрацює з майбутніми бухгалтерами, економістами та ІТ-фахівцями: проводить практичні заняття й відкриває студентам доступ до своїх програм. Під час таких занять студенти працюють як справжні контрагенти — обмінюються електронними рахунками та актами, підписують документи КЕП. Завдяки цьому навчання перетворюється з теорії на реальний досвід, який готує їх до роботи у справжньому бізнес-середовищі.

Екосистема та нові продукти

— Скільки користувачів у екосистемі Linkos?

— Більше 1 млн користувачів щодня працюють із нашими продуктами. 

— Які послуги ви запустили/запускаєте в цьому році?

— Війна змінила структуру бізнесу, але ми зосередилися на тих, хто продовжує працювати. Ми створюємо актуальні інструменти для ефективної роботи українських підприємств. Один із нових інструментів — модуль подання SAF-T файлів для податкового аудиту. 

Крім того, активно впроваджуємо е-ТТН — електронні товарно-транспортні накладні, що економлять сотні тисяч гривень щороку. 

Для бізнесу це означає простішу логістику, менше паперової тяганини, зниження ризику помилок і більшу прозорість у взаємодії з контрагентами та контролюючими органами. Для держави це — кращий контроль товаропотоків, швидше опрацювання даних і зростання ефективності всієї системи обігу товарів.

— Як змінився попит на продукти компанії під час війни?

— Не дивлячись на те, що бізнесу важко, попит не зменшується, навіть зростає. Більш активно підприємства та підприємці переходять на електронний документообіг, бо це зручно і справді економить час та гроші, про які зараз бізнес особливо дбає. Більше економлять і більше процесів оптимізують, щоб бути швидкими та гнучкішими. Така оптимізація досягається завдяки впровадженню наших сервісів і продуктів. 

Також є попит на облікові рішення українського виробника через бажання відмовити від російського софта. І хоча це потребує інвестицій та ресурсів від бізнесу, все одно тенденція такої свідомості та відповідальності поступово створює такий тренд та попит.

Софт з рф. Що з ним робити

— Чи ви бачите поступовий перехід українських користувачів на українські продукти? 

 — Тут ситуація цікава. Весь світ створює та застосовує санкції проти всього рашистського, втрачаючи на цьому мільярди грошей через відмову від ринку нашого ворога. Світ відмовляється від російського впливу навіть попри втрати. 

В Україні цей шлях триває — хоча для багатьох компаній перехід із російського ПЗ досі здається складним викликом. Не тому, що бракує патріотизму, а тому, що є страх — зруйнувати налагоджені процеси, втратити дані, зіштовхнутись із технічними труднощами.

— Чи є на що замінити? 

— Так! На ринку — багато якісних програмних продуктів, як українського виробництва, так і міжнародних брендів. Ми в Linkos Group розуміємо ці побоювання й робимо усе, щоб показати: перехід на українські рішення — це не болісна трансформація, а крок до незалежності, безпеки й сучасності. 

Кібербезпека та протидія атакам

— Як компанія захищає дані користувачів під час війни?

— Скажу вам, що для нас повномасштабна війна почалася не як для всіх 24.02.2022 під ранок. Атака на нашу інфраструктуру почалася ще ввечері 21.02. Бо ворог до запуску ракетних бомбардувань розпочав дуже серйозну кібератаку. І ми змогли її тоді відбити. 

Бо у нас вже був досвід… 

— Ви маєте на увазі кібератаку на Medoc 2017 року та вірус NotPetya?

 — Так. Тоді, на жаль, ні ми, ні весь світ ще не стикався з атакою такого підходу та рівня, що вже тоді російські спецслужби вчинили проти України, використавши наш продукт. Але можу вам сказати, що найкращі фахівці світу з кіберінцендетів та безпеки розслідували та вивчали наш кейс, аби вчитися та створювати системи протидії таким атакам. І завдяки співпраці з ними нам вдалося побудувати кібербезпеку нового рівня. І головний урок, який ми винесли із того досвіду, — не існує системи, яку неможливо зламати. Тому в сучасному цифровому світі інвестиції в безпеку — не розкіш, а необхідність.

