Блог

«Стабільний мобільний інтернет має бути доступним у будь-якому куточку країни… Це ще один важливий крок до швидкого й прогнозованого мобільного інтернету для всіх українців», — прокоментував підписання закону очільник Мінцифри Михайло Федоров.

Закон передбачає, що кількість мегабіт на секунду стає офіційним показником якості, якого компанії зобов’язані дотримуватися.

Крім того, користувачі зможуть самостійно робити тестування швидкості на смартфоні, а дані потраплятимуть до регулятора НКЕК. Це допоможе швидко виявляти проблемні зони, прогалини у зв’язку та вимагати від операторів поліпшень.

Закон № 4670-IX також скасовує мораторій на планові перевірки виконання ліцензій. В Мінцифри вважають, що це стимулюватиме операторів активніше розбудовувати мережу в сільській місцевості та покривати території, де досі немає зв’язку.

Закон також передбачає, що національний роумінг працюватиме і після завершення воєнного стану, щоб користувачі могли перемикатися на інших операторів для зв’язку під час надзвичайних ситуацій.

«У разі війни, „блекаутів“ чи надзвичайних ситуацій національний центр управління електронними мережами зможе вмикати національний роумінг, щоб українці не залишалися без зв’язку навіть під час кризових подій», — відзначав народний депутат Олександр Федієнко.

Про це пише Interesting Engineering, зазначаючи, що додаток підключається до зовнішніх LLM та VLM. 

Додаток був розроблений дослідниками з Університету штату Пенсильванія на базі смартфонів і використовує штучний інтелект не тільки для ідентифікації об’єктів, а й для полегшення їх знаходження у просторі слабо зрячими користувачами за допомогою звукових та тактильних підказок.

Команда представила технологію на конференції ACM SIGACCESS ASSETS 25 у Денвері, де вона отримала одну з нагород. 

NaviSense має на меті вирішити давні проблеми з подібним програмним забезпеченням, адже багато сучасних інструментів для слабозорих людей покладаються на бібліотеки об’єктів, які необхідно попередньо завантажити.

Професор Віджайкрішнан Нараянан, який брав участь у розробці додатка, заявив, що це обмежує гнучкість таких технологічних рішень.

«Раніше моделі об’єктів потрібно було попередньо завантажити в пам’ять сервісу, щоб їх можна було розпізнати. Це дуже неефективно та дає користувачам набагато менше гнучкості під час використання цих інструментів», — сказав Нараянан.

Він сказав, що команда додатку звернулася до штучного інтелекту, щоб подолати це вузьке місце.

Додаток підключається до зовнішнього сервера, на якому працюють великі мовні моделі, що дозволяє NaviSense інтерпретувати голосові підказки, сканувати навколишнє середовище та ідентифікувати цілі, не покладаючись на статичні бази даних.

«Використовуючи VLM та LLM, NaviSense може розпізнавати об’єкти у своєму середовищі в режимі реального часу на основі голосових команд, без необхідності попереднього завантаження моделей об’єктів. Це важлива віха для цієї технології», — запевнив Нараянан.

NaviSense прослуховує усний запит користувача, шукає об’єкти в просторі та фільтрує нерелевантні. Коли системі потрібні уточнення, вона ставить додаткові запитання.

Окрім того, система відстежує рухи руки користувача, контролюючи рух телефону, а потім дає вказівки напрямку, які допомагають йому дістатися до об’єкта.

Команда протестувала NaviSense з 12 учасниками в контрольованому середовищі. 

Зараз команда вчених удосконалює енергоспоживання та підвищує ефективність моделі. 

«Ця технологія досить близька до комерційного випуску, і ми працюємо над тим, щоб зробити її ще доступнішою», — сказав Нараянан.

Раніше ми писали про те, що український стартап CheckEye, що розробляє продукт на основі штучного інтелекту для перевірки зору, залучив $700 000 інвестицій за три роки. 

