Блог

«Можна було нанести цю кириличну клавіатуру олівцем, а можна було вчитися сліпому набору». Як виник Ratatype 

— Як виникла ідея Ratatype як продукту? Як ви виявили наявність потенційного попиту на це рішення?  

— Попит був максимальний, і він був з мого боку. Колись давно, років 17 тому, я купив перший у своєму житті MacBook. Купив його, здається, в Австрії, але точно за кордоном.

На ньому не було українських літер чи кириличної розкладки. Для того, щоб якось ним користуватися, у мене було два варіанти. Можна було нанести цю кириличну клавіатуру олівцем, бо лазерного гравірування тоді ще не було. Тобто, просто намалювати якось ці літери. А можна було вчитися сліпому набору. 

Тож я почав думати, як можна зробити онлайн-тренажер, на якому я би сам навчився набирати текст наосліп кирилицею. Спочатку цей проєкт називався «Всі 10» і ми його зробили російською, за що зараз, звісно, соромно.

У Ratatype ми спочатку зробили англійську версію, а вже потім українську і російську. Згодом почали додавати інші мовні версії, і зараз у нас загалом 11 мов — ще іспанська, французька, італійська, польська, португальська, німецька, нідерландська та турецька.

— Де у вас найбільше юзерів станом на зараз? З якої країни?

— Спробуйте здогадатися! Якщо міряти саме по географії, то найбільше користувачів у Бразилії. Це насправді сюрприз навіть для нас, але так склалося. Тож, відповідно, найпопулярніша мова — португальська, бразильська португальська. 

— Чим ви собі пояснюєте, що саме в цій країні ваш продукт настільки класно вистрілив?

— Якщо би я назвав вам якусь одну стовідсоткову версію, то я би брехав. Напевне ми цього не знаємо. Думаю, що просто там немає конкуренції, може саме тому. 

В принципі, якщо говорити про те, як ми обирали країни, де запускатися, то ми дивилися на два параметри. Це кількість людей, які живуть в цій країні, і GDP, або валовий внутрішній продукт. Тобто, попередньо аналізували, наскільки багато у тій чи іншій країні грошей. Таким чином виводили якийсь коефіцієнт і рейтинг, і там запускалися.

Так, власне, і турецька версія з’явилася. Там багато людей і доволі потужна економіка. 

— Ви згадали про відсутність конкурентів у Бразилії як фактор високих показників Ratatype. Так, власне, а хто ваші найбільші конкуренти? Чи це сильно залежить від країни чи розкладки? 

— Авжеж, у нас є конкуренти, і серед них є і доволі великі проєкти. Є TypingClub, який працює на ринку Штатів і більше позиціонує себе як інструмент для вчителів. Думаю, що в Америці вони набагато популярніші, ніж ми. 

Є різні проєкти, які так чи інакше займаються цією сферою. Але у нашому продукті є не тільки тренажер. У нас є тест, який дозволяє поміряти, як швидко ти друкуєш і навіть отримати сертифікат. У нас також є гра, яка стимулює дітей навчатися швидкодруку. 

— Щодо дітей. Чи дорослих. Яка все ж базова аудиторія Ratatype, якщо говорити саме про вік. 

— Ми виявили дві найбільші аудиторії — це або діти, які тільки навчаються друкувати на клавіатурі, або студенти, які вже вміють це, але хочуть навчитися друкувати по-справжньому швидко. Тобто, це молодь приблизно 20 років.

Але все ж якоїсь супер чітко вираженої аудиторії за віком нема, бо це дуже актуально для всіх. Ми колись рахували, що вміння швидкодруку реально економить значний час вашого життя. Багато людей користуються клавіатурою кожного дня і є різниця, чи друкувати один і той самий текст годину, чи 20 хвилин. Тоді би у нас 40 хвилин на день ще лишалося на перегляд TikTok. Жартую, звісно. 

