Блог

Нові працівники компанії відображають її великі амбіції в галузі охорони здоров’я, пише BI.

У червні OpenAI запросила Нейта Гросса, співзасновника компанії Doximity, що займається технологіями в галузі healthcare, очолити свою стратегію щодо охорони здоров’я. Два місяці по тому вона запросила Ешлі Александер з Instagram на посаду віцепрезидента з медичних продуктів. На конференції HLTH у жовтні Гросс вказав на велику аудиторію OpenAI — ChatGPT щотижня відвідують близько 800 мільйонів активних користувачів, багато з яких звертаються з медичними питаннями.

Кілька інвесторів відзначили, що OpenAI може розв’язати проблему, яка роками турбувала великі технологічні компанії: розрізнені особисті медичні записи, які зберігаються у різних лікарів чи закладів. Продукт OpenAI може допомогти зібрати їх в одному місці.

Якщо OpenAI вирішить створити персонального медичного асистента з консолідованими медичними записами, вона буде конкурувати з Verily від Alphabet, яка в жовтні випустила власний додаток для ведення медичних записів на базі штучного інтелекту.

Наразі все більше прагнуть контролювати своє здоров’я, включно з медичними даними. Коли OpenAI випустила GPT-5 у серпні, генеральний директор Сем Альтман заявив, що здоров’я є одним з основних випадків використання ChatGPT, і похвалився, що нова модель «може допомогти вам зрозуміти свою медичну допомогу та приймати рішення на своєму шляху».

Проте OpenAI поки що не заохочує користувачів завантажувати свої медичні дані й діє обережно, оскільки все більше користувачів звертаються до ChatGPT за інформацією про здоров’я.

Раніше стало відомо, що OpenAI, ймовірно, має на меті стати повноцінним хмарним провайдером. Це поставить ШІ-стартап у пряму конкуренцію з такими хмарними гігантами, як Microsoft Azure, Amazon Web Services та Google Cloud Platform.

На початку серпня 2024 року компанія Ілона Маска повідомила, що встановила імплантат другому пацієнту — Алексу Конлі, який втратив контроль над кінцівками після травми спинного мозку. Наприкінці цього ж місяця чоловік зміг зіграти з допомогою чипа в Counter-Strike 2.

Демонстраційне відео, опубліковане 9 жовтня 2025 року на акаунті Алекса в Х, показує, що його можливості вийшли за рамки базового керування курсором.

Алекс використав свій мозковий імплантат, щоб написати код Arduino, а потім застосував цей код для польоту дрона — усе це було зроблено завдяки прямому контролю мозкових сигналів.

«Я використав Neuralink, щоб написати код для Arduino. Це дозволило мені керувати радіокерованим літаком за допомогою квадстика. Можливості справді безмежні», — говориться у дописі чоловіка. 

Думки Алекса активували інтерфейс, генеруючи функціональний код і виконуючи команди в реальному часі. 

Цей експеримент демонструє, як інтерфейси «мозок-комп’ютер» можуть трансформувати креативність, написання коду і навіть польоти — за допомогою лише думки.

Про це Ярослав Ажнюк говорив у  подкасті на YouTube-каналі «УТ-2». Підприємець розповів, що їх познайомив у Сан-Франциско Мішко Дзамба, друг й одногрупник Карпати. PetCube придбала компанії Дзамби PetBot, і той деякий час працював в українському стартапі на посаді головного інженера.

«Видатний інженер абсолютно… [Його] компанія робила щось подібне на PetCube. Але унікальністю цієї компанії було те, що там одна людина робила те, що у нас робило десь 10 людей впродовж двох років. А от Мішко зробив це сам по вечорах і вихідних», — згадав Ярослав Ажнюк.

 Він додав, що Мішко пропрацював у PetCube близько чотирьох років і став одним з найкращих друзів Ярослава у «Кремнієвій долині». Дзамба познайомив Ажнюка та Карпати, який приходив до офісу PetCube грати в настільний теніс.

«І ми з Карпати і моїм вогнеметом Boring Company смажили мигдаль на парковці біля PetCube, в таку жестяну якусь типу коробочку поклали туди», — розповів Ярослав Ажнюк.

Компанія Boring Company Ілона Маска продала близько 20 000 «не вогнеметів» у 2018 році як жартівливий інструмент для виживання під час зомбі-апокаліпсису.