Конкуренція та інновації

— Хто ваші конкуренти і чим ви від них відрізняєтесь?

— Конкуренти є багато, вони сильні. Але коли вони нас копіюють — ми розуміємо, що попереду. Ми випереджаємо своїми ідеями та розробками. Конкурентів поважаємо: вони не дають розслаблятися і роблять нас кращими.

— Яку роль відіграє ШІ у ваших продуктах?

—  До ШІ-інструментів ставимось з повагою та визнаємо проривний виток появи такого виду розробок. Використання ШІ дуже допомагає та прискорює процеси. Головне в імплементації ШІ — це побороти страх людини бути заміненим. Тому що коли даєш завдання впровадити ШІ, співробітники бояться втратити  роботу в результаті такого впровадження. Я же вважаю, що ШІ покращує роботу кваліфікованого співробітника, а не замінює кваліфікованого співробітника. 

— Чим покращує? 

— Тим, що просту, монотонну, нудну, але необхідну роботу можна скинути на ШІ, економлячи час на важливе й складне. 

Майбутнє: розвиток в Україні і за її межами

— Які плани на майбутнє?

— Ідей для майбутніх розробок дуже багато. Багато замовлень. На сьогодні на все це не вистачає людських ресурсів. Багато хто знаходиться в ЗСУ, хтось виїхав, дехто втрачає енергію та здібності працювати в таких умовах життя…

Під час війни багато українських компаній почали виходити на зовнішні ринки — хтось у пошуках стабільності, хтось заради диверсифікації. Це природна реакція бізнесу на виклики часу.

Наш шлях — це розвиток сервісів, які допомагають українському бізнесу вистояти й зростати. Розширюватися на інші країни ми зможемо після перемоги — тоді, коли це буде не втеча, а впевнене розширення українських технологій у світ.

— Чому не хочете вийти на нові ринки зараз?

Зараз «розширення» — це кинути команду, яка тут працює, й створювати щось нове з новими іншими людьми? Не хочу я такого «розширення». Я вірю в Україну. В нашу команду. Я вважаю, що ми зараз дуже потрібні тут. Нашим клієнтам, замовникам, партнерам. Бо з цих людей і підприємств складається наша держава.  Ми продовжуємо працювати та розвивати сервіси перш за все для нашої держави.

Як повідомляє Interesting Engineering, у планах стоїть поява перших авто з такими накопичувачами у 2027-2028 роках. Йдеться не лише про довговічність: завдяки твердому електроліту обіцяні вища енергомісткість, безпечніше швидке заряджання та компактніші габарити порівняно з нинішніми літій-іонними пакетами. Компанія також припускає можливість повторного використання батареї у двох-трьох автомобілях протягом життєвого циклу, що зменшує сумарний вуглецевий слід.

Індустріальна підготовка включає партнерства по ключових матеріалах. Разом із Sumitomo Metal Mining від 2021 року відпрацьовуються стійкі катодні композиції; масове виробництво таких матеріалів заплановане орієнтовно на 2028 фінансовий рік Японії. Паралельно Idemitsu Kosan будує потужності з випуску літій-сульфіду як бази для твердого електроліту з орієнтиром на 1000 тонн на рік і старт масового випуску до 2027-го. Така конфігурація має знизити ризики вузьких місць у ланцюгу постачань.

Комерційне впровадження, за оцінками Toyota, почнеться з преміальних лінійок (зокрема Lexus і Century) із подальшою дифузією у масовий сегмент після нарощування обсягів і оптимізації собівартості. Цінник перших партій, імовірно, буде вищим, однак тривалий ресурс та опція повторної інсталяції здатні вирівняти повну вартість володіння на тривалому горизонті.

Практичні наслідки для власника електрокара зводяться до двох ефектів: рідшої заміни тягового пакета протягом життя авто та доступу до більшої дальності руху без компромісів щодо надійності. У разі підтвердження заявлених параметрів з’являється простір для нових бізнес-моделей: від «перенесення» батареї в наступне авто до подальшого використання у стаціонарних системах зберігання енергії.