Щодо віку, то ми нещодавно проводили велике опитування своїх користувачів, і з’ясувалося, що у нас є і досить велика аудиторія людей старшого віку. Найстаршому користувачу з цього опитування був 81 рік, і він реально захоплено відгукнувся про Ratatype. Навичка швидкого друку якась супернедооцінена, тому що ми всі вчимося читати і писати, а друкувати — ні. Воно має відбуватися якось «саме по собі». 

— А ви якимось чином працюєте над втіленням ідеї, щоб швидкодрук мав викладатися і в українських школах? Це могло би бути і як певна соціальна місія, і як маркетингова кампанія для Ratatype. 

— У нас є в планах просування цієї ідеї, але конкретних кроків у цьому напрямку ми наразі ще не робили. 

«Роскомнадзор заблокував Ratatype на території російської федерації як заборонений сайт»

— Наскільки серйозний виклик для команди — запуск вашого продукту на новій розкладці, особливо, якщо вона нестандартна з точки зору українця. У вас уже є турецька. Можливо, ви будете готові виходити на азійський ринок і навчати швидкодруку ієрогліфами? 

— Насправді, навіть якщо брати певні європейські мови, то у них вже є деякі нестандартні символи. До прикладу, такі символи є у французькій і польській мові. Тож при друку треба затискати певні «акорди» на клавіатурі і додатково використовувати клавіші Shift, Ctrl і т. д. 

Щодо мов ще більш складних у плані символів на клавіатурі типу китайської чи японської, то там ще складніші акорди. Взагалі не знаю, як вони можуть швидко друкувати, адже кожен ієрогліф набирається досить складним чином. 

— А ви взагалі ставите перед командою завдання розширити свій продукт на максимальну кількість мов? 

— У нас є амбітна мета зробити найкращий тренажер з друку у світі. Звісно, найкращий тренер має покривати всі мови. Тобто, такі плани є, але наразі команда у нас не така велика. 

Я люблю робити одну задачу за раз, а не нашаровувати багато одночасних задач. Тому що за таких обставин дуже великий час йде на перемикання між задачами, і ми не рухаємося, а просто перескакуємо з однієї задачі на іншу.

Зараз якраз кінець року. Ми маємо намір зібрати стратегічну сесію і вирішити, що ми будемо робити наступного року. 

— Ваша невелика команда — це скільки людей? 

— Нас у Ratatype п’ятеро. Одна з цінностей нашої компанії — робити більше меншими засобами. У нас не так багато засобів, але ми багато робимо.

Якщо, до речі, говорити про «мовні» плани, то є завдання не додати мову, а прибрати одну. Адже у нас досі є російська. 

Про нас тоді навіть написала Ксенія Собчак чи хтось з їхніх популярних ведучих, вже не пам’ятаю. 

І буквально наступного дня Роскомнадзор заблокував Ratatype на території російської федерації як заборонений сайт. Але, що стосується російської, то, на жаль, ще дуже багато аудиторії залишається в Казахстані та в інших колишніх республіках екс-СРСР. Втім, ми хочемо позбутися навіть цієї аудиторії. Тому що робити якийсь внесок у розвиток російської мови не хочеться навіть за гроші.

— Ваш фокус на тому, щоби в умовному Казахстані розвивати їхню національну мову, так само, як і в інших пострадянських республіках, які були штучно зросійщені — це дуже класно. А коли ви запускали Ratatype, ви ставили собі за мету позбавити українців від російського софту, адже дуже популярним у пострадянських республіках був якраз російський тренажер «Соло на клавіатурі». Чи був він вашим конкурентом саме на пострадянських ринках? 

— У мене ніколи не було ні по життю, ні в рамках цього проєкту чіткого бажання обрати якогось ворога і його, так би мовити, перемагати. Цього не було, коли я займався Work.ua, цього немає і зараз. 

Ми просто хочемо зробити наш класний український продукт, який би користувався популярністю по всьому світу. І якщо це паралельно допоможе позбутися якогось радянського чи російського минулого, то це взагалі супер-клас! Але це буде бонусом для нас, не основним завданням. 

