Блог

«Мої друзі з української мілтек компанії Dark River Group відкрили 4 вакансії, і наша рекрутингова агенція Netpeak Talent допомагає знайти найкращих кандидатів. Ролі — топові, команда — сильна, місія — важлива», — повідомив Бородатюк.

Він зазначив, що за успішні рекомендації для цих позицій передбачені грошові бонуси. В Dark River Group шукають:

• Керівника з виробництва (бонус за рекомендацію: $2000).
• Chief Technology Officer (бонус за рекомендацію: $2000).
• Embedded Hardware Engineer (бонус за рекомендацію: $500).
• Embedded Firmware Engineer (бонус за рекомендацію: $500).

«Щоб порекомендувати кандидата, напишіть нашій рекрутерці Альоні на пошту [email protected]», — зазначив Артем Бородатюк.

Dark River Group — це українська miltech компанія, що створює автономну екосистему для військових з широким спектром функцій — від виявлення й ідентифікації загроз до автономного ураження. «Мета — дати військовим інструменти, що бачать далі, реагують швидше й уражають точніше», — говорять в компанії.

Як пише TechCrunch, у вибраних учасників експерименту поруч із кнопкою Home на головній сторінці з’явився пункт Your Custom Feed. Натиснувши на нього, можна ввести короткий опис того, що хочеться бачити в стрічці: від «домашньої кухні» до «пояснювальних відео з фізики». На основі цих підказок сервіс перебудовує рекомендації й намагається швидко очистити стрічку від випадкових тем, які колись «підхопив» алгоритм.

Функція має дати людям простий спосіб «перезавантажити» головну без тривалого клікання по кожному ролику й приховування каналів. Замість того щоб довго виправляти наслідки одного вечора з дитячими мультфільмами або випадкових кліків по трендах, користувач може сформулювати, що його цікавить просто зараз, і змусити систему рекомендацій підлаштуватися під цей запит.

Наразі Your Custom Feed доступна лише невеликій групі користувачів, і YouTube не розкриває планів щодо повномасштабного запуску. Компанія тестує, як часто оновлювати таку стрічку, чи варто її лишати як окремий режим поруч із класичною Home і як поєднувати активні запити з автоматичними підказками алгоритму.

Керовані користувачем стрічки вже тестують інші соцмережі. Threads експериментує з налаштуваннями рекомендацій, а X працює над тим, щоб дозволити тегати ШІ-чатбот Grok для коригування контенту. Великі платформи відходять від моделі «алгоритм сам краще знає» до сценарію, де людина частково контролює те, що бачить.

Тривала критика YouTube за нав’язливі рекомендації, інформаційні «бульбашки» та складність очищення стрічки стала тлом для цих змін. Якщо тест Your Custom Feed буде успішним, домашня сторінка сервісу точніше відображатиме інтереси користувачів.

Раніше dev.ua писав про те, як YouTube почав впроваджувати інструмент виявлення діпфейків, який допомагає контентмейкерам знаходити відео з несанкціонованою підміною їхнього обличчя чи голосу та швидко вимагати видалення таких роликів.

Агенція оборонних закупівель Міністерства оборони України додала до маркетплейсу зброї DOT-Chain Defence критично важливі дрони-перехоплювачі. Цю інформацію повідомив прем’єр-міністр Денис Шмишаль. 

«Технології працюють для фронту. Кожен підрозділ повинен мати можливість швидко реагувати на виклики та отримувати найкраще обладнання», — йдеться у повідомленні.

Ключовим нововведенням є впровадження принципу автономії та довіри. Відтепер підрозділи Сил оборони можуть за державні кошти та без зайвих погоджень самостійно обирати та замовляти необхідні дрони-перехоплювачі безпосередньо через ІТ-систему DOT-Chain Defence.

Наразі у маркетплейсі доступні дрони від трьох українських виробників. Зазначається, що ще три компанії будуть законтрактовані найближчим часом, що підкреслює інвестиції Міноборони в український оборонно-промисловий комплекс.

Раніше СТО компанії розробника дронів Deviro Денис Чумаченко засумнівався в правильності рішення уряду України віддавати виробництво дронів-перехоплювачів за державним проєктом у руки приватних компаній. 

Підрозділ кібербезпеки «Нової пошти» виявив фейкові листи про заборгованість, які розсилають шахраї. Як працює схема.