Про враження від інтерв’ю Андрея Карпати про AGI

Андрей Карпати це словацько-канадський вчений, який спеціалізується на глибокому навчанні та комп’ютерному зорі. Він обіймав посаду директора зі штучного інтелекту та Autopilot Vision у компанії Tesla і є співзасновником та колишнім співробітником OpenAI.

В лютому 2025 року Карпати описав нову методику програмування «вайбкодинг», яка полягає в залученні ШІ-чатботів. Цей термін став популярним серед айтівців і навіть був названий словом року за версією британського словника Коллінза.

«В Андрея є феноменальна здатність класно пояснювати складні речі», — відзначає Ажнюк.

Наприкінці жовтня Андрей Карпати розповів в інтерв’ю, що повноцінні ШІ-агенти чи щось подібне до AGI (загальний штучний інтелект) коректно запрацюють не раніше, ніж у перспективі 10 років. Ці слова спровокували жваві обговорення і ШІ-індустрії.

«Вийшло дуже цікаве відео з ним, де він похитнув фундамент сучасного наративу ШІ-оптимістів. І він сказав, що, ну, ви трошки всі заганяєтесь, і загальний штучний інтелект можливий, але точно не через рік і не через два, а може років через 10, а нам потрібно зробити і ще ряд великих проривів на шляху до нього», — сказав засновник PetCube.

На його думку, Карпати скептично прокоментував деякі тези «видатних людей» у галузі ШІ.

«Нарешті хтось адекватно називає речі своїми іменами. Ну, типу, всі ж бачать, що та є класні покращення в тому, як ChatGPT працює з інформацією. Класний спосіб обробки, добре візуальні моделі розвиваються. Ну, от вся ця трансформерна архітектура, ми бачимо, як вона там покращиться з тим, які їй дають більше даних, більше комп’юту», — пояснив Ажнюк, що йому найбільше сподобалося в інтерв’ю Карпати.

За словами українського підприємця, «всі, хто в темі», розуміють, що просто масштабуючи те, що є, не вдасться отримати загальний штучний інтелект.

«Ти будеш отримувати більше того, що є. Це кращий процесор даних, генератор даних», — відзначив Ярослав Ажнюк.

Про це йдеться у сюжеті журналістки The Guardian. У першому ж «досвіді» Dress to Impress з’явилися ігрові механіки, що заохочують тролінг: учасники оцінюють образи й можуть кидати в конкурентів віртуальні «помідори» чи «купи», а також користуватися позами, які викликали скарги та зрештою вилітали з оновлень. Під час гри виявилися приховані кімнати з тривожними натяками, а чат регулярно перетворювався на поле для знущань над дитячими аватарами.

Поза DTI авторка легко потрапляла до популярних рольових ігор і «висілянок», де персонаж отримував сексуалізовані «жести», прямі образи й насильницькі дії від інших гравців. У Berry Avenue незнайомці імітували приниження й називали її «туалетом», у Suffer аватар розстрілювали відразу після входу, у Prison Pump «новеньких» цькували й змушували платити або «качатися», аби не ставати мішенню для побиття.

Невизначеність відповідальності за контент лише ускладнювала ситуацію, адже власниками й модераторами окремих світів часто є підлітки. У Dress to Impress суспільні обурення викликали не лише платні «трол-фічі», а й поведінка персоналу: один із адміністраторів отримав публічні звинувачення у негідних взаємодіях із неповнолітнім, після чого менеджер гри заявила про звільнення співробітника та розгляд ідеї 18+ модерації.

Офіційна позиція Roblox зводиться до твердження про «індустріально провідні» політики безпеки, ШІ-перевірки перед публікацією ігор та фільтри чату, що нібито блокують обмін зображеннями й персональними даними. У відповідь на критику в Австралії компанія погодилася зробити облікові записи користувачів до 16 років приватними за замовчуванням і технічно відсікати небажані контакти з дорослими без згоди батьків; додатково анонсовано понад сотню покращень безпеки протягом року.

Правовий фон у США посилюється позовами й претензіями від прокурорів окремих штатів, включно з вимогами жорсткіше обмежувати комунікації між дорослими й дітьми та прибирати механіки, що стимулюють знущання за гроші. Регуляторний тиск накладається на бізнес-модель платформи, де значна частина заробітку залежить від мікроплатежів у користувацьких «світах», а це формує конфлікт між «часом у грі» та безпекою малолітніх.