— Яка бізнес-модель Ratatype? Наскільки я розумію, у вас основною є безкоштовна версія, але є і платний Ratatype+ з додатковими опціями. Остання приносить доходи чи ви заробляєте на чомусь іншому, зокрема на рекламі?

— З самого початку ми просто розміщували рекламу і заробляли з цього через Google AdSense. Але з часом доходність цього трошки зменшилася. Насправді — не трошки, якщо порівнювати з часом, коли це починалося. Можливо, це пов’язано з якимись змінами в світовому рекламному бізнесі, адже на цьому ринку з’явилося багато гравців і великих платформ, які почали заробляти на рекламі.

Тому минулого року ми запустили оці платні сервіси, про які ви згадали і які ми активно просуваємо. Зараз вони дають доходу навіть більше, ніж реклама. І ми хочемо, щоб вони давали ще більше доходу. Втім, левова частка користувачів досі користується безкоштовною версією. 

— Левова — це більше 50%, чи прямо 80-90%? 

— Я думаю, що десь біля 90%. Варто зазначити, що ціна платної версії у нас диференційована в залежності від країни. Також нагадаю, що ми з самого початку запустили проєкт не на домені .com, а кожна країна має свою окрему версію сайту.

Ми відчули тенденцію, коли це ще не стало мейнстрімом: як на мене, то тепер кожна країна хоче мати щось своє, а глобалізація трошки відкочується назад. 

Якщо брати англійську версію, то наша підписка коштує $7 на місяць. Але якщо заплатити за весь рік, тоді це буде взагалі $3 на місяць. Доволі демократично. Хоча зараз ми на шляху до того, аби переглянути вартість підписки. 

«Якщо людина освічена, нею набагато складніше маніпулювати»

— У 2024 році ви як співзасновник Work.ua продали свою частку. Продукти, якими ви зараз займаєтеся — Ratatype і Education.ua — повністю належать вам? Чи ваші екс-партнери з Work.ua також мають у них свою частку? 

— У цих продуктах я зараз є повним власником. 

— Окрім двох названих мною проєктів займаєтесь розвитком ще якихось цифрових продуктів — чи це вичерпний список? Або, можливо, маєте плани щодо запуску чогось нового? 

— Два продукти — це не так мало. Це — вдвічі більше, ніж один! Після того, як я вийшов з Work.ua, я відкрив компанію, яка називається Орбіта-Ї. 

Зараз ці два проєкти — Ratatype і Education.ua — знаходяться під цією «товкою». Але сама назва — «Орбіта», вона, в принципі, може бути початком для більшої кількості супутників, які обертаються на цій орбіті.

Тобто, наразі цих проєктів тільки два. В принципі, мені вистачає. Що буде в майбутньому — подивимося в майбутньому. 

— Обидва ці продукти так чи інакше вкладаються в освітній домен. Чому освіта? Адже у цій сфері обертаються не найбільші кошти, а ви як технопідприємець і бізнесмен маєте думати про це не в останню чергу. 

— Особисто я вважаю, що рішення багатьох проблем людства знаходиться в домені освіти. Якщо людина освічена, нею набагато складніше маніпулювати. Її голос складніше купити за гречку. Вона робить щеплення своїм дітям і зупиняє розповсюдження хвороб. Можливо, така людина навіть не бере мікрокредити, тому що розуміє, як працюють відсотки. Вона не купує щось, на що вона поки не заробила. Тобто, дуже багато зважених рішень приймається просто на основі якогось освітнього рівня.

Тому я особисто дуже вірю в освіту. На жаль, освіта, як ви сказали, це не дуже популярна історія у плані коштів. Але мені хочеться бути частиною цього рушія, який просуває цю історію і в нашій державі, у і світі. 

Та і взагалі, як казав наш великий поет: «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь». Під цим гаслом і працюємо. 

— Розкажіть ще трохи про Education.ua. З якими проблемами ви стикаєтесь у розвитку цієї платформи?  

