Блог

Amazon вважає, що агент Comet порушує її умови користування, погіршує досвід покупок і створює проблеми з конфіденційністю, пише Engadget.

«Умови використання» Amazon.com прямо забороняють «будь-яке завантаження, копіювання чи інше використання інформації облікового запису на користь будь-якої третьої сторони» та «будь-яке використання засобів збору даних, роботів чи подібних інструментів для збору та вилучення даних». Агентські функції Comet від Perplexity можуть порушувати обидва пункти. Браузер локально та безпечно зберігає дані користувача і застосовує їх для здійснення покупок на Amazon за допомогою однієї команди.

Perplexity та Amazon домовилися призупинити агентські покупки на Amazon у листопаді 2024 року, але коли Comet був випущений, Perplexity знову дозволила цю функцію. Представляючи агента Comet як користувача браузера Chrome, а не бота, компанія нібито намагалася обійти угоду, поки Amazon не дізналася про це та не надіслала листа про припинення.

Perplexity може стати майбутнім конкурентом. У квітні 2025 року Amazon продемонструвала власного ШІ-агента для покупок під назвою Buy for Me.

Однак Perplexity не згодна і з основними положеннями аргументації Amazon. «Користувацькі агенти — це саме те, чим вони є: агенти користувача, — заявляє Perplexity. — Вони відрізняються від краулерів, скреперів чи ботів». Тому Perplexity вважає, що агент Comet не повинен порушувати умови Amazon, оскільки він діє від імені користувачів, з їхнього дозволу.

Квантові комп’ютери як виклики для кібербезпеки

Коли стануть доступними потужні квантові комп’ютери — це питання часу, але до їхньої появи потрібно готуватися заздалегідь. Головна загроза від них — швидкість розшифрування даних: квантовий комп’ютер зробить за лічені хвилини те, на що традиційному ПК потрібно сотні років.

До такої «суперможливості» готуються й кіберзловмисники, які вже збирають викрадені зашифровані дані в архів. Це називається «зібрати зараз, розшифрувати пізніше» («harvest now, decrypt later», HNDL). Так, ніщо, що зашифроване сучасними методами, не залишиться секретом у майбутньому із застосуванням криптографічно релевантного квантового комп’ютера (CRQC), який, на думку дослідників, може з’явитися вже до 2030 року. 

Щоб уникнути квантових кіберзагроз, уряди та бізнес мають діяти на випередження. З цією метою наступного року стартує проєкт Quantum-Resistant Cryptography in Practice (QARC), який реалізовується за підтримки ЄС. У ньому також бере участь й Україна. 

Проєкт ЄС із постквантової криптографії — QARC

QARC — це відповідь ЄС на виклики, які готують квантові комп’ютері, що загрожують зламати сьогоднішню криптографію. Мета проєкту — практичне впровадження постквантових криптографічних (PQC) технологій у реальні програми та інфраструктури.

Проєкт стартує у січні 2026 року і триватиме до грудня 2028 року. У ньому беруть участь 14 партнерів з 11 країни: Україна, Ірландія, Латвія, Чехія, Естонія, Іспанія, Норвегія, Нідерланди, Словаччина, Швейцарія, Франція. 

Учасниками QARC в Україні стали Київський авіаційний інститут (колишній НАУ) та Рада національної безпеки й оборони України (РНБО). 

Координуватиме проєкт Технічний університет Брно, один з провідних технічних вишів Чехії. 

R&D департамент латвійської компанії Tet займається технічною частиною захисту хмарного середовища проєкту. Як розповіла dev.ua керівниця дослідницької команди Гуна Соловейя, під час QARC 14 партнерів отримають розроблені PQC-рішення, які допоможуть захистити системи електронного урядування та електронного голосування, хмарні середовища та служби автентифікації. 

«Разом із п’ятьма іншими національними безпековими агенціями з Латвії, Естонії, Чехії, Норвегії, Словаччини, РНБО України, QARC розроблятиме стратегії та дорожні карти впровадження PQC, адаптовані до специфічних потреб кожної країни. Протягом проєкту вони будуть протестовані в національних середовищах. Як наголошують партнери проєкту, практичний досвід РНБО та КАІ в протидії реальним кібератакам є суттєвою перевагою та допомагає створювати системи безпеки, здатні витримати масовані атаки по всій Європі. Крім того, присутність партнерів з України значно сприяє автономії ЄС та захисту його східних кордонів», — зазначає Гуна Соловейя, директорка R&D департаменту Tet.

