Блог

За даними Engadget, компанії просять затвердити оновлений варіант судового наказу, який Google отримала після поразки в справі Epic. Документ деталізує, як розробники зможуть приймати оплати через власні платіжні системи в застосунках та за зовнішніми посиланнями з дотриманням вимог безпеки Google. У ньому також вказано граничні комісії для таких транзакцій (9% або 20%) та описано «нейтральні, розумні критерії» доступу для сторонніх магазинів застосунків. Магазини, що відповідатимуть цим критеріям, користувачі зможуть встановлювати поряд із Play Store без додаткових бар’єрів.

У коментарі президент Android Самір Самат заявив, що запропоновані зміни розширюють вибір і знижують збори для розробників, зберігаючи безпеку користувачів. Гендиректор Epic Тім Свіні назвав план кроком до більш відкритої моделі Android і простішого встановлення конкуруючих магазинів у всьому світі. Водночас обмеження на комісії для сторонніх платіжних систем поширюються насамперед на нові інсталяції застосунків, що важливо для розробників із великою наявною базою.

Справу Epic проти Google відкрили у 2020 році через звинувачення в монополізації дистрибуції застосунків і білінгу на Android. Присяжні стали на бік Epic наприкінці 2023 року, а в липні 2025-го Google програла апеляцію. Верховний суд США відмовився призупиняти дію наказу судді Донато. Це означає заборону на виплати виробникам пристроїв і розробникам за ексклюзивність Play Store, заборону примусу до використання лише платіжної системи Google і вимогу дозволити встановлення сторонніх магазинів на Android. Якщо суд погодить запропонований план, сторони закриють багаторічне провадження, а зміни набудуть обов’язкової сили для Google та екосистеми Android.

Раніше dev.ua писав про те, як Верховний суд США не призупинив дію постійної судової заборони у справі Epic Games проти Google. Компанія мусила виконати вимоги суду вже в жовтні.

Про цей випадок шахрайства розповіли в пресслужбі МВС України.

Зловмисники створили фішинговий сайт, який копією офіційний ресурс МВС. Посилання на нього було заховане на сайтах «з різним типом контенту».

Після переходу за цим посиланням, відкривалася фейкова вебсторінка з логотипами МВС та текстом, який описує нібито порушення з боку користувача і містить вимогу оплатити штраф МВС України. На сторінці може бути або QR-код, або активне посилання для проведення грошового переказу.

«У тексті погрожують користувачу, аби змусити діяти швидко й без роздумів», — відзначають в МВС України.

У поліції порадили не переходити за підозрілими посиланнями, й нагадали, що справжня вебадреса органів державної влади завжди має домен gov.ua.

Раніше співзасновник monobank Олег Гороховський прокоментував ситуацію з викраденням великої суми грошей в української блогерки та власниці бренду ODA Ксюші Манекен. Він розповів, що шахраї обманом змусили її видалити застосунок банку.

Згодом стало відомо, що Кіберполіція заблокувала значну частину викрадених в блогерки коштів.

За даними аналізу Visier, показник повернення до колишніх роботодавців був відносно стабільним з 2018 року. Але останнім часом він почав стрімко збільшуватися і зараз складає близько 5,3% звільнених співробітників, пише TechSpot.

Андреа Дерлер, директор Visier, сказала, що дані свідчать про те, що багато організацій стикаються з практичними реаліями того, що інструменти ШІ можуть — і не можуть — робити.

Ця тенденція підкреслює невідповідність між очікуваннями від технологій та фактичними операційними результатами. Хоча ШІ-агенти та цифрові системи управління робочою силою поширюються в різних галузях, висновки Visier свідчать, що ці системи рідко повністю замінюють цілі робочі місця.

Натомість вони зазвичай автоматизують лише частини завдань, через що компаніям часто бракує людського досвіду, необхідного для управління новими інструментами або їхнього доповнення. Цей розрив призвів до того, що деякі компанії повертають досвідчених працівників, оскільки витрати та складнощі інтеграції ШІ зростають.

Дерлер сказала, що багато керівників вищої ланки просто не мали часу оцінити фактичні витрати на масштабне розгортання ШІ або визначити, які ролі реально можна автоматизувати. Впровадження інфраструктури ШІ — обладнання, систем обробки даних та систем безпеки — вимагає значних капітальних витрат. Ці витрати часто перевищують ранні прогнози, змушуючи управлінські команди переглядати фактичну рентабельність інвестицій порівняно зі збереженням кваліфікованих працівників.