Твердотільна архітектура прибирає горючий рідкий електроліт і піднімає щільність енергії, але вимоги до чистоти матеріалів і контролю виробництва ускладнюють масштабування. Саме тому Toyota синхронізує R&D із розгортанням місцевої сировинної бази та партнерств, намагаючись зменшити залежність від імпорту і стабілізувати витрати. Якщо графік 2027-2028 років буде витримано, ринок отримає вагомий аргумент на користь довговічних і економічно передбачуваних електромобілів.

Раніше dev.ua писав про те, як компанія BGV Геннадія Буткевича успішно протестувала дослідницький зразок анодного матеріалу для літій-іонної батареї, виготовленої з українського графіту.

«Кожен автономний агент має власну ідентичність, цільовий доступ до систем і застосунків компанії, а також здатність співпрацювати з людьми та іншими агентами, — йдеться в документі Microsoft про плани розвитку продукту. — Ці агенти можуть відвідувати зустрічі, редагувати документи, спілкуватися електронною поштою та в чатах, а також автономно виконувати завдання».

Microsoft продаватиме цих ШІ-агентів в M365 Agent Store і зробить їх доступними у своїх інструментах Teams, пише the Register.

Фахівець із ліцензування Microsoft Річ Гіббонс, посилаючись на внутрішні документи для адміністраторів M365, заявив про нову ліцензію «A365» (імовірно, для продукту «Agent 365»). Він підкреслив, що вона не вимагатиме додаткової ліцензії Microsoft 365 або Teams.

Інформацію про ліцензію A365 та  Agent 365 також підтвердив MVP Microsoft Жоао Феррейра. За його словами, агенти матимуть власну адресу електронної пошти, обліковий запис Teams, запис у корпоративних каталогах (або Entra ID, або Azure AD) і навіть місце в організаційній структурі компанії.

«Вони можуть брати участь у зустрічах, надсилати й отримувати електронні листи та повідомлення в чатах, мати доступ до корпоративних даних, а також навчатися на основі взаємодії, щоб із часом ставати кращими», — додав Феррейра. 

Документи Microsoft свідчать, що ці агенти дебютують пізніше у листопаді. Оскільки щорічна конференція компанії Ignite розпочинається наступного тижня, видання The Register припускає, що агенти можуть стати одним із анонсів Microsoft на заході. Феррейра повідомив, що Microsoft проведе «цільовий випуск» A365.

Вчені вважають, що ШІ може точно передбачити важливі характеристики людей на основі аналізу їхнього обличчя, включаючи показники, пов’язані з фінансовим успіхом, такі як повага та довіра. Про це пише Futurism.

Для цього дослідники використовували систему штучного інтелекту, навчену на основі попередніх наукових досліджень з виявлення рис характеру за обличчям, щоб виокремити п’ять рис характеру: софт скіли відкритості, сумлінності, екстравертності, приємності та невротизму. Дослідження також базувалося на основі фотографій 96 000 випускників MBA, зібраних з LinkedIn.

Науковці перевірили, як насправді склалася кар’єра користувачів LinkedIn, і стверджують, що виявили зв’язок між рисами, які вони визначили за скануванням обличчя, та їхнім успіхом на ринку праці. На їхню думку, це означає, що методи машинного навчання можуть виявляти кореляції між рисами обличчя та успіхом у реальному житті.

У Futurism відзначають, що алгоритм, який може впливати, чи отримає людина роботу, банківський кредит або орендує автомобіль, лише на основі обличчя, звучить досить антиутопічно. Але у світі, де фінансовий успіх має пріоритет над усім іншим, корпорації матимуть «сильний стимул» для його впровадження.

Різні версії цього алгоритму вже використовуються в реальному світі. Деякі штати в США використовують програмне забезпечення на основі штучного інтелекту для перевірки водійських посвідчень, що має негативні наслідки для людей з відмінностями в обличчі.

«Широке впровадження технології розпізнавання обличчя в майбутньому може спонукати людей змінювати свої риси за допомогою програмного забезпечення або навіть змінювати свою зовнішність за допомогою косметичних процедур», — пишуть дослідники.