Розслідування Guardian зосередило увагу на трьох вузлах ризику: монетизації, що перетворює тролінг на платну «розвагу»; розмитій відповідальності в іграх, керованих підлітками; та нерівній якості модерації, яка не встигає за масштабом аудиторії. На цьому тлі держави пропонують «безпеку за замовчуванням» і прозорі правила для розробників, а батькам радять жорсткі приватні налаштування, контроль покупок, обмеження чатів і регулярний аудит ігрових світів, у яких перебуває дитина.

Раніше dev.ua писав про те, як Roblox оголосив про масштабне оновлення: платформа запускає короткі відео у стилі TikTok, презентує генеративні ШІ-інструменти для творців контенту та збільшує дохід розробників. 

Усі корпоративні пільги та соціальні гарантії збережуться лише для фахівців, які працюють у правовому режимі «Дія.City», повідомляє DOU з посиланням на компанію. 

У компанії пояснили, що це є частиною переходу на нову модель співпраці, яку EPAM почав впроваджувати ще у 2022 році після вступу до «Дія.City».

«Ми розглядаємо „Дія.City“ як стратегічний напрям розвитку та основу для подальшого зростання нашого бізнесу в Україні. Повний спектр корпоративних бенефітів та соціальних гарантій буде доступний спеціалістам, які є частиною цього простору», — зазначили в компанії.

Нагадаємо, що податковий спецрежим «Дія.City» був запущений у лютому 2022 року. Серед перших резидентів була й компанія EPAM. Пізніше IT-компанії Sigma, EPAM, NIX, SoftServe, Altexsoft створили власну організацію «Об’єднання резидентів» всередині «Дія City».

Станом на жовтень 2025 року в «Дія.City» перебувають близько 2 900 українських та міжнародних IT- компаній, які за три квартали перерахували понад 22 млрд грн податків.

Серед резидентів «Дія.City» EPAM є лідером за доходами, а також входить до топ-5 платників податків у 2024 році.

«Я допомагала CDTO Campus з моменту його заснування як учасниця Advisory Воаrd і два роки з радістю спостерігала, як він розвивається, формує систему навчання держслужбовців і спільноту цифрових лідерів. Тепер для мене честь очолити команду та продовжити цю роботу», — цитує слова Руслани Коренчук прес-служба CDTO Campus. 

З її слів, нині планується розширення кількості програм, встановлення нових партнерств, створення HR-системи для цифрових лідерів та вихід на міжнародний рівень. 

Серед іншого, планується запуск CISO Campus — нового напряму, що готуватиме Chief Information Security Officer для публічного сектору. «Напрямок посилить кіберстійкість держави та сформує мережу експертів із безпеки даних», — анонсували у проєкті. 

У свою чергу, HR-платформа для працевлаштування цифрових лідерів має забезпечити фахівцям доступ до актуальних вакансій у сфері цифровізації, а роботодавцям надати підготовлених спеціалістів, здатних впроваджувати цифрові рішення у великих структурах.

Що стосується масштабування за межі України, то це питання прокоментувала Валерія Іонан, радниця першого віцепрем’єр-міністра з питань інновацій, цифровізації та глобальних партнерств. 

«Ми плануємо створити CDTO Campus з партнерами за кордоном, адже майбутнє урядів визначають штучний інтелект, дані та глобальна співпраця», — зазначила Іонан. 

Тим часом, голова Держспецзв’язку Олександр Потій звернув увагу на важливості нового проєкт CISO Campus для забезпечення достатнього рівня кваліфікації фахівців у сфері захисту інформації та кіберзахисту. 

«Це — відповідь на виклики сьогодення, на зростаючу кількість атак у кіберпросторі. Це — один із кроків, необхідних для запровадження новітніх підходів до кіберзахисту у державі, які стали можливі після прийняття Закону 4336-ІХ», — пояснив він. 