Напрацьовані інструменти від латвійської Tet

Компанія Tet є не лише хмарним провайдером та надає послуги дата-центрів, зокрема понад 100 українським бізнесам, а також має потужні департаменти з кібербезпеки та R&D.

Tet знає на практиці, що таке масштабні кібератаки. За словами керівниці сервісів кібербезпеки компанії Айги Боканової, з початку повномасштабного російського вторгнення загальна кількість інцидентів зросла приблизно на 40%. На інфраструктуру українських клієнтів фіксують 2-3 атаки щодня. Поява технологій на кшталт ChatGPT та ШІ-агентів спровокувала вибухове зростання фішингових атак. На початку запуску кількість таких інцидентів зросла на 2000%, зараз цей показник перевищує 4000%. Щомісяця — близько 1000 спроб фішингу.

Названі цифри Айгою Бокановою будуть лише краплею в морі, коли квантові комп’ютери стануть широкодоступними. І в компанії це розуміють, тому цього року вона інвестувала близько двох млн євро у квантові технології. 

«Ми проводимо реальні тести з квантовим розподілом ключів та постквантовою криптографією. Чому це важливо? Тому що, коли квантові комп’ютери запрацюють, а я переконаний, що перші з них використовуватимуть розвідувальні служби США, Китаю та інших великих країн, як-от Німеччина, Франція, Іспанія, вони зможуть зламати всі методи шифрування, які ми використовуємо сьогодні, за лічені години. Саме для захисту даних у майбутньому ми вже інвестуємо. Це одне з найскладніших рішень — інвестувати близько 2 млн євро цього року. Ми робимо це, не маючи повної ясності ні щодо фінального опису продукту, ні щодо цін для наших B2B-клієнтів. Але ми глибоко переконані: це критично важливий крок, якщо ми хочемо захистити наші дані завтра», — говорить CEO компанії Tet Улдіс Татарчукс. 

Розробка квантово-безпекових технологій Tet передбачає три етапи: перше — створення системи управління ключами, друге — побудова квантово-безпечної магістралі для розподілу ключів, третє —  постквантова криптографія. Саме цей фінальний крок і є частиною європейського проєкту QARC. 

Система управління ключами (Key Management System, KMS) призначена для шифрування даних протягом усього циклу їхньої обробки — від передачі у ЦОД до їхнього зберігання тощо.

KMS — це основний і початковий будівельний блок для розробки квантово-безпечних рішень. Адже безпека всієї системи шифрування залежить від безпеки ключів. Без їхнього надійного управління навіть найсильніші алгоритми шифрування не захищають від несанкціонованого доступу. 

Національна квантово-безпечна магістраль — це зона квантового розподілу ключів, яка захищає дані при передачі з одного ЦОД в інший. Уже пройшло тестування в галузі охорони здоров’я та фінансів у Латвії. Далі у планах рухатися по європейській зоні: спочатку Литва, потім Польща та Німеччина (Франкфурт), далі розширення Європою. 

Постквантова криптографія (PQC) — набір криптографічних алгоритмів, які розроблені для захисту інформації від атак як класичних, так і квантових комп’ютерів. Цей етап передбачає впровадження постквантової криптографії у систему управління ключами. 

Сьогоднішні методи шифрування, наприклад, RSA та AES, вважаються безпечними лише тому, що їхній злам вимагає надзвичайно багато часу й обчислювальних ресурсів, а не тому, що це в принципі неможливо.

Для розуміння,  сучасному комп’ютеру, навіть суперкомп’ютеру, потрібно близько 1000 років, щоб зламати RSA, квантовий комп’ютер впорається з цим завданням за годину або навіть швидше.

Щоби протидіяти цій загрозі, дослідницька команда Tet і розробляє набір криптографічних алгоритмів PQC, які будуть застосовуватися для захисту даних, зокрема українців.  