— Головна мета Education.ua — це допомогти людині обрати, де їй навчатись. Їй чи її дитині — щоби ця людина знайшла те місце, де навчання буде найбільш відповідне до її запиту. 

Якщо ти обираєш школу для своєї дитини, то можеш подивитися на відстань по карті, а також обрати навчальний заклад за середніми результатами іспитів, які здають його учні, тобто за якістю знань, ну і за багатьма іншими параметрами. Ми намагаємося зібрати всі відкриті дані, які тільки можна, для того, щоб вибір освіти був максимально зважений.

Це суперскладний проєкт, тому що він, по суті, містить сім окремих проєктів. Адже це не тільки школи, це і університети, і дитячі садочки, і репетитори. І це абсолютно різні аудиторії. 

На жаль, аудиторія, яка зараз користується цим проєктом, невпинно зменшується через події, які відбуваються у нашій державі. Тому доволі складно робити цю історію хоч якось прибутковою, зважаючи, що кількість дітей зменшується і через повномасштабне вторгнення, і через демографічні зміни. Однак, ми не кидаємо цю історію і продовжуємо працювати. 

— А над цим проєктом працює більше, ніж п’ять людей? Чи ті самі п’ять людей тягнуть два проєкти? Хоча, певно, таке неможливо. 

— Буває таке, що команди допомагають одна іншій, але, звісно, це окремі команди з окремими завданнями. У Education.ua ця команда теж невелика — до 8 людей. 

— Наскільки я розумію, ви вже певний час проживаєте у Великій Британії. Власне, як технопідприємець, який зараз просуває освітні продукти, як ви можете оцінити рівень освітніх цифрових продуктів у самій Британії? 

— Британська освіта відома по всьому світу і, так чи інакше, але вони дуже хороші маркетологи для своєї освіти. Врешті всі знають, що британські вчені знову і знову щось відкрили. Але якщо говорити про систему освіти в Британії як таку, то вона супер складна і супер-різноманітна. Там мільйон різних шляхів, по якому дитина може навчатися. 

У мене двоє дітей, і скільки я тут живу, скільки і розбираюся в системі освіти — просто для того, щоб зрозуміти, де і як мають навчатися мої сини. У плані різноманітних цифрових додатків, то всі навчальні заклади працюють по-своєму, і кожна школа може обирати, які інструменти вона використовує. Нема якоїсь централізованої системи, яка би працювала від держави. 

Мій син, до речі, жалівся, що в його школі стоїть дуже потужна система, яка блокує весь інтернет-трафік, який може відволікати від навчання. Тобто всі ігри, TikTok та  Instagram на рівні його школи під забороною. Хочу також сказати, що багато британських шкіл повністю перейшли на paperless-навчання, тобто навчання відбувається на айпадах або інших гаджетах, без паперових книжок і зошитів.

— А у вас не було амбіції повторити досвід Education.ua для британського ринку?

— Певні думки на цю тему були, але треба враховувати, що британці можуть бути суперконсервативні у виборі продуктів, яким вони звикли довіряти. Ми дивилися на різні їхні проєкти, котрі схожі на наш, і деяким з них по 80 років. Вони значно старші за інтернет і виникли ще на базі якихось інформаційних бюлетенів до Другої світової війни. Потім цей бюлетень трансформувався у журнал, а потім вони почали працювати в інтернеті. Те саме і з навчальними закладами — є школи, яким 250-300 років, 600 років. Тож дуже важко розривати ці зв’язки, які будувалися не те що десятиріччями, а сторіччями. 

Ці люди у 2025 році досі ставлять собі два крани, які не змішують гарячу і холодну воду. Це одночасно і консервативна, і дуже передова нація, яка поєднує якимось чином ці дві речі одночасно. 

Як повідомляє видання TechCrunh з посиланням на офіційну заяву Warner Music Group, WMG охарактеризувала цю угоду як крок, що «відкриє нові кордони у створенні музики, взаємодії та відкритті.