До оновленого Advisory Board CDTO Campus також увійшли:

• Лукас Ільвес — радник міністра цифрової трансформації України з питань ШІ, екскерівник інформаційних технологій уряду Естонії;
• Дмитро Завгородній — заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Антон Демьохін — заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Марія Карчевич — заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Максим Столярчук  — заступник голови Київської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Київської обласної військової адміністрації;
• Мстислав Банік — керівник цифрових продуктів Міноборони;
• Олексій Дорогань — виконавчий директор BRDO;
• Роман Ланський — співзасновник та CEO GovTech-компанії Strimco;
• Ніна Левчук — співзасновниця Impact Force, радниця Mandiant;
• Галина Пустова — СЕО hidden hint, співзасновниця Catomize (Швейцарія);
• Максим Нефьодов — співзасновник ГО «Технології Прогресу».

Під час події ексдиректорка CDTO Campus Галина Пустова представила результати діяльності за 2025 рік, а це 1020 випускників та майже 30 навчальних програм. 

Раніше dev.ua детально пояснював, як працює CDTO Campus і хто може потрапити туди на навчання, у своєму розборі. 

Нагадаємо, що національний проєкт з навчання лідерів цифрової трансформації — CDTO Campus — стартував в Україні у 2023 році.  

В Мінцифри повідомили, що мета програми — забезпечення українців зв’язком під час блекаутів, для виклику швидкої, екстрених сповіщень та зв’язку з рідними.

«Наприклад, ви керівник торгівельного чи офісного центру й використовуєте стаціонарний промисловий генератор. Оператори можуть підключити до нього базову станцію, що поблизу. Тоді під час блекауту мешканці навколо зможуть подзвонити близьким чи екстреним службам. Якщо готові розділити генератор з мобільними операторами — напишіть, будь ласка, на цю пошту — [email protected]», — розповів міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Здати в оренду можна генератор потужністю від 7,2 кВт. Після підключення власник може отримати від 110 до 140 грн за годину. За 12 годин роботи живлення базової станції фізична особа отримає близько 1 320 грн, юридична — близько 1 720 грн.

«Щоб долучитися до проєкту, зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію за номером 0 800 33 63 28 (графік роботи: пн–пт з 9:00 до 18:00, субота–неділя — вихідні). Оператор підбере найближчу базову станцію до вашої локації, пояснить умови, розрахує орієнтовну суму оплати та передасть ваші контакти оператору», — пояснюють в Мінцифри.

Після цього на зв’язок вийде оператор, який перевірить технічні можливості, домовиться про умови та укладе угоду. Власник генератора відповідає за його обслуговування та заправку. За технічне підключення до базової станції відповідають працівники оператора.

Про ALICE Technologies

Стартап ALICE Technologies, заснований у 2025 році, створив запатентований генеративний симулятор — технологію, здатну швидко моделювати та оцінювати мільйони будівельних сценаріїв за лічені хвилини, щоб знайти оптимальні рішення.

Її моделі штучного інтелекту враховують тисячі змінних — від логістики до людських ресурсів — і пропонують оптимальні варіанти реалізації проєктів.

Рішення компанії інтегруються з ключовими галузевими системами, такими як Oracle Primavera P6 і Microsoft Project, забезпечуючи сумісність з інструментами CPM, які використовують більшість підрядників, та розширюючи їхні можливості за допомогою штучного інтелекту.

ALICE вже має чотири патенти та її технології використовуються  у будівництві по всьому світу на суму понад $115 млрд.

Чому TOLOKA.vc вибрала ALICE Technologies

Світовий ринок будівництва оцінюється в $14,5 трлн, а сектор штучного інтелекту в будівництві зростає з $3,9 млрд у 2024 році до $22,6 млрд  у 2032 році (CAGR 24,5%).

«Штучний інтелект більше не просто „поглинає світ“ — він починає вирішувати конкретні, нагальні проблеми в традиційних галузях. ALICE — саме така компанія. Це не просто черговий розрекламований проєкт з красивою презентацією, а реальне рішення, яке допомагає управляти трьома найскладнішими змінними у великомасштабному будівництві: бюджетом, планом і часом. Їхня технологія дозволяє моделювати тисячі сценаріїв у реальному часі: що станеться, якщо змінити постачальника бетону, найняти іншу команду або оптимізувати логістику. А той факт, що команда під керівництвом професора Стенфорда Рене Моркоса вже довела свою здатність подвоїти бізнес у складні часи, робить ALICE дуже привабливим активом для потенційних M&A», — прокоментував Ігор Шойфо, генеральний партнер Toloka.vc.