Нагадаємо, що  латвійська компанія Tet будує повністю зелений дата-центр з потужностями для штучного інтелекту. У вересні 2026 року DC7 буде готовий прийняти перших замовників. 

За  даними DOU, симулятор розробила українська інженерна компанія ATMARAKSI. На відміну від більшості FPV-тренажерів, «Дуель» не обриває сценарій за десятки метрів до цілі: оператор зберігає контроль над дроном до моменту контакту, а стрілець у тому ж віртуальному середовищі тренує виявлення загрози, прицілювання та збиття.

Команда підкреслює навчальну, а не «ігрову» природу продукту: ядро симуляції моделює фізику бою й логіку дій обох сторін, а інструктор задає методику, рівні складності та критерії оцінювання. Платформа працює за модульним принципом: під конкретні задачі додаються нові локації, типи озброєння, профілі дронів і протоколи тренувань. На запит тренувального центру поліції вже створено сценарій «Блокпост у прифронтовій зоні» для відпрацювання протидії FPV у тісній взаємодії групи.

Найважливіше у програмі залишається вироблення навичок ухвалювати рішення під тиском часу і перешкод: інтерфейси, таймінги та картина поля бою налаштовані так, щоб змушувати обох учасників швидко реагувати, шукати укриття, маневрувати й координуватися з напарниками. Для інструкторів передбачено журнал сесій та аналітику успішності, що дозволяє коригувати програму навчання.

Компанія ATMARAKSI працює над VR-рішеннями для оборонного, освітнього та промислового секторів із 2013 року, включно з тренажерами стрільби для кулеметів, симулятором протидії FPV та комплексом для РПГ-7. За словами ATMARAKSI, їхні системи вже використовують понад 100 українських підрозділів. Архітектура продуктів розрахована на експорт: підтримується гнучка локалізація та сумісність із міжнародними вимогами, зокрема з тренувальними протоколами, що відповідають стандартам НАТО.

Паралельно команда розвиває цивільні напрями: VR-реабілітацію військових і цивільних із ПТСР та фантомним болем, а також навчальні модулі для шкільного курсу «Захист України». Такий підхід дає змогу масштабувати технологію й швидко переносити напрацювання з військових сценаріїв у безпекові та освітні.

Раніше dev.ua писав про те, як тренажерний навчальний комплекс «Вартовий» створений для підготовки екіпажів БпЛА — перехоплювачів. Він дозволяє відпрацьовувати навички виявлення, супроводу та перехоплення ворожих дронів у максимально реалістичних умовах.

«Протягом четвертого кварталу ми проводимо скорочення, яке охопить менш ніж десять відсотків нашого глобального штату, — сказав представник компанії CNBC. — Хоча певні робочі місця в США можуть бути скорочені, ми прогнозуємо, що загальна кількість наших працівників у США не зміниться порівняно з минулим роком».

Згідно з останнім річним звітом IBM, на кінець 2024 року в компанії працювало 270 000 осіб. Скорочення чисельності персоналу на 1% означатиме втрату 2700 робочих місць.

Під керівництвом генерального директора Арвінда Крішни IBM подвоїла ставку на програмне забезпечення, прагнучи скористатися зростанням витрат на хмарні послуги, оскільки підприємства інтегрують технології ШІ,  пише Reuters.

Проте, минулого місяця IBM показала уповільнення росту ключового хмарного софтверного сегмента. Це викликало занепокоєння серед інвесторів, які покладають великі надії на те, що компанія зможе повною мірою скористатися бумом хмарних послуг. Її акції, які зросли на понад 35% цього року, у вівторок впали майже на 2%.

Інші технологічні компанії останнім часом теж скорочують штат. У жовтні стало відомо про звільнення  в Amazon , яке стане наймасштабнішим з 2022 року. YouTube  пропонує співробітникам грошові виплати за добровільне звільнення. Схожим шляхом пішов Ubisoft  — у компанії стартувала програма «добровільного кар’єрного переходу».

Про це Лукинюк повідомила в інтерв’ю для YouTube-каналу DOU.

«Нездатність делегувати й досить довгий перехід від того, що я роблю все своїми руками до „я роблю все руками команди“, але відповідаю за результат», — сказала керівниця Google в Україні.