Висновки вказують на значну прогалину у плануванні, яку багато керівних команд повинні швидко усунути. Хоча звільнення можуть забезпечити короткострокове полегшення для балансів або покращити сприйняття інвесторами, вони рідко спрощують довгострокові стратегії щодо робочої сили чи технологій. Зрештою, організації, які неправильно оцінюють потенціал економії від ШІ, можуть виявити, що змушені повертати тих самих талановитих фахівців, яких вони відпустили.

«Ми визнаємо, що впровадження масштабних змін в екосистемі ІТ банку, частиною якої є мобільний застосунок, пройшло складніше, ніж очікувалось. Проте, технічні нюанси не завжди повинні виправдовувати дискомфорт при користуванні банківськими послугами. Саме тому, окрім визнання помилок, ми хочемо віддячити нашим клієнтам низкою насправді вигідних пропозицій», — пояснює Адам Ожеховський, виконавчий директор АТ «Кредобанк».

Технічні й безпекові нюанси і навантаження на систему: чому ускладнився запуск мобільного застосунку KredoBank

Негаразди, які виникли під час оновлення застосунку для мобільних пристроїв, не були пов’язані із жодними безпековими ризиками, втратою чи витоком даних клієнтів. ІТ-команда Кредобанку, яка працювали над комплексним оновленням, наголошує, що незручності виникли через низку об’єктивних обставин технічного характеру.

І саме з міркувань безпеки, новий застосунок став недоступним для клієнтів, які використовують:

• мобільні пристрої, що працюють на застарілих версіях програмного забезпечення й роками не отримують оновлень безпеки,

• або апарати із розблокованим ROOT-доступом або неофіційними прошивками.

Розробка й тестування фінансового застосунку, інтегрованого з банківськими сервісами та «Дією», проходила в умовах постійних оновлень програмного забезпечення мобільних пристроїв.

«Чимало із сотень тисяч наших клієнтів, використовують не лише телефони на „чистому“ Android чи оригінальній IOS. Значна кількість власних версій програмного забезпечення, які пропонують виробники мобільних пристроїв, вимагала постійного додаткового оновлення та тестування додатка», — наголошує Любомир Заліско, директор департаменту ІТ-інфраструктури АТ «Кредобанк»

Йдеться як про глобальні Android-оболонки на кшталт OneUI від Samsung або Pixel UI від Google, так і про популярні в Україні оболонки від китайських виробників: Hyper OS та MIUI (Xiaomi, Redmi, Poco), Magic OS (Honor), ColorOS (Oppo), OxygenOS (OnePlus) чи Realme UI (Realme).

Усі ці модифіковані версії Android мають специфічний дизайн і функції, які відчутно різняться залежно від виробника смартфона. І кожен із цих елементів постійно оновлюється.

Окремим ризиком, який враховувався з міркувань безпеки користувачів, було встановлення банківського додатка KredoBank на телефони з неофіційними версіями «прошивок». Адже «сірі» версії програмного забезпечення як на Android-пристроях, так і на смартфонах від Apple доволі часто містять приховані від користувача шкідливі програми або зловмисний код.

На фоні постійних оновлень програмного забезпечення й потреби додаткової адаптації додатка негативну роль відіграв і чинник перенавантаження ІТ-систем банку. Одночасні спроби авторизації великої кількості клієнтів банку в новому застосунку призвели до складнощів із доступом до баз даних, що важко було спрогнозувати.

Проте команді Кредобанку вдалося поступово «врегулювати», протестувати й успішно реалізувати в новому застосунку чимало корисних функціональних доповнень.

«Ми провели масштабні оновлення, які стосуються не лише дизайну, функціональності, але й інфраструктури. Це зовсім інший мобільний банкінг в порівнянні з попередником», — розповів виконавчий директор Кредобанку Адам Ожеховський.

Наразі банк активно масштабує інфраструктуру, щоб забезпечити стабільну роботу й гарантувати найвищу швидкість доступу для кожного користувача.