Генеральний директор WMG Роберт Кинкл назвав цей договір «знаковою угодою», яка принесе користь усім, і дозволить створювати моделі, що розширюють дохід і нададуть нові можливості для меломанів.

У рамках домовленості WMG також продала Suno свою платформу для пошуку концертів Songkick за нерозголошену суму. WMG придбала додаток та бренд Songkick у 2017 році, а її квитковий бізнес згодом купила Live Nation.

У результаті партнерства з WMG, Suno планує запустити більш досконалі та ліцензовані моделі. Завантаження аудіо з платформи стане доступним лише для користувачів із платними обліковими записами, тоді як безплатний рівень буде обмежений відтворенням та обміном створеними піснями.

Артисти та автори пісень, які співпрацюють з WMG (серед яких Lady Gaga, Coldplay, The Weeknd, Sabrina Carpenter та інші), отримають повний контроль над тим, як саме їхні імена, зображення, голоси та композиції будуть використовуватися у новій музиці, згенерованій ШІ.

WMG також врегулювала свій позов про авторські права з іншим ШІ-музичним стартапом Udio, уклавши ліцензійну угоду. Минулого року WMG, Universal Music Group та Sony Music Entertainment подали до суду на Suno та Udio за порушення авторських прав.

Наразі Universal Music Group та Sony Music Entertainment, як повідомляється, також ведуть переговори про ліцензування своїх робіт з Udio та Suno та врегулювання судових позовів.

У новому фінансовому звіті HP оцінює, що витрати, пов’язані з реструктуризацією, складуть приблизно $650 млн, з яких близько $250 млн припадають на 2026 фінансовий рік. Про це пише видання Reuters. 

Стратегія HP полягає в «підвищенні задоволеності клієнтів, інноваційності продукції та продуктивності за допомогою впровадження та використання штучного інтелекту», а також у досягненні економії коштів коштом «скорочення персоналу, спрощення платформи, консолідації програм та заходів з підвищення продуктивності», як зазначено в презентації фінансових результатів компанії.

«Два роки тому ми почали проводити пілотні проєкти з метою з’ясувати, як штучний інтелект може допомогти нам у просуванні цих речей. Ми зрозуміли, що потрібно почати з перепроєктування процесу. Коли ми дізнаємося, як можна переробити процес за допомогою штучного інтелекту, використовуючи агентивний штучний інтелект, це може мати дійсно дуже значний вплив», — сказав генеральний директор HP Енріке Лорес під час телеконференції з питань фінансових результатів.

У лютому компанія вже звільнила від 1000 до 2000 співробітників у рамках раніше оголошеного плану реструктуризації. Очікується, що нова хвиля скорочень зачепить від 4000 до 6000 спеціалістів.

Раніше схожі процеси охопили компанію Oracle, яка скоротила тисячі людей через збільшення витрат на ШІ. Згодом Cisco став черговим технологічним гігантом, який скорочує співробітників попри заяву CEO, що ШІ не забере робочі місця. 

Про це пише The Verge з посиланням на нерозредаговані матеріали судового позову щодо безпеки дітей у соцмережах. Колишня менеджерка Meta Вайшнаві Джаюкумар під час допиту заявила, що компанія фактично мала «17-страйкову» політику: після 16 зафіксованих порушень, пов’язаних із проституцією або сексуальною експлуатацією, акаунт блокували лише на 17-му. На її думку, це «дуже високий поріг» навіть за мірками індустрії.

У позові також йдеться, що в Instagram тривалий час не було окремої зручної кнопки або форми для скарг на матеріали із сексуальним насильством над дітьми. Джаюкумар розповіла, що неодноразово піднімала цю проблему всередині компанії, але їй відповідали, що створення та опрацювання таких скарг потребуватиме занадто багато ресурсів.