Вона додала, що в неї цей процес відбувся органічно, і вона змінила роботу менеджерки «в компанії поменше», на роботу «менеджерки в компанії побільше».

«Це просто розуміння, що або ти здохнеш, або ти делегуєш. Отакий був вибір. Коротко кажучи, якщо ви не можете нікому делегувати, то просто візьміть більше роботи й у вас не буде вибору», — зазначила Лукинюк.

Вона порадила приділити час тому, щоб зрозуміти команду: кому можна довіряти, хто справді робить результат — і відпускати цих людей у «самостійне плавання».

«Потрібно визначити, кому приділяти більше уваги, кого можна мотивувати, як рухатися разом тощо. Бо наступний етап — топменеджерський. Він передбачає складні дилеми та ситуації з більш ніж одним рішенням (і жодне не буде стовідсотково правильним)», — вважає Лукинюк.

За її словами, щоб управляти таким ступенем невизначеності, топменеджер має повністю покладатися на команду.

Раніше Чейз Рігбі, колишній менеджер із продуктів у Google, який працював на посаді шість років, а нині очолює компанію Tassel , поділився своїми методами проведення оцінки ефективності роботи . За його словами, під час роботи в Google він зрозумів важливість прозорості.

Науковці та інженери Google вважають, що щільно згруповані сузір’я, які складаються приблизно з 80 супутників на сонячних батареях, можуть бути розташовані на орбіті на відстані приблизно 640 км над поверхнею Землі. Ці супутники будуть обладнані потужними процесорами, необхідними для зростального попиту на ШІ, пише The Guardian.

За даними дослідження Google, ціни на запуски у космос знижуються так швидко, що вже до 2035 року експлуатаційні витрати на космічний дата-центр можуть зрівнятися з витратами на наземний. 

Крім того, супутники дозволять мінімізувати використання земельних та водних ресурсів, які зараз потрібні для охолодження наявних центрів обробки даних.

Після виходу на орбіту центри обробки даних будуть живитися сонячними панелями, які можуть бути до восьми разів продуктивнішими, ніж наземні. Однак запуск однієї ракети в космос викидає сотні тонн CO2.

Орбітальні центри обробки даних, передбачені в рамках проєкту Suncatcher, передаватимуть свої результати назад через оптичні канали зв’язку, які зазвичай використовують світлові або лазерні промені для передачі інформації.

Google збирається запустити два супутники-прототипи на початку 2027 року, назвавши результати дослідження «першим кроком до масштабованого ШІ у космосі».

Однак компанія одразу попередила: «Залишаються значні інженерні виклики, зокрема, терморегуляція, високошвидкісний зв’язок із Землею та забезпечення надійності системи на орбіті».

Як  повідомляє Reuters, вердикт ухвалено в федеральному суді міста Маршалл (штат Техас) у справі, де Pictiva стверджувала: смартфони Galaxy, телевізори, ноутбуки та носимі гаджети Samsung використовують запатентовані підходи до підвищення роздільної здатності, яскравості та енергоефективності OLED-панелей.

З боку відповідача пролунала стандартна для таких спорів позиція: в компанії не погоджуються ні з висновками суду, ні з самим обсягом прав позивача і вже подали до Патентного відомства США (USPTO) клопотання про визнання спірних патентів недійсними. У Pictiva рішення назвали підтвердженням сили їхнього портфеля інтелектуальної власності.

У власності Pictiva сотні OLED-патентів, значна частина яких походить із напрацювань фотонної компанії OSRAM початку 2000-х. Позов проти Samsung подано у 2023 році. Корейський виробник у відповідь наполягав, що порушень немає, а самі патенти слід скасувати. Подібні кейси в цьому ж техаському суді вже завершувалися для Samsung великими виплатами, тож майданчик вважають «гарячою точкою» патентних процесів у сфері електроніки.

Важливий нюанс для ринку: попри гучну суму, нинішнє рішення ще не фінальне. Апеляція може змінити чи скасувати вердикт, а перегляд патентів у USPTO здатен звузити або взагалі прибрати основу вимог Pictiva. Паралельно для великих вендорів на кшталт Samsung такі процеси є сигналом про зростання вартості відповідності патентам у ключових для індустрії технологіях на кшталт OLED, що впливає на стратегію R&D, ліцензування та, зрештою, собівартість пристроїв.