Тим часом, команда дослідників зі США та Британії зібрала штучний нейрон, який поводиться майже як жива клітина мозку: копіює її імпульси й підлаштовується під нові сигнали. Це може стати основою для роботів, що краще відчувають і розуміють довколишній світ.

Про угоду між компаніями повідомило видання «Мілітарний». Меморандум про взаєморозуміння підписали у Вільнюсі під час Німецько-Балтійської конференції оборонної промисловості. У документі йдеться про формування промислового партнерства в Балтії — від виробництва електроніки до інтеграції безпілотних комплексів для потреб Литви та країн східного флангу.

Quantum Systems заявляє, що хоче поєднати німецький досвід розробки дронів із литовською компетенцією у виробництві високонадійної електроніки. У компанії наголошують, що йдеться не лише про окремі поставки, а про створення «перевірених у місіях» безпілотних систем, які можна буде серійно виробляти в регіоні й швидко адаптувати до вимог замовників.

ADV Defense у Литві вже випускає ключові компоненти для дронів: електронні регулятори швидкості ESC2, перемикач діапазонів BS1 та контролер польоту FC2. ESC2 здатен безперервно працювати зі струмом до 50 А, що дозволяє ставити на дрон потужні двигуни й піднімати важчі корисні вантажі — критичний фактор для ударних платформ і машин, яким потрібне різке прискорення.

Модуль BS1 відповідає за зв’язок і дає змогу перемикатися між трьома частотними діапазонами — 433, 900 та 2400 МГц. Це допомагає операторам підбирати частоту під конкретне завдання і зменшувати ризики перешкод або глушіння. Контролер польоту FC2 виконує роль «мозку» безпілотника: відповідає за стабільність, керування та обробку телеметрії в реальному часі.

Окрім постачання електроніки, ADV Defense уже пропонує замовникам ударні FPV-дрони різних розмірів з власною литовською начинкою. Партнерство з Quantum Systems має масштабувати цей напрям завдяки доступу до ширшого ринку та інтеграції в комплексні розвідувальні й ударні системи.

У рамках угоди Quantum Systems будує в Литві великий цех із виробництва електроніки, який має подвоїти потужності ADV Defense. Це дозволить збільшити випуск компонентів для безпілотників і посилити промислову присутність компанії на східному фланзі НАТО.

Для України ця співпраця має не лише геополітичне, а й практичне значення. Quantum Systems уже локалізує частину виробництва та сервісу своїх дронів в Україні, працюючи безпосередньо для потреб Сил оборони. Посилення електронної бази в Литві й розбудова спільних ланцюгів постачання в регіоні означають для українських замовників більш передбачувану логістику, швидші поставки комплектуючих та меншу залежність від далеких ринків у час війни.

Раніше dev.ua писав про те, як німецька компанія Quantum Systems планує розширити R&D-команду в Україні з 40 до 100 фахівців.

На своїй сторінці у LinkedIn Мараховська поділилася скріншотами чергових курсів, які транслювали думку, що для освоєння професії QA достатньо «бути впевненим користувачем інтернету» та «в міру уважним». 

Також серед інших «переваг професії», які озвучили організатори цих курсів, було те, що вона «не потребує знання мови програмування, математики чи англійської». 

Зі слів Катерини Мараховської, цим оголошенням з нею поділилася знайома, яка перебуває в декреті і вирішила поцікавитися, «як їй потрапити у тестування». 

«В рекламі цього крінжа було відео з акцентом на те, що тестування — це гарний підробіток для жінок на пару годин в день, де вона сама зможе обирати графік, коли працювати. Ну і, звісно, легка професія, яку можна освоїти за 2 місяці, без знання англійської, без навичок програмування та інша скам класика», — описала це рекламне оголошення Senior QA. 

Катерина Мараховська у своєму дописі констатувала, що до неї неодноразово зверталися знайомі, які шукали поради щодо отримання ІТ-професії, але всі вони перебували в полоні хибних уявлень. 