Нагадаємо, що TOLOKA.vc заснували у 2023 році Тарас Кириченко, Ігор Шойфо та Олександр Колб. За перший рік існування синдикат залучив понад 1700 інвесторів та інвестував понад $20 млн у швидкозростаючі стартапи. TOLOKA фокусується на компаніях, які здатні масштабуватися на глобальному рівні та вийти на біржу або стати об’єктом стратегічного придбання.

Початок: від пологового будинку до перших програм

— З чого почалася історія проєктів Linkos Group? Як фаундери познайомилися? 

— Якщо розповідати про початок, то правильно почати з того, як ми познайомилися з моїм батьком — Сергієм Линником — у пологовому будинку. Він навіть добирався до мене по водостічній трубі, бо інакше не пускали. Першим фаундером нашої сімейної IT-компанії став саме він. Мого приєднання до бізнесу довелося чекати 20 років. Мій батько дуже талановитий програміст-підприємець і вже тоді створював перші програми для автоматизації — спочатку розрахунок зарплат, потім бухгалтерський облік, далі управління виробництвом і підприємствами.

— З чого почався розвиток електронних сервісів подання звітності в нашій країні?

— Поворотним моментом став державний запит на цифровізацію. Ми створили для податкової систему прийому та обробки електронних звітів і декларацій — це був перший крок до побудови прозорих взаємовідносин між державою та бізнесом. Але дуже швидко стало очевидно: без цифрових інструментів для самого бізнесу цей процес залишатиметься одностороннім. Адже більшість компаній тоді все ще готували звіти на папері, вистоювали черги, а податківці вручну переносили дані. Так народився наступний етап — зробити цифровізацію доступною для кожного бухгалтера та підприємця.

— Чи були якісь конкретні принципи менеджменту, які ви взяли за основу при створенні продукту?

— Ми впроваджували принципи Lean та Kaizen-менеджменту, філософію постійного вдосконалення процесів і правило «Poka-yoke» — «захист від помилки». Так з’явився перший електронний сервіс подання звітів із перевірками та автоматичними розрахунками.

— Як сприймався ваш сервіс бізнесом на самому початку?

— Тоді наші рішення випереджали час. Український бізнес лише починав знайомство з комп’ютерами, а відправлення звітів просто з робочого місця здавалося майже фантастикою. Але саме ця смілива ідея стала фундаментом для розвитку електронної звітності в Україні.

Потім з появою електронної пошти, ми почали виборювати можливість відправляти звіти по e-mail. І тут постало питання шифрування, цифрового підпису та юридичної значимості  відправлених  електронних документів. Тож нам довелося створити один з перших в Україні центрів надавачів електронних послуг та навчити бізнес використовувати технологію КЕП, тобто цифрового підпису. І наступним кроком було створення електронного документообігу  для первинних документів. Під цю задачу у нас з’явився новий продукт Медок — Мій Електронний ДОКумент.

Інвестиції та фінансова структура

— Скільки інвестицій було вкладено в українські цифрові продукти за 25 років? Чи потребуєте ви інвестицій?

— Конкретну цифру назвати складно, але це десятки мільйонів доларів. Особливо через інфляцію та зростання вартості ІТ-спеціалістів. Основна інвестиція — у людей. Ми завжди зберігали баланс між інвестиціями в технології та в команду. На сьогодні всі продукти компанії приносять прибуток, тому інвестицій не потребуємо.

Доходи та структура ринку

— Який продукт приносить найбільший дохід і як змінювалася структура доходів?

— Найбільші доходи сьогодні приносять продукти, які вже стали стандартом ринку — Medoc та сервіси цифрових підписів. Вони мають довіру сотень тисяч користувачів. Поряд із ними зростають «молоді» продукти — ПРРО Cashalot, СОТА, Medoc API SAF-T UA, які активно набирають користувачів. Вихід цих рішень на провідні позиції створить збалансовану структуру майбутніх доходів.

— Як компанія підтримує ринок і фахівців?

— Компанія активно співпрацює з майбутніми бухгалтерами, економістами та ІТ-фахівцями: проводить практичні заняття й відкриває студентам доступ до своїх програм. Під час таких занять студенти працюють як справжні контрагенти — обмінюються електронними рахунками та актами, підписують документи КЕП. Завдяки цьому навчання перетворюється з теорії на реальний досвід, який готує їх до роботи у справжньому бізнес-середовищі.