В листах кіберзлочинців йдеться про те, що в користувача нібито з’явилася заборгованість перед «Новою поштою», і якщо вона не буде погашена, то справа нібито піде до суду. Повідомлення від імені «відділу досудового врегулювання» компанії містить фейкову копію судової претензії та рахунок на оплату послуг.

«Ці листи не мають жодного відношення до Нової пошти чи будь-якої іншої компанії групи NOVA. Шахраї копіюють логотип компанії, підміняють адресу відправника і тиснуть на людей вигаданими боргами, щоб змусити відкрити вкладення або перейти за посиланням», — попередили в компанії.

В «Новій пошті» розповіли, як убезпечити себе від шахраїв:

• Листи від «Нової пошти» приходять тільки з офіційних доменів. Потрібно звертати увагу на підозрілі зміни чи помилки в написанні.
• Не варто відкривати листи від незнайомих відправників і не переходити за посиланнями.
• Якщо посилання все ж було відкрито, потрібно змінити паролі.
• Варто увімкнути двофакторну аутентифікацію для електронної пошти, месенджерів, банкінгу та інших важливих акаунтів.

«Підрозділ кібербезпеки Нової пошти вже працює над припиненням цієї фішингової кампанії та взаємодіє з відповідними службами та провайдерами для обмеження діяльності шахраїв», — запевнили в НП.

YEP Accelerator провів демодень THE FINAL PITCH інкубаційної програми PERSH1. За підсумками презентацій і оцінювання експертного журі, переможцем стала команда Spotoria, що отримала грант у 1 мільйон гривень.

Spotoria — мобільний додаток для пошуку та бронювання паркомісць із оглядом майданчика.

За весь час інкубаційної програми було отримано та реалізовано: 

• близько 1000 заявок на участь та фінально 248 учасників програми;
• 18 менторських сесій із фахівцями з маркетингу, інвестицій, технологій і розвитку бізнесу;
• понад 80 годин навчання на платформі Babele;
• стажування у 12 діючих стартапах, де учасники мали змогу побачити роботу зсередини;
• нетворкінг і підтримку ком’юніті молодих підприємців, які обмінювалися досвідом і створювали колаборації;
• доступ до міжнародних програм, грантів та івентів, а також участь у поїздках на події на кшталт The Next Web (Амстердам), Young Entrepreneurs Summer School (Таллінн) та TechBBQ (Копенгаген). 

Фіналістами програми стали 10 команд:

1. Project Verba — інноваційна платформа лояльності зі смарт-фандоматами та ШІ, що перетворює екологічну свідомість на винагороди.
2. Peony — прокладки без мікропластику, які розчиняються у воді.
3. Briefix — ШІ-рішення для автоматизації клієнтської взаємодії у бізнесі.
4. Spotoria — мобільний додаток для пошуку та бронювання паркомісць із оглядом майданчика.
5. YeeDee — додаток для покупки їжі зі знижками, яку заклади не встигли продати.
6. Зич — платформа для безпечної оренди речей із перевіркою користувачів і депозитною системою.
7. Воля Небожителів (The Will of the Celestials) — українська Action/RPG, що знижує бар’єри входу в Souls-like жанр.
8. Demetra — smart farming-рішення для малих фермерських господарств.
9. Essentials — додаток для персоналізованого відбору перевірених і важливих новин.
10. Sunflower — система, що підвищує ефективність СЕС на 40% завдяки автоматичному налаштуванню панелей.

Учасники THE FINAL PITCH пройшли відбір серед 96 команд і 248 учасників, які протягом двох місяців розвивали свої бізнес-моделі, вдосконалювали продукти та готувалися до масштабування під керівництвом провідних менторів.

За даними Мінцифри, у пілотному конкурсі, що стартує на початку 2026 року, розіграють 10 млн євро грантів: половину профінансує НАТО через Комплексний пакет допомоги Україні (CAP), ще стільки ж виділить Мінцифри. З українського боку за реалізацію відповідатиме оборонний кластер Brave, від Альянсу — NCIA.

Учасники з України та країн НАТО зможуть подавати рішення у чотирьох напрямках: системи протидії безпілотним літальним апаратам, засоби сигнальної розвідки (SIGINT), технології навігації в умовах потужного радіоелектронного придушення та наземні роботизовані комплекси. Перевагу отримають розробки, які можна швидко інтегрувати у війська й масштабувати в межах євроатлантичного простору.