Окремі епізоди стосуються рішень Meta щодо підлітків. У 2019 році, за даними позову, компанія розглядала варіант зробити всі акаунти користувачів-підлітків приватними за замовчуванням, щоб вони менше отримували небажаних повідомлень. Від цієї ідеї нібито відмовилися після того, як команда, що відповідає за зростання показників, попередила про сильний удар по залученню. Лише згодом Meta все ж почала переводити нові підліткові акаунти в приватний режим автоматично.

У документах наводяться й результати внутрішніх досліджень: приховування лічильника лайків могло зробити користувачів «істотно менш схильними почуватися гірше» через свої пости, але компанія відступила від цього кроку після оцінки впливу на метрики Facebook. Схожа історія описана з фільтрами краси: їх повернули у 2020 році, хоча дослідники попереджали, що такі ефекти підштовхують дівчат до розладів сприйняття власного тіла.

Усе це стало частиною великого позову проти Meta, TikTok, Google та Snapchat, який подали шкільні округи, генпрокурори та батьки у США. Вони звинувачують платформи в тому, що ті створюють «затягувальні й небезпечні» продукти й сприяють кризі психічного здоров’я серед підлітків. Раніше Meta вже критикували за вплив соцмереж на дітей, але компанія публічно наполягала, що не бачить чіткого причинно-наслідкового зв’язку.

У відповідь на нові звинувачення представник Meta Енді Стоун заявив, що позов спирається на «вибіркові цитати та хибні інтерпретації». За його словами, компанія «протягом понад десятиліття» дослухається до батьків, досліджує чутливі теми та впроваджує зміни на кшталт окремих підліткових акаунтів із вбудованими обмеженнями й інструментів батьківського контролю. Остаточні оцінки ролі Meta в цій справі, однак, даватиме вже суд.

Раніше dev.ua писав про те, як Meta зупинила внутрішнє дослідження про вплив Facebook на психічне здоров’я після того, як отримала докази шкоди від своїх продуктів. Про це стало відомо з невідредагованих матеріалів судової справи, поданої шкільними округами США проти Meta та інших соцмереж.

«S.T.A.L.K.E.R., Cossacks, Hoverace, Heroes of Annihilated Empires, та інші наші ігрові всесвіти — це місця, де кожен може стати героєм, де магія доєднується до реальності, а радіоактивний туман породжує легенди. Ми створюємо світи. Ви — ті, хто наповнює їх життям», — розповіли в GSC на своєму сайті.

В студії також опублікували відео в сеттингу S.T.A.L.K.E.R. 2, в якому демонструється кімната з багатьма моніторами, що зображують кадри з усіх попередніх ігор GSC Game World.

Компанія була заснована в 1995 році Сергієм Григоровичем, який став її керівником. Назву компанії та емблему він вигадав ще 1990 року, під час навчання у школі, у віці 12 років. Вона містить абревіатуру прізвища та ініціалів засновника — GSC (Grigorovich Sergiy Constantinovich).

Свою першу гру «Козаки: Європейські війни» GSC Game World випустила у 2001 році. Стратегія стала хітом і дала старт цілій серії ігор. Найбільше визнання GSC принесла S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl, яка вийшла у 2007 році. У 2011 році студія зіткнулася з труднощами при розробці S.T.A.L.K.E.R. 2 і на деякий час припинила роботу, але у 2014 році відродилася під керівництвом брата Сергія Григоровича — Євгена.

У листопаді 2024 року вийшла довгоочікувана S.T.A.L.K.E.R. 2 для PC та Xbox, яка розійшлася тиражем в 1 млн копій вже за 36 годин після релізу. Через рік гра завітала на консолі PlayStation 5.

«За ці 30 років ми зробили на багато більше ніж просто випустили низку ігор. Ми щасливі мати спільноту людей, які не просто грають — вони поринають у гру, вони живуть кожною її секундою. Саме тому ніколи не було „нас“ і „вас“. Були тільки ми, разом. А попереду ще багато чого: нові світи, нові виклики та нові емоції. Ми не зупинимося», — запевнили в GSC Game World.