«Айтішники не працюють по 2-3 години в день, тоді коли вони самі захочуть на березі моря. А мають завантажений графік, дедлайни, дехто овертаймить або має частину команди/замовника в іншій таймзоні, через що працює пізніми вечорами. Всі дивувались, коли я казала, що мій робочий день часто закінчується після 8-ї вечора, бо працюю з Канадою і США», — розповіла Senior QA. 

Спеціалістка зазначила, що у неї постійно виникають риторичні запитання щодо того, «чи перестануть колись IT-школи пробивати дно дешевими маніпуляціями» і «чи люди колись перестануть на це вестись». 

«Люди не готові відпустити мрію, особливо у складні часи. А школи? Вони відповідають бажанню»

Software QA Engineer Анастасія Дика у коментарях до допису звернула увагу, що цільовою аудиторією такої реклами зазвичай і стають жінки та мами в декреті. 

«Мені постійно пишуть люди, які не можуть знайти роботу після курсів, де їм обіцяли «віддалену роботу», «високу зп в доларах» та «допомогу з працевлаштуванням». І ще на таких курсах кажуть: «англійська не потрібна», ага. І виходить, що люди просто втратили дарма гроші та свій час на такі «курси», — вважає вона. 

При цьому Анастасія Дика підкреслила, що сама є мамою маленької дитини, але продовжувала працювати за день до пологів, а в декреті була лише два тижні.

QA-ментор Олекса Мащиць також залишив коментар під цим дописом, пояснивши своє бачення ситуації з подібними курсами і їх сприйняттям довірливою аудиторією.  

«Новачки не вірять таким дописам, бо мрія та віра у казку сильніша. Вони хочуть вірити в те, що тут майже не працюєш, тицяєш „як звичайний користувач“ та отримуєш тисячі доларів. Люди не готові відпустити мрію, особливо у складні часи. А школи? Вони відповідають бажанню. Так, вони могли б змінити підхід, але у результаті просто втратили б клієнтів та більшість з них просто закрилася б. Навіщо це їм?», — прокоментував Мащиць. 

QA Lead Артем Безручко теж навів ситуацію з власного життя, щоби проілюструвати стійкість таких міфів. 

«До мене прийшла так сестра знайомої і сказала, що бачила схожу рекламу і теж хоче таке спробувати. Я був шокований після її фрази, що там казали про роботу на 2-3 години. Ну за 2 години діалогу ми розібрали тему і вона вирішила, що лишитися ландшафтним дизайнером краще», — поділився спеціаліст. 

Нещодавно dev.ua писав про те, що професія QA поступово трансформується в QE. Ми розібрали, чому так відбувається і до чого готуватися тестувальникам в епоху ШІ на основі роздумів досвідченої тестувальниці зі Львова, що працює в США. 

Про алгоритм погоджень і мита йдеться в матеріалі DOU. Першим обов’язковим кроком буде довести, що продукція не є критично потрібною Збройним силам України. Якщо у виробника є надлишкові потужності, які не закриті держзамовленнями, він подає заяву до Державної служби експортного контролю.

Після цього ДСЕК запускає міжвідомчу перевірку: Міноборони має підтвердити, що саме цей товар зараз не входить до пріоритетних потреб армії. Далі питання переходить на рівень Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва, де його розглядають із залученням представників усіх Сил оборони. Останній етап — погодження рішення на рівні структури при РНБО, яка й видає фінальний дозвіл на експорт.

За замовчуванням на ухвалення такого рішення відводиться до 90 днів. Але для резидентів спеціального правового режиму Defence City передбачений спрощений маршрут: для них обіцяють модель «єдиного вікна», коли всі дозволи, ліцензії та погодження оформлюються централізовано. У такому разі отримати дозвіл можна менш ніж за два тижні, якщо компанія відповідає вимогам режиму.

