Блог

За даними TechCrunch, нова панель прибирає «чорну скриньку» між річними підсумками Wrapped. Користувачі щотижня бачитимуть своїх головних виконавців і пісні, а також «особливі моменти»: нові відкриття, фан-активність чи досягнуті мініювілеї. Підсумки можна поширювати через Instagram або WhatsApp, а також у вбудованих чатах Spotify. Окремо доступна кнопка, що формує плейлист з урахуванням останніх прослуховувань і прогнозованих уподобань.

Щоб відкрити статистику, треба натиснути на аватар у профілі та перейти до вкладки Listening stats. Там доступні показники за тиждень і готові картки для шерингу. Функція розгортається поетапно для безплатних і преміальних користувачів у понад 60 країнах. Компанія зберігає і щорічний формат Wrapped, тож грудневі огляди залишаються.

Для слухачів це спосіб регулярно бачити динаміку смаків без сторонніх сервісів на кшталт Last.fm і без очікування кінця року. Щотижневі дайджести підсвітять жанри та артистів, що справді лишаються в ротації, і допоможуть швидко зібрати свіжий плейлист на основі реальних звичок.

Раніше оперативну статистику забезпечували переважно інтеграції з Last.fm, тоді як офіційний Wrapped виходив раз на рік. Запуск Listening stats наближає Spotify до конкурентів із регулярними інсайтами Ставка на щотижневі звіти та простий шеринг може підвищити залученість.

Раніше dev.ua писав про те, як Spotify розробляє функцію «SongDNA», яка дозволить користувачам відкривати для себе нову музику через всіх її авторів: вокалістів, інженерів, творців тексту, продюсерів, композиторів та інших, хто працював над певним треком або альбомом.

За підсумками пресрелізу та аналізу закупівель у Prozorro на платформі Clarity Project, найбільші витрати припадають на «послуги, пов’язані з програмним забезпеченням» (приблизно 90%), «розробка ПЗ» дає ще близько 9%, інші категорії — приблизно 1%. Детальні позиції й переможців видно у розділі найбільші тендери, що свідчить про стабільний попит на інтеграцію, автоматизацію та сервісну підтримку великих систем.

Київські міські структури сформували наймасштабніший портфель, приблизно 400 млн грн, з них КП «ГІОЦ» підписало п’ять угод на модернізацію міських ІТ-сервісів майже на 95 млн грн. Другою йде АТ «Ощадбанк» із закупівлями на приблизно 390 млн грн для оновлення програмних платформ (IBM, F5 Networks, Carbon Black Endpoint) та кіберзахисту. Міністерство освіти й науки інвестувало у хмарні ресурси для національних іспитів: два тендери на 5,3 та 3,4 млн грн виграло ТОВ «Країна Софт» (AWS-хостинг). ДП «Ліси України» розглядає впровадження ERP-системи орієнтовно на 236 млн грн.

Поза столицею домінують «операційні» закупівлі: техпідтримка, адміністрування, оновлення сайтів із середнім чеком до 100 тис. грн. Основні замовники: школи, лікарні, університети й органи місцевого самоврядування. Серед постачальників переважно місцеві ФОПи, які забезпечують щоденну роботу цифрових сервісів громад.

У топ-5 постачальників: ТОВ НВП «Інформаційні технології» (приблизно 170 млн грн, дев’ять замовників), ТОВ «Медирент Солюшнс» (приблизно 102 млн грн, два замовники), ДП «Інфотех» (приблизно 93 млн грн, 22 замовники), ТОВ «Українські Інфосистеми» (приблизно 74 млн грн, КП «Інформатика») та ТОВ «Центр Консалтинг» (приблизно 72 млн грн, Дніпровська міськрада).

У порядку денному централізація великих проєктів у Києві та на національному рівні, приріст інвестицій у кібербезпеку (понад 15% цивільних ІТ-видатків) і перехід на хмарні сервіси як стандарт для держустанов. Водночас середня економія на торгах залишається меншою за 2%, число учасників часто обмежується одним-двома, що підсилює залежність від вузького кола підрядників. Індустрії потрібні прозоріші критерії для великих інтеграцій і підтримка регіональних команд, від яких залежить якість щоденних е-послуг.

Раніше dev.ua писав про те, як вересневий обсяг ІТ-експорту з України став другим за результатом у 2025 році після квітня. 

Про це в компанії повідомили у своєму Facebook.

«Ми повністю оновили свій візуальний стиль, філософію та простори.У центрі нашого ребрендингу знайомий символ — їжак. Він оновився, але зберіг харизму, став сучасним і динамічним», — зазначили в пресслужбі ритейлера.