Екосистема та нові продукти

— Скільки користувачів у екосистемі Linkos?

— Більше 1 млн користувачів щодня працюють із нашими продуктами. 

— Які послуги ви запустили/запускаєте в цьому році?

— Війна змінила структуру бізнесу, але ми зосередилися на тих, хто продовжує працювати. Ми створюємо актуальні інструменти для ефективної роботи українських підприємств. Один із нових інструментів — модуль подання SAF-T файлів для податкового аудиту. 

Крім того, активно впроваджуємо е-ТТН — електронні товарно-транспортні накладні, що економлять сотні тисяч гривень щороку. 

Для бізнесу це означає простішу логістику, менше паперової тяганини, зниження ризику помилок і більшу прозорість у взаємодії з контрагентами та контролюючими органами. Для держави це — кращий контроль товаропотоків, швидше опрацювання даних і зростання ефективності всієї системи обігу товарів.

— Як змінився попит на продукти компанії під час війни?

— Не дивлячись на те, що бізнесу важко, попит не зменшується, навіть зростає. Більш активно підприємства та підприємці переходять на електронний документообіг, бо це зручно і справді економить час та гроші, про які зараз бізнес особливо дбає. Більше економлять і більше процесів оптимізують, щоб бути швидкими та гнучкішими. Така оптимізація досягається завдяки впровадженню наших сервісів і продуктів. 

Також є попит на облікові рішення українського виробника через бажання відмовити від російського софта. І хоча це потребує інвестицій та ресурсів від бізнесу, все одно тенденція такої свідомості та відповідальності поступово створює такий тренд та попит.

Софт з рф. Що з ним робити

— Чи ви бачите поступовий перехід українських користувачів на українські продукти? 

 — Тут ситуація цікава. Весь світ створює та застосовує санкції проти всього рашистського, втрачаючи на цьому мільярди грошей через відмову від ринку нашого ворога. Світ відмовляється від російського впливу навіть попри втрати. 

В Україні цей шлях триває — хоча для багатьох компаній перехід із російського ПЗ досі здається складним викликом. Не тому, що бракує патріотизму, а тому, що є страх — зруйнувати налагоджені процеси, втратити дані, зіштовхнутись із технічними труднощами.

— Чи є на що замінити? 

— Так! На ринку — багато якісних програмних продуктів, як українського виробництва, так і міжнародних брендів. Ми в Linkos Group розуміємо ці побоювання й робимо усе, щоб показати: перехід на українські рішення — це не болісна трансформація, а крок до незалежності, безпеки й сучасності. 

Кібербезпека та протидія атакам

— Як компанія захищає дані користувачів під час війни?

— Скажу вам, що для нас повномасштабна війна почалася не як для всіх 24.02.2022 під ранок. Атака на нашу інфраструктуру почалася ще ввечері 21.02. Бо ворог до запуску ракетних бомбардувань розпочав дуже серйозну кібератаку. І ми змогли її тоді відбити. 

Бо у нас вже був досвід… 

— Ви маєте на увазі кібератаку на Medoc 2017 року та вірус NotPetya?

 — Так. Тоді, на жаль, ні ми, ні весь світ ще не стикався з атакою такого підходу та рівня, що вже тоді російські спецслужби вчинили проти України, використавши наш продукт. Але можу вам сказати, що найкращі фахівці світу з кіберінцендетів та безпеки розслідували та вивчали наш кейс, аби вчитися та створювати системи протидії таким атакам. І завдяки співпраці з ними нам вдалося побудувати кібербезпеку нового рівня. І головний урок, який ми винесли із того досвіду, — не існує системи, яку неможливо зламати. Тому в сучасному цифровому світі інвестиції в безпеку — не розкіш, а необхідність.

Конкуренція та інновації

— Хто ваші конкуренти і чим ви від них відрізняєтесь?

— Конкуренти є багато, вони сильні. Але коли вони нас копіюють — ми розуміємо, що попереду. Ми випереджаємо своїми ідеями та розробками. Конкурентів поважаємо: вони не дають розслаблятися і роблять нас кращими.

— Яку роль відіграє ШІ у ваших продуктах?