Три бонуси для клієнтів від Кредобанку: найкращий курс обміну валют та додаткові відсотки

Першим із бонусів, які Кредобанк запропонував клієнтам ще у вересні 2025 року, став «гарячий курс валют» в оновленому застосунку.

З 17 вересня 2025 року всі клієнти у застосунку KredoBank можуть придбати іноземну валюту, за найкращим курсом серед усіх банківських установ України. Для обміну та придбання доступні американські долари, євро та польські злоті.

Зверніть увагу: Національним банком України встановлено ліміт на купівлю валюти в застосунку — 50 000 гривень у календарний місяць.

Черговим бонусом для усіх клієнтів Кредобанку стало збільшення відсотків за ощадним рахунком «Кишеня».

Тому з 1 жовтня 2025 року заощаджувати кошти у Кредобанку стало ще вигідніше, адже:

• клієнти-власники картки «Правильна», отримуватимуть не 5, а 6% річних на залишок коштів на ощадному рахунку,

• а для клієнтів Craft Banking дохід від залишку коштів у «Кишені» зріс до 8%.

«З першого жовтня процентна ставка в ощадному рахунку „Кишеня“ для клієнтів Кредобанку зросла на 1% автоматично. Жодних додаткових дій від клієнтів не вимагається, а користуватись ощадним рахунком „Кишеня»в мобільному застосунку KredoBank просто і зручно», — пояснює Адам Ожеховський.

Проте лише згаданими вище перевагами для клієнтів у Кредобанку обмежуватися не стали. І, окрім вигіднішого курсу на купівлю іноземної валюти в мобільному застосунку KredoBank та + 1% на ощадний рахунок у «Кишені», запровадили й третій бонус.

З 8 жовтня 2025 року для усіх клієнтів Кредобанку, які відкриють через мобільний застосунок KredoBank вкладки «Прибутковий» і «Крафтовий», діятиме підвищена ставка на депозити в гривні.

Відтак процентна ставка на депозиті «Прибутковий» може сягати до 14,5% річних, а на «Крафтовому» до 15,5% річних.

У Кредобанку зазначили, що продовжують вдосконалювати мобільний застосунок, щоб зробити його ще зручнішим і надійнішим для клієнтів.

За даними Interesting Engineering, Gemini всередині Maps розуміє складні контекстні запити і підтримує діалог під час руху. Додаток дозволяє попросити «знайти недорогий ресторан із веган-опціями по дорозі», уточнити «яка там ситуація з паркуванням» і відразу підтвердити «їдемо туди». За наявності дозволу асистент може створити нагадування або подію в Calendar голосом, а також швидко поділитися прогнозованим часом прибуття з контактами на Android. Голосове повідомлення про ДТП, підтоплення чи інший інцидент миттєво попередить інших водіїв і допоможе перерахувати маршрут.

Оновлення навігації включає підказки за реальними орієнтирами. Замість «поверніть праворуч за 500 футів» водій почує «поверніть праворуч після Thai Siam Restaurant», причому конкретний орієнтир відобразиться на екрані під час наближення. Google пояснює, що підбір лендмарок відбувається завдяки поєднанню бази даних про сотні мільйонів місць і зображень Street View, що полегшує сприйняття інструкцій у щільному міському русі.

Користувачі отримають ще два доповнення. По-перше, Maps зможе надсилати проактивні сповіщення про затори і перекриття навіть без активної навігації, що дає змогу ухвалювати рішення наперед. По-друге, покращений Lens у Maps із підтримкою Gemini дозволить навести камеру на кафе чи пам’ятку, побачити піни та одразу запитати, «що це за місце» або «яка там атмосфера всередині», щоб за секунди вирішити, чи варто заїжджати.

Бекґраунд. Інтеграція Gemini робить Google Maps ближчим до повноцінного асистента, який поєднує пошук, навігацію, локальні підказки і базові продуктивні дії в одному інтерфейсі. Розгортання відбуватиметься поступово на Android та iOS, підтримку Android Auto обіцяють додати згодом. Для ринку це черговий крок до розмовної, контекстної навігації, де вибір маршруту, зупинок і дій під час поїздки визначається голосом, а не серією торкань і перемикань між додатками.

Раніше dev.ua писав про те, як Google запустила нові агентські можливості у Режимі ШІ (AI Mode) — своїй функції, яка дозволяє користувачам ставити складні питання та додаткові запити для вивчення певної теми безпосередньо в Пошуку.