За даними Engadget, що переказує експерта-інсайдера Марка Ґурмана, Apple готує кілька напрямів апгрейду: по-перше, користувачі зможуть відправляти знімки разом із сатком-повідомленнями. По-друге, планується підтримка 5G NTN — технології, завдяки якій оператори зможуть підсилювати покриття, «підхоплюючи» трафік із супутників. По-третє, компанія хоче дати Apple Maps супутниковий канал для побудови маршрутів у місцях без стільникового та Wi-Fi-сигналу. 

Команда також тестує «природніший» режим користування, за якого iPhone зберігатиме з’єднання без необхідності цілитися у небо, зокрема в приміщеннях або укритті. Для екосистеми розробників готується API, що дозволить стороннім застосункам легально й безпечніше працювати з супутниковими сесіями, не покладаючись на обхідні сценарії енергоспоживання.

Термінів запуску Apple не називає, а самі плани поки що «плаваючі». Водночас динаміка підказує орієнтири: від Emergency SOS via Satellite у 2022-му до Messages via Satellite в iOS 18 минуло приблизно два роки, тож наступна хвиля може знову вимагати кількох ітерацій заліза, модемів і софту. Критичною буде й координація з операторами.

Apple послідовно розширює супутниковий стек iPhone, рухаючись від аварійних повідомлень до повсякденних сервісів. Паралельно ринок мобільного зв’язку інтегрує NTN у стандарти 5G/6G, тож від апаратних модемів до тарифних політик операторів — усім доведеться адаптуватися до світу, де «немає покриття» більше не дорівнює «немає зв’язку».

Раніше dev.ua писав про те, як Apple готується вперше вийти на ринок недорогих ноутбуків. Новий пристрій буде орієнтований на людей, які переважно переглядають вебсторінки, працюють з документами або займаються легким редагуванням медіафайлів.

Про це він написав у дописі у своєму профілі LinkedIn.

«Я пам’ятаю IT до того, як воно стало таким, яким є зараз. Коли айтівці були „ботанами“, заробляли небагато й ніхто не хотів бути айтівцем. Я мав старших друзів, які вже працювали в IT тоді й вчився сам. Тоді ми вчилися не тому, що ось вже „завтра“ будуть тисячі доларів на місяць, а тому, що вірили в перспективу, а також обов’язково — бо мали певну симпатію», — розповів Мащиць.

Він зазначив, що йому було цікаво проводити години вдома за дослідженням різних технологій «без жодних думок» про те, що це витрачання свого часу без оплати.

«Всі знайомі, що тоді вже працювали в IT, потім звісно ж — почали стрімко підійматися кар’єрними сходами та заробляти більше. Вони, як тоді, так і зараз досі мають симпатію до IT. Симпатію, яка зародилася не через гроші, але тоді, коли за цю симпатію навіть цькували», — згадує айтівець.

Олекса Мащиць радить подумати «зайвий раз» перед тим як йти в IT лише за грошима.

«Це не проста галузь (якщо бажаєте багато заробляти) і без певної „любові“ або хоча б зацікавленості вам буде важко, а для багатьох — саме це не дасть „увійти“ взагалі. Не витрачайте життя на те, що не розумієте й не цікаво дізнатися. Не витрачайте життя, роблячи те, що не любите. Воно не вартує того», — додав він.

Якої думки айтівці

В коментарях до допису Олекси Мащиця чимало IT-спеціалістів написали, що людей, які прийшли в IT саме за грошима, досить багато. Проте вони можуть зіткнутися з труднощами в кар’єрному зростанні та вигоранні.

«Ця замітка мала сенс років 5 назад. У 2025 році за грошима йдуть в агросектор, але не в айті. Це про Україну. В західній Європі середній айтішник це вже давно не про великі гроші», — не погоджується CEO Terenbro Ігор Березка.

«Думаю між вибором працювати за 15 000 грн і роботою в ІТ зі значно більшими перспективами, то більшість виберуть ІТ і це нормально. На жаль світ не ідеальний і приходиться вибирати. Історії про те що займайся своєю улюбленою справою і ти будеш заробляти мільйони далека від реальності й це скоріше один кейс на мільйон», — відзначив Project Management Expert Олександр К.

«Для мене IT це в першу чергу про цікаві продукти та культуру менеджменту. А ще не знаю інших галузей, де така концентрація відтерапевтованих людей», — вказала Executive Coach Анна Здор.