—  До ШІ-інструментів ставимось з повагою та визнаємо проривний виток появи такого виду розробок. Використання ШІ дуже допомагає та прискорює процеси. Головне в імплементації ШІ — це побороти страх людини бути заміненим. Тому що коли даєш завдання впровадити ШІ, співробітники бояться втратити  роботу в результаті такого впровадження. Я же вважаю, що ШІ покращує роботу кваліфікованого співробітника, а не замінює кваліфікованого співробітника. 

— Чим покращує? 

— Тим, що просту, монотонну, нудну, але необхідну роботу можна скинути на ШІ, економлячи час на важливе й складне. 

Майбутнє: розвиток в Україні і за її межами

— Які плани на майбутнє?

— Ідей для майбутніх розробок дуже багато. Багато замовлень. На сьогодні на все це не вистачає людських ресурсів. Багато хто знаходиться в ЗСУ, хтось виїхав, дехто втрачає енергію та здібності працювати в таких умовах життя…

Під час війни багато українських компаній почали виходити на зовнішні ринки — хтось у пошуках стабільності, хтось заради диверсифікації. Це природна реакція бізнесу на виклики часу.

Наш шлях — це розвиток сервісів, які допомагають українському бізнесу вистояти й зростати. Розширюватися на інші країни ми зможемо після перемоги — тоді, коли це буде не втеча, а впевнене розширення українських технологій у світ.

— Чому не хочете вийти на нові ринки зараз?

Зараз «розширення» — це кинути команду, яка тут працює, й створювати щось нове з новими іншими людьми? Не хочу я такого «розширення». Я вірю в Україну. В нашу команду. Я вважаю, що ми зараз дуже потрібні тут. Нашим клієнтам, замовникам, партнерам. Бо з цих людей і підприємств складається наша держава.  Ми продовжуємо працювати та розвивати сервіси перш за все для нашої держави.

Як повідомляє Interesting Engineering, у планах стоїть поява перших авто з такими накопичувачами у 2027-2028 роках. Йдеться не лише про довговічність: завдяки твердому електроліту обіцяні вища енергомісткість, безпечніше швидке заряджання та компактніші габарити порівняно з нинішніми літій-іонними пакетами. Компанія також припускає можливість повторного використання батареї у двох-трьох автомобілях протягом життєвого циклу, що зменшує сумарний вуглецевий слід.

Індустріальна підготовка включає партнерства по ключових матеріалах. Разом із Sumitomo Metal Mining від 2021 року відпрацьовуються стійкі катодні композиції; масове виробництво таких матеріалів заплановане орієнтовно на 2028 фінансовий рік Японії. Паралельно Idemitsu Kosan будує потужності з випуску літій-сульфіду як бази для твердого електроліту з орієнтиром на 1000 тонн на рік і старт масового випуску до 2027-го. Така конфігурація має знизити ризики вузьких місць у ланцюгу постачань.

Комерційне впровадження, за оцінками Toyota, почнеться з преміальних лінійок (зокрема Lexus і Century) із подальшою дифузією у масовий сегмент після нарощування обсягів і оптимізації собівартості. Цінник перших партій, імовірно, буде вищим, однак тривалий ресурс та опція повторної інсталяції здатні вирівняти повну вартість володіння на тривалому горизонті.

Практичні наслідки для власника електрокара зводяться до двох ефектів: рідшої заміни тягового пакета протягом життя авто та доступу до більшої дальності руху без компромісів щодо надійності. У разі підтвердження заявлених параметрів з’являється простір для нових бізнес-моделей: від «перенесення» батареї в наступне авто до подальшого використання у стаціонарних системах зберігання енергії.

Твердотільна архітектура прибирає горючий рідкий електроліт і піднімає щільність енергії, але вимоги до чистоти матеріалів і контролю виробництва ускладнюють масштабування. Саме тому Toyota синхронізує R&D із розгортанням місцевої сировинної бази та партнерств, намагаючись зменшити залежність від імпорту і стабілізувати витрати. Якщо графік 2027-2028 років буде витримано, ринок отримає вагомий аргумент на користь довговічних і економічно передбачуваних електромобілів.

Раніше dev.ua писав про те, як компанія BGV Геннадія Буткевича успішно протестувала дослідницький зразок анодного матеріалу для літій-іонної батареї, виготовленої з українського графіту.