Відповідну домовленість під час WINWIN Summit уклали перший віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та Маті Станішевський, співзасновник і генеральний директор ElevenLabs.  Вона передбачає інтеграцію голосових ШІ- й агентивних технологій компанії в державні сервіси, які розвиває Мінцифри. Технології ElevenLabs дозволять громадянам отримувати послуги та консультації, просто озвучивши свій запит у чаті

Мінцифри уже використовує технології ElevenLabs. На IT Arena у Львові Михайло Федоров анонсував співпрацю Мінцифри з компанією і продемонстрував «цифрового двійника» — чатбот, що спілкується текстом і голосом міністра, приймає ідеї, скарги та резюме.  

Тепер у відомстві планують інтегрувати голосові технології в «Дію», «Мрію» та «Дія.Освіта».

«Взаємодія з державою має бути такою ж простою, як спілкування з рідними в месенджерах. Для цього ми інтегруємо штучний інтелект у державні сервіси, щоб ви отримували послуги так само легко, як замовляли доставку чи таксі», — зазначив Михайло Федоров.

Нагадаємо, що восени минулого року ElevenLabs додала підтримку понад 20 мов. Серед них були українська, польська, гінді, португальська, іспанська, японська та арабська.

На початку 2025 року за допомогою технологій ElevenLabs було перекладено 3-годинне інтерв’ю президента Володимира Зеленського відомому блогеру зі США Лексу Фрідману. Розмову можна подивитися та послухати трьома мовами одночасно — англійською, російською й українською.

Компанія заявила про прибуток на акцію в розмірі $3,08, а дохід склав $1,394 млрд, що на $226,8 млн, або 19,4%, більше, ніж минулого року. Це перевищує прогнози аналітиків, які припускали, що прибуток на акцію складе $3,03, а загальний дохід — $1,37 млрд. 

У четвертому кварталі EPAM очікую зростання доходу на 11,1% — від $1,38 млрд до $1,395 млрд. 

Чистий прибуток склав $106,8 млн. Ця сума більша за попередній квартал ($88 млн), але менша за аналогічний період 2024 року ($136,3 млн). 

Станом на 30 вересня 2025 року загальна кількість співробітників становила приблизно 62 350 осіб, що на 0,5% більше порівняно з даними на 30 червня 2025 року. З них приблизно 56 100 — це ІТ-фахівці. 

Про це повідомив засновник DroneUA Валерій Яковенко. «Від сьогодні над DroneUA офіційно ніколи не сідатиме сонце.Ми відкрили перше представництво у Великій Британії!», — написав він у своєму Facebook.

За його словами, офіс вирішили відкрити саме тут, бо  серед усіх європейських партнерів «саме Британія найкраще розуміє роль українських інженерів у розвитку сучасних технологій». Представництво DroneUA в Лондоні розташоване в районі Найтсбрідж. 

«Це економіка, що швидко адаптується, підтримує інновації та дивиться у майбутнє — як і ми. До нашого американського офісу тепер додається британський, і це ще один крок у глобалізації українського бізнесу та технологій», — зазначив Валерій Яковенко.

Роботу на ринку Північної Америки DroneUA розпочала у 2023 році зі стартапом FarmFleet Яковенка та компанією Futurology, яка представляє DroneUA в США.

«Ми вирішили розвивати бізнес на американському континенті, будуючи мости між США та Україною. Це відбулося одночасно з отриманням інвестицій у FarmFleet та запуском Futurology. FarmFleet поширює український аграрний досвід на глобальний ринок, а Futurology створює базу для майбутньої експансії українських інновацій та робототехніки», — розповідав Валерій Яковенко.

Тепер в DroneUA повідомляють, що вирішили розширити операційну присутність на європейському ринку, де «високі стандарти, складні задачі та відкритість до автономних рішень є частиною бізнес-культури».

«Хтозна у якій країні чи на якому континенті ви невдовзі ще побачите DroneUA», — затизерили майбутні офіси в компанії.

Раніше повідомлялося, що DroneUA постачатиме роботів для NASA. Перші тестові пристрої поїхали до американського штату Вірджинія, де їх використовуватимуть на одному з підрозділів агентства. 