У компанії повідомили, що три роки працювали з різними агенціями, щоб зрозуміти, яким має бути «новий їжак». Раніше співвласник мережі Олексій Гулий розповідав, що це перше оновлення шрифтів та айдентики за 12 років існування бренду. На ребрендинг витратили близько $30 000.

«Це був нелегкий шлях з ітераціями та доповненнями. Новий їжак вдихнув енергію у бренд, айдентика підвищила впізнаваність», — повідомив Гулий.

Ребрендинг розробили з артдиректоркою Натою Вовк. У його межах оновили оформлення магазинів та «острівців» у торгових центрах, а також уніформу працівників, пакування та мерч. Після цього продажі на оновлених точках зросли на 15%, стверджують у «Техно Їжаку».

За словами Олексія Гулого, компанія має плани стати лідером у сегменті продажу захисту для телефону — чохлів і захисного скла. На цій послузі робиться акцент і в дописі з анонсом ребрендингу: «Наш новий стиль — про швидкість, технологічність і зручність. Як і наш сервіс: наклеювання скла за 60 секунд, без очікувань».

Нагадаємо, що влітку співробітники Бюро економічної безпеки провели обшуки на складах мережі магазинів «Техно Їжак» і вилучили нелегально завезену техніку Apple. Раніше компанія опинилася в переліку мереж, які потрапили під перевірки в межах боротьби з тіньовим ринком електроніки в Україні.

Згодом в компанії повідомили, що обшуки 11 липня проводилися не тільки на складах, а ще й в офісах, а  також у квартирі й машині Олексія Гулого.

«Ці звинувачення проти мене та бренду „Техно Їжак“ не є правдивими. Ряд телеграм-каналів звинуватив нас у контрабанді — ніколи таким не займалися. Наша діяльність повністю побудована відповідно до законодавства України», — прокоментував обшуки співвласник «Техно Їжака».

Як пише Forbes Ukraine, 23 вересня «Київстар» подав до АМКУ заявку на придбання «Санвін 11»; підтвердження регулятора медіа отримало 29 жовтня. За даними YouControl, виторг компанії у 2024-му становив 81,8 млн грн. Власником «Санвін 11» є кіпрська Merestone Limited, кінцеві бенефіціари: Наталія Богачова (Чехія) та ізраїльтянин Петро Розенкранц. На платформі Energo.ua зазначено, що станція приєднана до «зеленого» тарифу.

Оціночна вартість такого об’єкта приблизно $5 млн, каже голова правління УВЕА Андрій Конеченков; ринок сонячних активів зараз малоліквідний через ризики тарифних змін. Партнер Imepower Юрій Кубрушко додає, що СЕС «Санвін 11» має чинний «зелений» тариф до кінця 2029 року, тож логіка угоди більше схожа на старт диверсифікації та навчальної кривої для «Київстару», а не на закриття власного споживання (для цього генерацію треба під’єднати до внутрішніх мереж споживача).

Материнська Veon раніше декларувала готовність до капінвестицій в Україні. У листопаді 2024-го СЕО Каан Терзіоглу наголошував, що холдинг має «майже пів мільярда доларів» вільної ліквідності в країні та розглядає проєкти у виробництві й розподілі енергії, включно із сонячною генерацією. Сам «Київстар» у 2024-му інвестував 10 млн грн у пілот із СЕС в Одеській та Житомирській областях, щоб перевірити економіку та масштабованість.

Портрет активу й походження продавця додають контексту. Розенкранц — один із ранніх інвесторів у ВДЕ в Україні; ще 2011–2012 років він анонсував будівництво низки СЕС на півдні, а його структури надалі фігурували у відборах «Укренерго» щодо балансувальних потужностей. Водночас «Санвін 11» — це один середній об’єкт: для порівняння, виторг лідера ринку Elementum Energy у 2023-му становив 4,1 млрд грн.

Власна або контрактна генерація допомагає телеком-операторам зменшувати ризики блекаутів та витрати на енергію. Для «Київстару» угода може стати входом в енергетику з подальшим розширенням: від мережевих СЕС до локальних рішень (зокрема, потенційних мікровітряків на телеком-щоглах для власного споживання). Остаточні параметри угоди, структура фінансування та плани інтеграції поки не розголошуються.

UPD. Антимонопольний комітет України схвалив «Санвін 11».

Про це йдеться в повідомленні на сайті АМКУ. В ньому відзначається, що ПрАТ «Київстар» отримав дозвіл на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Санвін 11», яка забезпечить понад 50% голосів у керівництві компанії.

