Втім, до кінця 2025 року бурхливий новинний фон навколо цих наполеонівських планів заспокоївся настільки, що більше нагадував штиль. Це не свідчить, що нічого не відбувалося, але голосних заяв від Мінцифри не було, а з медійної площини питання перекочувало у кабінетну. Тому ми вирішили запитати, як просувається цей трек, у першого віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, а також направили запит з цього питання у прес-службу Мінцифри. Окрім того, свої відповіді нам надав і член робочої групи при Мінцифри, Senior Director of Advanced R&D у компанії Silvaco Олександр Груданов. Ось, що ми від них дізналися.
Кілька важливих моментів з передісторії
Не будемо детально переказувати все написане раніше, адже цьому dev.ua присвятив окремий матеріал. Там зібрані не лише всі плани щодо українського виробництва чипів, а й доволі строкаті та неоднорідні думки представників технологічної галузі про реалістичність та актуальність цього завдання.
Але варте нагадування, що навіть якщо взяти чисто бюрократичний таймлайн з цього питання, то у ньому вже видно відставання від графіку за деякими з пунктів. Так, раніше Мінцифра озвучувала, що:
- на І квартал 2025 року планувалася публікація секторальної стратегії з розвитку напівпровідникової галузі;
- протягом 2025–2026 років — внесення у ВРУ і розгляд відповідного законопроєкту;
- також на 2025 рік планувалося створення WINWIN Centre of Excellence та WINWIN Semiconductors Lab 2025 у освітній галузі;
- 2025–2026 роки — релонч освітніх програм задля вказаної мети;
- на кінець 2025 року планувався старт перемовин із шортлістом потенційних партнерів та вибір одного з двох варіантів впровадження ідеї.
Деякі з цих пунктів виконані, деякі — у процесі виконання, а деякі — вибилися з таймлайну, але так чи інакше робота над ними триває.
Про які ж саме варіанти йдеться в останньому пункті? Нагадаємо, що раніше озвучувалися два потенційні шляхи, по яким Україна може прийти до світлої технологічної мети — це або ліцензування готової технології «під ключ», або залучення стратегічного партнера. При цьому у відповіді на попередній запит dev.ua член робочої групи при Мінцифри Євгеній Астахов зазначив, що другий варіант потенційно є більш реалістичним для України, адже він начебто дасть змогу швидше запустити виробництво. На якому з цих шляхів врешті опиниться українська напівпровідникова галузь, якщо їй пощастить, як Фенікс, постати з попелу — наразі достеменно невідомо. Але чи є ця відповідь у самої Мінцифри?
Законопроєкт — готовий до внесення в Раду
У прес-службі міністерства нам повідомили, що станом на сьогодні в межах діяльності міжвідомчої робочої групи при Мінцифрі напрацьовано робочий проєкт закону з цього питання.
«Паралельно розпочинається активне обговорення документа з народними депутатами, профільними зацікавленими сторонами та представниками громадськості — проєкт потребує доопрацювання з урахуванням позицій усіх ключових сторін», — констатували у міністерстві.
У Мінцифри додали, що після погодження Кабінетом міністрів документ буде готовий до внесення на розгляд Верховної Ради, а сам законопроєкт «закладає необхідну правову та інституційну основу для запуску й розвитку галузі».
«Його ухвалення стане підґрунтям для переходу від концепції до реалізації — започаткування освітніх програм, створення дослідницьких центрів та формалізування партнерства», — підкреслили у Мінцифри.
Про готовність такого законопроєкту нещодавно заявив і Михайло Федоров. Під час одного з заходів, відповідаючи на питання журналіста dev.ua, він зазначив, що документ незабаром буде внесений до Верховної Ради. Федоров також уточнив, що норми цього акту відповідають європейським і синхронізовані з законодавством ЄС.
«Далі — прийняття chip act — його вже розроблено. Це закон, норми якого будуть інтегровані з Європейським союзом в рамках процесу євроінтеграції. Цей закон вже розроблений, ми його найближчим часом будемо реєструвати і приймати», — зазначив Михайло Федоров.