«Я завжди кажу, що йти в ІТ за грошима — нормально. Але якщо у людини немає любові до вирішення проблем та написання коду, наснаги сидіти за комп’ютером багато годин підряд, думаючи над рішеннями тих чи інших проблем — не буде тих грошей. Або будуть, але доволі швидко людину наздожене вигорання», — вважає Android Developer Артем Пелевін.

За його словами, довго робити те, що не подобається, неможливо навіть за великі гроші. Інші айтівці відзначили, що такі люди навряд чи здатні піднятися вище рівня middle.

Під час титрів в «Плюрибус» можна побачити рядок на екрані, присвячений різним подякам: «Цей серіал створено людьми». Це було зроблено навмисно, щоб продемонструвати наскільки Ґілліґан зневажає ШІ й хоче показати, що вона не була необхідною, пише GamesRadar+ з посиланням на Variety.

«Я ненавиджу штучний інтелект. Штучний інтелект — це найдорожча та найенергоємніша машина для плагіату у світі. Я думаю, що дуже велика ймовірність, що все це — купа лайна», — розповів режисер.

Творець серіалів «Пуститися берега» та «Краще подзвоніть Солу» вважає всю ШІ бульбашкою, що роздувають шахраї, які прагнуть лише збільшити своє багатство.

«Це, по суті, група мільярдерів, чиєю найбільшою життєвою метою є стати першими трильйонерами у світі.  Я думаю, що вони продають повітря», — вважає Вінс Ґілліґан.

Тим часом голлівудські студії починають все активніше використовувати штучний інтелект і комп’ютерну графіку для зображення тварин на етапі постпродакшну, замість того щоб приводити на знімальний майданчик справжніх пухнастиків.

Раніше акторка Елайн Ван дер Велден повідомила, що її студія талантів штучного інтелекту Xicoia веде переговори з низкою агенцій, зацікавлених у підписанні контракту з її першим творінням — актрисою штучного інтелекту Тіллі Норвард. Вона може стати першою цифровою особою, яка отримає такий контракт.

Керівник 3D Metal Tech Ярослав Головенько закінчив КПІ,  а потім здобував освіту за кордоном в напрямку 3D-друку металів, захистив наукову роботу з цієї тематики, та отримав ступінь Ph.D. в галузі 3D-друку. Після повернення в Україну започаткував власний проєкт під парасолькою групи ТАС. Група повірила в ідею та проінвестувала трохи понад 1,2 млн євро на старті проєкту, який вже п’ять років працює на ринку України.

Спочатку 3D Metal Tech розпочинала свій шлях лише з одного напрямку — медичного. Це був друк індивідуальних (пацієнтоспецифічних) титанових імплантів. Сьогодні 3D Metal Tech оперує більш ніж 250 принтерами, що друкують різноманітні пластики та метали. Ціна найдорожчого становить 700 000 євро, а в переліку сировини, яка використовується містяться: титан, алюміній, нержавіюча сталь, кобальт-хром, нейлон, та інші пластики для 3D-друку. 

Другий шанс на повноцінне життя

Одним із найскладніших і найважливіших напрямків роботи 3D Metal Tech залишається виготовлення онкологічних імплантів, необхідних для заміни уражених раком кісток та суглобів. Представник компанії та структурного підрозділу Neobionix Василик Юрій розповів dev.ua про найскладніший виріб, який виробляла компанія.

«Коли пухлина вражає близько 70% стегнової кістки, уражену частину потрібно видалити. Раніше єдиним варіантом для таких пацієнтів була ампутація. Тепер, завдяки 3D-друку, ми можемо виготовити індивідуальний імплант і замінити уражену ділянку.»

У 3D Metal Tech розповідають, що вони стали першими в Україні, хто почав друкувати пацієнтоспецифічні титанові імплантати. Хоча у світі ця технологія з’явилася на 5-7 років раніше, в Україні вона стала доступною лише завдяки діяльності компанії.

Пан Юрій згадує, що попри початковий спротив з боку лікарів, які сумнівалися в якості «українських імплантів», сьогодні їхні вироби визнані нічим не гіршими за закордонні аналоги, але при цьому дешевші та швидші у виготовленні.