Наступний блок інструкції стосується того, як саме виходити на експорт після отримання дозволу. Виробник може обрати роботу через державного чи приватного спецекспортера з повним супроводом угод, підписувати прямі контракти (зокрема як резидент Defence City) або створювати спільні підприємства із закордонними партнерами в межах програми Build with Ukraine. Окремо уряд може видати разовий дозвіл на одну партію товару для конкретного замовника.

Далі компанії треба врахувати податкову частину. Україна запроваджує диференційовані експортні мита: дорогі й унікальні системи на кшталт морських дронів обкладатимуться вищою ставкою, тоді як більш масові й менш маржинальні продукти, наприклад бронетехніка, матимуть нижче мито. Кошти з цих зборів підуть у спецфонд на закупівлю озброєнь для Сил оборони. Ігор Федірко з Ради зброярів наводить показовий орієнтир: прибуток від продажу одного морського дрона здатен профінансувати закупівлю приблизно 50 FPV-дронів для фронту, тож експорт у цій моделі має працювати як підсилювач, а не як конкуренція внутрішнім потребам.

Раніше dev.ua писав про те, як засновник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман оцінив перспективи постачань української зброї на зовнішні ринки.

Це третя за два місяці велика модель, яку випустила Anthropic. Раніше стартап представив модель Claude Sonnet 4.5, а згодом — Claude Haiku 4.5. Про це повідомляє CNBC.

«Наша найновіша модель, Claude Opus 4.5, вже доступна. Вона інтелектуальна, ефективна і є найкращою моделлю у світі для кодування, агентів та використання комп’ютерів. Вона також значно краща у виконанні повсякденних завдань, таких як глибокі дослідження та робота зі слайдами та електронними таблицями», — говорять в компанії.

В Anthropic називають Claude Opus 4.5 «значним кроком вперед» в галузі ШІ та «витвором мистецтва» в програмуванні. Вона також є найсучаснішою моделлю для агентивного програмування, де перевершує моделі, такі як Google Gemini 3 Pro від Google, яка була анонсована лише минулого тижня, та GPT-5.1 від OpenAI, згідно з SWE-bench Verified, бечмарком, що вимірює можливості програмного кодування системи штучного інтелекту. 

Anthropic заявила, що протестувала Claude Opus 4.5 на власному складному бенчмарку, який вона проводить для потенційних інженерів з продуктивності, і модель отримала вищий бал, ніж будь-який людський кандидат.

Claude Opus 4.5 призначений для професійних розробників програмного забезпечення, айтівців, фінансових аналітиків та бухгалтерів. Нова модель також «значно краща» у виконанні повсякденних завдань, таких як робота з електронними таблицями та слайдами, а також проведення глибоких досліджень.

Claude Opus 4.5 буде доступний скрізь і стане стандартною моделлю для продуктів Anthropic Pro, Max та Enterprise.

Як повідомляє компанія у своєму блозі, зараз починається попередній перегляд цього технологічного рішення для підприємств

«Amazon Leo пропонує найвищі швидкості завантаження та вивантаження, а також послуги приватної мережі. Наразі проводиться підготовка і тестування перед ширшим розгортанням наступного року», — повідомили у Amazon. 

За даними компанії, Leo Ultra — це найшвидший клієнтський термінал у виробництві, зі швидкістю завантаження до 1 Гбіт/с та швидкістю вивантаження до 400 Мбіт/с.

«Нова програма попереднього перегляду дозволить вибраним корпоративним клієнтам протестувати сервіси Amazon Leo перед їх ширшим розгортанням», — анонсували у компанії. 

Там накож нагадали, що компанія має на орбіті понад 150 супутників та розпочала дану роботу ще в рамках Project Kuiper. 

«Amazon Leo розроблено для забезпечення надійного високошвидкісного інтернету тим, хто знаходиться поза межами досяжності існуючих мереж, включаючи мільйони підприємств, урядових установ та організацій, що працюють у місцях без надійного підключення», — констатували у Amazon. 