На питанні синхронізації з європейськими нормами акцентував увагу і член робочої групи при Мінцифри Олександр Груданов. «Прогрес є, і він помітний у кількох вимірах. Упродовж 2025 року ми завершили етап аналітичної та нормативної підготовки. Україна розробила національну Стратегію напівпровідникової галузі та Дорожню карту того, що ми називаємо „напівпровідникова євроінтеграція“, успішно пройшла рамковий етап консультацій з ЄС щодо треку Semiconductors та імплементації Chips Act EU в Україні», — запевнив він.
Чиста кімната
Як каже Олександр Груданов, наразі робота активно ведеться за двома основними напрямами:
- проєкт створення пілотних лабораторій «Small Clean Room» — з урахуванням досвіду наших європейських партнерів — для навчання, прототипування та дрібносерійного виробництва спеціалізованих чипів;
- підготовка умов для залучення технологічного партнера- фабрики (pure-play foundry) та формування переговорного треку.
Втім, з його слів, не все на даному етапі можна розповідати детально.
У свою чергу, як прокоментував Михайло Федоров, стосовно процесу R&D вони мають відповідний проєкт. «У нас є проєкт „чистої кімнати“, який ми хочемо запустити в наступному році», — зазначив урядовець.
Окрім питання «чистої кімнати», у прес-службі Мінцифри зазначили, що як і було оголошено раніше, має бути запущений WINWIN Semiconductors Center of Excellence, щоправда строки такого запуску поки не називаються.
«WINWIN Semiconductors Center of Excellence планується до запуску в межах стратегії розвитку напівпровідникової галузі, яка наразі перебуває на етапі фіналізації. Питання фінансування Центру перебуває в процесі опрацювання — після його врегулювання буде визначено строки запуску. Center of Excellence стане точкою входу для освітніх, R&D і партнерських ініціатив у цій технологічній сфері», — прокоментували у прес-службі міністерства.
Підготовка фахівців
З відповідей Мінцифри та Михайла Федорова також зрозуміло, що окремий акцент у відродженні української напівпровідникової галузі має бути зроблений на підготовці фахівців ще зі студентської лави, і деякі кроки у цьому напрямку вже зроблені, але більшість кроків — ще попереду.
Як зазначає прес-служба Мінцифри, у стратегії розвитку напівпровідникової галузі передбачено оновлення освітніх програм із фокусом на інженерні спеціальності, які є ключовими для галузі.
«Наразі йдеться про підготовку змін до змісту навчальних програм у співпраці з профільними закладами освіти та стейкхолдерами. Попит на фахівців у сфері напівпровідників стрімко зростає, і без сучасної інженерної освіти запуск галузі буде неможливим. Саме тому реформа освіти — один із базових напрямів. Конкретні кроки з упровадження розпочнуться одразу після затвердження стратегії напівпровідників», — пояснили у міністерстві.
Про досягнення перших домовленостей з навчальними закладами повідомив і Михайло Федоров. «Ми вже запустили навчальні програми з KSE. Також разом зі швейцарським університетом технологічним уже спільна програма навчання є», — пояснив урядовець.
Як працює робоча група і чи тривають перемовини з партнерами
За озвученою Мінцифрою інформацією, переговори з потенційними партнерами тривають: йдеться про попередні обговорення з технологічними, освітніми та індустріальними гравцями — як в Україні, так і за кордоном.
«Це необхідний крок, щоби сформувати реалістичну модель запуску галузі — з доступом до технологій, експертизи та інвестицій. Наступний етап — формалізація досягнутих домовленостей — стане можливим після ухвалення стратегії. Це перетворить ініціативу з концепції на державну програму із чіткими зобов’язаннями й дорожньою картою. Саме після цього можна буде визначитися з одним із двох сценаріїв реалізації — обрати оптимальну модель запуску виробництва чипів», — зазначили у міністерстві.
Що стосується діяльності робочої групи при Мінцифрі, то саме нею напрацьовано проєкт стратегії розвитку напівпровідникової галузі та робочий варіант профільного законопроєкту.