Величезна перевага локальної компанії у позбавленні українського замовника бар’єрів у доступі до технології: мовних, логістичних, часових. Завдяки власним розробкам в цьому році компанія навіть почала продавати свої вироби у чотирьох країни світу, в тому числі Грецію та Німеччину.

Значна частина виробничих потужностей 3D Metal Tech спрямована на допомогу учасникам бойових дій. Загалом на принтерах компанії було надруковано понад 2700 імплантів. Зараз приблизно половина з яких 30-40% виготовлені безпосередньо для поранених військових.

«У нас дуже велика частина замовлень йде для військових, тому що характер бойових травм спонукає до індивідуальних рішень. Серійні пластинки часто не підходять», — пояснює Василик Юрій.

Компанія покриває потреби в виробництві імплантів, а для військових пацієнтів це безплатно. Фінансування забезпечується частково українськими фондами, українськими діаспорами, а також власним коштом 3D Metal Tech.

«Поки що ще не було жодного запиту від військового, який ми не змогли зробити безплатно для нього. Це наш внесок Надіємось, що так буде і далі,» — наголошує Василик Юрій.

Компанія має укладені договори про співпрацю з провідними українськими приватними та державними клініками, які проводять подібні операції.

Незламність виробництва попри ворожі атаки

Вже під час повномасштабного вторгнення виробничі потужності 3D Metal Tech частково були пошкоджені через атаку ворога. Однак компанія не тільки продовжила роботу, але й активно розвивається.

«У нас були пошкодження через атаку, зокрема частково пошкоджене виробництво, певна ресурсна база була втрачена і це все довелось відновлювати. Ми повністю адаптували інфраструктуру до сучасних реалій. Навіть під час відключення світла виробництво не стоїть. Усі принтери завантажені та працюють,» — розповідає менеджер компанії Єгор Подій.

Крім того, компанія займається 3D-друком виробів для інших галузей. Їх обирають замість великих серійних виробництв, адже при кількості до 5 000 копій друк виходить швидше й дешевше, ніж виготовлення на заводі. В деяких випадках заводське замовлення може тривати пів року або й більше, то в 3D Metal Tech готовий результат можна отримати вже за місяць.

Крім того, 3D-друк дозволяє бути дуже гнучким та вносити зміни в конструкції за день. Ще вчора виготовлялися старі вироби, а завтра вже можна отримувати оновлені, відредаговані, покращені. Все що для цього потрібно — оновити віртуальну 3D-модель. Ніяких додаткових затрат при цьому не виникає. Цього не можуть забезпечити традиційні заводські методи виготовлення, адже там будь-які зміни — це час та інвестиції в технологічну оснастку, її заміну, або модернізацію.

Саме тому, основні клієнти компанії — це невеликі технологічні стартапи, яким потрібен, наприклад, корпус для власного продукту. Для них 3D-друк — це швидке та вигідне рішення без потреби замовляти велику партію деталей на заводі.

У команді компанії працює близько 35 людей. Приблизно десятеро з них інженери, ще десятеро виконують представницькі та управлінські функції, а решта це фахівці з виробництва, які безпосередньо займаються складанням принтерів, обробкою 3D-моделей і підготовкою готових виробів.

«Кілька наших колег воювали в лавах збройних сил. Ви напевно і не здогадалися, бо це не очевидно, але Юрій, з яким ви щойно спілкувалися — один з них. Він воював у 110-й бригаді на Авдіївському напрямку. А зараз працює у нас директором з продажів центрального регіону.» — в розмові додає Єгор.

Компанія активно розширюється й наразі шукає нових спеціалістів, передусім біоінженерів, які можуть проєктувати індивідуальні медичні імплантати. Це найдефіцитніший напрям, адже таких експертів в Україні дуже мало. Якщо кандидат уже має необхідні навички, компанія готова одразу взяти його до команди.

Як зазначив Василик Юрій в Україні можна здобути базову освіту біоінженера, однак вона не повністю відповідає вимогам цієї сфери. Тому більшість нових працівників проходять додаткове навчання у внутрішньому інженерному відділі або стажуються за кордоном, де є профільні програми з проєктування 3D-імплантів.