За даними TechCrunch, нова панель прибирає «чорну скриньку» між річними підсумками Wrapped. Користувачі щотижня бачитимуть своїх головних виконавців і пісні, а також «особливі моменти»: нові відкриття, фан-активність чи досягнуті мініювілеї. Підсумки можна поширювати через Instagram або WhatsApp, а також у вбудованих чатах Spotify. Окремо доступна кнопка, що формує плейлист з урахуванням останніх прослуховувань і прогнозованих уподобань.

Щоб відкрити статистику, треба натиснути на аватар у профілі та перейти до вкладки Listening stats. Там доступні показники за тиждень і готові картки для шерингу. Функція розгортається поетапно для безплатних і преміальних користувачів у понад 60 країнах. Компанія зберігає і щорічний формат Wrapped, тож грудневі огляди залишаються.

Для слухачів це спосіб регулярно бачити динаміку смаків без сторонніх сервісів на кшталт Last.fm і без очікування кінця року. Щотижневі дайджести підсвітять жанри та артистів, що справді лишаються в ротації, і допоможуть швидко зібрати свіжий плейлист на основі реальних звичок.

Раніше оперативну статистику забезпечували переважно інтеграції з Last.fm, тоді як офіційний Wrapped виходив раз на рік. Запуск Listening stats наближає Spotify до конкурентів із регулярними інсайтами Ставка на щотижневі звіти та простий шеринг може підвищити залученість.

Раніше dev.ua писав про те, як Spotify розробляє функцію «SongDNA», яка дозволить користувачам відкривати для себе нову музику через всіх її авторів: вокалістів, інженерів, творців тексту, продюсерів, композиторів та інших, хто працював над певним треком або альбомом.

За підсумками пресрелізу та аналізу закупівель у Prozorro на платформі Clarity Project, найбільші витрати припадають на «послуги, пов’язані з програмним забезпеченням» (приблизно 90%), «розробка ПЗ» дає ще близько 9%, інші категорії — приблизно 1%. Детальні позиції й переможців видно у розділі найбільші тендери, що свідчить про стабільний попит на інтеграцію, автоматизацію та сервісну підтримку великих систем.

Київські міські структури сформували наймасштабніший портфель, приблизно 400 млн грн, з них КП «ГІОЦ» підписало п’ять угод на модернізацію міських ІТ-сервісів майже на 95 млн грн. Другою йде АТ «Ощадбанк» із закупівлями на приблизно 390 млн грн для оновлення програмних платформ (IBM, F5 Networks, Carbon Black Endpoint) та кіберзахисту. Міністерство освіти й науки інвестувало у хмарні ресурси для національних іспитів: два тендери на 5,3 та 3,4 млн грн виграло ТОВ «Країна Софт» (AWS-хостинг). ДП «Ліси України» розглядає впровадження ERP-системи орієнтовно на 236 млн грн.

Поза столицею домінують «операційні» закупівлі: техпідтримка, адміністрування, оновлення сайтів із середнім чеком до 100 тис. грн. Основні замовники: школи, лікарні, університети й органи місцевого самоврядування. Серед постачальників переважно місцеві ФОПи, які забезпечують щоденну роботу цифрових сервісів громад.

У топ-5 постачальників: ТОВ НВП «Інформаційні технології» (приблизно 170 млн грн, дев’ять замовників), ТОВ «Медирент Солюшнс» (приблизно 102 млн грн, два замовники), ДП «Інфотех» (приблизно 93 млн грн, 22 замовники), ТОВ «Українські Інфосистеми» (приблизно 74 млн грн, КП «Інформатика») та ТОВ «Центр Консалтинг» (приблизно 72 млн грн, Дніпровська міськрада).

У порядку денному централізація великих проєктів у Києві та на національному рівні, приріст інвестицій у кібербезпеку (понад 15% цивільних ІТ-видатків) і перехід на хмарні сервіси як стандарт для держустанов. Водночас середня економія на торгах залишається меншою за 2%, число учасників часто обмежується одним-двома, що підсилює залежність від вузького кола підрядників. Індустрії потрібні прозоріші критерії для великих інтеграцій і підтримка регіональних команд, від яких залежить якість щоденних е-послуг.

Раніше dev.ua писав про те, як вересневий обсяг ІТ-експорту з України став другим за результатом у 2025 році після квітня.