Раніше dev.ua писав про те, як компанія Palantir Technologies Inc. подала до суду на двох колишніх провідних інженерів зі штучного інтелекту, стверджуючи, що вони викрали документи та інформацію, щоб допомогти запустити компанію-«копію» під назвою Percepta. 

Про це  розповіла народна депутатка Галичина Янченко. «Відтепер якщо держава купуватиме товар дорожчий за 1 мільйон грн — він має бути вироблений в Україні або містити українську складову: збірку, монтаж або комплектуючі», — зазначила нардепка.

За її словами, частка локалізації зростатиме поступово: до 25% у 2025 році, 30% у 2026, 35% у 2027 і до 40% у 2032 році. Це сприятиме зростанню замовлень для українських підприємств та робочих місць.

«Це не лише про патріотизм, а й про економічну вигоду. До 40% вартості українського товару повертається в бюджет податками й працює на ЗСУ», — зауважила Янченко.

Нагадаємо, що  Україна готує контрольований експорт озброєння до кінця 2025 року та експортно-імпортні платформи в Європі, США та на Близькому Сході. Вторговані кошти підуть на закупівлю й виробництво найдефіцитніших систем, насамперед ППО й боєприпасів.

«Шукаємо інженерів, які виросли в епоху AI, працюють з ним правильно і вміють створити з їх допомогою завершений продукт за керівництвом супер-синьйора, який забезпечить правильну архітектуру», — йдеться в описі вакансії на Djinni.

Серед обов’язків фахівця — реалізовувати продукти за допомогою LLM.

«Досвід роботи не потрібний — у нас це ще не увійшло в тренд і навіть вважається засудженим у деяких доісторичних компаніях», — зазначає роботодавець.

Тестове завдання не оплачується і може бути двох видів:

1. Самостійне — кандидат отримує доступ до репозиторію з архітектурою та самостійно виконуєте завдання у строк до двох днів.
2. З допомогою — кандидат отримує доступ до ментора, і має 2 тижні максимум на проходження тестового.

«Вміти писати код можна на самому базовому рівні. А ось налагодження коду та виправлення помилок — вимагає високої уваги», — йдеться в описі вакансії.

Необхідний досвід з навичками — понад рік використання AI Cursor, AI Agents, AI Prompt Engineering.

Також кандидат має бути носієм української мови.

Таких вакансій розміщено дві. І кожна вже має десятки відгуків. 

В описі компанії на Djinni йдеться про те, що наймає стартап для створення цифрових двійників офісних працівників, що отримав грант від Google.

За інформацією на  сайті компанії, роботодавець вже має трьох працівників. 

Нагадаємо, тайтл суперджуніор введено нещодавно завдяки ОpenAI. OpenAI почала активно наймати не лише сеньйорів, а й так званих «суперджуніорів» — молодих AI-нативних інженерів, які використовують ШІ-інструменти так ефективно, що дивують навіть досвідчених колег.

«Вперше в Історії Ubisoft Ukraine, а конкретно команди R6: Siege: потребуємо Аніматорів та Артістів рівня Senior у контент команду гри», — повідомив Самойленко. 

Наразі Ubisoft має 6 відкритих вакансій для київського офісу:

• Senior Concept Artist (Weapons & Props) [Rainbow Six Siege].
• Senior Weapon Artist [Rainbow Six Siege] .
• Animation Rigger/Technical Animator [Rainbow Six Siege] .
• Senior Concept Artist .
• Junior UOR/NW Specialist .
• Junior QC Specialist (Online Requirements team) .

В описі вакансії Senior Concept Artist для Rainbow Six Siege вказано, що він займатиметься створення «візуально захопливих і функціональних дизайнів зброї», реквізиту, а також персонажів. Серед вимог є практичні знання 3D-софту (наприклад, Blender), вміння створювати ескізні 3D-моделі. Також потрібно мати вищу освіту у галузі мистецтва, дизайну, образотворчого мистецтва або суміжній галузі на рівні бакалавра.

Раніше керівна директорка студій Ubisoft Ukraine Ольга Сендзюк розповіла про їхню роботу над масштабним оновленням тактичного шутера Rainbow Six Siege.