3D Metal Tech є першим в Україні сертифікованим виробником медичних виробів, що виготовляються методом 3D-друку металів, згідно зі стандартом ISO 13485. Як пояснив пан Єгор Подій сировина для принтерів постачається з Канади, яка вважається найкращою і найчистішою для виготовлення імплантатів.

На запитання dev.ua чи є в Україні сировина, яку можна використовувати для 3D друку Єгор відповів лаконічно: «Теоретично це можливо, але зараз більшість матеріалів на ринку не мають сертифікації. Вони містять домішки, які можуть впливати на якість виробів. Компанія ж використовує лише сертифіковану імпортну сировину, виготовлену безпосередньо виробником принтерів», — пояснив Єгор Подій. 

Таке рішення робить процес дорожчим, але гарантує високу якість і довіру клієнтів. 

«Саме тому компанія вважає сертифікацію своєю ключовою конкурентною перевагою — усі їхні вироби, інженерні рішення та саме виробництво мають відповідні сертифікати», — додав Василик Юрій

Плани на майбутнє

Компанія планує розширювати виробничі потужності та збільшувати кількість принтерів. 3D Metal Tech прагне задовольнити потребу клієнтів, яким потрібні великі деталі, адже зараз їх доводиться виготовляти з кількох частин.

Попри війну, компанія має амбітні цілі щодо розширення і виходу на світовий ринок, особливо у медичній сфері. 3D Metal Tech планує сертифікувати свою продукцію для Європи, оскільки однієї сертифікації буде достатньо для всіх країн ЄС, а також орієнтується на інші ринки, де регуляція простіша.

«На світовому ринку ми конкуруємо дуже сильно з європейськими та американськими виробниками ціною. Якщо в нас імплант в середньому виходить десь близько трьох тисяч євро, то в Європі це буде вдвічі дорожче, а в Америці навіть в п’ятеро», — пояснив Василик Юрій.

Нині 3D Metal Tech відкрита до співпраці з лікарями, фондами, стартапами, а також прагнуть долучити до команди кваліфікованих CAD інженерів. 

Про це йдеться у звіті GTIG, в якому виділяють дві групи, що  використовують так званий «just-in-time AI» — PromptFlux та PromptSteal.

» Ці інструменти динамічно генерують шкідливі скрипти, заплутують власний код, щоб уникнути виявлення, і використовують моделі штучного інтелекту для створення шкідливих функцій на вимогу, а не жорстко програмують їх у шкідливому програмному забезпеченні», — пояснюють у дослідники.

За їх словами, це є суттєвим просуванням у бік «автономного та адаптивного» шкідливого софту.

PromptFlux — це дропер, написаний на VBScript, який «регенерується» за допомогою API Google Gemini. Він спонукає LLM переписати власний вихідний код «на льоту», а потім зберегти модифіковану версію в папці «Автозавантаження» для збереження. Шкідливе програмне забезпечення також намагається поширюватися, копіюючи себе на знімні диски та підключені мережеві ресурси, зазначають в GTIG.

PromptSteal — це програма на Python для викрадення даних, яка використовує LLM Qwen2.5-Coder-32B-Instruct для генерації однорядкових команд Windows. Це дозволяє їй отримувати інформацію та документи у певних папках і надсилання даних на сервер управління та контролю (C2).

GTIG повідомила, що спостерігала використання PromptSteal російськими хакерами FROZENLAKE (має позначення APT28) в Україні, а PromptFlux все ще перебуває на стадії розробки.

Раніше українська команда реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози CERT-UA повідомляла, що хакерське угруповування UAC-0001 (APT28) контролюється російськими спецслужбами. Влітку 2025 року на його рахунку було 110 зафіксованих кібератак на державні органи.

В CERT-UA відзначали, що ці російські хакери стояли за розповсюдженням серед українських чиновників електронних листів із вкладенням у вигляді файлу «Додаток.pdf.zip». В ньому містився шкідливий софт LAMEHUG, який використовував LLM Qwen 2.5-Coder-32B-Instruct для викрадення даних.