Також відомо, що Leo Ultra розроблений для використання в умовах негоди завдяки міцній, стійкій до погодних умов конструкції, яка витримує високі та низькі температури, опади та сильний вітер. 

Антена працює на спеціальному кремнієвому чіпі, розробленому Amazon Leo, та включає власну радіочастотну конструкцію Amazon та алгоритми обробки сигналів, які максимізують пропускну здатність, мінімізуючи затримку

Компанія нагадала, що Amazon Leo запускає понад 80 місій для розгортання своєї першого інтернет-супутникового сузір’я на низькій навколоземній орбіті.

Як повідомляв dev.ua, Amazon використовує дві команди ШІ-агентів для глибокого пошуку вразливостей — одні грають за «хакерів», а інші — за «захист». 

Як пише профільне видання «Мілітарний», компанія показала відео випробувань на своїй сторінці у Facebook. За словами генерального директора Владислава Бельбаса, під час тестів перевіряли стрільбу на різних дистанціях, як із місця, так і під час руху платформи. Інтеграція бойового модуля, наголошує він, робить безпілотник не просто носієм обладнання, а самостійною бойовою одиницею.

Основна ідея комплексу полягаю в тому, щоб забрати людей із найбільш небезпечних позицій. Protector керується дистанційно, тож оператор може працювати з укриття, тоді як модуль «Таврія-12,7» відпрацьовує цілі на відстані. У компанії підкреслюють, що під час випробувань отримали стабільні результати і в статичному режимі, і під час стрільби в русі, що важливо для реального поля бою.

«Таврія-12,7» — це дистанційно керована турель із 12,7-мм кулеметом Browning M2 та цифровою системою управління вогнем. Модуль створений для спостереження, виявлення й ураження наземних цілей, а також низьколітних повітряних об’єктів, зокрема безпілотників. Завдяки оптико-електронним засобам він здатен працювати вдень і вночі, що робить його універсальним інструментом підтримки піхоти й техніки.

Це не перший проєкт із «Таврією». У 2024 році «Українська бронетехніка» демонструвала бронеавтомобіль «Новатор» з версією модуля у калібрі 14,5 мм на базі кулемета КПВТ. Тоді йшлося про можливість виявляти цілі на дистанції понад 5 км незалежно від часу доби. У листопаді 2024 року Міноборони кодифікувало бойовий модуль «Таврія» та допустило його до експлуатації в Силах оборони.

Сам Protector уперше показали у вересні 2024 року. Це важка безпілотна платформа масою до 4 т з двигуном на 190 к. с., що розвиває швидкість до 60 км/год і має балістичний захист рівня Stanag 4569 Level 1. Вона здатна брати на борт до 700 кг корисного навантаження й проходити до 400 км без дозаправки. У червні 2025 року Міністерство оборони офіційно допустило Protector до експлуатації у Силах оборони України.

Поєднання важкої наземної платформи з потужним дистанційним модулем відкриває для української армії додаткові сценарії застосування: від штурмових дій у міській забудові та евакуації поранених до роботи як мобільної точки вогневої підтримки чи «мисливця» на дрони. Якщо такі системи підуть у серію, вони зможуть зменшити ризики для штурмових підрозділів і посилити тенденцію, коли найнебезпечнішу роботу на фронті виконують уже не люди, а безпілотні платформи.

Раніше dev.ua писав про те, як українська компанія Air3F, яка розробляє рішення для керування безпілотними системами, повідомила, що наземний роботизований комплекс VARKHAN для логістики та евакуації пішов у серійне виробництво.

«Сьогодні ми представляємо функцію пошуку товарів — нову функцію ChatGPT, яка виконує пошук за вас, щоб допомогти вам знайти потрібні товари», — розповіли в OpenAI.