Раніше dev.ua писав про те, як Антимонопольний комітет України відхилив першу заявку компанії «Київстар» на придбання хмарного провайдера GigaCloud. Наразі в АМКУ опрацьовують повторну заявку.

З середини 2023 року компанія TAF Industries інвестувала понад $6 млн в інші DefenceTech-компанії, пише Forbes Ukraine.

Станом на листопад 2025 року TAF Industries об’єднує п’ять компаній: виробництво FPV-дронів (з якого починалась робота компанії) та розвідувальних безпілотників, РЕБ, імпорт компонентів і розробка софту.

TAF Industries свідомо не викуповує інші DefenceTech-компанії на 100%. Наприклад, частка у виробника систем РЕБ «Квазар» складає 51%, у виробника розвідувальних безпілотників «Бабка» — 60%.

У планах до кінця цього року — укласти угоди ще по двох продуктах. 

Крім купівлі часток у компаніях, TAF Industries також придбала кілька невеликих виробництв, які використовувала як підрядників. Зараз компанія в процесі купівлі ще одного. 

За даними пресрелізу LSE IDEAS, програма розвиває лідерські навички, стратегічне мислення та інституційну спроможність фахівців, залучених до післявоєнного планування. У перший тиждень передбачені зустрічі у Лондоні, зокрема з представниками ЄБРР та JPMorgan, а навчальні модулі читають викладачі LSE і запрошені міжнародні спікери. Серед них нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стіґліц. Окремий компонент Faculty and Research Track поєднає українських експертів та науковців LSE у спільних дослідженнях зі стійкості, управління та відбудови.

Прийом заявок триває з 31 жовтня до 31 січня 2026 року, а старт навчання заплановано на лютий 2026-го. Податися можна, заповнивши цю анкету. Вимоги до кандидатів і розклад модулів опубліковані на сайті програми. До участі запрошують фахівців центральних і місцевих органів влади, офіцерів сектору безпеки й оборони, політиків, аналітиків та керівників проєктів, які представляють Україну на міжнародному рівні.

Організатором виступає аналітичний центр зовнішньої політики та стратегії LSE IDEAS у співпраці з українською неприбутковою організацією Education for Victory й міжнародною компанією CRH.

Раніше dev.ua писав про те, як українські defence-tech команди можуть пройти зимову програму Y Combinator без виїзду до США: співбесіди та участь дозволили у віддаленому форматі, а стандартний інвестпакет становить $500 000 на стартап.

Про це  повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Для тих, хто очікував продовження пільги на електрокари ще на один рік — не очікуйте. Попри врахування правки в Раді, вона відхилена Урядом. Шанс це змінити мінімальний — тобто я переконаний, пільги не буде», — зазначив нардеп. 

Нагадаємо, що у жовтні народні депутати підтримали правку про продовження пільги на імпорт електрокарів ще на один рік. Але вже тоді Железняк та голова фінкомітету ВР Данила Гетманцева заперечували, що ця правка з’явиться в кінцевому варіанті бюджету.

Ярослав Железняк опублікував частину проєкту про держбюджет, де зазначено, що правка не врахована.

У Мінфіні вважають, що продовження пільги означає втрата для бюджету, а також не виконання вимог Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом. 

Експерименти команди включали 100 агентів з боку клієнтів, які взаємодіяли з 300 агентами з боку бізнесу, пише TechCrunch.

Оскільки вихідний код маркетплейсу є відкритим, інші дослідницькі групи можуть використати його для нових експериментів чи підтвердження отриманих результатів.

Есе Камар, керуючий директор Лабораторії AI Frontiers Lab у Microsoft Research, каже, що подібні дослідження будуть критично важливими для розуміння можливостей ШІ-агентів. «Це справді велике питання: як саме зміниться світ, коли ці агенти почнуть співпрацювати, спілкуватися та вести переговори між собою. Наше завдання — ґрунтовно розібратися в цьому».

Первинний аналіз, що охопив провідні моделі — GPT-4o, GPT-5 і Gemini-2.5-Flash — виявив низку неочікуваних недоліків. Зокрема, дослідники знайшли декілька технік маніпуляції, за допомогою яких бізнеси можуть змусити клієнтських агентів купувати їхні товари. Було помічено значне зниження ефективності роботи агента, коли він стикався з великою кількістю варіантів вибору, що буквально перевантажувало його увагу.

Крім того, агенти зазнавали невдачі, коли мали спільно працювати над досягненням цілі, демонструючи невпевненість щодо розподілу ролей у команді. Хоча продуктивність зросла після надання моделям детальніших інструкцій щодо співпраці, дослідники все одно наголошують, що базові здібності цих моделей потребують значного вдосконалення.