Прийом заявок планують розпочати в лютому 2026 року, а переможців першого конкурсу UNITE — Brave NATO оголосять навесні 2026-го під час другого Форуму інноваторів у сфері оборони Україна — НАТО. Детальні правила участі та наступні хвилі відбору організатори обіцяють оприлюднити вже у 2026 році.

Перший пілот має стати тестом формату. У разі успіху Мінцифри та НАТО планують масштабувати програму й збільшити загальний обсяг фінансування до 50 млн євро. В уряді очікують, що UNITE — Brave NATO перетвориться на постійний канал спільних інвестицій в оборонні рішення, які проходять випробування на українському полі бою та одразу підвищують готовність усієї євроатлантичної спільноти.

Раніше dev.ua писав про те, як Мінцифри оголосило проведення першого державного ШІ-хакатону разом з EPAM Ukraine та WINWIN AI Center of Excellence. Мета Diia.AI Contest — створити нові ШІ-рішення для державних сервісів, тому учасники працюватимуть над реальними кейсами інтеграції ШІ в застосунок «Дія».

Нова функція компанії є безплатною для всіх користувачів Perplexity у США і базується на партнерстві компанії з Paypal, повідомляє Engadget.

Perplexity заявляє, що її помічник може враховувати контекст чату під час пошуку товарів і використовувати деталі, які ШІ дізнався про життя користувача та його уподобання, для персоналізації результатів. Після того як помічник знайде товари, які він хоче показати, ШІ може представити їх у вигляді зручно оформлених карток товарів, наприклад, із зазначенням переваг і недоліків кожної куртки та іншими відповідними деталями, взятими з відгуків і довідників.

Якщо один із продуктів, знайдених Perplexity, сподобається користувачу, він може придбати його безпосередньо через асистента та оплатити за допомогою платіжних реквізитів, збережених у рахунку PayPal. Ця функція «миттєвої покупки» поширюється на всіх продавців, які пропонують PayPal як спосіб оплати.

«Вони мають повну інформацію про своїх клієнтів, можуть обробляти повернення, формувати лояльність і підтримувати відносини після покупки, так само як і на своїх власних сайтах», — пояснили в Perplexity.

Раніше OpenAI оголосила про випуск нового інструмента під назвою «дослідження покупок» напередодні Чорної п’ятниці. Він допомагає краще шукати інформацію про потенційні придбання.

Україна законтрактувала виробництво дронів-перехоплювачів Octopus приватним підприємствам за державною ліцензією. Однак не всім «приватникам» сподобалась ця ініціатива. Зокрема, СТО компанії Deviro Денис Чумаченко у коментарі для видання Forbes, поставив під сумнів виробництво дронів-перехоплювачів за державною ліцензією. 

«Коли ти виробляєш чужий дрон за ліцензією — у тебе немає технічного підґрунтя для модернізації», — зазначив він і додав, що це створює проблеми з узгодженням заміни компонентів, якщо ті закінчуються у постачальника.

Крім того, він висловив побоювання, що виробництво стандартизованих дронів може послабити ешелонований захист проти російських дронів, який має складатися з трьох рівнів.

«Якщо всі виробники робитимуть один тип перехоплювача за ліцензіями, ми можемо залишитись без другого і третього рівня захисту», — додає він.

Наразі в Deviro проходять бойові тестування власного безпілотного перехоплювача, орієнтованого на другий ешелон оборони. Очікується, що масове виробництво розпочнеться в лютому-березні наступного року.

Нагадаємо, дрон-перехоплювач Octopus — це українська технологія перехоплення «шахедів», розроблена Збройними силами у співпраці з Великою Британією. Зараз виробництво перейшло у стадію серійного на території Обʼєднаного королівства та в Україні. У планах приблизно 2000 апаратів щомісяця.

DDoD — це тактичний roguelite-шутер, у який можна грати як наодинці, так і в кооперативі. Події гри відбуваються навколо занедбаної промислової зони, яка стала джерелом біологічної аномалії у Східній Європі. 

«Ви прибуваєте на межу Пурпурових Земель, загадкової промислової зони, враженої, ймовірно, розумною, інтелектуальною речовиною. Місцеві жителі називають її Туманом. Вплив Туману дивним чином спотворює ДНК. Ті, хто обережний та схильний до ризику, іноді отримують здібності, з якими жодна людина не може впоратися», — йдеться в описі гри.