До свого 30-річчя студія присвятила розпродаж в Steam зі знижками до 75% на свої ігри.

«Наскільки я розумію, у Nvidia є менеджери, які кажуть своїм підлеглим менше використовувати штучний інтелект. Ви з глузду з’їхали?», — сказав він на нещодавніх загальних зборах компанії.

Як повідомляє Business Insider, Дженсен Хуанг заявив, що категорично не згоден з таким підходом.

«Я хочу, щоб кожне завдання, яке можна автоматизувати за допомогою штучного інтелекту, було автоматизовано за допомогою штучного інтелекту. Я обіцяю вам, що у вас буде робота», — запевнив очільник Nvidia.

Виробник чипів не єдиний, хто заохочує співробітників до використання ШІ. Раніше стало відомо, що Microsoft і Meta планують оцінювати працівників на основі використання ними ШІ, а в Google просили інженерів-програмістів використовувати ШІ для програмування. Крім того, Amazon вела переговори про впровадження ШІ-асистента для програмування Cursor після того, як співробітники висловили таке побажання.

Хуанг також розповідав, що у Nvidia використовують Cursor і закликав користуватися ШІ розв’язання робочих завдань. Він зазначив, що співробітникам Nvidia не варто перейматися, що ця технологія відбере в них роботу.

«Чесно кажучи, я думаю, що нам, ймовірно, все ще не вистачає близько 10 000 співробітників… але темпи найму повинні відповідати темпам, з якими ми можемо інтегрувати та гармонізувати нових співробітників», — зазначив Дженсен Хуанг.

Завдяки розквіту ШІ Nvidia стала найдорожчою компанією світу з ринковою капіталізацією понад $4 трлн. Минулого тижня компанія, яка виробляє чипи необхідні для потужностей штучного інтелекту, повідомила, що в останньому кварталі її дохід склав $57,01 млрд, що на 62% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Проте Nvidia опинилася під тиском інвесторів після повідомлень, що Meta розглядає перехід частини своїх ШІ-навантажень на чипи Google. Лише новина про потенційну угоду спричинила падіння акцій Nvidia в премаркеті на 4,1% і поставила компанію на курс до зменшення ринкової вартості приблизно на $180 млрд за один день.

Про це компанія повідомила у своєму зверненні в Instagram, де стверджує, що банки-партнери отримали «неправомірну вимогу» від голови парламентського фінансового комітету Данила Гетманцева. У ній, за словами FAVBET, йшлося про припинення обслуговування операцій компаній групи, що фактично заблокувало всі видаткові платежі, включно з податками та обов’язковими внесками до бюджету.

У FAVBET називають ситуацію парадоксальною: посадовці, які публічно говорять про боротьбу за податкову дисципліну, своїми діями, на думку компанії, зривають перерахування майже пів мільярда гривень до державної скарбниці. У заяві йдеться, що блокування платежів створює ризик невиконання зобов’язань перед державою, попри те що компанія декларує готовність їх сплатити.

Компанія також попереджає про ширші наслідки. На її думку, такі кроки підривають довіру міжнародних інвесторів, послаблюють позиції легального ринку та грають на руку тіньовим операторам. У FAVBET вважають, що блокування рахунків дискредитує саму ідею прозорого, ліцензованого iGaming-сектору, заради якого бізнес отримував ліцензії та працював у правовому полі.

За даними компанії, за дев’ять місяців 2025 року легальний iGaming в Україні загалом сплатив близько 14 млрд грн податків. З них 6,4 млрд грн, за твердженням FAVBET, припадає на групу її компаній. Заблоковані 424 млн грн у FAVBET порівнюють із річними бюджетами окремих обласних центрів, натякаючи на масштаб потенційних втрат для держави.

У своєму зверненні FAVBET позиціонує себе як найбільшого платника податків у легальному iGaming-сегменті та закликає до «відновлення нормального функціонування рахунків». Водночас компанія не публікує текст самої вимоги до банків і не наводить позиції фінансових установ чи державних органів.