«До складу групи входять представники державних органів, провідні галузеві експерти, університети та бізнес — це дає змогу враховувати інтереси й бачення всіх ключових сторін. Її діяльність забезпечує аналітичну підтримку, координацію, залучення партнерів і формує підґрунтя для практичної реалізації ініціатив у сфері напівпровідників. Фактично робоча група створила засадничі передумови для формування нової галузі в Україні», — віддали належне зусиллям експертів у Мінцифрі.
Зі слів члена робочої групи Олександра Груданова, який обгрунтовує необхідність втілення цих амбітних планів, для налагодження вітчизняного виробництва чипів існують щонайменше стратегічні причини, адже це питання технологічного суверенітету, підвищення обороноздатності України та місця країни в глобальних ланцюгах постачання та новій архітектурі європейської безпеки.
Окрім того, він не бачить для цього аж таких великих перепон, зважаючи на те, що фабрики з виробництва чипів успішно будуються у тих країнах ЄС, які не мали у цьому жодного досвіду.
З його слів, попри всі складнощі, Україна все ж має що запропонувати, а саме: сильну інженерно-наукову школу; прогресуючі DefenceTech-компанії та стартапи, рідкоземи та виробництво високочистих газів для EUV-літографії.
Чи визначена роль компанії Silvaco у проєкті
Оскільки Олександр Груданов є не просто представником робочої групи при Мінцифри, а безпосередньо працює в галузі, будучи Senior Director of Advanced R&D у компанії Silvaco, то ми поцікавилися, чи вже визначена роль цієї компанії у проєкті. Нагадаємо, що Silvaco Group є одним з провідних постачальників ПЗ для напівпровідникової промисловості, серед іншого, займаючись TCAD (Technology Computer-Aided Design) — комп’ютерним проєктуванням технологій виробництва напівпровідників.
«На даному етапі жодних домовленостей немає, і говорити про це ще рано. Спочатку потрібно побудувати виробництво, лабораторії, технологічні маршрути. Компанія Silvaco — глобальний гравець, що спеціалізується на: EDA-рішеннях для повного циклу проєктування та фізичної верифікації мікрочипів, технологічному моделюванні (TCAD), AI- продуктах для автоматизації проєктування технологічних маршрутів (FTDO — Fast Technology Development Optimization)», — пояснив він.
«Коли запрацює хоча б пілотне виробництво, Silvaco може бути корисною у створенні design enablement, тобто: формуванні „набору інструментів розробника“ — process design kit (PDK) та підтримці українських розробників мікросхем у доступі до продуктів повного циклу проектування та фізичної верифікації», — додав Груданов.
З його слів, зараз компанія активно працює у сфері розвитку молодих талантів. «Цього року запустили програми стажувань: перша невеличка група інтернів успішно пройшла навчання у 2025 році, і ми плануємо набір-2026. Також розробляємо курс унікальних лекції та практичних занять із автоматизації проектування чипів», — поділився Олександр Груданов, підкресливши, що також у планах компанії — надання безкоштовних академічних ліцензій українським технічним університетам.
Відкрите питання
Метою даного матеріалу було, головним чином, «прочекати» хід виконання амбітної обіцянки. Зрозуміло, що влада йде до цього крок за кроком, не відмовляючись від планів. Але, звісно, є й сумніви щодо перспектив реалізації задуманого, адже це робота на роки.
З нинішнім темпом — навіть бюрократично-організаційна частина впровадження плану розтягнеться на значний період (один рік — фактично вже минув). Тож що казати про перехід до дій і настання того дня, коли в Україні почнуть виготовлятися перші мікрочипи? З урахуванням того, що у цьому проєкті роль та ініціатива держави є первісною, а комерційний інтерес потенційних партнерів — другорядним, якщо не сумнівним, то це ставить питання — а чи буде продовжуватися ця робота при зміні облич у керівництві держави? Особливо враховуючи відсутність інституційної тяглості і звичку політичних еліт перекреслювати все, що зробили «папєрєдніки». Втім, питання завершення війни і виборів досі лишається примарним.