Користувача може описати ШІ, що він шукає, за допомогою запитів на кшталт: «Знайди найтихіший бездротовий пилосос для невеликої квартири», «Допоможи мені вибрати між цими трьома велосипедами» або «Мені потрібен подарунок для моєї чотирирічної племінниці, яка любить мистецтво» — і новий інструмент створить гайд, який допоможе прийняти рішення. «Дослідження покупок» ставить уточнювальні питання, проводить глибоке дослідження в Інтернеті, аналізує джерела та спирається на знання ChatGPT про користувача на основі минулих розмов.

«Дослідження покупок створено для глибшого прийняття рішень. Воно перетворює пошук продукту на діалог: ставить розумні питання, щоб зрозуміти, що для вас важливо, отримує точні та актуальні дані з високоякісних джерел і пропонує вам варіанти для уточнення результатів. Воно особливо ефективне в категоріях, де важливі деталі, таких як електроніка, косметика, дім і сад, кухня та побутова техніка, спорт і відпочинок на природі», — говорять розробники.

«Дослідження покупок» починає розгортатися на мобільних пристроях та у вебверсії для зареєстрованих користувачів ChatGPT з тарифами Free, Go, Plus та Pro. В OpenAI говорять, що на час святкових розпродажів надають  «майже необмежене використання для всіх тарифів».

«2Africa — це знакова підводна кабельна система, яка встановлює новий стандарт глобального зв’язку», — зазначається у блозі компанії. 

2Africa є першим підводним кабелем, який з’єднує Східну та Західну Африку в безперервну систему та пов’язує Африку з Близьким Сходом, Південною Азією та Європою. 

«Маючи охоплення вже в 33 країнах, і це число продовжує зростати, ми забезпечуємо підключення для 3 млрд людей в Африці, Європі та Азії — понад 30% населення світу. Такий масштаб є безпрецедентним, і ми пишаємося тим, що співпрацюємо із зацікавленими сторонами по всій екосистемі, щоб забезпечити новий рівень підключення такого масштабу», — додали у компанії. 

У компанії Meta нагадують, що навколо проєкту створений консорціум глобальних партнерів, що включає, окрім самої компанії, Bayobab (MTN Group), center3 (stc), CMI, Orange, Telecom Egypt, Vodafone Group та WIOCC. 

Більше того, планується, що з введенням в експлуатацію розширення Pearls у 2026 році, повна довжина системи 2Africa, що сягає 45 000 кілометрів, перевищуватиме еквівалент довжини окружності Землі. 

Meta також повідомляє, що побудова проєкту «2Africa» вимагала впровадження передової технології просторового мультиплексування (SDM).

«Це вдвічі перевищує ємність старіших систем. Це перший підводний кабель з 16 парами волокон, який повністю з’єднує Африку. Ми впровадили підводну оптичну комутацію довжин хвиль, що забезпечує гнучке управління пропускною здатністю та підтримує зростаючі потреби в штучному інтелекті, хмарних технологіях та високошвидкісних додатках», — зазначається в блозі компанії. 

2Africa, серед іншого, в рази збільшує пропускну здатність для країн Африки: кабель підтримує 21 терабіт на секунду на пару волокон, з 8 парами волокон на магістралі, тож це забезпечує загальну пропускну здатність магістралі до 180 Тбіт/с. 

Компанія вказує, що 180 Тбіт/с достатньо для одночасної потокової передачі понад 36 млн фільмів у форматі HD. Для однієї ж людини це означає можливість завантажувати 15 000 повнометражних фільмів за секунду.

Очікується, що 2Africa зробить внесок у ВВП Африки на суму до $36,9 млрд лише протягом перших двох-трьох років експлуатації. 

Приблизно рік тому ми повідомляли, що Meta хоче прокласти підводний оптоволоконний кабель навколо світу за $10 млрд. 

Тим часом, минулоріч повідомлялося про те, що Google побудує перший підводний оптоволоконний кабель, що з’єднає Африку з Австралією.