Раніше група компаній FAVBET офіційно підтвердила затримки з виплатами клієнтам і заявила, що причиною є тиск голови фінкомітету Верховної Ради Данила Гетманцева на банки-партнери. Компанія запевняє, що кошти гравців залишаються на рахунках і будуть виплачені після відновлення платіжної інфраструктури.

«Наше бачення — рік надавати послугу безкоштовно і дивимося, як будуть розвиватися події в Україні з погляду воєнних ризиків. Було б непогано, якби ми надавали ці сервіси до кінця війни безкоштовно, але це бачення», — зазначив Олександр Комаров у інтерв’ю для Forbes. 

Водночас, президент мобільного оператора відмовився озвучувати деталі комерційної співпраці з компанією SpaceX, завдяки якій забезпечується послуга Direct-to-Cell. 

«Ми сплачуємо компанії за користування цим сервісом, але ціна не залежить від того, яка технологія запустилася — СМС чи дзвінки. Є покроковий план впровадження різних технологій. Він залежить і від налаштування наших мереж, і від розвитку супутникової мережі. У нас комерційні відносини зі SpaceX не на один рік», — пояснив Комаров. 

Він також пояснив, що одним із можливих підходів у перспективі є додавати безкоштовно цю послугу тільки до більш дорогих тарифних планів. «Це стимулюватиме якихось абонентів переходити на коштовніші плани», — висловив свою думку президент мобільного оператора. 

Окрім того, він вважає, що наявність технології Direct-to-Cell буде стимулом для переходу абонентів від інших операторів. 

«Під час кожного блекауту в країні зростає попит на SIM-карти. Через два-три місяці стабільності запасну SIM-карту викидають. Я дуже сподіваюся, що SIM-карта „Київстар“ з послугою супутникового звʼязку може стати настільки важливою, що її не будуть викидати», — озвучив свої прагнення Комаров. 

Що стосується роботи Direct-to-Cell у прифронтовій зоні, то, як каже президент «Київстара», технологія не працюватиме в зоні бойових дій. 

«Лінія бойового зіткнення дуже динамічна. Робота зв’язку в цій частині країни дуже чутливе питання не тільки для нас, а й для SpaceX. Позиція — це цивільний сервіс, який працює в рамках підконтрольної території України. Ще одне обмеження — прикордонні зони. На відстані приблизно 20-50 км до кордону рівень сигналу супутникової мережі буде суттєво знижуватись… Така історія повʼязана з регуляторними обмеженнями. Ми і оператори за кордоном використовуємо один і той же спектр. Щоб не створювати завади для них, ми вимушені це робити», — розповів Комаров. 

Як писав напередодні dev.ua, «Київстар» відкрив послугу SMS через Starlink Direct to Cell для всіх абонентів. 

Перед цим «Київстар» розширив тестування Starlink Direct to Cell на всю територію України. 

«Генерал Черешня Bullet вже на бойовому чергуванні та в роботі найкращих підрозділів. Отримуємо відео уражень „Шахедів“ цієї ночі», — повідомив директор зі стратегічних комунікацій компанії Рудольф Акопян.

В «Генерал Черешня» відзначили, що передали підрозділам Сил оборони сотні дронів-перехоплювачів для ураження ворожих ударних БпЛА типу Shahed.

Серед переданих систем є нова модель «Генерал Черешня Bullet», розроблена спеціально для швидкого перехоплення та знищення Shahed. В компанії стверджують, що наразі перехоплювачами «Генерал Черешня» системи Bullet та AIR збито десятки «шахедоподібних» дронів. 

«Масоване застосування дронів-перехоплювачів дозволяє створювати значно дешевший і гнучкіший рівень протидії ворожим ударним БпЛА, знімає частину навантаження з ППО та дає можливість швидко масштабувати оборонні спроможності», — розповіли в «Генерал Черешня».

Раніше в компанії повідомляли, що Bullet пройшов випробування та готовий до серійного виробництва для Сил оборони.