Кожен забіг в DDoD починається на базі звідки потрібно дістатися до джерела аномалії. Для цього можна виконувати побічні завдання, щоб накопичити арсенал, покращити своє спорядження та дослідити цікаві місця.

За словами розробників, аномалію в грі моделювали за супутниковими мапами України. Вони говорять, що DDoD поєднує механіки гри The Ascent та атмосферу S.T.A.L.K.E.R. з відкритим світом і акцентом на виживання в дусі Project Zomboid.

DDoD була анонсована на під час Ukrainian Games Festival 2025 і вже за три місяці зібрала 50 000 додавань у список бажаного. У результаті гра наразі знаходиться на 806 місці найбільш очікуваних ігор у Steam серед понад 4000 проєктів.

Цієї осені The Future Entertainment Company проводила закриті плейтести, які зібрали десятки тисяч гравців. На початку грудня розробники планують запустити новий тест з оновленими механіками та новим контентом.

Записатися на нього можна вже зараз на сторінці гри у Steam. Українські журналісти та блогери отримають доступ автоматично.

Такий розвиток свідчить: попит на якісну міську мобільність в Україні не просто зберігається — він формується заново, під впливом нових економічних реалій і запиту на швидкі, доступні й екологічні рішення.

Старт у воєнний рік: чому ROOH узяв ризик і не помилився

Сервіс ROOH вийшов на ринок у 2023 році — у період, коли більшість інвестиційних потоків були заморожені, а транспортна сфера працювала з мінімальними ресурсами.

Те, що могло стати критичним бар’єром для молодої компанії, стало точкою диференціації. ROOH зайшов у нішу, яка залишалася недозаповненою: короткі міські поїздки, де таксі надто дороге, громадський транспорт — перевантажений, а власний автомобіль — неефективний.

Уже за перший рік парк сервісу зріс зі 128 до 450 одиниць техніки, а ще через рік — до 1000 електросамокатів у 15 містах України.

Попит, що росте: чому міста потребують таких сервісів

ROOH працює не лише із запитом кінцевого користувача. Компанія поступово вибудовує екосистему взаємодії з містами, пропонуючи те, що муніципалітети фактично не в змозі забезпечити самостійно:

• оперативну мобільність для коротких поїздок;
• розвантаження центрів міст від надлишкового автомобільного трафіку;
• зниження навантаження на громадський транспорт;
• екологічну альтернативу класичним міським переміщенням.

Для українських міст — особливо в умовах війни, нестачі бюджетів та необхідності швидких рішень — це інструмент, який дозволяє покращити якість міського середовища без додаткових капітальних витрат.

Стратегія зростання: ROOH обирає партнерства, а не просто інвестиції

Однією з ключових відмінностей компанії є підхід до залучення капіталу. Співзасновники Владислав Чесноков та Богдан Ярошенко наголошують: їх не цікавлять «короткі» гроші.

«Ми не шукаємо просто інвестицій — ми шукаємо партнерів, які вірять у розвиток українських міст разом із нами», — пояснюють у ROOH.

Для сервісу важлива не лише швидкість масштабування, а й формування довгострокової моделі присутності у містах. Це включає вдосконалення техніки, підвищення стандартів обслуговування, розвиток застосунку та роботу над безпекою.

Майбутнє ринку: чого очікувати від української мікромобільності

Український ринок шерингу продовжує формуватися, і ROOH фактично задає темп для всієї галузі. Мобільність у містах перестає бути лише питанням транспорту — це питання інфраструктури, економічного розвитку та комфорту для людей.

Цілі компанії на 2026 рік — понад 20 міст і 2000 одиниць техніки — виглядають реалістичними, враховуючи ринкову динаміку та зростальний попит.

ROOH як кейс для українського бізнесу

Історія ROOH — це про те, що навіть у найскладніших умовах українські підприємці здатні створювати продукти, які змінюють міське середовище та формують нові ринки.

Успіх компанії — не випадковість. Це результат поєднання:

• реального попиту;
• правильного позиціювання;
• технологічного підходу;
• стратегії партнерств;
• і рішучості будувати бізнес у країні, що бореться за своє майбутнє.

ROOH — це не просто сервіс електросамокатів. Це приклад того, як українські інновації можуть народжуватися у кризу й залишатися потрібними. https://rooh.com.ua